Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Марксизм

Читайте также:
  1. Марксизм - заказ сил разрушения
  2. Марксизм как проект иллюминатов
  3. Марксизм философиясының ерекшеліктеріне салыстырмалы талдау жасаңыз?
  4. НЕОМАРКСИЗМ. РАДИКАЛЬНАЯ СОЦИОЛОГИЯ
  5. Неполноценность марксизма-ленинизма
  6. Новизна философских идей марксизма.
  7. Общий кризис капитализма и попытка его преодоления на основе марксизма 1 страница
  8. Общий кризис капитализма и попытка его преодоления на основе марксизма 2 страница
  9. Общий кризис капитализма и попытка его преодоления на основе марксизма 3 страница

Марксизм виник у 40-х роках XIX ст. Карл Маркс та Фрідріх Енґелс, аналізуючи існуючий суспільний лад, його суперечності та недоліки, прагнули з'ясувати умови і вказати шляхи реального визволення трудящих мас від будь-якої експлуатації, від усіх форм соціального гноблення і нерівності. Вони поставили перед собою завдання накреслити контури ладу, який зможе усунути відчуженість трудівника від власності та влади, найбільш раціонально організує суспільне життя, створить умови для всебічного і гармонійного розвитку особистості. Увага найперше і головно до зазначених проблем зумовлювала звернення до питань держави, права, законодавства, політики. В результаті постала марксистська історико-матеріалістична концепція держави і права. Специфіка марксистського підходу до вивчення держави і права полягає, насамперед, у тому, що аналіз явищ політичного та правового життя проводився, у першу чергу, як органічних складових частин класової суспільно-історичної формації, відмовляючись від того, щоб вбачати у політико-юридичних інститутах феномени релігійного, психологічного, етнічного, етичного порядку. Цей підхід базується на ідеї залежності держави і права передусім від рівня суспільного розподілу праці, класової структури і співвідношення класових сил у державі. Учення марксизму певною мірою є спільним доробком К.Маркса та Ф.Енґелса, принаймні, програмний твір марксизму "Маніфест комуністичної партії" вони створили разом. Це дає підставу аналізувати їхню творчість як цілісне вчення. Карл Генріх Маркс (1818 – 1883) народився в Трієрі в сім’ї адвоката. Закінчив гімназію, Боннський університет та Берлінський університет, отримавши вчений ступінь доктора філософських наук. В 1842 р. очолює „Рейнську газету”, де і знайомиться з Фрідріхом Енгельсом. Фрідріх Енгельс (1820 – 1895) народився у Бремені в сім’ї фабриканта. Не закінчивши гімна0зію починає працювати та займається самоосвітою. Починає діяльність у „Рейнській газеті”. Водночас разом з Марксом бере участь у роботі революційних груп у Парижі. Карл Маркс та Фрідріх Енгельс розпочинали свою діяльність як революційні демократи та теоретики революційної боротьби, але згодом створили власну теоретичну систему, яка охопила всі соціальні науки і не залишала поза увагою ні політику, ні економіку, ні закономірності соціального та духовного розвитку суспільства. Теоретичними джерелами марксизму, крім класичної англійської політекономії, були німецька філософія і французький утопічний соціалізм. Усе це позначилось на методології дослідження. Маркс і Енгель використовували хронологічний підхід до аналізу явищ, що традиційно зв’язується з історичним методом. Метою вивчення суспільних явищ в історичному аспекті було перетворення економічної науки на науку емпіричну. Історичний метод аналізу, що базувався на вивченні історичних фактів та визнанні їхньої взаємозалежності, передбачав розуміння прогресу, як безперервного еволюційного процесу. Поряд з цим вони скористались підходом, характерним для класичної школи, що відзначався глибиною проникнення в суть явища, виокремлюванням найголовнішого, визначального в суспільному економічному розвитку. Цей метод отримав назву наукової абстракції. Відповідно до класичної теорії основою поступального розвитку суспільства є задоволення індивідуальних інтересів, і сила їхнього протистояння визначає напрямки розвитку суспільної економіки.




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 20 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Філософія Стародавньої Індії. Ведійський і класичний період | Філософія Стародавнього Китаю | Антична філософія класичного періоду | Вчення Платона про ідеї та державу | Філософські ідеї і погляди Демокріта та Епікура | Натурфілософія Ренесансу і нове природознавство(Галілео Галілей | Філософські ідеї Т.Г.Шевченка | Предмет філософії і її функції | Еволюція поняття «матерія”. Філософське і наукове значення | Мораль і політика |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав