Читайте также:
|
| Курс | Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчального курсу (структура залікового кредиту) |
| Кількість кредитів ECTS: 5,5 Модулів: 2 Змістовних модулів: 2 Загальна кількість годин: 108 Тижневих годин: 6 | 6.0601 «Право» 7.06001 «Спеціаліст» | Обов’язкова: Модулі I-ІІ Лекції: 38 Практичні заняття: 30 Самостійна та індивідуальна робота: 40 Вид контролю: іспит |
Навчальна дисципліна «Філософія» складається з двох змістовних модулів:
Змістовний модуль I. Сутність філософії та основні етапи її розвитку
Тема 1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві.
Тема 2. Філософія стародавнього світу.
Тема 3. Філософія середньовіччя та Відродження.
Тема 4. Філософія Нового часу.
Тема 5. Німецька класична філософія.
Тема 6. Сучасна світова філософія.
Тема 7. Вітчизняні філософські традиції.
Змістовний модуль II. Онтологія, гносеологія, антропологія, соціальна філософія
Тема 8. Філософський зміст проблеми буття.
Тема 9. Свідомість як філософська проблема.
Тема 10. Філософське вчення про розвиток.
Тема 11. Сутність і структура пізнавального процесу, та методологія наукового пізнання
Тема 12. Філософське розуміння суспільства.
Тема 13. Людина як предмет філософського аналізу. Особистість і суспільство.
Тема 14. Духовне життя суспільства.
Тема 15. Сенс і спрямованість історії.
Організація поточного модульного
контролю
Оцінювання знань студентів з філософії здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів є відповідні частини навчальної програми з дисципліни “Філософія”, засвоєння якої перевіряється під час ПМК.
Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння нав-
чального матеріалу змістовного модулю, здатності осмислити зміст окремих тем чи розділу, умінь застосовувати отримані філософські знання при вирішенні професійних завдань.
Об’єктами ПМК знань студентів з філософії є: систематичність та активність роботи на лекціях, семінарських
заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу, активність та рівень знань при обговоренні питань), виконання модульних контрольних завдань, інші форми робіт.
Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістовного модуля.
Критеріями оцінювання ПМК є:
а) активність та рівень знань при обговоренні питань семінарських занять, відвідування відповідних форм навчального процесу, самостійне доопрацювання окремих тем чи питань, інші форми робіт (від 0 – 5 балів);
б) оцінка за модульну контрольну роботу, яка проводиться у формі тестування, від 0 – 5 балів. Конкретний перелік тестів, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.
Підсумковий бал за результатами ПМК оформляється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру.
Загальна кількість балів за ПМК складає 40 балів. Кожен модуль оцінюється у 10 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента з даного предмета і враховуються (за необхідності) при виставленні балів за підсумковий контроль знань (ПКЗ).
У разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин
студенти мають право за дозволом декана (викладача) скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.
6. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
З ФІЛОСОФІЇ
Відповідно до вимог “Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студентів з філософії може включати до себе: участь у роботі студентського наукового гуртка (проблемної групи) з філософії та філософії права, студентських конференціях, конкурсах, олімпіадах; написання рефератів та їх презентацію; анотацію прочитаної додаткової літератури; бібліографічний опис літератури; переклад іно-земних текстів встановлених обсягів та інші форми роботи.
Вибір студентом видів індивідуальної роботи здійснюється на альтернативній основі за власними інтересами і попереднім узгодженням з викладачем. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює куратор, який закріпляється кафедрою за студентською навчальною групою. За індивідуальну роботу студент має можливість отримати максимально 10 балів.
7. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з філософії здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Завдання ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на підсумковий контроль знань (ПКЗ) – від 0 до 50 балів.
Підсумковий контроль знань студентів (ПКЗ) з філософії проводиться у формі іспиту з вузлових питань, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані філософські знання з сучасними соціальними і правовими проблемами.
Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, порядок і час їх складання визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються, як правило,
три питання з філософії та філософії права.
До відомості обліку підсумкової успішності заносяться
сумарні результати в балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється у залікову книжку відповідно до такої шкали 
.
| Oцінка за шкалою ЕСТS | Визначення | Оцінка за національною шкалою | Оцінка за 100-бальною шкалою, що використовується в НЮАУ |
| А | Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок | 90-100 | |
| В | Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками | 80-89 | |
| C | Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю значних помилок | 75-79 | |
| D | Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків | 70-74 | |
| Е | Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії | 60-69 | |
| FХ | Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти | 35-59 | |
| F | Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс | 1-34 |
8. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ
ДО ІСПИТУ
1. Що таке філософія? Її предмет і місце в системі світоглядного знання. Основні функції філософії.
2. Поняття і структура світогляду. Історичні типи світогляду.
3. Антична філософія: особливості, періодизація та значення для формування європейської культури.
4. Досократична філософія (Мілетська школа, Геракліт, піфагореїзм).
5. Атомістичне трактування буття в античній філософії (Левкіп, Демокріт, Епікур).
6. Філософія Сократа. Етичний раціоналізм Сократа.
7. Філософія Платона. Вчення Платона про ідеї.
8. Філософія Аристотеля: основні ідеї та їх вплив на світову філософію.
9. Основні проблеми середньовічної християнської філософії та основні етапи її розвитку. Суперечки про природу універсалій: реалізм і номіналізм.
10. Філософське вчення Фоми Аквінського, його концепція подвійної істини.
11. Гуманістичний характер філософії епохи Відродження. Основні ідеї епохи Реформації.
12. Особливості і головні риси філософії Нового часу.
13. Ф.Бекон: засновник емпіризму. Проблема наукового методу. Вчення про “ідолів”.
14. Механістичний матеріалізм Т. Гоббса, його вчення про людину і суспільство.
15. Філософія Р.Декарта. Проблема наукового методу. Декарт про субстанції.
16. Філософські погляди Б. Спінози і Г. Лейбніца.
17. Дж.Локк – засновник сенсуалізму. Вчення про первинні і вторинні якості.
18. Суб’єктивний ідеалізм Дж. Берклі і агностицизм Д. Юма.
19. Філософія епохи Просвітництва. Французьке Просвітництво (Ш.Монтеск’є, Вольтер, Ж.Руссо).
20. Французький матеріалізм ХVІІІ ст., його вчення про матерію, пізнання, людину і суспільство (К.А.Гельвецій, П.Гольбах, Ж.Ламетрі, Д.Дідро).
21. Класична німецька філософія, її особливості і головні риси.
22. Теоретична і практична філософія І. Канта, його “коперніканський переворот” у теорії пізнання.
23. Г.Гегель, його філософська система і метод.
24. Філософія Л.Фейєрбаха, її антропологічний характер.
25. Російська філософія ХІХ – початку ХХ ст. Головні риси і особливості.
26. Філософія марксизму: основні ідеї та їх вплив на світову філософію й соціальну практику.
27. Філософії ХХ століття: основні напрямки та загальна характеристика.
28. “Філософія життя” і її різновиди (А. Бергсон, Ф. Ніцше, А. Шопенгауер).
29. Екзистенційна філософія та її основні ідеї.
30. Характерні риси та особливості герменевтики.
31. Фрейдизм і неофрейдизм (З.Фрейд, Е.Фромм, К.Юнг, А.Адлер, Г.Маркузе).
32. Позитивізм: характерні риси та основні етапи розвитку.
33. Сучасна релігійна філософія: основні напрямки та їх характеристика.
34. Особливості та головні питання філософської культури Київської Русі.
35. Філософія українського Відродження та Просвітництва.
36. Філософські погляди Г.С.Сковороди та його вплив на розвиток української філософії.
37. Українська філософія XIX – XX століття.
38. Філософський зміст категорії буття та його головні форми. Типи онтології.
39. Формування та розвиток науково-філософського поняття матерії. Властивості та структура матерії.
40. Рух як спосіб існування матерії та його форми. Простір і час.
41. Проблема свідомості у філософії. Головні концепції походження свідомості.
42. Відображення та форми її еволюції. Свідомість як вища форма відображення.
43. Біологічні та соціальні передумови походження свідомості. Сутність свідомості.
44. Структура та функції свідомості. Самосвідомість.
45. Діалектика: її історичні форми та особливості. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика.
46. Діалектичні принципи загального взаємозв’язку та розвитку.
47. Основні закони діалектики та їх характеристика.
48. Категорії діалектики та їх характеристика.
49. Альтернативи діалектики та їх характерні риси.
50. Пізнання як предмет філософського аналізу. Сутність та структура пізнавального процесу (суб’єкт, об’єкт, образ).
51. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу. Поняття практики. Форми і рівні практичної діяльності. Функції практики.
52. Єдність чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні.
53. Проблема істини, види істини. Істина і хибність (помилковість). Критерії істини.
54. Наукове пізнання. Рівні і форми розвитку наукових знань.
55. Поняття методу. Класифікація методів наукового пізнання та їх характеристика.
56. Логіка наукового дослідження та його етапи.
57. Філософія суспільства. Основні підходи до розуміння суспільства.
58. Суспільство як система. Структура суспільства. Типологія соціальних відносин. Класифікація суспільних законів.
59. Концепції розвитку суспільства та форми соціальних процесів.
60. Проблема людини в історії філософської думки. Головні концепції сутності людини.
61. Сутнісна характеристика людини. Взаємозв’язок біологічного, соціального та психічного в людині.
62. Сенс життя. Основні концепції сенсу життя людини.
63. Зміст понять: людина, індивід, особистість. Історичні типи взаємовідносин людини і суспільства.
64. Проблема свободи і відповідальності людини, їх взаємна обумовленість.
65. Духовне життя суспільства: поняття, сутність, структура.
66. Суспільна свідомість та її структура. Рівні суспільної свідомості. Суспільна психологія та суспільна ідеологія.
67. Форми суспільної свідомості, критерії їх розрізнення і взаємодія.
68. Культура як специфічна соціальна реальність. Культура і цивілізація. Глобальні проблеми сучасної цивілізації.
69. Філософія історії. Сучасні концепції філософії історії.
70. Зміст та спрямованість історичного процесу. Критерії прогресу.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 20 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |