Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Змістовий модуль 2. Класична філософія

Читайте также:
  1. Nbsp;   Противогаз промышленный фильтрующий модульный ППФМ-92
  2. Package: модуль библиотеки
  3. Антична філософія
  4. Антична філософія класичного періоду
  5. Антична філософія.
  6. Арабська, середньоазіатська й єврейська філософія.
  7. Базовий модуль
  8. В якому понятті давньоіндійська філософія відобразила ілюзорність і видимість світу
  9. Гидромодуль графигін есептеу
  10. Глава 9. Модульная структур

Діалектика як предмет дослідження доби середньої класики (Уст. до н.д.). Переорієнтація філософської свідомості з космологічної проблематики на проблему людини (софісти, Сократ, сократичні школи). Початок дискурсивної філософії у порівнянні з попередніми інтуїтивно-описовими побудовами ранньої класики. Виключна дискурсивність руйнує цілісну картину світу, яку конструювало безпосереднє світовідчуття, і вносить деякі елементи релятивізму.

Софісти - початок філософії абстрактного, або дискурсивного характеру. Софіст - "мудра людина", вчитель мудрості і красномовства. "Грецьке просвітництво". Видатні представники: Протагор (бл. 480-410 до н. д.). Горгій (бл. 480-380дон. д.).

Об'єкт дослідження - людина, предмет - її свідомість. Критичне ставлення до усього, що оточує людину і що подається останній як предмет наслідування і віри. Звернення до рефлексії, перевірка на міцність будь-якого твердження, або гадки. Критика старих цивілізаційних засад. Дослідження можливостей людського розуму. Проблема пізнання і визначення механізмів, що керують життям свідомості.

Обгрунтування відносності людського знання. Істина як проблема. Суб'єктність істини. Суб'єктивізм в теорії пізнання і етичний релятивізм.

Здобутки софістів у галузі соціальних знань: держави, права, етнографії тощо. Дослідження у мовознавстві, риториці та еристиці.

Софістична філософія як зразок заперечного дискурсивного знання.

Філософія Сократа - свідома побудова діалектики. Сократ (469-399 до н.д.). Постать Сократа у спогадах учнів. Мемуари Ксенофонта і діалоги Платона.

"Сократичний поворот" як пошук Справедливості і Прекрасного. Орієнтація на антропологічну проблематику: життя як проблема; життя і самосвідомість; краса свідомості і краса світу; обґрунтування одиничності тощо.

Дослідження свідомості. Принцип критичної рефлексії. Опозиція до софістів. Позитивна дискусія. Пошук об'єктивного змісту свідомості. Індивідуальне і надіндивідуальне у свідомості. Розум як засіб досягнення всезагального знання. Істина як осмислена сутність. Індуктивний метод сходження до поняттєвого визначення предмета. Діалогічність процесу пізнання — спільний пошук істини.

Пізнання і самопізнання. Плідність філософського сумніву. Іронія і самоіронія. Діалектика — шлях відкриття істини.

Філософування як спосіб життя.

Етичний раціоналізм Сократа: знання у якості засади доброчинності. Філософія як умова моральної досконалості людини і розбудови суспільства. Сократівський досвід виховання. Доброчинність і щастя.

Трагічна смерть Сократа, Вплив філософування Сократа на європейську філософію та теоретичну думку і світогляд взагалі. (Ф.Ніцше, М.Гайдеггер).

Сократичні школи: киренаїки, кініки, мегарики. Поєднання сократизму і софістики. Кірейська школа — заглиблення в чуттєву емпірику. Арістіпп. Кінічна школа — абстрактна і свободомисляча автаркія. Антисфен і Діоген. Мегарська школа — заглиблення у світ абстракцій («мегарські ідеї») і поєднання кінічних тенденцій. Евклід, Євбулід, Стілпон.

Вада однобічності антропології софістів і Сократа. Потреба синтезу досягнень попередніх напрямків філософської думки наприкінці V ст. до н. д. Розв'язання цієї проблеми як свідчення про сходження на новий рівень філософської свідомості.

Філософія Платона - відкриття надчуттєвого і органічне формулювання основних філософських проблем.

Вчення про ідеї: становлення та еволюція. Діалоги "Протагор" та "Гіппій більший". Ідея і ейдос. Онтологічний, гносеологічний та логічний зміст пла-тонівського вчення про ідеї.

Процес пізнання у Платона. Проблема знання та класифікація його видів. Критика сенсуалістичної концепції пізнання. Діалог "Теетет". Шляхи пізнання; пізнання як пригадування. Діалог "Менон". Прагнення особистості до досконалості; пізнання як сходження. Міф про Ерота. Роль міфологічного компоненту в філософуванні Платона. Діалог "Бенкет".

Діалектика Платона та її методологічна роль. Діалектика ідеї і матерії як абстрактно - всезагальиих категорій — основний зміст філософії Платона і зрілої юіасики взагалі. Принципова відмінність «ідеї» Платона та «ідеї» в філософії мегарської школи.

Розробка діалектичних принципів у діалогах "Софіст" (про п'ять родів буття) і "Парменід" (про абсолютне і відносне покладання єдиного).

Вчення Платона про божественну тріаду: «Єдине», «Космучний Розум», «Світова Душа».

«Єдине», «Благо» у філософії Платона. «Єдине» і «Буття».«Буття» Платона і «Буття» Парменіда. Діалоги «Держава», «Парменід».

«Космічний Розум» як «світ ідей». Діалог «Тімей».

"Душа" у філософії Платона. Роль вчення про душу у теорії пізнання. Душа індивідуальна та світова; місце останньої у космологічній концепції. Діалог «Тімей». Зв'язок'психологіїта етики. Діалоги «Федр», «Філеб», «Федон». Різновиди душ і форми державоустрою. Діалог «Держава».

Соціально-політичні погляди Платона. Діалог "Держава".

Синтез піфагореїзму і платонізму в космології Платона. Діалектична тріада: «свобода» (розум), «необхідність» (матерія) та «чуттєво-матеріальний космос». Космос як певність буття і становлення «іншого». Числова інтерпретація. Діалог "Тімей".

Роздуми Платона про божественну сутність людини та про місію філософа у суспільстві і призначення філософії. Діалоги «Бенкет» і «Держава».

«Пайдейя» Платона: ідеї виховання.

«Академія Платона», основні етапи її розвитку.

Історична доля платонізму. Вплив теоретичної спадщини Платона на розвиток світової філософської думки.

Найвидатнішим представником пізньої класики постає Аристотель. Його філософія щільно пов'язана з ідеями попередників і передусім з філософією Платона. Проте специфіка аристотелівської думки дуже виразна і полягає у схильності до деталізації та описовості виникаючих термінологічних розбіжностей.

Метафізика. Арістотель про предмет "першої філософії". Досвід — мистецтво — наука — філософія. Критика платонівського вчення про ідеї і її справжня мета. "Смислове буття речі" у якості опорного поняття "Метафізики". «Потенція», «енергія», «ентелехія».

Матерія і форма V філософії Аристотеля. "Драбина речей". Вчення про безтілесну форму і першу матерію, про начала та чотири причини. "Вічний Розум" як "ідея ідей" або - Бог. Теологія Аристотеля.

Плинно-сутнісне становлення ідей як центральний принцип аристотелівської філософії.

Характеристики аристотелівської фізики. Предмет фізики. Теорія руху. Вчення про його першоджерело. Простір. Час. Нескінченність. Космологія Аристотеля. Властивості двох світів.

Розробка пізнавальної методології. Логічне вчення Аристотеля. Класифікація видів знання. Вчення про категорії як роди буття та форми думки.

Психологія. Трактат "Про душу". Вчення про три частини душі та види пізнання. Розум і воля.

Вчення про людину. Людина як суспільна істота (тварина), якій притаманний розум.

Практичні науки: етика і політика. Етика Аристотеля, вчення про чесноти. Соціально-політичні погляди Аристотеля на державу і громадянина. Роздуми про ідеальний політичний устрій суспільства.

Вчення про мистецтво. Естетичні погляди Аристотеля. Аристотель і його місце в історії філософської думки.

Перипатетична школа після Аристотеля.

Історична доля філософської спадщини Аристотеля.




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 20 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Мета викладання дисципліни. | ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ | Логіка викладу | Список літератури | ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ | Тема 3. Антична класика. Огляд. Софісти і Сократ ( 6 год). | Заняття 1 | Теми рефератів | РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ | МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав