Читайте также:
|
|
Гедонізм — спосіб обґрунтування моралі, тлумачення її природи І призначення, який зводить зміст моральних вимог до однієї мети — одержання насолоди. Функція гедонізму (або гедоністична функція: здатність мистецтва приносити насолоду). Ця функція є одним із проявів емоційно-чуттєвої природи художньо-мистецької діяльності: завдяки такому формуванню матеріалу, коли на перший план виходять виразність, завершеність, злагодженість, порядок, гармонія та ін., сприймаючи твори мистецтва, людина переживає у здійсненому вигляді те, що є її заповітними мріями або неявними бажаннями. Досить часто при цьому спрацьовує ефекти впізнавання певних ситуацій життя, настроїв, прагнень; відбувається людська само ідентифікація, виведення у виразні форми чогось неясного та непевного. Саме моменти сприйняття мистецьких творів, пов'язані із спогляданням того, що відповідає ідеалам, бажанням, прагненням, підсвідомим людським бажанням та смакам, відіграють вирішальну роль у виконанні мистецтвом гедоністичної функції.Всі окреслені вище особливості мистецтва концентруються навколо вихідного засобу художнього відтворення дійсності – навколо художнього образу. Щодо гедоністичної функції музичного мистецтва, то тут немає сумнівів – неможливо вивчати а, там більш, сприймати той, чи інший мистецький твір адекватно коли він тобі не подобається.Проте, мистецтво перестає бути мистецтвом, коли сповідує якусь одну-єдину функцію. Так, наприклад, сучасна „музика для ніг”, окрім гедонізму на фізіологічному рівні, не може похвалитися, насамперед, глибоким гносеологізмом. А що вона „виховує” в людині? Хіба що легковажне, поверхове ставлення перш за все, до самої себе. Словесні її тексти, типу: „я думала ти – моя палавінка, а ти аказался халодною льдінкой”, не несуть ніякої суттєвої інформації і, як вже вказувалося вище, не запам’ятовуються. Загалом, зараз не важливо, ЩО співається. Головне – ХТО співає! Фабрика т. з. „зірок” працює тут на повну потужність, і той, хто стає психічно залежним від її продукції (перш за все тут хотіло б ся згадати численних журналістів наших ЗМІ), набуває рис якогось поганського персоноуклінника, що поклоняється, правда, не мертвим, а живим ідолам. Або ж стає особою з ознаками фетишизму та інших психічних захворювань. Так вже вийшло у нашому суспільстві, особливо – у тому специфічному „бомонді”, що складається із політичних діячів, журналістів, та безлічі т. з. „продюсерів”, „іміджмейкерів” тощо, -- там обов’язково треба знати хто така п’ятдесятилітня Лоліта, чи, які-небудь „Іванушкі Інтернешнл”, і зовсім необов’язково знати, хто такий Сильвестров. Навпаки – знання і любов до музики В. В. Сильвестрова вважається в тих колах моветоном і, взагалі, не обговорюється. Вищеописана ситуація стосується не тільки т. з. „еліти”. Вона носить масовий характер. І якщо, на багатолюдних концертах усіх цих „іванушок”, загалом, все проходить більш менш пристойно, (за виключенням хронічних куп сміття на Майдані), то в нічних клубах, казино та дискотеках картина дещо не така рожева. Вітчизняний наркобізнес надзвичайну потугу якого ніхто не хоче вивчати, диктує тут свої жорсткі й підступні правила. Мова йде про т. з. „рейвову культуру”, яка насаджується молоді представниками наркобізнесу. Одноманітні, шаманські ритмо-динамічні та інтонаційні характеристики цієї „культури” спрямовані на приспання свідомості, занурення людини у досить глибокий транс, що, в свою чергу провокує до вживання галюціогенних наркотиків. Найбільш розповсюдженим із них є „екстазі”, наркотик, що в свою чергу провокує нестримне бажання рухатися. Людина втрачає контроль над власною поведінкою, танцює у прямому сенсі цього слова „до впаду”, і досить часто дорога із дискотеки до дому, пролягає через реанімацію. Подібних випадків аж занадто багато. Так ми бачимо, що надмірний гедонізм у явищі, пов’язаному із музичним мистецтвом, може мати досить негативні наслідки. Авангардизм – течія в мистецтві 20 ст що порвала з реалістичною традицією(експресіонізм, футуризм, сюрреалізм). Наприклад, можна вважати, що авангардне мистецтво певним чином впливає на душевно-емоційний стан людини, а тому й на всі її життєві прояви.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 22 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |