Проведення модульних контролів і семестрових екзаменів.

Читайте также:

______________________________________________________________________________

/назва кафедри/

Протокол №___ від “___” __________________200___р.

Завідуючий кафедрою________________________________________________

/підпис - прізвище, ініціали/

Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні методичної комісії базового напряму Протокол №____ від “___”_______________200__р.

1. ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ.

Зміст програми спрямований на вивчення історії пошуків та винайдення граничних орієнтирів людського буття, поетапного становлення культури людського мислення, форм та рівнів пізнання, осмислення буття, сутності історії та культури, фундаментальних вимірів та цінностей людського буття.

1.1. Мета вивчення: прищепити студентам навички самостійного розгляду світоглядних проблем життя, методологічних проблем пізнання та діяльності із залученням понятійного апарату філософії; пробудити у студентів інтерес до духовних пошуків та розширення горизонту особистісного світобачення. Одне із провідних завдань курсу полягає у роз’ясненні причин підвищення значущості гуманітарного знання за умов ускладнення міжіндивідуальних стосунків в сучасному суспільстві.

1.2. Завдання вивчення: Ознайомити студентів із ідеями та оригінальними текстами видатних представників світової та української філософії; сприяти розумінню студентами значення духовних пошуків у свідомому регулюванні людьми власної життєдіяльності; зорієнтувати студентів щодо актуальних проблем сучасної філософії; сприяти засвоєнню студентами засобів філософського аналізу проблем людського життя та розвитку науки; продемонструвати глибоку спорідненість парадигм філософського мислення, наукової та художньої творчості.

Після закінчення цього курсу студенти повинні мати такі знання: знати основні етапи розвитку світової та вітчизняної філософії, провідну проблематику цих етапів та особливості інтелектуальних побудов світоглядних знань; знати видатних представників світової та вітчизняної філософії, їх вихідні ідеї; знати провідні проблеми сучасної філософії та орієнтуватись в їх змісті; знати значення основних філософських термінів.

Після закінчення цього курсу студенти повинні мати такі вміння: вміти співставляти та аналізувати переваги та недоліки певних філософських позицій; вміти порівнювати частково наукові та філософські знання певних проблем; вміти опрацьовувати філософські тексти; вміти аналізувати проблеми сучасного життя із використанням філософських понять та категорій.

1.3. Перелік дисциплін, знання яких необхідне студентам для вивчення курсу філософії: всесвітня та українська історія; історія світової та української культури; теоретична фізика та математика.

1.4. Науково-методичні засади навчальної дисципліни полягають у поєднанні проблемного підходу до вивчення основних філософсько-світоглядних питань із самостійним опрацюванням студентами оригінальних філософських текстів, у широкому використанні різних форм активізації інтересів до пізнання (тести, проблемні завдання, вільні обговорення, проведення колоквіумів).

№ п/п	Назва дисципліни	Назва розділів та тем
1.	Математика	Історія математики
2.	Історія української та зарубіжної культури
3.
4.

2. Зміст дисципліни

2.1. Лекції: ДФН___год., ЗФН____год.

№ з/п	Зміст розділів, тем	Кількість годин
	І МОДУЛЬ: ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ
	“Філософія як інтелектуальна форма освоєння світу людиною”. Вихідні особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення. Поняття світогляду, його складові та типологія. Співвідношення світогляду та філософії. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії. Характерні риси філософського мислення. Проблема визначення предмету філософії. Структура і функції філософського знання. Філософія та людська особистість.
	“Антична філософія”. Найважливіші особливості давньосхідної та західної філософії. Поняття “античної філософії”. Загальні особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії. Розвиток ідей у провідних школах античної філософії на основних етапах її розвитку: а) здобутки античної натурфілософії; б) вчення Платона про ідеї, пізнання, людину, космос та “ідеальну державу”; в) вчення Арістотеля про світобудову; логіка, поетика, політика Аристотеля; г) загальні особливості шкіл заключного циклу розвитку античної філософії, їх ідеї та здобутки. 4. Роль античної філософії у розвитку європейської культури.
	“Філософія європейського середньовіччя та Відродження”. Радикальні зміни у європейському світогляді при переході від античності до середньовіччя. Місце філософії у духовному житті середньовіччя. Роль патристики в утвердженні християнського типу філософствування: проблеми співвідно-шення розуму та віри, богопізнання, вчення про світобудову та людину. Схоластика і містика як провідні напрями філософської думки зрілого середньовіччя. Зміст поняття “Відродження”; суперечливий характер епохи. Особливості ренесансного гуманізму, неоплатонізму та натурфілософії. Ідеї пізнього Відродження.
	“Філософія Нового часу”. Європа Нового часу: панорама соціально-культурних процесів та особливості розвитку філософії. Основні напрями філософської думки епохи Нового часу: а) методологія Нового часу; б) гносеологічні ідеї; в) окреслення Б.Паскалем становища людини в світі та умов гідного людського мислення; г) соціологічні ідеї Нового часу. Вихідні особливості та ідеї європейського Просвітництва.
	“Німецька класична філософія”. Місце німецької класичної філософії у загальному розвитку новоєвропейської філософії; її особливості та здобутки. І.Кант як засновник німецької класичної філософії: основні етапи філософської діяльності; вчення про рівні та форми пізнання; етичні та естетичні ідеї. Розвиток ідей у німецькій класичній філософії після І.Канта. Системний характер філософії Гегеля. Основні принципи діалектичної логіки та можливості їх використання у пізнанні. “Антропологічний принцип” філософії Л.Фейєрбаха.
	“Перехід від класичної філософії до некласичної”. Порівняльна характеристика вихідних ідей класичної та некласичної філософії. А.Шопенгауер та С.Кіркегор як фундатори некласичної філософії та пропагандисти ірраціоналізму. Напрями розробки “наукової філософії”: вихідні ідеї позитивізму, марксизму та природничого матеріалізму. Ф.Ніцше як засновник “філософії життя”: вихідні ідеї Ф.Ніцше; Ф.Ніцше та ніцшеанці. Неокантіанство ХІХ ст.
	“Філософія ХХ ст.”. Загальна культурна атмосфера ХХ ст. та особливості розвитку філософії. Основні напрями філософії ХХ ст.: а) напрями філософського “сцієнтизму”; б) феноменологія Е.Гуссерля та її роль у формуванні ідеї екзистенціалізму; в) вихідні ідеї та основні представники екзистенціалізму, філософської антропології та персоналізму; г) філософія історії та культурологія у ХХ ст..; д) релігійна філософія ХХ ст. Провідні тенденції розвитку філософії на межі ХХ та ХХІ століть.
	“Історія української філософії”. 1. Загальні особливості української філософії та філософські джерела Київської Русі. 2. Ідеї та представники українського гуманізму та Просвітництва. Острозька та Києво-Могилянська академії. 4. Філософські ідеї Г.Сковороди; основні складові його філософського вчення. 5. Загальні особливості розвитку української культури та філософії у ХІХ - ХХІ ст. Сучасні перспективи розвитку української філософії.
	ІІ МОДУЛЬ: ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ
	“Проблема буття у філософії”. Функції поняття буття у сучасній філософії. Людські виміри проблеми буття. Категоріальні визначення буття в історії філософії. Особливості класичного та некласичного тлумачення буття. Сучасна наука про рівні та форми проявів буття. Значення “антропного принципу” у сучасній науковій картині світу.
	“Свідомість як філософська проблема”. 1. Проблема онтологічного статусу свідомості; вихідні ознаки свідомості, її зв’язок із соціально-культурними процесами та особливостями людської діяльності. 2. Концепції походження свідомості та їх евристична роль. 3. Предметність та ідеальність свідомості. Роль мови та знакових форм у виразі змісту свідомості. 4. Свідомість, інформація та творчість. Структура та функції свідомості.
	“Пізнання: його структура та динаміка”. 1. Поняття пізнання та його види. 2. Рівні та форми пізнання, їх взаємозв’язок. 3. Знання та істина. Сучасні концепції істини та їх критичний аналіз. 4. Особливості, суттєві ознаки та рівні функціонування наукового пізнання. Особливості соціогуманітарного пізнання. 5. Людина та пізнання, істина та правда.
	„Людина та її буття як предмет філософського осмислення”. Проблематичність людського буття. Співвідношення понять існування людини, буття та життя людини.. Проблема походження людини в її сучасному звучанні Вихідні засади людського способу буття: а) структура та види людської діяльності; б) поняття вчинку та його роль у людському само здійсненні; в) основні екзистенціали людського буття. Проблема безсмертя та смислу життя в аспекті людського життєвого самоутвердження
	“Філософія особистості” Співвідношення понять “людина – індивід – особа – особистість – індивідуальність” як сходинки конкретизації провідних характеристик людини. Вихідні характеристики людської особистості. Відношення „Я і Ти”, „Я та Інший” у особистісному окресленні Основні аспекти буттєвих виявлень людської особистості. Основні цінності людського буття та завдання і цілі соціальної роботи з людьми з особливими потребами.
	“Філософія історії”. Проблематика та основні завдання філософії історії; специфіка історичного буття. Філософія історії про спрямованість та сенс історії. Проблема суб’єкту історії, її рушійних сил, чинників та факторів. Людина та історія: основні аспекти співвідношення.
15.	„Соціальна філософія”. 1. Поняття суспільства та його провідні функції. 2. Суспільство як система; основні сфери суспільного життя та їх взаємозв’язок. 3. Людина і суспільство: проблеми соціалізації та соціальної адаптації в сучасному суспільстві.
	“Культура і цивілізація”. Поняття культури та причини підвищеного інтересу до неї наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Вихідні ознаки культури та їх характеристики. Співвідношення світової культури та національних культур. Поняття цивілізації та її вихідні ознаки. Проблема співвідношення культури та цивілізації. Глобальні проблеми сучасної цивілізації, причини виникнення та можливі шляхи розв’язання.

2.3 Практичні /семінарські/ заняття: ДФН___год. ЗФН___год.

№ п/п	Зміст /теми/ занять	К-ть годин
ДФН	ЗФН
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.	________________семестр І модуль: Історія філософії. Тема. Людина, філософія, світогляд. 1.Проблеми самовизначення людини, що випливають із особливостей її становища в світі (розумність людини, її біологічна неспеціалізованість, особливий вид життєдіяльності). 2.Світогляд як форма людського самовизначення: складові світогляду та його типологія. Співвідношення філософії та світогляду (за ступенем поширення, за глибиною та деталізованістю проблем). 3. Різноманітність підходів до визначення предмету філософії: філософія як любов до мудрості, як наука всіх наук, як наука про співвідношення мислення і буття, як методологія пізнання та діяльності. 4.Структура філософського знанняйого єдність та розгалуженість. Функції філософії. Тема. Провідні парадигми і постаті в історії світової філософії: класична філософія. 1. Основні етапи розвитку світової філософії. Поняття історико-філософської парадигми, її типологія. Парадигми філософії у контексті культури та людської життєдіяльності. 2. Особливості філософських парадигм традиційних суспільств (давній Схід, античний світ, середньовіччя). Співвідношення у цих парадигмах космоцентризму та теоцентризму, онтології та етики, розуму та екзегетики. Видатні представники античної та середньовічної філософії. 3. Становлення та провідні особливості філософської парадигми Європи Нового часу: вчення про метод, гносеологія, системотворчість. Провідні постаті новоєвропейської філософії. Тема. Провідні парадигми і постаті в історії світової філософії: некласична філософія. 1. Порівняльна характеристика вихідних ідей класичної та некласичної філософії. А.Шопенгауер та С.Кіркегор як фундатори некласичної філософії. 2. Основні напрями некласичної філософії ХІХ ст. та її представники. 3. Провідні особливості та характерні напрями філософії ХХ ст: сцієнтизм, антропологічна та культурологічна філософія, релігійна філософія. 4. Тенденції розвитку світової філософії на початку ХХІ ст. Філософський постмодернізм. ІІ модуль: Проблеми філософії. Тема. Особливості, провідні ідеї та представники української філософії. 1. Українська філософія як явище культури та прояв світосприйняття та національного характеру українців. Загальні особливості української філософії. 2. Етичні спрямування, естетизм та духовні прагнення у філософській думці Київської Русі. Джерела та представники філософії Київської Русі 3. Прояви Відродження та Просвітництва в українській філософії. Професійна філософія в Україні. 4. Життя і філософська творчість Г. Сковороди. 5. Філософська думка в Україні XIX: університетська філософія, філософські ідеї в літературі та громадсько–політичних рухах. 6. Особливості розвитку української філософії XX – поч. XXI ст. Тема: Буття та свідомість. 1. Поняття буття у філософії: а) функції категорії буття у філософії; б) людські виміри проблеми буття. 2. Основні філософсько-світоглядні позиції в межах класичного і некласичного розуміння буття та наукової картини світу. 3. Вихідні ознаки свідомості та теорії її походження. 4. Структура і функції свідомості. 5. Свідомість, духовність та творчість. Місце знаків та мови у свідомій діяльності людини. Тема: Людина і пізнання. 1. Значення пізнання у людській життєдіяльності. Змістові наголоси у понятті пізнання. 2. Види пізнання та їх взаємозв’язок. 3. Проблема істини у пізнанні. Істина як еталон, цінність та критерій достовірності знань. Істина і правда. 4. Суттєві особливості наукового пізнання. Тема: Людина і суспільна історія. 1. Природа людини: співвідношення біологічного і соціального в людині. Проблема походження людини. Співвідношення понять “людина-індивід-особа-особистість-індивідуальність”. 2. Людина і суспільство: проблема їх взаємин. Суспільство як система. 3. Людина і історія. Роль видатних особистостей в історії. Тема. Сучасна цивілізація: особливості та глобальні проблеми. 1. Проблема взаємовідношення між культурою та цивілізацією; причини їх можливого протистояння та конфлікту. 2. Сучасні підходи до етипізації суспільно-історичного процесу. Роль науки та техніки в суспільному поступі. 3.Особливості сучасної цивілізації та її характерні прояви: технологічна революція, інформаційне суспільство, глобалістика. 4.Поняття глобальних проблем, їх класифікація та можливі шляхи вирішення

2.3. Самостійна робота – 60 год

№ п.п.	Зміст роботи	Години
	Підготовка до семінарських занять Самостійне опрацювання окремих тем Підготовка до виконання контрольних робіт Підготовка індивідуальних домашніх завдань Підготовка до виконання модульних контр. робіт	20 год. 8 год. 6 год. 18 год. 8 год.

Перелік індивідуальних домашніх завдань.

1. Вивчити і частково законспектувати фрагменти текстів Геракліта, Платона, Арістотеля, Августина, Б.Паскаля, Р.Декарта, Б.Спінози, І.Канта, Г.Гегеля, Г.Сковороди, П.Юркевича, С.Кіркегора, Ф.Ніцше, А.Камю, М.Хайдеггера, Ж.-П.Сартра, В.Вернадського та ін.

2. Опрацювати відповідні розділи і питання „Практикуму з філософії”.

Перелік запропонованих тем рефератів та контрольних робіт.

1. Світогляд і філософія як форми людського самовизначення в світі.

2. Філософія, релігія та мистецтво як форми людського освоєння світу.

3. Соціальна функція філософії.

4. Україна та українська культура в контексті проблеми співвідношення західного та східного типу цивілізацій.

5. Сучасна оцінка вихідних філософських ідей буддизму.

6. Сучасна оцінка основних ідей конфуціанства.

7. Феномен античної філософії в європейській історії.

8. Значення ідей античної натурфілософії для сучасної філософії та науки.

9. Впливи античної філософії на розвиток української філософської думки та культури.

10. Сучасне значення провідних ідей християнської патристики.

11. Загальні особливості схоластичної філософії та її представники.

12. Ідеї містицизму у європейській середньовічній філософії.

13. Загальні особливості європейській середньовічній філософії.

14. Вплив ідей Візантійської патристики на культуру Київської Русі.

15. Вплив ідей італійського гуманізму на духовні процеси в Україні.

16. Сутність та причини утвердження механістичного світогляду в Європі Нового часу.

17. Мислення “здорового глузду” та його філософська оцінка.

18. Філософські ідеї європейського Просвітництва та їх сучасне значення.

19. І.Кант – засновник німецької класичної філософії: вихідні ідеї.

20. Г.Гегель: провідні ідеї.

21. Філософія Л.Фейєрбаха.

22. Вплив ідей німецької класичної філософії на розвиток української філософії.

23. Песимістична етика А.Шопенгауера та її сучасна оцінка.

24. Ідеї філософії С.Кіркегора; С.Кіркегор як попередник екзистенціалізму.

25. Філософія марксизму про предмет та завдання “наукової філософії”.

26. Філософські ідеї Ф.Ніцше та їх суперечливий вплив на громадську думку. Ф.Ніцше та ніцшеанці.

27. Місце філософії ХХ ст. у історії європейської філософії; особливості філософії ХХ ст.

28. Представники та ідеї екзистенціалізму.

29. Сцієнтистська філософія ХХ ст.

30. Ідеї фрейдизму та неофрейдизму у філософії ХХ ст.

31. Культурологія у філософії ХХ ст.: ідеї та представники.

32. Провідні напрями релігійної філософії ХХ ст.

33. Філософський постмодерн: вихідні ідеї та їх оцінка.

34. Філософія та соціальні процеси в сучасному українському суспільстві.

35. Провідні особливості української філософії та їх оцінка.

36. Етичні ідеї в українському просвітництві.

37. Сучасна оцінка основних здобутків філософії Г.Сковороди.

38. Класичне та некласичне розуміння буття.

39. Сучасна космологія та квантова механіка про світобудову.

40. Проблема виникнення людини в її сучасному окресленні.

41. Поняття особи та особистості. Роль особи в історії.

42. Поняття та різновиди свободи. Свобода як цінність.

43. Проблема людського безсмертя: різні виявлення та аспекти.

44. Людина в пошуках сенсу буття та власного життя.

45. Проблеми і складнощі наукового вивчення свідомості.

46. Людська свідомість, діяльність і творчість.

47. Свідомість і мова.

48. Взаємні впливи наукового, мистецького та життєво-досвідного пізнання.

49. Істина та життєва правда.

50. Якісні відмінності суспільної історії від природних процесів.

51. Предмет та проблеми філософії історії. Філософія історії про засади історичних процесів.

52. Чи існує прогрес в культурі?

53. Поняття цивілізації.

54. Основні аспекти співвідношення культури та цивілізації.

Затверджено на комісії по плануванню самостійної роботи студентів методичної ради інституту.

Дата_____________________________________

Підпис __________________________Прізвище

Проведення модульних контролів і семестрових екзаменів.

Розподіл балів модульних контролів (МК)

Модуль-ний контроль	Максимальна оцінка в балах
Поточний контроль	Конт- роль- ний захід (КЗ)	Модуль- на оцінка (ПК+КЗ)
Лаб. зан. (КР)	Сем. зан.	РГР (Тест)	КР (Інд. пись- мова роб.)	Разом балів (ПК)
				-

3. Навчально-методичні матеріали.

Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 39 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

<== предыдущая лекция	\|	следующая лекция ==>
Июня 2012 года г. Новокузнецк	\|	Михаил. 25.11.11.

lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.016 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав