Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Діоген Лаертський. Про життя, вчення і висловлювання знаменитих філософів. - 2е вид. - М., 1986. - С. 440.

Читайте также:
  1. Eggers H. Deutsche Sprachgeschichte. – Reinbek bei Hamburg: Rowohlt Taschenbuchverlag GmbH, 1986. – Bd. 1. – 560 S.
  2. Аналіз наукових підходів до вивчення проблеми тривожності
  3. Б. Вчення про розуміння
  4. Базові вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисципліна інтеграція).
  5. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
  6. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
  7. В чому полягає відмінність підходів логіки, психології і філософії до вивчення мислення?
  8. В чому полягає специфіка пізнання за вченням Платона.
  9. ВИВЧЕННЯ
  10. Вивчення історії хвороби: серцево-судинні захворювання

 

 

Інші відомі античні мислителі, що розробляли етичну проблематику, – стоїки – у своїх міркуваннях виходили з уявлення про світ як єдине, взаємозалежне Ціле: «Усе сплетене одне з одним, усюди божественний зв'язок, і навряд чи знайдеться щось далеке всьому іншому. Тому що усе об'єднане загальним порядком і служить для прикраси того самого світу. Адже з усього складається єдиний світ, усе пронизує єдиний бог, єдина сутність усього, єдиний закон, єдиний розум у всіх одухотворених істотах...» (Марк Аврелій. Наодинці із собою, кн. 7, 9). Таким чином, людська душа виявляється включеною у безперервний закономірний круговорот Космосу: «Час людського життя – мить; її сутність – вічний плин; відчуття – неясне; будова всього тіла – тлінна; душа – хитка; доля – загадкова; слава – недостовірна. Одним словом, усе, що стосується тіла подібне потокові, що стосується душі – сновидінню і диму. Життя – боротьба і мандрівка по чужині; посмертна слава – забуття...» (кн. 2, 7). І нікому з людей не дано змінити цей Фатум, чи Долю, цей необхідний у своїй розумності хід речей у світі: «Гіпократ, зціливши безліч хвороб, сам занедужав і помер. Халдеї [вавілонські жерці]пророкували багатьом смерть, а потім їх самих наздогнала доля. Олександр, Помпеї, Гай Цезар, зруйнувавши стільки міст і умертвивши в боях десятки тисяч вершників і піхотинців, зрештою, і самі розсталися з життям» (кн. 3, 3).

Як, на думку стоїків, людина може знайти згоду з подібним світом і стати щасливою, розкривається у невеликих фрагментах із трактату «Про щасливе життя» яскравого представника стоїцизму Луція Аннея Сенеки (бл. 4 р. до н.е. – 65 р. н. е.) – римського політичного діяча, філософа і письменника, автора відомого морально-етичного трактату «Моральні листи до Луцілія».

 

6. Питання і завдання:

1. Який основний принцип стоїчної етики ікінцева мета людського життя?

2. Назвіть матеріальні і духовні складові, необхідні, на думку Сенеки, для «щасливого життя».

3. З якими чеснотами людини пов'язує Сенека щастя?

4. Яку роль у досягненні ідеалу щасливого життя відводить Сенека розумові?

5. У сучасних мовах слово «стоїцизм» давно стало загальним, позначаючи, приміром, «мужність у життєвих випробовуваннях, здатність протистояти спокусам». Приведіть цитати з даного фрагмента, що підтверджують правильність цього визначення.

6. Визначите, що спільного в етичному ідеалі стоїків і Епікура. У чому, на ваш погляд, подібні і різні пропоновані ними шляхи досягнення даного ідеалу?

 

...я приймаю загальне правило всіх стоїків: «Живи у згоді з природою речей». Не ухилятися від неї, керуватися її законом, брати з неї приклад, – у цьому і полягає мудрість. Отже, життя – щасливе, якщо воно узгоджується зі своєю природою. Таке життя можливе лише в тоді, якщо, по-перше, людина постійно має здоровий розум; потім, якщо дух її мужній і енергійний, шляхетний, витривалий і підготовлений до всяких обставин; якщо вона, не впадаючи в тривожну недовірливість, піклується про задоволення фізичних потреб; якщо вона цікавиться матеріальними сторонами життя, не спокушаючись жодною з них; нарешті, якщо вона уміє користуватися дарунками долі, не роблячись їхнім рабом. Мені нема чого додати, тому що ти і сам розумієш, що результатом такого настрою буває постійний спокій і воля через усунення всяких приводів до роздратування і до страху. Замість задоволень, замість незначних, скороминущих і не тільки мерзенних, але і шкідливих насолод настає сильна, незатьмарена і постійна радість, світ і гармонія духу, велич, поєднана з лагідністю.

.... Людина, що не має поняття про істину, ніяким чином не може бути і названою щасливою. Отже, життя – щасливе, якщо воно незмінно ґрунтується на правильному, розумному судженні. Тоді дух людини відрізняється ясністю; він вільний від усяких дурних впливів, позбувшись не тільки сумнівів, але й дрібних уколів: він готовий завжди утримувати зайняте ним положення і відстоювати його, незважаючи на запеклі удари долі <...>.

Якщо філософи і не чинять завжди так, як говорять, то усе-таки вони приносять велику користь тим, що вони міркують, що вони намічають моральні ідеали. А якби вони і діяли відповідно до своїх міркувань, то ніхто не був би щасливішим за них. Але й так не можна ставитися зневажливо до шляхетних слів і до людей, натхнених шляхетними помислами. Заняття корисними науковими питаннями похвальне, навіть якби воно не супроводжувалося істотним результатом. Що дивного в тому, що, задумавши піднятися на таку висоту, вони не досягають вершини? Якщо ти справжня людина, то ти повинна поважати людей, що наважуються на великі справи, навіть у випадку їхнього падіння.

Шляхетно чинить той, хто, зважаючи не на власні сили, а на сили людської природи, ставить собі високі цілі, намагається їх досягти і мріє про настільки великі ідеали, що втілення їх у життя виявляється важким навіть для людей, що володіють незвичайними даруваннями. Ось які цілі він може поставити собі: «Побачивши смерть і при звістці про неї я буду зберігати однаково спокійний вираз обличчя; я буду переносити важкі випробовування, які б вони не були, підкріплюючи тілесні сили духовними; я буду нехтувати багатством незалежно від того, чи буде воно в мене чи ні; я не стану сумнішим, якщо воно буде належати іншому, і більш гордим, якщо воно буде оточувати мене своїм блиском; я буду байдужий до долі, чи буде вона жаліти мене чи карати; на всі землі я буду дивитися як на свої, а на свої – як на загальне надбання, буду жити в переконанні, що я народився для інших, і буду за це вдячний природі, тому що вона не могла подбати краще про мої інтереси: мене одного вона подарувала всім, а усіх - мені одному.




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 29 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

КОРОТКИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ | ЗРАЗОК ТЕСТОВОГО ЗАВДАННЯ | Предмет філософії | Ортега-і-Гассет X. Що таке філософія? – М. 1991. - С. 77, 86-87, 97-99. | Гуссерль Е. Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія // Вопр. философии. – 1992. – №7. – С. 138 – 140. | Хайдеггер М. Основні поняття метафізики // Хайдеггер М. Час і буття. - М, 1993 - С. 327– 333. | Рассел Б. Історія західної філософії. – 2-е вид. – Новосибірськ, 1999. – С. 11– 12. | Вчення Платона і Арістотеля | Аристотель. Метафізика // Соч.. 4 т. - М., 1975. -Т. 1. - С. 80, 87-88. | Аристотель. Фізика // Соч. У 4т - М, 1981.- Т 3 - С. 76-77, 234-235, 242, 262. |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав