Читайте также:
|
|
Франко (1856-1916) першим в укр. Л-рі розробляє тему праці і трудової моралі. Основними рисами світогляду Франка були вірність своєму народові, відданіст боротьбі за його соц. і нац. визволення, забезпечення реального народовладдя, надання загальних людських прав і свобод.; переконаність в тому, що монопольна власність на землю і фабрики повинна поступитис колективній громадській власності тих, чиєю працею ця власність була створена. У поглядах на природу с-во і людину був переконаний в тому, що “матерія і сила”, “дух і тіло” – одна суть, впевненість у здатності людини до необмеженого пізнання навк. світу, свідомий діалектичний підхід до роз-ку в природі і с-ві. Вважав боротьбу нар. мас рушійною силоюсусп. роз-ку, особливу увагу звертав на неухильне зростання науки для працюючих класів. Постійно звертав увагу на найновіші досягнення в галузі природоз-ва, особливо таких прир-наукових концепцій як еволюційного роз-ку Ч.Дарвіна. Основною філ. ідеєю є ідея особи, індивідуальності, вільної в громаді, але не вільної від соціуму. Визначаючи спільноти, через які людина здатна реалізувати себе Франко акцентує увагу на нації. Саме вона становить невід’ємну органічну складову частину істор. пр-су. Соц-політ погляди Франка базуються не на класових а на загальнолюдських позиціях. Шлях до соціалізму – це народне відродження, роз-к нац. Свідомості, широка освітянська д-сть, а не диктатура пролетаріату і революція. Інші його погляди: 1) народ творить свою історію, вирішує свою долю 2) в прогресі науки і техніки вбачав провідний чинник майбут. істор.зрушень, у т.ч. виробничих та соціальних. 3) творчий пр-с (чи в худож. чи в наук. галузях) може і повинен бути предметом наукових досліджень 4) критично ставився до марксистської доктрини про матеріалістичне розуміння історії. 5) був прихильником індуктивного м-ду в пізнанні і відкидав діалектичний м-д. 6) скептично висловлювався про марксистський світогляд 7) “держ. соціалізм” вважав гальмом історик. прогресу. 8) в релігії вбачав реальну опору людства, нічим не замінну і в часи лихоліть і в мирну добу. Філософські переконання Івана Франка.
У розвитку світогляду Франка відбилися складні суперечності ідейної боротьби, суспільно-політичних течій переломного періоду у розвитку людства. Тому при всій глибині та багатогранності його світогляд не був послідовно завершений.
Основними рисами світогляду Івана Франка були:1. філософський матеріалізм; 2. революційний демократизм;3. критичний реалізм; 4. просвітительський гуманізм.
Вони склалися у Франка в період з 1876 по 1883 рік під сильним впливом передових ідейних напрямків суспільно-політичної і філософської думки, які йшли тоді в Україну з Німеччини і Росії. Світогляд І.Франка можна з'ясувати, значною мірою, виходячи з оцінок найхарактерніших явищ тогочасного суспільно-політичного життя, зокрема, таких, як марксизм і релігія. І.Франко доводить, що матеріалістичне розуміння історії, яке оголошується в марксизмі одним з найбільших наукових відкриттів, зроблених на основі діалектичного методу, являє собою не що інше, як красиво складену схему еволюції людства. І як кожна штучна схема воно не позбавлене теоретико-методологічних вад. І.Франко піддав критиці матеріалістичне розуміння історії з двох точок зору. Оскільки матеріалістичне розуміння історії і ґрунтується на тезі, що виробництво і обмін продукції становить основу всякої суспільної організації, стає незрозумілим, звідки взялися саме виробництво і обмін продукції, і дати «безпідставність Марксової історичної теорії показується» з того, що вона обмежується писаною історією.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 23 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |