Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Неогегельянство

Антипозитивістську спрямованість мала і інша філософсько-правова концепція – неогегельянство. У його витоків стояли англійські філософи Френсис Герберт Бредлі і Робін Джордж Коллінгвуд, американець Джосайя Ройс, італійці Бенедетто Кроче і Джованні Джентіле.

Зокрема, плідно і ретельно досліджував правові ідеї Р. Гегеля Бенедетто Кроче (1866—1952 рр.). Він назвав свою правову концепцію «релігією свободи». За його твердженням, свобода – вищий закон людської історії і буття.

Б. Кроче доводив незалежність свободи від будь-яких реальних умов. Для нього свобода особи – це вираз свободи духу. Тому держава не може бути тоталітарною, вона покликана реалізувати свободу як вищий закон людського буття.

Джованні Джентіле (1875—1944 рр.) стверджував, що справжня свобода можлива лише в тоталітарній державі, яка нібито найповніше реалізує етичний категоричний імператив. Зрозуміло, що багато філософсько-правових ідей Дж. Джентіле були зі схваленням сприйняті італійськими і німецькими фашистами.

Ідеї «расового права», «народної правової думки», «громадянина рейху» розробляв німецький правознавець Д. Ларенц (1910—1949 рр.). Він стверджував, що тільки в умовах нацистської Німеччини стала зрозуміла «етична тотальність» гегелівського вчення про державу і право. В ідеї рейху знищена протилежність між народом і державою, бо фашистська держава не тільки «апарат», але і «життєва форма». Більш того, він створив ієрархію правоздатності населення залежно від «чистоти крові» від повноправного громадянина рейху, «дійсного арійця», до безправного «расового ворога».

Питання для самостійної роботи:

1. Як і чому право редукується до ситуативних рішень в екзистенціалізмі?

2. Яка специфіка філософсько-правових ідей фрейдизму та неофрейдизму?

 

Методичні вказівки і рекомендації для самостійної роботи:

1.Як і чому право редукується до ситуативних рішень в екзистенціалізмі?

У XX ст. відбувається гуманізація філософії права. Свій розвиток вона отримала в екзистенціалізмі. З філософією Мартіна Хайдеггера (1889—1976 рр.), Карла Ясперса (1883—1969 рр.), Жана Поля Сартра (1905—1980 рр.) пов'язана поява філософсько-правової концепції, що іменується «екзистенціальне право». Суть її полягає в обґрунтуванні того, що людина в критичних, граничних ситуаціях не тільки постає перед вибором варіанту поведінки, але і ухвалює життєво значуще, кардинальне рішення (так зване екзистенціальне право в даній ситуації). Ланкою, що зв'язує свідомість людини і ситуацію, на думку Ж.П. Сартра, є сприйняття, що осягає сенс конкретного явища. Причому сенс цьому явищу додає не тільки ситуація, але і зовнішній світ. Завдяки збагненню сенсу зовнішня реальність суб'єктивізується людиною.

 

2.Яка специфіка філософсько-правових ідей фрейдизму та неофрейдизму?

На філософію права, як і на багато інших теорій, великий вплив зробила філософія психоаналізу Зігмунда Фрейда (1856—1939 рр.). Як відомо, його учення засноване на ідеї домінуючої ролі в людському житті несвідомого, перш за все, несвідомих імпульсів сексуального характеру. Сублімація сексуальної енергії лежить, згідно Фрейду, в основі соціокультурної діяльності людини. Серед соціоутворюючих чинників першорядне місце займає право, яке дозволяє формувати механізми економічного, політичного і духовного панування і придушення, що сприяє виникненню не тільки неврозів, але і асоціальної поведінки, злочинів.

Мішель Фуко (1926—1984 рр.) інтерпретував філософсько-правові питання, виходячи з теорії психоаналізу і структуралізму.

Філософсько-правовий структуралістський неофрейдизм Фуко зі всією очевидністю виявився в його дослідженні проблеми «права на життя і на смерть», викладеному в книзі «Воля до істини». Зокрема, він помітив, що згідно римському праву отець розпоряджався життям своїх дітей за принципом: «Я дав дітям життя, я завжди маю право її у них відняти», пізніше це право модифікується, переходячи, так би мовити, в компетенцію суверена. Право суверена, зване М. Фуко «асиметричним», мислиться як безумовне, абсолютне, але здійснюване лише у разі виникнення загрози.

Страту Фуко характеризує як «межу, ганьбу і суперечність» для влади. Нормальне суспільство, на його думку, все ж таки апелює, перш за все, до життя, а не до смерті.

 

Питання для індивідуальної роботи:

1. Чим пояснити феномен відродження ідей природного права сучасної філософсько-правової думки?

2. Назвіть основні філософські парадигми, в рамках яких йшов розвиток філософії права в XX ст.

3. У чому сенс філософсько-правових ідей неокантианства?

4. Розкрийте основні філософсько-правові ідеї позитивізму.

5. Дайте характеристику екзистенціальному праву.

6. Яке значення теорії психоаналізу для розвитку філософії права XX ст.?

Теми рефератів:

1. Неокантіанські концепції філософії права.

2. Неогегельянські концепції філософії права.

3. "Чисте вчення про право" Г.Кельзена.

4. Концепції "відродженого" природного права.

5. Правовий релятивізм: ніцшеанство, неопозитивізм, екзистенціалізм, постмодернізм.

6. Теологічні концепції в сучасній філософії права.

Литература

1. Бачинин В. А., Чефранов В. А. История философии права. — Харьков: Право, 1998.

2. Г.Радбрух. Философия права. М.: “Международные отношения”, 2004.

3. Габермас Ю. Філософський дискурс Модерну. К.:Четверта хвиля. 2001.

4. Ермоленко А.Н. Трансцендентально-прагматическое обоснование этических норм и ценностей в коммуникативной теории // Этика ответственности и социальное бытие человека. – К.: Наукова думка. 1994.

5. Кельзен Г. Чисте правознавство. К.: Юніверс, 2005.

6. Кістяківський Б.О. Вибране. – К., 1996.

7. Кленнер Г. От права природы к природе права. М. 1988.

8. Максимов С. И. Правовая реальность: опыт фило­софского осмысления. — Харьков: Право, 2002.

9. Мережко В.В. Введение в философию международного права. Гносеология международного права. – К.: Юстиниан. 2002.

10.Нерсесянц В.С. Философия права. Учебник для вузов. - М., 1997.

11.Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность.- М., 1995.

12.Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. СПб: “Наука”, 2000.

13.Хеффе О. Политика, право, справедливость. Осно­воположения критической философии права и государ­ства. — М.: Гнозис, 1994.

14.Циппеліус Р. Філософія права. К.: Тандем, 2000.

15.Четверний В. А. Современные концепции естест­венного права. — М.: Наука, 1988.

16.Шкода В. В. Вступ до філософії права. — Харків: фоліо, 1996.

 




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 25 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Форми і засоби поточного і підсумкового контролю. | Семінар 1: Філософія права: її предмет, завдання, методологія | Т. 2. Історичні типи філософії права від античності до Просвітництва | Філософія права епохи Середньовіччя | Філософсько-правові концепції французького Просвітництва | Семінар 3. Філософсько-правові вчення у Західній Європі кінця XVIII — середини XIX століття. | Філософія права Г. Гегеля. | Неокантіанська філософія права Б.Кістяківського. | Апологія релігійно-філософського лібералізму Миколою Бердяєвим | Онтологічна природа права |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав