Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття світогляду. Історичні типи світогляду. Філософія як теоретична форма світогляду.

Читайте также:
  1. B Геморрагический васкулит, кожная форма
  2. I. Визначення поняття орнамент.
  3. II. Формальные нормативы классического идеала.
  4. IV. Реформа Мэйдзи
  5. V. Информационный блок для самостоятельной подготовки студента к практическому занятию
  6. VI. Учебно-методическое и информационное обеспечение дисциплины
  7. Wi-Fi мережі. Загальна інформація
  8. WiFi стандарты, режимы работы, формат кадра.
  9. XVIII век: рождение проектно-конструируемой Истории, или Что могут Вещество, Энергия и Информация, сконцентрированные в одних, отдельно взятых руках
  10. XXII. Получение информации

Формування знання про світ як ціле, етапи (структ. елем. світогляду):

світосприйняття як сукупність уявлень про світ,

світобачення як сукупність поглядів людини на світ (погляд – це результат пізнання, що містить у собі ставлення до речей, явищ),

світорозуміння – логічне пояснення світу на основі світобачення.

Усе це й становить зміст світогляду. Його можна визначити як систему поглядів людини на світ та її місце у світі.

Міфологічний світогляд – система образного знання про світ, що виражене сукупністю міфів. Міф – оповідь про життя та вчинки істот або героїв, пов’язаних з вищими силами й наділених надприродними здібностями та властивостями. Образи міфу несуть у собі закодовану модель сприйняття світу та поведінки.

Поділ світу на духовний і тілесний для міф. мислення невластивий.

Міф є байдужим до логічної суперечності і критичності мислення.

Через специфічні дії у формі ритуалу переживається єдність “людина – світ”. У ритуалі проглядаються: містика й магічне ставлення до світу.

Релігійний світогляд – це система символічно-образного знання про світ та місце людини в світі. Тут символами постають слово, предмети, обряди, храм, його частини, інтер’єр. Важливою особливістю цього світогляду є поділ світу на тілесний, земний, і потойбічний. Межею, що розділяє для людини два світи, є її власна смерть, тоді як для людини міфологічного світогляду факту смерті не існує. Джерелом духовності є трансцендентний Бог, який для кожного окремого буття постає Благом. Аскетичний мотив поведінки і життя – свідомий внутрішній прояв функції жертвопринесення для релігійно і морально зрілої людини. Для міфологічного ж світогляду самопожертва є незбагненною і неможливою.

Філософський світогляд, на відміну від міфологічного, – це теоретично обґрунтована система поглядів на світ на основі логічних критеріїв.

Якщо особливістю міфологічного світогляду є нерозривна єдність людини та природи, то філософський світогляд починається з протиставлення людини до природи і світу. Відношення людини до світу в міфологічному та релігійному світоглядах виражене питанням його творення, а у філософському – питанням універсальної основи світу.

До основних чинників філософського мислення слід віднести акцентування на індивідуальному “Я” та на потребі вибору форми власної поведінки, формування критичного ставлення до авторитетів.

Наслідком розгорненого доведення стала теоретизація всіх світоглядних знань. На місці попередньої міфологічної злитості зі світом постало теоретичне відношення до нього. Теоретизація світоглядних знань своїм наслідком мала виникнення філософії.

На основі особливостей філософського мислення та світогляду можна вивести означення філософії як теоретично вираженого світогляду.




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 34 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Обґрунтування експериментально-досвідного походження знання у гносеології Нового часу. Ф. Бекон "Новий Органон". | Онтологічна проблематика схоластичної філософії: дискусії про універсалії. | Онтологія як галузь філософського знання. Буття та його структура. | Основні ідеї християнського світогляду і середньовічна філософія. Теоцентризм філософії А. Августина. | Основні підходи до тлумачення культури в новітній філософії: натуралізм, соціологізм, аксіологізм, семіотика. | Пантеїзм філософії Н. Кузанського та Дж. Бруно. | Поняття громадянського суспільства, його структура та проблеми становлення в Україні. | Поняття детермінізму та індетермінізму у некласичній філософії. | Поняття істини в філософії. Істина як процес, її форми та критерії | Поняття методу, стилю та методології наукового пізнання. Методологія класичної науки та її кумулятивна модель. |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав