Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Іманентний - суб'єктивно-ідеалістичний напрям у філософії, який проголошує об'єктивний світ іманентним (внутрішнім) змістом свідомості суб'єкта.

65. Індукція - процес логічного висновку на основі переходу від приватного положення до загального.

66. Іпостась - поняття православного богослов'я, прийняте для вираження способу буття Божественної природи, рівнозначно поняттю «Обличчя».

67. Істина - одна з центральних категорій гносеології, правильне відображення об'єктивної дійсності у свідомості людини, її уявленнях, поняттях, судженнях, умовиводах, теоріях об'єктивної дійсності.

68. Йога - поняття в індійській культурі, означає сукупність різних духовних, психічних і фізичних практик, що розробляються в різних напрямках індуїзму і буддизму і націлених на управління психічними і фізіологічними функціями організму з метою досягнення індивідуумом піднесеного духовного і психічного стану. У більш вузькому сенсі, йога - це одна з шести ортодоксальних шкіл (даршан) філософії індуїзму. Вихідна мета йоги - зміна онтологічного статусу людини в світі.

69. Карма - одне з центральних понять в індійських релігіях і філософії, вселенський причинно-наслідковий закон, згідно з яким праведні або гріховні дії людини визначають його долю, випробовувані їм страждання або насолоди.

70. Картезіанство - напрям в історії філософії, ідеї якого сягають Декарту. Для картезіанства характерні скептицизм, раціоналізм, критика попередньої схоластичної філософської традиції. Картезіанство складається з багатьох напрямів та течій філософії другої половини XVII ст., серед яких можна знайти навіть взаємовиключні.

71. Катафатизм - один з методів усвідомлення Божественного, заснований на злитті символу і об'єкта зображення, поклонінні священному атрибуту, реліквії, св. Мощам.

72. Категоричний імператив - фундаментальний моральний принцип Канта. За Кантом, існує єдиний фундаментальний моральний принцип: чинити так, аби завжди розглядати інших людей як цілі, а не як засоби. Цей принцип є імперативом, і він є категоричним. Він є класичним прикладом етичних теорій, систем моралі, що зосереджуються радше на істинному характері поведінки, аніж на наслідках цих дій.

73. Колесо сансари - круговорот народження та смерті в світах, обмежених кармою, одне з основних понять в індійській філософії: душа, тоне в «океані сансари», прагне до звільнення (мокша) і позбавлення від результатів своїх минулих дій (карми), які є частиною «мережі сансари».

74. Конфуціанство - китайська етично-філософська школа, основа китайського способу життя, принцип організації суспільства, засновником якої був китайський філософ Конфуцій, що жив у 551-479 роках до н. е. Спираючись на давні традиції, Конфуцій розробив концепцію ідеальної людини, якій притаманні гуманність, почуття обов'язку, любов до людей, скромність тощо. Конфуціанство вважало основою соціального устрою моральне самовдосконалення індивіда й дотримання норм етикету, проголошувало владу правителя священною, а метою державного управління - інтереси народу. Конфуціанство має деякі риси, спільні з релігією - культ предків, ритуали, жертвопринесення.

75. Концептуалізм - напрям схоластичної філософії; доктрина, згідно з якою пізнання проявляється разом з досвідом, але не виходить з досвіду. Концептуалізм являє собою щось на кшталт синтезу емпіризму і раціоналізму.

76. Концепція - система поглядів на ті чи інші явища, процеси; спосіб розуміння, трактування певних явищ, подій; ідея певної теорії. Термін вживають також для позначення головного задуму в науковій, художній, політичній та інших видах діяльності людини.

77. Креаціонізм - віра в те, що світ, людина та різні форми життя на Землі створені вищою, надприродною силою. Існує багато різновидів креаціонізму з різними уявленнями про час акту творіння та різним ставленням до сучасних наукових поглядів на біологічну та геологічну еволюцію.

78. Ліцей (лікей) - Давньогрецька філософська школа в Афінах, заснована Арістотелем 335 до н. е. Існувала близько восьми століть. Назва - від храму Аполлона Лікейського, поблизу якого містилася школа.

79. Логіка - наука про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень. Головним об'єктом дослідження логіки є описові системи мислення, тобто системи які пропонуються як інструкція для людей як слід правильно мислити.

80. Логос - термін філософії, що означає «слово» - в перекладі з грецької мови і «думка» - в перекладі з давньогрецької, а також - причина, привід. Логос - образ вогню. Порівнюється з вогнем - повільно займається і згасає за певними законами (Геракліт).

81. Маєвтика (у Сократа) - метод Сократа витягувати приховане в людині знання за допомогою майстерних навідних питань.

82. Масова свідомість - один із видів суспільної свідомості, конкретна форма її реалізації. Функціонує як на груповому, так і на індивідуальному рівні. Характеризується збігом у певний момент і за певних умов основних компонентів свідомості великої кількості різних суспільних груп.

83. Матеріалізм - один з основних напрямків філософії, який у вирішенні основного питання філософії стверджує, що буття, природа, матеріальне є первинним, а дух, свідомість, ідеальне - вторинним. Визначення первинності і вторинності різне у різних філософів. Представники вульгарного матеріалізму вважали, що думки, ідеї, свідомість, тобто те, що зазвичай відносять до ідеального, теж є матеріальним.

84. Матерія - мати всього сущого, філософська категорія для позначення дійсності, яку люди здатні пізнати через відчуття і яка проте існує незалежно від них. Все суще, все об'єктивно існуюче являє собою різні форми існування та руху матерії у просторі та часі. Поняття матерії охоплює не тільки всі спостережувані об'єкти й тіла природи, але й всі ті, які в принципі можуть бути пізнані в майбутньому на основі вдосконалення засобів спостереження й експерименту. Весь навколишній світ являє собою матерію у її нескінченно різноманітних формах і проявах.

85. Метафізика - філософія буття, наука про граничні і надчуттєві принципи і засади буття.

86. Метод - систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити для виконання певної задачі, досягнення мети. Поняття тотожне алгоритму діяльності чи технологічного процесу.

87. Методологія - вчення про систему понять і їх відносин, - система базисних принципів, методів, методик, способів і засобів їх реалізації в організації та побудові науково-практичної діяльності людей.

88. Міманса - одна з ортодоксальних систем давньоіндійської філософії. Послідовники міманси вважали, що Веди не є божественним одкровенням, і тому ведичні релігійні філософські положення потребують логічних обґрунтувань. Міманса виходить з того, що остаточне звільнення індивіда від перевтілень (мокші) не можна раціонально пояснити. Але до мокші індивід може прийти і незалежно від своїх прагнень – завдяки беззастережному дотриманню громадських і релігійних обовя’зків – дхарми. Міманса визнавала й матеріальне начало у Всесвіті. Пізніші коментатори вчення посилили її теологічне спрямування і розвинули ідею особистого божества.

89. Міф (міфологічний світогляд) - оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участю богів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства. Філософія, яка по мимо своєї популярності, є помилковою. Сукупність міфів складає основу міфологічного світогляду, властивого первісним народам. На зміну міфологічному світогляду з часом приходить релігійний, філософський і науковий.

90. Монади (монадологія) - в ряді філософських систем найпростіша, неподільна єдність, першопочаток, основа явищ. Учення про монади називають монадологією.

91. Натурфілософія - філософія природи, тлумачення природи, розглянутій в її цілісності.

92. Наука (науковий світогляд) - це теоретично-практично означена система знань, що перебуває у безперервному розвитку і намагається віднайти об'єктивну істину в тій чи іншій сфері відношення "людина - світ". У світоглядному вимірі найпростіше сказати так: наука — це система знань про людину і світ та спосіб перетворення їх на благо людини.

93. Необхідність - це суттєва риса закону. Як і закон, вона може бути динамічною і статистичної.

94. Неоплатонізм - ідеалістичний напрям античної філософії III-VI ст., що з'єднує і систематизує елементи філософії Платона, Аристотеля та східної філософії. Ідеалістична теорія ідей Платона прийняла в неоплатонізмі форму вчення про випромінювання матеріального світу з духовного першоджерела.

95. Нірвана - стан переходу в абсолютну пустоту, небуття, спокій. Виникає в результаті відмови живої істоти від всіх пристрастей, бажань, почуттів. Центральне поняття буддизму і джайнізму. Необхідною умовою досягнення нірвани є розрив безкінечного циклу народження і смерті — самсари.

96. Номіналізм - напрям в середньовічній філософії, який у диспутах про універсалії протистояв реалізму. Термін «номіналізм» походить від латинського слова «nomen», що означає «ім'я», «назва».

97. Ньяя - одна з ортодоксальних шкіл індійської філософії, яку характеризують як школу логіки. Засновником школи ньяя був давньоіндійський філософ Готама. Погляди представників цієї школи переважно матеріалістичні й близькі до поглядів школи Вайшешика. За їхніми уявленнями світ складається з вічних дрібних частинок «ану»: води, землі, повітря і вогню.

98. Омана – філософське ухилення від істини, прийняте нами за істинне судження; ґрунтується завжди на невірності по суті самих посилок, а тому його треба відрізняти від помилки, яка представляє порушення лише формальної сторони мислення.

99. Онтологія - це вчення про буття, розділ філософії, у якому з'ясовуються фундаментальні проблеми існування, розвитку сутнісного, найважливішого. Поняття «онтологія» не має однозначного тлумачення у філософії.

100.Пантеїзм - філософська доктрина, яка стверджує, що всесвіт є ідентичним з Богом; редукція Бога до всесвіту або всесвіту до Бога. Іншими словами, пантеїзм це - вірування чи вчення, яке представляє природний світ, включаючи людину, частиною божества.

101.Патристика – 1)у філософії загальна назва напряму, заснованого так званими отцями церкви; 2)у теології - це сукупність вчень отців церкви та авторитетних церковних письменників 1-8 століть.

102.Передвизначення -релігійне уявлення про вихідної від волі Бога встановленою подій історії та людського життя. У релігії - попередня заданість життя людини, його порятунку або засудження у вічності волею Бога. Ідея приречення має особливе значення в монотеїстичних релігіях, оскільки з точки зору монотеїзму все існуюче визначається волею Бога, тому проблема приречення стикається з проблемою теодицеї.

103.Перипатетики (прогулюватись) - учні та послідовники Аристотеля, його філософська школа. Назва школи виникло через звичку Аристотеля прогулюватися з учнями під час читання лекцій.

104.Першоматерія (першооснова, архе) - для позначення першооснови, з якого виникає все інше, у грецькій філософії позначали архе, що означає першоматерію, вихідний стан речей, найдавнішу форму.

105.Пізнання - сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного світу. Пізнання є основним предметом науки гносеології (теорії пізнання).

106.Піфагореїзм - давньогрецька філософська школа піфагорійців. Назва школи походить від імені засновника - Піфагора (6 століття до н. е.). Поштовхом до створення власної філософської системи було вирішення проблеми взаємозв'язку порядку і хаосу, яке відрізняється від традиції Мілетської школи.

107.Платонізм - філософська традиція що виникла у грецькій Академії Платона, учня Сократа і вчителя Аристотеля. В період середнього платонізму (1 ст. до н.е. - 2 ст.) інтерес зосереджувався на думці Платона про Бога та надчутливий світ.

108.Позитивізм - напрям, що ґрунтується на зазначеній установці. Позитивізм, як напрямок філософії, зародився в кінці 19 ст., і значною мірою сформував сучасну наукову методологію: розуміння взаємодії між дослідним та теоретичним знанням, розпізнавання істинних та хибних тверджень, тощо.

109.Прагматизм - доктрина або світогляд, що ставить усе знання і правду у пряме відношення до життя та дії; прагматизм судить про значення ідей, суджень, гіпотез, теорій і систем відповідно до їхньої здатності задовольнити людські потреби та інтереси у соціальний спосіб.

110.Праксеологія - галузь досліджень, що вивчає людську діяльність, зокрема в аспекті її ефективності. Розвиток праксеології пов'язаний із австрійською школою економіки і, особливо, роботами Людвіга фон Мізеса. Праксеологія інтенсивно розвивалася у Польщі завдяки зусиллям Тадеуша Котарбіньського. В Україні праксеологією займався Євген Слуцький.

111.Просвітництво - це широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Просвітники мали широкий світогляд, в якому виділялися концепція освіченого абсолютизму, ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, осуд експлуатації людини людиною, утвердження самосвідомості й самооцінки особи.

112.Протестантизм - один із найпоширеніших напрямів у християнстві, що відокремився від католицтва в період Реформації у 16 столітті та у результаті подальшого внутрішнього.

113.Психоаналіз - 1)група психологічних теорій особистості, методів дослідження ментальних процесів, методів терапії невротичних захворювань; 2)спосіб інтроспекції людини, що передбачає систематичне пояснення несвідомих зв’язків та процесів. Засоби психоаналізу присутні у буддизмі та деяких індуїстських віруваннях, однак як науково-терапевтичний метод вивчення людини він був сформульований та поширився у Західній Європі та Америці у ХХ ст.

114.Раціоналізм - філософська точка зору, яка наголошує першість і компетентність розуму в пошуках правди. Вважається знаковою характеристикою сучасного духу.

115.Раціональне пізнання - найбільш повно й адекватно виражене в мисленні.

116.Реалізм - філософський погляд, за яким існує реальність, незалежна від людської свідомості, людських думок і теоретичних побудов. Реалізм не тотожний матеріалізму, оскільки реалістичні філософські погляди часто, навіть здебільшого, проголошували реальність існування ідей.

117.Релігія (релігійний світогляд) - віра, особлива форма усвідомлення світу, яка не потребує обґрунтування і доказів. Це така форма світогляду, в якій засвоєння світу здійснюється через подільність на земний, природний, що відображається органами чуттів людини, і потойбічний – “небесний”, надприродний і надчуттєвий світ. Важливою особливістю релігійного світогляду є його практичність, оскільки віра без справ мертва.

118.Рефлексія - філософський метод, при якому об'єктом пізнання може бути сам спосіб пізнання (гносеологія), а також знання (епістемологія), думка або вчинок. Процес самопізнання, при якому усвідомлюються та осмислюються власні думки та психічні переживання називають саморефлексією.

119.Реформація - християнський церковно-релігійний, духовно-суспільний та політичний рух оновлення у країнах Західної та Центральної Європи в 16 столітті, спрямований на повернення до біблійних першоджерел Християнства, який набув форми релігійної боротьби проти Католицької церкви і папської влади.

120.Ріґведа - стародавній збірник релігійних гімнів, написаних ведичним санскритом. Деякі з гімнів Ріґведи все ще читають при індуїстських молитвах та в інших випадках, що робить цей текст одним з тих, що безперервно використовувалися протягом найбільшого часу. Загалом Ріґведа є одним з найстаріших збережених творів, складених індоєвропейськими мовами.

121.Самаведа – 1)третя в звичайному порядку нумерації чотирьох Вед, стародавнього ядра писань індуїзму; 2) найраніша з відомих систематизована компіляція гімнів, орієнтована на поєднання мелодії і вимовного тексту.

122.Самхіти - збірка ведичних або постведичних текстів в індуїстській літературі. Зокрема, основою кожної з чотирьох Вед є відповідна Cамхіта - зібрання мантр або гімнів. Крім самхіт до Вед входять також Брахмани, Араньяки та Упанішади.

123.Санкх’я - одна з шести ортодоксальних шкіл класичної індійської філософії. Традиційно засновником школи самкх'я вважається мудрець Капіла, хоча історично це підтвердити неможливо. Самкх'я одна з найстаріших філософських шкіл в Індії.

124.Світовідчуття - найбезпосереднiший за змiстом спосiб ствердження свiтогляду. Безпосереднiсть свiтовiдчуття проявляється в тому, що переживання й оцiнки зверненi не до окремих явищ чи ситуацiй, а до свiту загалом й до загальної позицiї людини в ньому. Форми прояву свiтовiдчуття є одночасно характеристиками чуттєво-емоцiйного стану людини: прийняття чи неприйняття свiту людиною, її актив-нiсть чи пасивнiсть, довiру чи недовiру у ставленнi до людей, до життя, до минулого й майбутнього тощо. В тому випадку, коли свiтовiдчуття загалом є позитивним, сформований на його ґрунтi свiтогляд характеризується як оптимiстичний, в протилежному ж випадку - песимiстичний. Можливе й нейтральне за своїм характером свiтовiдчуття. Воно виникає на основi споглядання.

125.Світогляд - форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює, оцінює світ, визначає своє місце у ньому. Це система принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій, вірувань, поглядів на сенс та мету життя, які визначають індивіда або соціального суб’єкта та органічно вплітаються в його вчинки та норми мислення.

126.Світорозуміння

127.Світосприйняття - це сукупність наочних образів культури, людини, його місця в світі, взаємовідносин зі світом та іншими людьми тощо.

128.Сенсуалізм - напрямок в теорії пізнання, згідно з яким відчуття й сприйняття - основна й головна форма достовірного пізнання. Суперечить раціоналізму. Основний принцип сенсуалізму - «немає в розумі нічого такого, чого б не було в почуттях». Принцип сенсуалізму належить до чуттєвої форми пізнання, до якої крім відчуття входить також уява.

129.Синтез - поєднання абстрагованих сторін предмета і відображення його як конкретної цілісності; метод вивчення об'єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин.

130.Скептицизм - вчення філософської школи, представники якої стверджували, що вони не «заявляють нічого, але лише висловлюють власну думку». У цьому сенсі, філософський скептицизм - філософська позиція уникнення того, щоб постулювати остаточну істину. Застосований до себе, скептицизм поставив би під сумнів, чи є скептицизм прийнятною позицією взагалі.

131.Софізм - помилковий умовивід, яке, тим не менш, при поверхневому розгляді здається правильним. Софізм заснований на навмисному, свідомому порушенні правил логіки.

132.Софісти - давньогрецькі мудреці 5-4 століть до н. е., які були мандрівними експертами з різних предметів, включаючи ораторське мистецтво, граматику, етику, літературу, математику, та елементарну фізику. Вони не формували якусь певну школу, але мали певні спільні інтереси. У філософії вони атакували тлумачення реальності елейців і намагалися пояснити феноменальний світ. Їхня освітня програма базувалася на віруванні, що чесноту можна навчити. Через їхнього противника Платона, вони набули поганої слави — філософських шахраїв, зацікавленіших в грошах і престижі аніж у правді. У римський період термін софіст означав просто вчителя риторики.

133.Соціальна філософія - розділ філософії, покликаний відповісти на питання про те, що є суспільство і яке місце займає в ньому людина. Соціальна філософія розглядає соціальні інститути як певну сукупність закладів та установ, що відповідає соціальній структурі суспільства; сукупність соціальних умов та культурних зразків, які визначають стійкі форми соціальної поведінки та діяльності; систему поведінки згідно з цими нормами.

134.Стоїцизм - вчення однієї з найбільш впливових філософських шкіл античності, заснованої близько 300 р. до н.е. Своє ім'я школа отримала від назви портика Стоя Пойкиле, де засновник стоїцизму, Зенон із Кітіона, вперше виступив в якості самостійного вчителя. Стоїки вважали логіку, фізику і етику частинами філософії. Стоїцизм був впливовим філософським напрямком від епохи раннього еллінізму аж до кінця античного світу. Свій вплив ця школа залишала і на подальші філософські епохи.

135.Структуралізм - методологія гуманітарних наук, яка намагається аналізувати певну специфічну галузь, наприклад, міфологію, як складну систему взаємопов'язаних частин. Цей підхід виник в лінгвістиці завдяки роботам Фердинанда де Сосюра. Французькі інтелектуали знайшли для цього методу ширшу область застосувань, пристосувавши його до антропології, психоаналізу, літературознавства й архітектури. Таким чином структуралізм став не просто методом, а інтелектуальним рухом, який в 60-х роках XX-го століття прийшов на заміну екзистенціалізму.

136.Субстанція - філософська категорія класичної раціональності для позначення об'єктивної реальності в аспекті внутрішньої єдності всіх форм її прояву та саморозвитку. Субстанція незмінна: вона є те, що існує в самому собі і завдяки самому собі. Традиційно прийнято виділяти 2 види субстанцій - Дух і Матерія.

137.Сутра - у давньоіндійській літературі лаконічне і уривчасте висловлювання, афоризми, пізніше - склепіння таких висловлювань. У сутрах викладалися різні галузі знання, майже всі релігійно-філософські вчення Стародавньої Індії. Мова сутри характеризується образністю і афористичністю, в сутрах часто використовуються притчі.

138.Схоластика - це тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування теології над усіма іншими формами пізнання, знання.

139.Теологія - богослов'я, сукупність релігійних доктрин про сутність та дії бога, побудована у формах ідеалістичного умогляду на основі текстів, прийнятих як божественне одкровення.

140.Теоретичний світогляд – ґрунтується на таких формах відображення, як поняття,концепції, теорії, гіпотези. На цьому рівні відображення створюється концептуально оформлена модель світогляду. Світоглядна картина ґрунтується на пізнанні сутності явищ, законів буття світу та людини. Внаслідок цього з'являється можливість тих чи інших явищ або подій. У структурному відношенні теоретичний рівень світогляду характеризується логічною стрункістю й оформленістю. Явища і події, що відбуваються, пояснюються на основі розуміння їхньої сутності, знання причин і закономірностей.

141.Теорія - сукупність виводів та висновків, що відображає об'єктивно існуючі відносини і зв'язки між явищами об'єктивної реальності. Деякі види теорій: аксіоматичні, парадоксальні, упереджені, суперечливі, формальні.

142.Теоцентризм - філософська концепція, в основі якої лежить розуміння Бога як абсолютного, досконалого, найвищого буття, джерела всього життя і будь-якого блага. Найбільш поширеним теоцентризм був у Середні віки.

143.Томізм - учення в схоластичній філософії і теології католицизму, засноване Томою Аквінським.

144.Трансцендентальний - у вченні Канта установка, ототожнюються і обмежує спостережувані речі феноменами свідомості. Основною передумовою цієї установки є відмінність між явищами як одиницями досвіду і речами в собі. Кант в Критиці чистого розуму прямо ототожнює свою філософію з трансцендентальним ідеалізмом. Протилежністю трансцендентального ідеалізму є трансцендентальний реалізм.

145.Трансцендентний - філософський термін, що означає, в протилежність іманентному, те, що позамежно по відношенню до світу явищ і недоступно теоретичного пізнання.

146.Узагальнення - основний елемент логіки та міркувань людини. Узагальнення бере за основу існування множини елементів та однієї або декількох властивостей, спільних для цих елементів. Це є основою дедуктивних міркувань.

147.Умовивід - це форма мислення, у якій з одного чи кількох істинних суджень на основі певних правил виводу виводять нове судження.

148.Універсалії - в схоластиці загальні, видові та родові поняття. Питання про існування чи не існування універсалій було одною з основних тем диспутів середньовічних філософів. В залежності від відповіді на це питання існували філософські напрямки, які отримали назви номіналізму, реалізму та концептуалізму.

149.Упанішади - давньоіндійські релігійно-філософські брахманські тексти. Центральною темою є концепція єдності атмана — «я», «душі» й абсолютного духа — Брахмана. Упанішади є частиною індійських священних текстів шруті і складені у вигляді діалогу учителя з учнем в якому вчитель пояснює суть Вед. Загальна кількість упанішад невідома. Існує легенда, що їх 1180. Найповнішою збіркою Упанішад є Муктіка, що складається з 108 упанішад.




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 25 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
А я её за состраданье к ним| Утопія - фантазія, вимисел, мрія, що не збудеться. Поняття «утопія» вперше з'явилось у творі Томаса Мора «Утопія».

lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав