Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Категорії методи

Читайте также:
  1. I. Организационно - методический раздел
  2. I.Организационно-методический раздел
  3. III. Учебно-методическое обеспечение дисциплины
  4. IX. Учебно-методическое обеспечение курса.
  5. Mix-методики маркетинговых исследований
  6. V. Методичні вказівки до написання курсових робіт
  7. VI. Матеріали методичного забезпечення заняття
  8. VI. Матеріали методичного забезпечення заняття
  9. VI. Учебно-методическое и информационное обеспечение дисциплины
  10. А) Словесні методи навчання

кількість і якість <=> кількісний і якісний аналіз
одиничне —загальне <=> індукція—дедукція
частина — ціле <=> аналіз — синтез
форма — зміст <=> формалізація — інтерпретація
явище — сутність <=> опис — пояснення
тотожність — відмінність <=> ототожнення — розрізнення
(порівняння, аналогія, моделювання)
простір і час <==> структурний і історичний методи
елемент — система <=> елементарний і системний аналіз
випадковість — необхідність <=> строго детерміністичні і статистичні методи

 

Будучи структурами самих предметів, категорії, відтворившись у «схемах» нашого мислення, стали активним засобом (методом) пізнання світу.

 

30. Принцип детермінізму в філософії

 

Причинність. У філософському розумінні світу, а також і в науці вона відіграє важливу роль. Причинність —це певний тип відношення між речами. Речі можуть співіснувати — камінь лежить поряд з деревом. Вони можуть вступати у зв'язок - - місяць і Земля притягуються, а можуть і спричиняти, детермінувати одна одну. Причинність — породження, зумовленість однією річчю (подією) іншої речі (події).

Річ, що викликала, зумовила іншу річ (чи подію), називається причиною. Та, що виникла. наслідком (дією). Вважають, що причина передує в часі наслідку (дії). Категорія причинності сформувалася в процесі практичної діяльності. Слово «причинність» споріднене зі словами «чинити», «вчинити», що означають «діяти», „викликати".

Вчення про причинність іноді називають детермінізмом, проблемами якого переймались всі філософи. Першим обгрунтував концепцію детермінізму Демокріт. Його концепції притаманні риси механіцизму. Це виявилось у тому, що філософ звів причинність до зовнішніх зіткнень атомів, виключив випадковість. Демокріт визнавав тільки необхідність як характеристику причинності. Механістичній причинності у розумінні зв'язків природи протистояла телеологічна концепція, згідно з якою відношення між речами природи засноване на доцільності природними явищами, а й тим, як люди приготувались до них. Будь-яке явище (сонячний день, падіння каменя) є сумарною дією багатьох чинників.

Деякі мислителі стверджують, що причинний зв'язок е незворотним: причина породжує наслідок, а наслідок не може викликати цієї ж причини. І на цій незворотності причинності намагаються побудувати незворотність часу.. Насправді, тут не все так просто. І час має момент зворотності, повторюваності (дні, роки та ін.). Без цієї повторюваності час не мав би мірності, його не можна було б вимірювати. І причинність має момент зворотності. Звичайно, щодо складної системи (Земля, жива істота) причинні дії є незворотними. Та коли йдеться про прості причинні зв'язки (хімічні реакції, механічні дії), процес може розвиватися в прямому і зворотному напрямах.

І Категоріальна модель «причина — наслідок», за якою намагаються опанувати зв'язки речей і явищ природи, спрощує і схематизує ці зв'язки. Наприклад, траєкторія снаряду визначається не лише силою поштовху і силою тяжіння. На неї діють повітряні потоки, місцеві геологічні аномалії, момент крутіння самого снаряд), температура, вологість атмосфери та інші чинники. А нерідко вихоплюють лише один чи два зв'язки і будують модель поведінки тіла. Насправді ж зв'язки природи складні й різноманітні. їх можна зводити до спрощених схем тільки за усвідомлення цієї спрощеності Складність вичленення причини і наслідку з різноманітності зв'язків виявляється і в тому, що не лише причина визначає наслідок, а сам наслідок, виникаючи, виявляє зворотну дію на причину.

Так. хмара є причиною дощу, в свою чергу дощ, що випав, випаровуючись, породжує хмару. І такі приклади прямого і зворотного зв'язку непоодинокі, і Різним онтологічним сферам буття відповідають різні типи детермінації. Так модель «причина — наслідок» найбільш адекватно відтворює детермінацію речей і процесів у неживій природі. Поведінка живих істот краще описується цільовою детермінацією. Тварина, звичайно, зазнає впливу фізичних сил, але визначальними в її поведінці є цілі, закладені в її інстинктах, а саме програма виживання виду. Поведінка каменя зумовлена дією зовнішніх чинників, поведінка тварини детермінована внутрішньою програмою, закладеною в інстинктах.

Сфера соціального буття грунтується на детермінації, основою яких е мотиви. Людина, звичайно, може поводитись, як механічна маса (наприклад, падати), і тут доцільне застосування моделі «причина — наслідок». Організм людини поводить себе доцільно (адекватно реагує на хвороби), але визначальними для людини як соціальної істоти е вчинки, в основу яких покладені мотиви, усвідомлена мета.

В інших сферах буття детермінація набуває іншого характеру. Так, у сфері фігур і чисел вона виступає як функціональна залежність. Існує своєрідна детермінація в поведінці казкових і міфологічних героїв, яка не вкладається в рамки звичних мотивацій.

Нова онтологія, надавши правомірності різним сферам буття, відкрила перспективу дослідження специфіки детермінації в кожній з цих сфер. У цьому вона принципово відрізняється від радянського марксизму, який абсолютизував причинність (модель «причина — наслідок») і підганяв під неї всі сфери буття.

Поведінка людини визначається мотивами. Детермінізм на рівні соціальних відношень включає усвідомлення наслідків і відповідальність за наслідки, тобто мотивація вчинків.

В сфері чисел: числа не спричиняють одне одного, а знаходяться в певній залежності. Отже, різним видам життя (живе, ідеальне) притаманні різні види детермінації. Механічний виключає випадковість і визначає тільки жорстку необхідність. Випадковість наслідок нашого незнання. Чим більше ми будемо знати, тим менше буде випадковостей. Випадковість не є чимось суб'єктивним, вона належить до природи речей. Необхідність тільки тоді має сенс, коли допускається випадковість. Порядок і хаос теж взаємозв'язані. Але ці категорії також відносні. Сільнергетика - наука, яка займається проблемами порядку і хаосу.




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 23 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Раціональна традиція в філософії Нового часу | В.С.Соловйов (1853-1900). | Філософські ідеї Гегеля. | Традиції — елементи соціальної і культурної спад­щини, що передаються з покоління в покоління й зберіга­ються в суспільстві протягом тривалого часу. | Матеріалізм і ідеалізм. Обмеженість географічного, технократичного та економічного детермінізму | Філософські концепції свідомості | Роль моралі, політики і економіки в житті суспільства | Суспільно-історичний характер пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання | Право і правосвідомість | Матеріальне виробництво і його роль в житті суспільства. Аналіз технократичних концепцій |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав