Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Окресліть роль П. Юркевича в розвитку української філософії XIX ст.

Читайте также:
  1. I. Обстеження стану мовленнєвого розвитку дитини.
  2. V. Розучування української пісні-веснянки «Вийди, вийди, Іванку».
  3. Аналіз поточної маркетингової ситуації на ринку та перспектив її розвитку
  4. Аналіз стратегічних складових потенціалу розвитку Закарпатської області
  5. Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха
  6. Антропологічний принцип філософії Л.Фейербаха
  7. Буття Бога, світу та людини у філософії доби Середньовіччя та Відродження
  8. Буття людини як центральна проблема філософії М. Ґайдеггера "Буття і час".
  9. В чому полягає відмінність підходів логіки, психології і філософії до вивчення мислення?
  10. ВАРІАНТИ БІЛЕТІВ З ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ.

Як філософ П. Юркевич відрізнявся глибоким знанням історії філософії, новітніх для того часу течій і напрямів філософської думки. Він був переконаний у тому, що розвиток філософської думки, як і саме життя, досить різноманіт­не і його важко підвести під мірки яких-небудь визнаних ідей, теорій, думок. На формування поглядів П. Юркевича найбільший вплив мали філософія Платона і Канта, яких він вважав фунда­торами західноєвропейської філософської думки в її су­часному стані і майбутньому розвитку. Відповідно до цього він виділяв дві епохи в розвитку філософії, з яких перша відкривається Платоном, друга — Кантом. Водночас при всій своїй орієнтації на вчення Платона і Канта П. Юрке­вич осмислював їх в нових ракурсах, незвичних для того часу, з виходом на філософію майбутнього, де істина кан­тівського вчення про досвід можлива тільки внаслідок істин платонівського вчення про розум. П. Юркевич не сприймав скептицизму Канта, проти­ставлення сутності і явища, теоретичного і практичного розуму. Як і інших мислителів, Канта П. Юркевич сприймав критич­но. Так, на його думку, різниця між явищем і річчю в собі не метафізична, як це думав Кант, а гносеологічна, тобто поняття сутності і явища означають різні ступені доскона­лості нашого знання і розуму. Реальність світу у П. Юркевича не викликає сумніву. Світ не має ні початку, ні кінця, підлягає нашому розуму як процес іманентного саморуху, в якому матерія перехо­дить у форму, можливість — у дійсність і таким чином витворює істоти природи не за родовою, а за їх конкрет­ною сутністю. Світ постає як система життєвих явищ, по­вних красоти і значущості, єдності матеріального та іде­ального, що знаходить свій відбиток в абсолюті. При розгляді моральних проблем П. Юркевич зверта­ється до морального вчення Канта. Юркевича і Канта об'єднує моралізм. Усвідомивши внутрішню сутність ети­ки морального обов'язку, він спрямовує свою увагу на поєднання зусиль релігійної та класичної філософії у ви­рішенні питання про пошук людиною моральності у внут­рішньому та зовнішньому світі. Відповідно до поглядів П. Юркевича центром будь-яко­го духовного життя є серце, яке постає глибинною осно­вою людської природи і морально-духовним джерелом діяльності душі. У переживаннях, відчуттях, реакціях, що складають життя людини і її серця, відбивається індивіду­альна особистість, де розум тільки вершина, а не корінь духовного життя людини. Із серця починає і зароджуєть­ся рішучість людини на ті чи інші поступки, в ньому ви­никає багатоманітність намірів і бажань; воно є сідалом волі і бажань (хотінь). Серце постає носієм тілесних сил людини, пізнавальних дій душі, центром багатоманітних душевних чуттів, турбот, пристрастей, морального життя загалом. Навіть знання виникають у результаті діяльності душі, завжди пов'язані з цілісним настроєм, духовно-мо­ральним прагненням. Тільки проникнувши в серце, знан­ня може бути засвоєне. Світ існує і відкривається насам­перед для глибини серця і звідси уже йде до мислення. Щодо завдань, які розв'язує мислення, то вони прихо­дять у світ своєю істинною основою не із впливів зовніш­ніх, а з вільного серця П. Юркевич, виходячи з принципів християнської мо­ралі, виступав проти класової боротьби, зазначаючи, що все людство має протистояти силам, ворожим суспільст­ву. Умовою християнського співжиття вважав мир з ближ­німи, який вимагає, щоб людина була в мирі сама з со­бою, мала внутрішній мир, який досягається самоволодінням, торжеством над своїми пристрастями, прислуховуванням до голосу своєї совісті.




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 17 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Назвіть п‘ять догматів – «стовпів» ісламської віри такоротко поясніть їх зміст. | Охарактеризуйте основні філософсько-світоглядні ідеї М. В. Гоголя. | Назвіть закони логіки та дайте їх загальну характеристику. Наведіть приклади їх використання. | Поясніть зміст естетичних понять: краса, прекрасне, естетичне. | Означте та поясніть найважливіші особливості буддистської релігії. Чому буддизм інколи називають «релігією без Бога»? Що таке «нірвана»? | Окресліть коло вихідних філософсько-світоглядних ідей Т.Г.Шевченка. | Розкрийте завдання, зміст та особливості екологічної етики. | Поясніть зміст і значення явища індульгенції в каталицизмі. Чому воно викликало обурення багатьох віруючих? | Дайте докладне визначення логічного закону тотожності, наведіть приклади його використання. | Розкрийте зміст гедоністичної функції мистецтва, наведіть відповідні приклади. Чи виконує цю функцію авангардне мистецтво? |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав