Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

РОБОЧА ПРОГРАМА

__з дисципліни «Вибрані питання філософії»________

(найменування навчальної дисципліни за вимогами кредитно-модульної системи)

для спеціальності: _________ 01405 фізика ____________

(шифр та найменування спеціальності)

Слов'янськ, 2010
Робоча програма складена на основі

навчальної програми «Філософія»

протокол № 10 від 29.06.06, протокол № 10 від 22.06.06

(найменування типової програми, дата затвердження)

Укладач: кандидат філософських наук, доцент Мельник В.В.

Рецензенти:

· __________________________________

· __________________________________

Затверджено на засіданні кафедри філософії, соціально-політичних та правових наук, протокол №____від «__»_________ 20__ р.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Вибрані питання філософії»

Пояснювальна записка:

Мета і завдання дисципліни. Одне з найважливіших завдань Вибраних питань філософії у всі часи полягає у проясненні мислення. Філософія завжди прагнула до чіткої, зрозумілої і логічно викладеної думки, яка на відміну від науки досліджує не окремі зрізи реальності, а всю дійсність і таким чином стосується будь-якої окремої науки.

Метою вивчення філософії буде навчитись філософствувати. Вивчення філософії не тотожне засвоєнню того величезного масиву інформації, яку накопичила ця дисципліна за більш як дві з половиною тисячі років свого розвитку. Воно полягає у розумінні самого способу мислення й аргументації, які використовували і використовують філософи. Особливістю вибраних питань філософії є дослідження нею самого розуму, самого процесу розуміння, який проявляється як саморозуміння і самоусвідомлення.

Розум і розуміння не привілей окремого індивіда, це надбання багатьох людей, суспільства в цілому. І тому філософ це не якийсь самітник, що займається самодослідженням власного саморозуміння. Філософія виступає сферою діяльності широкої філософської спільноти, яка гуртується для аргументованого і обґрунтованого вирішення проблем, що постають у процесі її розвитку.

Незважаючи на те, що вивчення філософії є не накопичення знання, а вміння самостійно філософствувати, єдиним шляхом до її досягнення є знайомство з проблемами і текстами, прикладами філософствування і аргументацією, історією і сьогоденням цієї дисципліни.

Цій меті прагне відповідати висвітлення наступних проблем і питань, які представлені у даному курсі. Метою курсу є допомогти студенту розібратись з цілою низкою питань і проблем, які виникають на початку вивчення філософії. Для цього у курсі викладено практичні і теоретичні поради і вказівки. У процесі освоєння курсу студент поступово повинен нарощувати самостійність у вивченні філософії і набувати здатності самостійно філософствувати.

Зважаючи на мету і цілі цього курсу, очевидним є те, що у вивченні вибраних питань з філософії ніякі філософські системи або методи не повинні розглядатись як “канонізовані” і сприйматись догматично або раз і назавжди встановленими. Усе повинне розглядатись у розвитку. До вивчення філософських систем або філософських текстів, так само як і до вирішення складних філософських проблем потрібно підходити всебічно і критично.

Програма складена згідно із вимогами до організації навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (наказ МОН України від 23.01. 2004 р. № 48).

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І

Тема 1. «Філософські аспекти проблем життя і смерті»

Анотація. Лекцію присвячено основним проблемам історичного виникнення смерті в філософії, з’ясовано питання про те, що існує співвідношення в людині природного і соціального, персонального та трансцендентального. Крім того, розглядаються питання про основні аспекти, в яких розкривається співвідношення життя, смерті та безсмертя. Особливої уваги заслуговує проблема важливості кінцевості людського існування. Робиться акцент на тлумачення смерті в буддистській, теологічній та матеріалістичній традиціях. Проводиться паралель між позитивними та негативними сторонами незавершеності людського буття.

Тема2. «Духовні виміри людського буття»

Анотація. В лекції розглянуто низку питань, які присвячені проблемам духовного виміру та людського буття та змісту основних концепцій походження свідомості, з’ясовано основні складові структури свідомості та її функції. Відзначено, що, використовуючи основні ознаки свідомості, людині можна пояснити особливості її поведінки. В лекції надається пріоритет ідеальному статусу буття свідомості, в якій найбільш глибинним знання, це її власний внутрішній потенціал.

Тема 3. «Наука як соціокультурний феномен»

Анотація. В лекційному матеріалі зазначається, що наука – це факт суспільного життя. Акцентується увага на особливості методологічної ситуації в сучасній філософії. Розглянуто особливості науки Нового Часу, який характеризується зародженням принципової зміни парадигми філософствування, - це стосувалося філософських уявлень про світ та світобудову в цілому, а період філософського оновлення значною мірою підготував настання початку переосмислення ролі природи та цінностей у тогочасних філософських побудовах.

Підкреслено, що новації, які відбувалися в класичній і сучасній науці мали велике значення: відбувся розвиток і обґрунтування експериментального методу в науці (Ф.Бекон, Ньютон), активно велася розробка нової наукової методології (Ф.Бекон. Декарт, Ньютон, Локк), відбувалося формування основ нової механістичної картини світу (ньютоно-картезіанської), пов’язаної з деїзмом (Декарт, Ньютон), відбувалося зародження і розвиток відомого “протистояння” – раціоналізму – сенсуалізмові (Декарт, Спіноза, Локк), намітилися зародки щодо ідеології Просвітництва (Локк), в галузі соціальної філософії також намітилися значні зрушення, оскільки зароджується вчення про дві стадії розвитку суспільства (природне право і громадянське суспільство), з’являється теорія “суспільного договору”.

Тема 4. «Людина та її буття як предмет філософського осмислення»

Анотація. В лекційному матеріалі зазначено, що антропологія або філософія людини – один з найвідоміших і найвпливовіших напрямків філософії ХХ століття. Центральне місце в антропології посіла проблема людського існування (екзистенція), а саме її трагічність цікавила філософів, що перетворило її на “філософію відчаю”. Людське буття завжди пов’язується із часом, але це не об’єктивний, байдужий, космічний час, а особистісно-історичний час, що є тісно пов’язаним із людиною, її пошуками, прагненнями, переживаннями, думками, надіями. В антропології основними категоріями обираються “виміри людини”, “співвідношення понять Людина – Індивід – Особа – Особистість – Індивідуальність”, - які є нав’язаними людині, незважаючи на її бажання, що, в свою чергу, перетворює людське буття-в-світі трагічним остаточно.

У лекції було зосереджено увагу на проблемі цінності і свободи вчинку та відповідальності як проявів людської особистості. Свобода спростовує факт виникнення у суспільстві одномірної масової людини. В лекції доведено, що спілкування постає однією з провідних форм виявлення людської особистості.

Тема 5. «Проблема методу і методології в сучасній філософії» Анотація. В лекції розглядаються питання методу та методології. Приділяється увага індуктивному та дедуктивному методам. Проводиться паралель між діалектичними методами та герменевтичними. Розглядаються ідеї формалізації, які є невід’ємною складовою в науковому дослідженні.Крім того розглядаються аналітичні методи. В лекціі відбуваеться пояснення у мові буденного використання.Робиться хронологічна послідовність як процес розвитку в філософіі зокрема:на Діалектичний метод та методологію. Розвиток і тотальність. Суперечність та її функції. Діалектика як логіка наукового дослідження у кібернетиці. Діалектика і мова. Герменевтичний метод. Герменевтика, як теорія суб'єктивності та екзистенціальна герменевтика. Феноменологічний метод. Феноменологічна та ейдетична редукція. Інтегровані методи у сучасній філософії. Системно-теоретичний, прагматичний та конструктивіський методи.

Тема 6. «Проблема пізнання в філософії»

Анотація. В лекції враховується як традиційний гносеологічний підходи, так і нові віяння пов’язані з епістемологією. Першим питанням гносеології є визначення природи пізнання. Важливо звернути увагу, що реально здійснює пізнання не мозок а людина з її життєвими проблемами.В лекціі акцентуеться увага на про теоріі пізнання.та структурі пізнавального процесу. Рівнях та формах наукового пізнання. Образ, знак, символ. Уявлення. Мислення. Розум і інтелект. Чуттєві й раціональні форми пізнання, інтуїція. Пізнання та творчість.

Тема 7. «Теорія особистості: проблеми індивідуалізації відчуження, свободи та відповідальності»

Анотація. В лекції розглядається особистість як особа, як суб'єкт суспільного розвитку. Багатогранне розуміння свободи дає змогу визначити особу традиційного суспільства. Становлення індивідуальності в епоху Відродження і Нового часу. В цілому на особу індустріального суспільства: впливають чинники відчуження. в якості людських способів життєдіяльності.

Тема 8. «Проблеми філософії науки і техніки»

Анотація. В лекційному матеріалі розглядається причини виникнення техніки та технологіі.Розглядаються основні етапи розвитку науки: і техніки.багатоманітність форм взаемодіі науковоіі і технічноі творчості..Виникнення і розвиток технічних наук. Відмінність технічноіі науки від промислової революції XVIII ст. до науково-технічної революції ХХ ст. Акцентуетья увага на становлення технічних знань сучасного типу.,а саме на технічних науках механічного, теплотехнічного, електротехнічного, інформаційно-кібернетичного, космотехнічного циклів. Прогрес техніки і технології і зміна форми, змісту і характеру праці. Місце і роль людини у виробництві у процесі перетворення науки у безпосередню продуктивну силу.

Тема 9. «Сенс життя і ставлення до смерті»

Анотація. В лекції розглядаються проблеми та перспективи життя. Передусім не слід забувати конечність існування людини безпосередньо торкається долі кожного людського індивіда сучасної цивілізації, і тому ясне усвідомлення кінечності впливає на світогляд людини. Акцентується увага на феномені страху перед смертю, як чиннику сучасного людського життя.

Лекція 10. «Соціальна філософія та філософія історії та політики»

Анотація. Саме соціальна філософія покликана надати людині орієнтири щодо її життя в суспільстві та взаєминах з іншими людьми. В лекціі розглядаються основні підходи до визначання поняття суспільство. Соціум як історичний процес та спосіб життя людини. Діяльність та спілкування. Матеріальне у суспільстві. Суспільство як система і життєдіяльність людини. Основні сфери суспільного життя. Діяльність як спосіб існування соціального. Соціальні інститути та їх функції. Суспільство і природа. Поняття ноосфери. Людина як суб’єкт власної історії. Діалектика просвітництва. Комунікативна спільнота та ідеальний вільний від примусу дискурс. Сучасні теорії соціальної справедливості. Проблема типологізації суспільно-історичного процесу в історії розвитку філософії. Лінійні та не лінійні концепції історичного розвитку.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Оцінювання аудиторної роботи:

- присутність на лекційних заняттях 2 бали

- змістовна відповідь на подане запитання до 3 балів

Змістовий модуль 1.

Варіант № 1.

І РіВЕНЬ.

1. Першим термін «філософія» вжив:

а) Аристотель б) Фалес в) Кант.

2. Теорія пізнання це:

а) Аксіологія б) Онтологія в) Гносеологія.

4. Вихід за межі світу це:

а) трансценденція; б) екзистенція; в) логіка.

5. Міф-це

а) слово сказання б) почуття г) карма.

8. Релігія – це:

а) напрямок у древній філософії

б) філософська діяльність батьків церкви

в) синтез віри та знання

г) зв'язок з богом.

9. Антропологія це вчення про

а) людину; б) світ; в) цінність

ІІ рівень:

1 Розкрийте сутність кожної з функцій філософії.

2.Які риси сучасної філософії зберегли свою актуальність? Аргументуйте відповідь.

3 Чому воля – особливості людського становища в світі. Аргументуйте відповідь.

ІІІ рівень:

1.Поміркуйте, чи є актуальною філософія техніки у наш час. Вкажіть можливі перспективи розвитку філософського знання у майбутньому.

2.Зробіть порівняльний аналіз різних типів відношень людина-світ.

Варіант № 2.

І рівень

1. Що є характерними рисами теософіі:

а) Наявність єдиного бога

б) Відносна автономність різних сфер суспільного життя

в) Реінкарнація

г) Домінування індивідуального над загальним

е) Самозаглиблення, прагнення віддатись природному ходу речей

ж) Домінування цілого індивідуальним

з) Раціональне, аналітичне, логічно послідовне мислення

2. Підсвідоме – це

а) несвідомі бажання

б) афекти

в) усвідомлення буття

3. Душа це:

а) Веди б) Біблія в) Дао-де-дзин.

4. Філософія Сократа є переважно:

а) космологією б) гносеологією в) антропологією г) есхатологією.

5. Мислю, отже існую – основою теорії пізнання кого з філософів є:

а) Ф.Бекона б) Р.Декарта в)Б.Спінози.

6. Кохання – це

а) гранично широке, вузлове поняття

б) аналіз дійсності в) емоції та почуття, викликані симпатією.

7. Онтологія це вчення про:

а) розум б) знання; в) буття.

8. До функцій філософії належать:

а) творити добро б) споглядати майбутнє в) пізнавати істину.

9. Згідно з вченням Фрейда лібідо – це:

а) міф; б) церква; в) неусвідомлене бажання.

10.Наука - це:

а) стан вічного щастя і блаженства, якого можуть досягнути ті душі, які у своїх життєвих втіленнях запобігли злу

б) закон універсального причинного зв’язку, згідно з яким все, що здійснює душа під час її актуального існування у певному тілі, становить її життєвий контекст: нічого не губиться, нічого не зникає, тому все погане і все добре впливає на долю душі в її подальших втіленнях

в) уявлення про світ єдиний духовно-інтелектуальний початок світу

г) уявлення про переселення душі з тіла в інше при його смерті.

ІІ рівень

1. Поясніть сучасне значення ідейних надбань психоаналізу.

2. Дослідіть трансформацію ідеї Бога.

3. У чому полягає відмінність філософії та релігії?

ІІІ рівень

1. Порівняйте основні характеристики цивілізацій східного та західного типів, визначте місце України у співвідношенні цих цивілізацій.

2. Проаналізуйте, чому є актуальною проблема трансцендентного у Новий час, навіть для ХХІ ст.

Варіант № 3.

І РІВЕНЬ

1. Трансцендентальне – це:

а) вихід за межі життя в) філософія пізнання

б) грецький культурний центр г) виходячи за межу досвіду

2. Містика – це філософське вчення про:

а) вічність буття в)загальну зміну

б) походження світу г)таемністьта вічну незмінність.

3. Ідею «tabula rasa» ввів:

а) Г.Гоббс б) Дж.Локк в) Дж.Берклі.

4.Хто першим із філософів розділив поняття трансцендентне та трансцендентне та трансцендентальне?

а)Платон б)Демокрит в)Кант

7. «Пізнай себе» сказав:

а) Гайдеггер б) Маркс в) Сократ.

8. Сучасну антропологію сформували

а) О. Конт, Дж. Мілль та Г. Спенсер

б) А. Шопенгауер, Ф. Ніцше

в) І. Кант, І. Фіхте, Ф. Шеллінг, Г.-В.-Ф. Гегель.

9. Який напрямок був розвинений у філософії А.Шопенгауера:

а) історичний матеріалізм б) волюнтаризм в) неопозитивізм.

10. Суспільство це:

а) теоретичний рівень існування б) особливий тип діяльності в) сукупність людей,що здійснюе процеси спільноі життедіяльності.

ІІ РІВЕНЬ

1. Позначте основні напрями розвитку ідей в соціальній філософії?

2. Окресліть світоглядні ідеї філософії позитивізму.

3. У чому полягає сутність свідомості?Аргументуйте свою відповідь.

ІІІ РІВЕНЬ

1. Проаналізуйте історичне значення філософії техніки.

2 Розкрийте зміст ідеі смерть.Обгрунтуйте свою відповідь...

Варіант № 4.

І рівень.

1. Теза “Знання - сила” належить:

а) Ф.Бекону б) Р.Декарту в) І. Канту.

2. Філософія є:

а) унікальним способом сприйняття світу

б) теоретичною формою світогляду

в) релігійним культом.

4. Смерть – це:

а) стан вічного щастя і блаженства, якого можуть досягнути ті душі, які у своїх життєвих втіленнях запобігли злу

б) закон універсального причинного зв’язку, згідно з яким все, що здійснює душа під час її актуального існування у певному тілі, становить її життєвий контекст: нічого не губиться, нічого не зникає, тому все погане і все добре впливає на долю душі в її подальших втіленнях

в) уявлення про світ єдиний духовно-інтелектуальний початок світу

г) кінець існування

д) уявлення про переселення душі з тіла в інше при його смерті.

5. Людина як природна істота наділена емпіричним характером розглядається в філософії

а) Гегеля б) Епікура в) Канта

6. Що є більш характерним для раціоналізму:

а) передбачуваність; б) розумність; в) чуттєвість.

7. Діалектика-це наука про

а)наука про розвиток

в) уявлення про світ єдиний духовно-інтелектуальний початок світу

г) наука про мову

г)наука про душу.

8.Засновником екзистенціалізму вважається:

а) Сартр б) Маркс в) Гайдеггер

9. Згідно з М. Гайдеггером, “храмом буття” є:

а) міф б) церква в) мова.

10.Суспільний час і простір породжуються

а) природою б) суспільством г) світом.

ІІ рівень.

1. Проаналізуйте основні переваги і недоліки життєтворчості людського буття.

2.Прокоментуйте афоризм «Людина,як пастор буття».

ІІІ рівень.

1. Доведіть, чи є буттєві передумови в людській свободі?

2. Чим би ви пояснили той факт, що Буття що вже є яке ще має бути.

І рівень

1. Утопія – це:

а) крайній розум; в) чого ніколи небуде

б) крайнього номіналізм; г) реальність.

Бог це

а) Істота б) вищий розум г) абсурд

3. Згідно з онтологіею людина це

а) ідея та ідеал Розуму б) духовна особистість в)соціальна істота

4. Мудрість – це:

а) багатознання

в) гармонізація, співвідносність життя

б) вміння застосовувати знання на практиці.

6. «Дух» - це:

а) уявлення про світ єдиний духовно-інтелектуальний початок світу

б) індивідуальні, конкретні виявлення людини

в) уявлення про переселення душі з тіла в інше при його смерті

г) закон буття, початок Космосу, шлях

7. Архетипи це:

а) загальні поняття

б) первинні схеми образів фантазії

в) апріорні форми споглядання.

8. Який напрямок був розвинений у філософії Ф.Бекона:

а) емпіризм; б) екзистенціалізм; в) позитивізм.

9.Скільки існує феноменів смерті

а) дві; б) три; в) чотири;

10. Згідно з Сартром тривога це

а) страх

б) афект

в) дух

ІІ рівень

1.У чому полягає специфічність свідомості?

2.Прокоментуйте тезу Ф.Ніцше «бог помер».

ІІІ. Рівень

1.Поміркуйте, чи є актуальною свідомість як діяльне відображення.

2. Які принципові відмінності між мовою та свідомістю?

Варіант № 6

І РІВЕНЬ

1. «Вірую, щоб розуміти» - це положення:

а) патристики в) схоластики

б) містики г) силогістики.

2. “Річчю у собі” І. Кант називав:

а) те, що за межами суб’єкта б) несвідоме в) природу.

3. Що є більш характерним для емпіризму:

а) інтуїція б) мудрість в) досвід г) віра.

4. Істина – це

а) не реальне в)те, що відповідає дійсності б) абсурдне

5. Який напрямок був розвинений у філософії О.Конта:

а) аналітична філософія б) прагматизм в) позитивізм.

6. Що є більш характерним для раціоналізму:

а) передбачуваність б) розумність в) чуттєвість.

7. “Коперниканський переворот” у філософії здійснив:

а) Р. Декарт б) Г.-В.-Ф. Гегель в) І. Кант.

8.Мислення – це:

а) світоглядний процес б)почуття

в) відображення дійсності в голові людини.

9. Стрижнем соціальної філософії К. Маркса є концепція:

а) волі до влади б) базису і надбудови в) природного права.

10. Філософська теза, яка належала Т.Гоббсу:

а) пізнай себе самого б) свобода – усвідомлена необхідність

в) людина людині вовк.

ІІ РІВЕНЬ

1.Охарактеризуйте основні ідеї та ідейні здобутки провідних філософських шкіл Нового часу.

2.Розкрийте зміст законів діалектики в сучасній науці.

3. Поміркуйте, чи можливо й яким чином у процесі пізнання позбавитися від основних ідолів, які, згідно Ф.Бекона, заважають людині адекватно пізнавати.

ІІІ РІВЕНЬ

1.Проаналізуйте відмінності між українським та російським народами на основі релігійної ідентичності.

2.Яку роль відіграла класична філософія в історії науки та людства?

Варіант № 7

І РІВЕНЬ

1. Теза “Знання - сила” належить:

а) Ф.Бекону б) Р.Декарту в) І. Канту.

2. Ідея про те, що видиме нами не збігається зі справжньою реальністю, належить:

а) Платону б) Геракліту в) Демокріту.

3. Який зі вказаних напрямків є найближчим до класичної філософії:

а) філософія життя б) феноменологія в) екзистенціалізм.

4. Екзистенція це:

а) конкретне буття б) небуття в) буття у світі.

6. Інтуїція – це:

а) стан вічного щастя і блаженства, якого можуть досягнути ті душі, які у своїх життєвих втіленнях запобігли злу;

б) закон універсального причинного зв’язку, згідно з яким все, що здійснює душа під час її актуального існування у певному тілі, становить її життєвий контекст: нічого не губиться, нічого не зникає, тому все погане і все добре впливає на долю душі в її подальших втіленнях;

в) уявлення про світ єдиний духовно-інтелектуальний початок світу;

г) внутрішній демон;

д) уявлення про переселення душі з тіла в інше при його смерті.

7. Досвідний рівень пізнання починається з

а) теорії б) практики в) світогляду

8. Ствердження абсурдності людського існування є характерним для:

а) прагматизму б) структуралізму в) екзистенціалізму.

9. Ідея надлюдини належить:

а) М. Гайдеггеру б) Ф. Ніцше в) К. Марксу.

10. Екзистенціалізм поділяють на:

а) критичний та докритичний б) реалістичний та романтичний

в) релігійний та атеїстичний.

ІІ РІВЕНЬ

1.Доведіть, чому в епоху Нового часу саме гносеологічна проблематика стає основною філософською проблематикою.

2.Поясніть значення філософських ідей Вернадського.

3.Прокоментуйте тріаду встановлену З. Фрейдом “дикун – дитина – божевільний”.

ІІІ РІВЕНЬ

1. Охарактеризуйте основні ідеї містичної філософії.

2.Розкрийте особливості філософського типу мислення на відміну від інших способів теоретичного знання

ОЦІНЮВАННЯ ТЕСТУВАННЯ:

Мін. кількість балів – 5 б., макс. кількість балів –14 б.