Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поясніть, якими трьома потоками розвивалась українська філософія після 20-х років XXст.

Читайте также:
  1. Антична філософія
  2. Антична філософія класичного періоду
  3. Антична філософія.
  4. Арабська, середньоазіатська й єврейська філософія.
  5. В якому понятті давньоіндійська філософія відобразила ілюзорність і видимість світу
  6. Важливо! Документи для оформлення віз приймаються тільки після повної оплати замовлення!
  7. Визначення строків тужавіння
  8. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
  9. Давньогрецька філософія та її проблематика. Досократичні філософські школи.
  10. Давньоіндійська філософія

На початку XX ст. українська культура, як і культура Російської імперії в цілому, перебувала у стані бурхливого розвитку та оновлення. В Україні по­ширювались ідеї найновітніших західних філософських концепцій (неоканті-анства, феноменології), виникали нові напрями розвитку гуманітарної думки. Проте, як відомо, цей процес був перерваний Жовтневим переворотом у Росії (за офіційною радянською версією -соціалістичною революцією). Проголошення Української народної республіки (1918) створило небачені раніше можливості для розвитку української науки. Протягом 1918 р. одна по одній засновувались вітчизняні наукові інституції: Державний архів. Архео­логічний інститут, Археологічна комісія, Академія наук. У навчальних закладах були утворені кафедри української мови, історії, права. Усе це дозволило започаткувати на систематичних засадах гуманітарні дослідження, утому чис­лі - й філософського спрямування. У цей час плідно працювали видатні діячі української науки М.Грушевський, В.Винниченко, В.Вернадський, І.Огієнко, С.Єфремов, А.Кримський та багато інших. Однак, цей період виявився дуже короткочасним. Отже, у XX ст. українська філософська думка, переживши корот­кий період зльоту, надалі розвивалась трьома потоками: в Україні (ра­дянській та Західній) та в діаспорі - за межами України. В цілому за межами України українцями було створено 46 навчальних та науко­вих закладів, у тому числі - Український вільний університет у Відні (1920 р.), пізніше перенесений у Прагу, а потім - у Мюнхен. Серед мислителів, ідеї яких істотно вплинули на стан філософської думки в Україні, перш за все слід назвати В.Зеньковського (1891-1962), який читав у Київському університеті курси психології' та логіки та зробив суттєвий внесок у вивчення історії руської філософії, у розуміння співвідношення філософії та релігії (у 1919 р. виїхав до Югославії); Г. Флоровського (1893-1979), відомого історика Церкви та релігійного світогляду (також виїхав за кордон); відомого філософа київського походження Л. Шестова (1866-1938), надзвичайно ціка­вого творця власної релігійної версії' філософії екзистенціалізму; О. Гічярова (1855-1938)—у певний час професора Київського університету, видатного істо­рика античної філософії, історика західної філософії. О. Гіляров вважав дух ви­явленням внутрішніх можливостей та потенцій природного унівеіХуму, тому саме через осмислення суті духовного ми можемо наблизитись до розуміння дійсності. Всесвітнього значення набули ідеї Володимира Вернадського ( 1863-1945) - видатного українського природознавця, акаде­міка, першого президента Української академії наук в 1919— 1921рр. Працював у галузі мінералогії, геохімії, біогеохімії, біо­логії, геології, гідрогеології. Результати наукових досліджень вчений виклав у численних працях (усього понад 400). У радянській Україні філософія, як і інші гуманітарні науки, перебувала під особливим контролем партійних органів і була перетворена ними у засіб обгрунтування комуністичних догм. Опрацювання класичної філософсь­кої проблематики стало неможливим. Філософію оголо­сили "класовою наукою", теоретичною і методологічною основою марксизму. Проте і за таких умов філософи, що залишились в Україні, продовжува­ли розпочаті раніше дослідження. Перш за все вони вивчали погляди Г. Ско­вороди, суспільно-політичні позиції Кирило-Мефодпвського братства, ме­тодологічні засади природознавства. Достатньо активно опрацьовувались проблеми логіки та соціології. Далеко не всі вчені поділяли погляди фунда­торів комуністичної доктрини. Значна частина університетської інтелігенції висловлювала незгоду з матеріалістичним розумінням історії, марксистсь­кими законами суспільного розвитку, а саме це й було визначено офіційни­ми колами як предмет філософських досліджень.




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 18 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Дайте визначення закону достатньої підстави, розкрийте його зміст та наведіть приклади його застосування. | Розкрийте зміст і життєве значення понять «моральний вибір» та «моральна оцінка». | Окресліть основні особливості запровадження християнства на Русі. | Охарактеризуйте загальний стан української філософії на початку XIX ст. | Чим умовивід відрізняється від поняття і судження як форм мислення? Наведіть приклади умовиводу. | У чому полягають та як проявляються соціальна та виховна функції мистецтва? | Окресліть основні апекти та особливості взаємин релігії із наукою. | Подайте основні філософсько-світоглядні ідеї В.Вернадського та поясніть їх значення. | Які елементи складають структуру умовиводу? Наведіть відповідні приклади. | Охарактеризуйте специфіку основних видів мистецтва. Які з них приваблюють вас найбільше і чому? |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав