Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Заповніть таблицю, прочитавши міркування Теннісона і Басьо

  СХІД ЗАХІД
Пізнавальне відношення людини до світу    
Діяльне відношення людини до світу    

Д. Т. Судзукі:

У цих рядках я відзначаю, насамперед, два моменти: 1. Теннісон зриває квітку і тримає її в руці, «корені й усе інше», уважно розглядаючи. Схоже, він переживає почуття, подібне з тим, що переживає Басьо, виявивши в огорожі розпущену квітку пастушої сумки. Однак тут є істотна відмінність: Басьо не зриває квітки. Він лише вдивляється в неї. Він вбирає її думкою. Він відчуває в душі щось, не виражаючи це прямо, а лише надаючи вигукові виразити усе, що він хоче сказати. Тому що немає підходящих слів, його переживання настільки глибоке, що відсутня сама спроба концептуалізувати, ясно оформити своє почуття.

Що стосується Теннісона, то він аналітичний і діяльний. Спочатку він витягує з землі квітуючу рослинку. Він роз'єднує її з землею, де вона виростала. На відміну від східного поета, він не може залишити квітку саму собі, він повинний витягти «корені і все інше», що означає для квітки смерть...

2. Що далі робить Теннісон? Розглядаючи зірвану квітку, що вже починає в’янути, поет задається питанням: «Чи розумію я тебе?» Басьо не настільки прямолінійний. Він відчуває таїнство, що йде коренями в глибини сущого. З його зворушених вуст зривається невимовний, нечутний крик.

В протилежність цьому, Теннісон продовжує своє інтелектуальне запитування: «Якби я зрозумів тебе, я довідався б, що є Бог і людина».

Подібне розуміння характерне для Заходу. Басьо приймає, Теннісон наполягає. Індивідуальність Теннісона виявляється поза межами квітки, «Бога і людини». Він не ототожнює себе ні з Богом, ні з природою. Він відділений від них. Його тип розуміння сучасна людина назвала б «науково-об'єктивним». Басьо ж цілком «суб'єктивний»...

Басьо говорить: «уважно вдивляюся»... Слово «уважно» містить у собі важливий елемент: Басьо не просто ззовні дивиться на квітку, але сама рослина, через нього ніби усвідомлюючи себе, красномовною безмовністю виражає свою сутність...

У Теннісона, наскільки я можу судити, на першому місці аж ніяк не глибина переживань, а інтелект, настільки типовий для західної свідомості. Він представляє доктрину Логосу. З приводу конкретної ситуації він повинний щось промовити, провести абстрагування й інтелектуалізацію. Йому необхідно, щоб диктат почуттів поступився місцем диктатові розуму; щоб життя і переживання перетворилися в серію аналітичних досвідів. Тільки тоді інквізиторський дух Заходу знаходить заспокоєння.




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 16 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

ЗРАЗОК ТЕСТОВОГО ЗАВДАННЯ | Предмет філософії | Ортега-і-Гассет X. Що таке філософія? – М. 1991. - С. 77, 86-87, 97-99. | Гуссерль Е. Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія // Вопр. философии. – 1992. – №7. – С. 138 – 140. | Хайдеггер М. Основні поняття метафізики // Хайдеггер М. Час і буття. - М, 1993 - С. 327– 333. | Рассел Б. Історія західної філософії. – 2-е вид. – Новосибірськ, 1999. – С. 11– 12. | Вчення Платона і Арістотеля | Аристотель. Метафізика // Соч.. 4 т. - М., 1975. -Т. 1. - С. 80, 87-88. | Аристотель. Фізика // Соч. У 4т - М, 1981.- Т 3 - С. 76-77, 234-235, 242, 262. | Ксенофонт. Спогади про Сократа. - М., 1993. - С. 119 – 123. |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав