ВИСНОВКИ

Читайте также:

____________________________________________________________

Питання для самоконтролю:

Сформулюйте погляди об’єктивних ідеалістів на питання формування свідомості.
З чого матеріалісти завжди намагалися виводити свідомість?
Чим є мова по відношенню до свідомості?
Що означає поняття „рефлексія”?

5. У чому полягає специфіка самосвідомості по відношенню до свідомості?

6. Обґрунтуйте чому різні мови народів світу побудовані на єдиних морфологічних засадах.

Тема 5. Гносеологія. Філософія пізнання

Лекція 1

План лекції

1. Історико-філософський генезис теорії пізнання.

2. Сучасна теорія пізнання

Рекомендовані джерела

Основні: 1, 2, 6, 7

Додаткові: 8, 9.

Інтернет-ресурси: 26, 29.

Міні-лексикон:

гносеологія, агностицизм, емпіризм, сенсуалізм, софістика, раціоналізм, формальна логіка, діалектична логіка, індукція, дедукція, аналіз, синтез, узагальнення, моделювання, ірраціоналізм, догматизм, істина, практика.

1. Історико-філософський генезис теорії пізнання.

Міні-лексикон:

гносеологія, агностицизм, емпіризм, раціоналізм, догматизм, софістика, сенсуалізм, формальна логіка, діалектична логіка, істина, суб’єктивізм, релятивізм.

Теорія пізнання (гносеологія – це розділ філософії, що вивчає передумови, природу та процес пізнання.

Головним питанням у теорії пізнання є питання по відношення знання про світ до самого світу, а це в свою чергу означає чи спроможна наша свідомість адекватно відображати дійсність.

АГНОСТИКИ- заперечують принципову можливість пізнання світу та розкриття його сутності

В історії-філософії зміст теорії пізнання розвивався таким чином:

Античність

Гносеологія: 1) пошук методів пізнання сутності речей та вираження суперечностей у поняттях; 2) будова першої системи логіки Аристотелем

Синкретизм філософського та наукового пізнання (Фалес, Гераклит, Демокрит), при якому наукові погляди виводяться безпосередньо з філософського осягнення світу

Середньовіччя

Гносеологія: співвідношення категорій віри та одкровення як способу відкриття для себе Бога

Ірраціоналізація пізнання (підміна знання вірою) та відмова від обґрунтування його об’єктивних засад

________________________________________________________________________________________________________________________________

Відродження (Коперник, Бруно, Кузанський, Кеплер, Галілей)

Гносеологія: співвідношення емпіричного та апріорного в обґрунтуванні знання про світ

Синкретизм філософського та наукового пізнання при збагаченні філософської методології методологією природознавства

_____________________________________________________________________________________________________________ ___

Ранній Новий час (Ф.Бекон, Декарт, Спіноза, Лейбніц, Локк)

Гносеологія: формально-логічне обґрунтування знання

Підміна філософської методології методологією науковою в тому числі у пізнанні

_____________________________________________________________________________________________________________ ___

Просвітництво (Вольтер, Монтеск’є, Гоббс, Гельвецій, Руссо, Дідро, Ламетрі та ін.)

Гносеологія: способи формування і розвитку розуму

Переміщення гносеологічної проблематики у простір суспільства – соціальне пізнання

_____________________________________________________________________________________________________________ ___

Німецька класична філософія (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фейєрбах)

Гносеологія: будова системи діалектики як діалектичної логіки – пізнання універсальних законів розвитку як законів мислення; Агностицизм (Кант)

Перехід філософії на засади абсолютного ідеалізму. Наукове пізнання включається у філософське як «момент» становлення та самопізнання Абсолютного Духу

_____________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________

Марксизм (К.Маркс, Ф. Енгельс, В.І.Ленін)

Гносеологія: введення діалектики у логіку та теорію пізнання

Кардинальна зміна засад філософії і доведення її до статусу методології зміни засад історичного розвитку та пізнання

_____________________________________________________________________________________________________________ ___

Українська філософія

Гносеологія: формальна логіка (Прокопович), діалектичний сенсуалізм, (Сковорода) та природознавчі концепції

Феномен «філософії серця» в українській антропологічній гносеології

_____________________________________________________________________________________________________________ ___

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки. Таким чином, історико-філософський генезис теорії пізнання спирається на різні тлумачення матеріалістичних та ідеалістичних засад, або їх сполучення..

2. Сучасна теорія пізнання.

Багатоаспектність пізнавальної діяльності суб’єкта знаходить своє виявлення у різних видах пізнання. Основні види пізнання: життєво-дослідне; наукове; релігійне - містичне; мистецьке (художнє); екстрасенсивне; практичне.

ІРАЦІОНАЛЬНЕ В ПІЗНАВАЛЬНОМУ ПОЦЕСІ

Чуттєве та раціональне у процесі пізнання знаходиться у діалектичній єдності. Перебільшення, а тим більше абсолютизація з необхідності приводить до сенсуалізму або раціоналізму:

Представники сенсуалізму перебільшують роль чуттєвої форми пізнання і принижують значення логічного мислення.

Представники раціоналізму, навпаки, принижуючи роль відчуття і сприйняття, абсолютизують роль мислення у пізнання реального світу.

ОСНОВНІ ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОЦЕДУРИ:

· Розуміння

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· Пояснення

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІСТИНА ЯК ПРОЦЕС ТА МЕТА ПІЗНАННЯ

Істина

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

МОДУСИ БУТТЯ ІСТИНИ

· Істина як незалежна від суб’єкта реальності

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· Істина як властивість знання

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· Абсолютна істина

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· Відносна істина

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· Об’єктивна істина

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· Суб’єктивна істина

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ВЛАСТИВОСТІ ІСТИНИ

· Процесуальність

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· Конкретність

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· Неупереженність

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· Еврістичність

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· Конкретність

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· Екзистенціональність

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПРАКТИКА ЯК:

· основа пізнання

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· рушійна сила пізнання

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· мета пізнання

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· результат пізнання

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Критерієм істинності пізнання виступає предметно-практична діяльність суспільства, передусім – виробнича діяльність. Переконатися у тому, чи вірно був пізнаний той чи інший феномен можна за умов його практичного відтворення.

СТРУКТУРА ПРАКТИКИ:

· Мета діяльності

· Мотив діяльності

· Предмет (об’єкт) діяльності

· Власне діяльність

· Результат діяльності

Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 32 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.021 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав