|
Читайте также: |
1. Визначити, у якій філософії розроблені категорії «сяо», «чи», «жень», пояснити їхнє значення.
2. З’ясуйте, яким формам віддзеркалення відповідають наведені нижче визначення (мислення, відчуття, уява, пам’ять, сприйняття, свідомість, подразливість, психіка):
а) відбиток окремих властивостей предметів і явищ, що безпосередньо впливають на наші органи почуттів;
б) відбиток предметів і явищ, що безпосередньо впливають на органи почуттів у цілому в сукупності властивостей і ознак цих предметів і явищ;
в) відбиток минулого досвіду або фіксування, зберігання і відтворення чого-небудь;
г) відбиток майбутнього, створення нового способу на основі минулого досвіду;
д) властивість високоорганізованої матерії відбивати об’єктивну дійсність і на основі формованого при цьому способу доцільно регулювати діяльність суб’єкта і його поведінку;
е) форма віддзеркалювання, що дозволяє пізнати сутність предметів і явищ, їхній взаємозв’язок, закономірності розвитку;
ж) властива тільки людині форма психічного відбитка об’єктивної дійсності, опосередкована суспільно-історичною діяльністю людей.
Розташувати форми відбитка за зростанням рівня складності.
*3. Пояснити розходження між національною ідеєю і націоналізмом.
4. Визначити ключову думку в теорії пізнання І.Канта. Навести приклади апріорного знання.
**5. Проаналізувати наведені нижче висловлення відомих філософів із точки зору зазначених нижче принципів. Проблема людини, його сутності, таємниця людської природи за всіх часів хвилювала філософів. Кожній епосі притаманний своєрідний підхід, іноді синтез різних установок до проблеми людського існування (теоцентризм, антропоцентризм, природоцентризм). Кому, на ваш погляд, ці висловлення належать?
При відповіді орієнтуйтеся на імена мислителів, наведені після цитат.
1. «Людина є міра всіх речей: існуючих, що вони існують, і не існуючих, що вони не існують».
2. «Ти, Господи, судиш мене, тому що «жодна людина не знає, що є в людині, крім духу людського, що живе в ньому». Є, однак, у людині щось, чого не знає самий дух людський, що живе в людині, ти ж, Господи, що створив його, знаєш усі, що в ньому. І хоча я ніхто перед особою твоєю і вважаю себе «порохом і попелом», але я знаю про Тебе щось, чого про себе не знаю..., я знаю, що над Тобою не можна зробити насильства, а яким спокусам я смогу протистояти і яким немає — цього я не знаю... Отже, я сповідаюся й у тому, що про себе знаю; сповідаюся й у тому, чого про себе не знаю, тому що те, що я про себе знаю, я знаю, осяяний Твоїм світлом, а те, чого про себе не знаю, я не буду знать до тих пір, поки «потемки мої» не стануть «як полудень» перед особою Твоєю».
4. «Справді, людина є Бог, тільки не абсолютно, разом він людина; він — людський Бог (humanus deus). Людина є також світ, але не конкретно всі речі, разом він людина; він — мікрокосм, або людський світ. Область людяності охоплює, таким чином, своєю людською потенцією Бога і весь світ. Людина може бути по-людськи Богом; а в якості Бога він по-людськи може бути людським ангелом, людським звіром, людським левом, або ведмедем, або чим завгодно іншим; усередині людської потенції є по-своєму усі».
5. «Природа людини є сума його природних можливостей і сил, таких, як спроможність харчуватися, рухатися, розмножуватися, почуття, розум і т.і. Ці можливості ми одностайно називаємо природними, і вони містяться у визначенні людини як обдарованого розумом тварини.»
6. «Але в чому полягає сутність людини, що усвідомиться їм? Які відмітні ознаки істинно людського в людині? Розум, воля і серце».
7. «Людина за своєю природою і травоїдна і м’ясоїдна істота. При цьому вона слабка, погано озброєна і, отже, може стати жертвою ненажерливості більш сильних, чим вона, тварин».
(Августин Аврелій, Л.Фейєрбах, К.А.Гельвецій, Микола Кузанський, Протагор, Т.Гоббс)
6. Пояснити формаційний, цивілізаційний і культурологічний підходи до дослідження історичного процесу. Чи відомі Вам інші моделі, які?
7. З’ясувати, чи впливає розвиток науки та філософії на появу нових напрямків у лінгвістиці? Навести приклади.
П И Т А Н Н Я
до контрольної роботи
з навчальної дисципліни
«Ф І Л О С О Ф І Я»
1. Філософія серця як феномен української світової культури.
2. Людина і світ у філософії Канта, Гегеля, Фейєрбаха.
3. Антропоцентризм у філософії епохи Відродження.
4. Теоцентризм філософії Середньовіччя.
5. Сутність космоцентризму старогрецької філософії.
6. Розкрийте особливості світогляду як найвищої форми самоусвідомлення.
7. Порівняйте між собою поняття „світосприймання”, „світобачення”, „світорозуміння”.
8. Проаналізуйте співвідношення понять „міф” та „міфологія”.
9. Розкрийте особливості релігійного світогляду.
10. Розглянути особливості філософського світогляду.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 22 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |