Визначення поняття, види голодування: фізіологічне, патологічне; повне, абсолютне, неповне, часткове. Зовнішні та внутрішні причини голодування. Характеристика порушень основного обміну і обміну речовин в окремі періоди повного голодування з водою. Патофізіологічні особливості неповного голодування. Види, етіологія, патогенез часткового (якісного) голодування.
Білково-калорійна недостатність, її форми: аліментарний маразм, квашиоркор. Аліментарна дистрофія.
Поняття про лікувальне голодування.
Тема 23. Порушення обміну вітамінів.
Види гіпо- та гіпервітамінозів, їх етіологія та патогенез. Механізми розвитку основних клінічних проявів. Принципи корекції вітамінної недостатності.
Тема 24. Практичні навички з теми « Загальна нозологія. Типові патологічні процеси».
1. Здійснювати аналіз:
· Основних понять загальної нозології (здоров’я, хвороба, патологічний процес, типовий патологічний процес, патологічна реакція, патологічний стан, етіологія, патогенез);
· Основних понять етіології (причинні фактори, фактори ризику, умови виникнення та розвитку хвороби);
· Механізмів патогенної дії фізичних, хімічних і біологічних факторів зовнішнього середовища;
· Типових патологічних процесів за принципами їх класифікації, загальними проявами і варіантами завершення;
· Значення типових патологічних процесів в патології, зокрема у виникненні та розвитку відповідних груп захворювань;
· Стадій в патогенезі типових патологічних процесів;
· Причинно-наслідкових зв’язків (змін місцевих та загальних, патологічних і пристосувально-компенсаторних, специфічних і неспецифічних; провідної та допоміжних ланок) в патогенезі типових патологічних процесів;
· Видів, причин, механізмів пошкодження та смерті клітин.
· Причинно-наслідкових зв’язків (виділяти зміни місцеві і загальні, патологічні і пристосувально-компенсаторні, специфічні і неспецифічні; визначати провідну ланку) в патогенезі проявів/наслідків дії факторів зовнішнього середовища (механічної травми, перегрівання,охолодження, опіки, відмороження, променева хвороба, хвороби декомпресії та компресії);
· Причин, механізмів розвитку, типових проявів і принципів діагностики спадкових хвороб і порушень внутрішньоутробного розвитку;
· Типових порушень діяльності імунної системи;
· Механізмів імунного пошкодження клітин/тканин/органів (за Кумбсом і Джелом).
2. Уміння та практичні навички:
· Вирішення ситуаційних задач із визначенням причинних факторів, факторів ризику, головної ланки патогенезу, медіаторів, клінічних проявів, принципів надання медичної допомоги при станах імунної недостатності, алергії, при аутоімунних захворюваннях та псевдоалергічних реакціях.
· Схематичне відображення механізмів імунного пошкодження (за Кумбсом і Джелом).
· Дослідження стадій фагоцитозу в мазках перитонеального ексудату.
· Застосування методик для експериментального моделювання типових порушень місцевого кровообігу;
· Вирішення ситуаційних задач із визначенням стадій розвитку, варіантів завершення, ланок патогенезу, медіаторів та механізмів їх дії, клінічних проявів типових патологічних процесів (місцеві порушення кровообігу, запалення, пухлини та ін.).
Змістовий модуль 3.
Патофізіологія системи крові.
Конкретні цілі:
· Визначати типові порушення в системі крові: зміни загального об’єму крові, анемія, еритроцитоз, лейкоцитоз, лейкопенія, гемобластоз, лейкоз, типові порушення гемостазу; наводити критерії зазначених порушень;
· Застосовувати існуючи принципи для класифікації типових порушень в системи крові;
· Характеризувати причинні фактори, фактори ризику, умови виникнення і розвитку типових порушень в системі крові;
· Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки, при цьому вміти відокремлювати зміни патологічні і пристосувально-компенсаторні в патогенезі типових порушень в системі крові;
· Застосовувати знання принципів і класифікацій анемій для аналізу їх проявів;
· Застосовувати знання про причини та патогенез анемій для їх профілактики і лікування;
· Аналізувати механізми розвитку і причини виникнення порушень клітинного складу “білої” крові, бути зданим оцінювати їх клінічні наслідки;
· Пояснювати особливості пухлинної трансформації кровотворних клітин кісткового мозку при гострих і хронічних лейкозах;
· Аналізувати загальні закономірності розвитку порушень клітинного складу периферичної крові при гострих і хронічних лейкозах;
· Оцінювати роль генетичних аномалій і аномалій конституції в лейкозогенезі;
· Характеризувати періоди зростання ризику виникнення лейкозів (“піки лейкозів”) у дітей; пояснювати принципи діагностики лейкозів;
· Аналізувати особливості етіології, патогенезу і результатів терапії лейкозів у дітей та дорослих;
· Оцінювати переваги трансплантації кісткового мозку як найбільш ефективного методу лікування лейкозів;
· Визначати типові порушення в системі гемостазу;
· Пояснювати причини виникнення та механізми розвитку порушень судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу;
· Аналізувати загальні закономірності виникнення, розвитку і завершення станів гіпо- та гіперкоагуляції;
· Пояснювати загальнопатологічне значення ДВЗ крові, аналізувати причини виникнення та механізми його розвитку, характеризувати типові клінічні прояви в залежності від клінічного перебігу.
Тема 25. Патофізіологія системи крові. Еритроцитози.
Зміни загального об’єму крові. Характеристика видів гіпо- і гіперволемій, причини і механізми розвитку.
Крововтрата: етіологія, патогенез. Зміни патологічні і пристосувально-компенсаторні в патогенезі крововтрати. Прояви і наслідки крововтрати (гіповолемія, анемія, недостатність кровообігу/шок). Принципи терапії крововтрати. Поняття про постгемотрансфузійні реакції і ускладнення, механізми їх розвитку та засоби профілактики.
Еритроцитози: визначення поняття, види (абсолютний, відносний; первинний, вторинний), етіологія, патогенез.
Тема 26. Анемії, спричинені крововтратою.
Анемії: визначення поняття, клінічні та гематологічні прояви, принципи класифікації (за етіологією, патогенезом, характером перебігу, типом еритропоезу, регенераторною здатністю кісткового мозку, колірним показником, змінами розмірів еритроцитів). Патологічні, дегенеративні та регенеративні форми еритроцитів. Етіологія, патогенез, гематологічна характеристика постгеморагічної анемії (гострої і хронічної).
Тема 27. Гемолітичні анемії та анемії, спричинені порушенням еритропоезу.
Етіологічна класифікація (спадкові, набуті) гемолітичних анемій. Характеристика причинних факторів набутих гемолітичних анемій. Шляхи реалізації генетичних дефектів в патогенезі спадкових гемолітичних анемій (мембрано-, ферменто-, гемоглобінопатій).
Гемоліз еритроцитів, внутрішньо судинний і внутрішньоклітинний, як механізми розвитку гемолітичних анемій. Характерні клінічні прояви гемолізу еритроцитів (жовтяниця, гемоглобінурія, ДВЗ крові, дисхолія, холелитіаз, спленомегалія), їх можлива асоціація з типом гемолізу. Патологічні форми еритроцитів, специфічні для спадкових гемолітичних анемій.
Класифікація анемій, пов’язаних з порушеннями еритропоезу (дефіцитні, дисрегуляторні, гіпо-, апластичні та ін.), загальна характеристика причин і механізмів розвитку.
Етіологія, патогенез, типові зміни периферичної крові при залізодефіцитних анеміях. Поняття про залізорефрактерні анемії.
Анемії, спричинені недостатністю вітаміну В12 та/або фолієвої кислоти. Причини виникнення і механізми розвитку абсолютного та відносного дефіциту вітаміну В12 і фолієвої кислоти. Злоякісна анемія Аддісона-Бірмера. Характеристика загальних порушень в організмі при дефіциті вітаміну В12 та/або фолієвої кислоти. Гематологічна характеристика вітамін В12-, фолієводефіцитних анемій.
Тема 28. Лейкоцитози, лейкопенії.
Лейкоцитоз, принципи класифікації. Причини та механізми розвитку реактивного та перерозподільного лейкоцитозу. Нейтрофільний, еозинофільний, базофільний, лімфоцитарний і моноцитарний лейкоцитоз. Поняття про ядерне зрушення нейтрофільних гранулоцитів, його різновиди.
Лейкопенія, принципи класифікації. Причини, механізми розвитку лейкопенії, агранулоцитозу (нейтропенії). Патогенез основних клінічних проявів.
Набуті та спадкові порушення структури і функції лейкоцитів. Лейкемоїдні реакції.
Дата добавления: 2015-09-12; просмотров: 75 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |