|
Читайте также: |
1. Сайт філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка http://www. phildep.univ.kiev.ua
2. Сайт Інституту філософії РАН. http://www. philosophy.ru.
3. Сайт Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського. http://www.nbuv.gov.ua
4. Сайт Російської державної бібліотеки (РГБ). http://www.rgb.ru
Індивідуальна робота зі студентами, консультації
Індивідуальна робота зі студентами та проведення консультацій з дисципліни “Історія філософської думки” відбувається відповідно до плану консультацій га графіку індивідуальної роботи представленого викладачем на кафедру і в деканат філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Перевірка конспектів лекцій та конспектів підготовки до семінарських занять
Комплекс навчально-методичних заходів, що застосовуються в процесі читання курсу “Історія філософської думки” передбачає систематичну перевірку конспектів лекцій цього курсу студентів відділення “Політології”. Конспекти лекцій повинні містити перелік всіх тем курсу, плани всіх лекцій, перелік основних джерел, а також короткий (або розширений) виклад змісту лекції. У разі відсутності студента на лекції, він може використовувати для надолуження пропуску конспекти своїх колег або самостійно знайти матеріал у підручнику, який відноситься до пропущеної лекційної теми. Також ведеться перевірка конспектів підготовки до семінарських занять, які засвідчують ефективність та якість роботи студента з першоджерелами. У конспектах підготовки до семінарських занять мають бути зазначені опрацьовані джерела. Всі цитати наводяться у конспекті із посиланням на конкретне видання ат сторінку. В конспекті підготовки до семінарського заняття повинен міститися матеріал, який відображає підготовку студента до всіх питань, що виносяться на семінар, а не лише до одного чи двох питань.
Перевірка конспектів лекцій та конспектів підготовки до семінарських занять здійснюється під час лекцій та семінарів у формі поточного контролю, а також в позаудиторний час та під час індивідуальної роботи зі студентами.
КОРОТКИЙ СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
В процесі знайомства з курсом кожному студенту пропонується скласти власний “Словник” основних понять і термінів, з якими він найчастіше стикався протягом роботи над текстами, і які, на його думку, є ключовими поняттями для курсі “Історія філософської думки”. Подібна робота сприятиме систематизації знань студентів, формуванню навичок праці з філософськими текстами, формуванню чіткості філософського мислення.
Приклади визначення окремих термінів надаються нижче. Проте, кожний студент може запропонувати власні інтерпретації наведених понять, спираючись на тексти, а також розширити перелік термінів.
Бажано щоби в “Словнику” містилися певні “наскрізні терміни” (наприклад: держава, право, справедливість, закон, істина, ідея, філософія, діалектика тощо), і щоб студент занотовував визначення цих понять у різних мислителів. Це дасть змогу в кінці вивчення курсу отримати цілісне уявлення про те, яким чином в історії філософії видозмінювалось розуміння та тлумачення основних понять, принципів та концепцій.
Наявність “Словника” є обов’язковою умовою допуску до заліку.
Протягом семінарських занять викладач перевіряє ступінь роботи над “Словником” у кожного студента, виносить на обговорення пропоновані студентами визначення окремих понять і термінів.
“Словник” може складати або частину конспекту лекцій студента, або (що є бажанішим) може міститися в окремому зошиті. Обсяги Словника та кількість внесених до нього термінів не є лімітованими. Пропоновані студентом визначення основних понять можуть являти собою цитати з читаних ним текстів. В такому разі всі цитати оформлюються за відповідними правилами (вказується автор тексту, назва праці, місце видання, видавництво, рік видання, сторінка).
Апорія – ускладнення, перешкода, стан, коли думка не в змозі продовжувати надалі свій рух не впадаючи у суперечність з самою собою. В філософії цей термін обґрунтував Зенон, який застосовував апорії для доведення внутрішньої суперечливості поняття руху. При цьому метою формулювання апорії є не доведення неможливості руху як такого, а доведення неможливості створення несуперечливого поняття руху в думці.
Держава (у визначенні Дж.Локка) – “Під державою я розумію не демократію чи будь-яку іншу форму правління, але будь-яку незалежну спільноту, яку латиняни позначали поняттям “civitas””. (Див. Локк Дж. Два трактата о правлении // Сочинения: в 3-х т. – М.: Мысль. – Т.3. – С.338.).
Принцип поділу державної влади (за Ш.Л.Монтеск’є) – “Якщо влада законодавчу та виконавча будуть сполучені в одній особі або установі, то свободи не буде оскільки цей сенат чи монарх стане видавати тиранічні закони для того, щоб потім тиранічно їх застосовувати. Не буде свободи і у тому випадку, якщо судова влада не буде відділена від законодавчої та виконавчої влад. Якщо вона поєднана з законодавчою владою, то життя і свобода громадян будуть під владою свавілля, оскільки суддя буде законодавцем. Якщо ж судова влада сполучатиметься з виконавчою, то тоді суддя отримає можливість стати гнобителем свободи. Все загине якщо у одній особі або установі, до складу якої входитимуть сановники, дворяни чи прості люди, будуть сполучені ці три влади: влада творити закони, влада виконувати загальнодержавні постанови та влада судити злочини або вирішувати позови”. (Див. Монтескье Ш.Л. О духе законов. – М.: Мысль, 1999. – С.138-139).
Вимоги до законів (за Дж.Локком) – 1. Всі закони повинні бути публічними та рівними. Під публічністю Дж.Локк має на увазі те, що положення закону повинні бути доведеними до відома громадян. Тобто всі громадяни мають право знати закони, яке, по суті, виступає, за Дж.Локком, необхідною умовою політико-правової спільноти. Лише за цієї умови держава може вимагати від громадян виконання законів. Що ж до рівності законів, то цей припис Дж.Локк формулює наступним чином: “закон не може змінюватись від одного випадку до іншого, він є одним і тим же для заможних та бідних, для фаворитів при дворі та селян у полі”. 2. Кожен закон є правомірним настільки, наскільки він має за ціль сприяння благу народу. Тому законодавець, як пише Дж.Локк, не повинен приймати закони в інтересах якоїсь однієї особи або групи осіб, оскільки такий закон ніколи не буде визнано справедливим. 3. Збільшення податків можливе лише за згоди народу чи його представників. 4. Законодавчі органи влади не можуть передовірити надані їм народом повноваження будь-кому іншому. (Див. Локк Дж. Два трактата о правлении // Сочинения: в 3-х т. – М.: Мысль. – Т.3. – С.346-347).
Ознаки державних законів (за Т.Гоббсом) – 1. Всі державні закони встановлюються сувереном, який є носієм влади в кожній окремій державі (цей суверен може бути одноосібним органом, як за умов монархії, чи являти собою групу осіб – як це відбувається при аристократичному чи демократичному ладі). Якщо певний закон діє завдяки посиланню на традицію, то він є правомірним лише доки його таким мовчазно визнає суверен. 2. На самого суверена дія державних законів не розповсюджується, оскільки за ним резервується право встановлювати закони і відміняти їх (хоча, разом з тим, суверен має діяти в межах державного права). 3. Природній закон та державний закон співпадають за змістом, але є відмінними за формою. Перші з них встановлюються розумом, в другі – державою в особі суверена. Тому за порушення державних законів встановлюється покарання, накладати і реалізовувати яке може виключно держава. Також державні закони, на відміну від природних, мають письмову форму, повинні бути оприлюдненими (тобто доведеними до відома тих, хто їх виконуватиме) і мають обов’язково супроводжуватись посиланням на волю суверена (“необхідно щоб в законі містилась явна вказівка на те, що він виходить з волі суверена”). Як правило таке посилання засвідчується кодифікацією законів, що дозволяє кожному громадянину в разі виникнення сумніву щодо правомірності його діяння перевірити це шляхом читання кодексу. 4. Право контролю над законами може належати тільки тому, хто його встановлює, а тому такі поняття як “парламентський контроль” та “судовий контроль”, на думку Т.Гоббса, є некоректними. (Див. Гоббс Т. Левиафан. – М.: Мысль, 2001. – С.185-187).
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 21 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |