Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 30. Порушення системи гемостазу.

Загальна характеристика типових порушень в системі гемостазу.

Геморагічні порушення гемостазу. Недостатність судинно-тромбоцитарного гемостазу. Вазопатії: види, причини, механізми розвитку, патогенез основних клінічних проявів. Тромбоцитопенії: етіологія, патогенез, механізми порушень гемостазу. Тромбоцитопатії. Механізми порушень адгезії, агрегації тромбоцитів, вивільнення тромбоцитарних гранул.

Порушення коагуляційного гемостазу. Причини зниження активності системи згортання крові і підвищення активності антикоагуляційної та фібринолітичної систем. Основні прояви порушень окремих стадій згортання крові, їх етіологія та патогенез.

Тромбофілічні стани: тромбоз, дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові (ДВЗ-синдром), локалізоване внутрішньосудинне згортання крові. Принципи класифікації ДВЗ-синдрому (за перебігом - гострий, підгострий, хронічний; за пусковим механізмом коагуляції), етіологія, патогенез. Роль в патології.

Принципи корекції порушень в системі гемостазу.

 

Змістовий модуль 4.

Патофізіологія системного кровообігу

Конкретні цілі:

· Визначати типові патологічні стани і порушення в системі кровообігу: недостатність кровообігу; недостатність серця, аритмії серця; артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія; артеріосклероз, атеросклероз;

· Аналізувати та застосовувати існуючі класифікації типових порушень в системі кровообігу;

· Аналізувати зміни основних параметрів кардіо- та гемодинаміки при недостатності серця (частота і сила серцевих скорочень, хвилинний та систолічний об’єми крові, систолічний, діастолічний, середній і пульсовий артеріальні тиски крові, венозний тиск крові);

· Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки, вміти відокремлювати зміни патологічні і пристосувально-компенсаторні, місцеві і системні в патогенезі недостатності кровообігу, недостатності серця, інфаркту міокарда, шокових станів (кардіогенного шоку);

· Пояснювати механізми розвитку аритмій серця;

· Застосовувати знання про типові порушення ритму серцевих скорочень (порушення автоматизму, збудливості, провідності, комбіновані) для аналізу електрокардіо-грами;

· Аналізувати механізми розвитку клінічних проявів хронічної недостатності серця і кровообігу;

· Аналізувати причини і механізми розвитку вінцевої недостатності, пояснювати її можливі наслідки;

· Аналізувати порушення основних функцій серця при гострій вінцевій недостатності;

· Характеризувати особливості різних форм артеріосклерозу, пояснювати сучасні теорії патогенезу атеросклерозу;

· Застосовувати сучасні критерії для діагностики артеріальної гіпертензії;

· Аналізувати класифікації артеріальної гіпертензії;

· Застосовувати знання про експериментальне моделювання вторинних артеріальних гіпертензій (ниркових, ендокринних, нейрогенних) для аналізу їх патогенезу;

· Трактувати первинну артеріальну гіпертензію як мультифакторіальне захворювання;

· Диференціювати роль змін об’ємного механізму та периферичного опору кровоплину в розвитку різних гемодинамічних варіантів артеріальної гіпертензії;

· Аналізувати генетичні дефекти як основу патогенезу первинної артеріальної гіпертензії;

· Пояснювати роль нирок в патогенезі первинної та вторинної артеріальної гіпертензії;

· Застосовувати знання про експериментальні моделі типових порушень в системі кровообігу (вінцева недостатність, артеріосклероз, артеріальна гіпертензія) для аналізу їх патогенезу;

· Пояснювати причини та механізми розвитку артеріальної гіпотензії;

· Аналізувати причини виникнення та механізми розвитку первинної та вторинної гіпертензії в системі судин малого кола кровообігу;

Тема 31. Патофізіологія системного кровообігу. Недостатність кровообігу.

Визначення поняття недостатності кровообігу, принципи її класифікації, характеристика порушень кардіо- та гемодинаміки. Поняття про гостру та хронічну (“застійну”) недостатність кровообігу. Етіологія, патогенез, стадії хронічної недостатності кровообігу. Механізми розвитку основних клінічних проявів хронічної недостатності кровообігу(задишка, ціаноз, набряки).

Гостра недостатність кровообігу: етіологія, патогенез, зміни патологічні та пристосувально-компенсаторні. Колапс, шок як варіанти стану гострої недостатності кровообігу.

Тема 32. Патофізіологія серця. Недостатність серця.

Визначення поняття недостатності серця, принципи класифікації.

Недостатність серця внаслідок перевантаження. Причини перевантаження серця об’ємом та опором. Механізми негайної та довготривалої адаптації серця до надмірного навантаження: тахікардія, гіперфункція (гетеро-, гомеометрична), гіпертрофія міокарда. Гіпертрофія серця: види, причини, механізми розвитку, стадії (за Ф.З. Меєрсоном). Особливості гіпертрофованого міокарда, причини та механізми його декомпенсації.

Міокардіальна форма серцевої недостатності. Коронарогенні укодження міокарда. Недостатність вінцевого кровообігу (відносна та абсолютна; гостра та хронічна), механізми розвитку. Поняття про “критичний стеноз”. Наслідки ішемії міокарда: депресія скоротливої активності, електрична нестабільність, пошкодження/некроз кардіоміоцитів, додаткове пошкодження при реперфузії. Ішемічна хвороба серця як прояв вінцевої недостатності, її різновиди. Клініко-лабораторні критерії, прояви та ускладнення інфаркту міокарда. Патогенез кардіогенного шоку. Принципи профілактики і лікування ішемічної хвороби серця.

Етіологія і патогенез некоронарогенних ушкоджень міокарда. Кардіоміопатії. Класифікація. Характеристика причин та механізмів виникнення, клінічних проявів.

Тема 33. Патофізіологія кровоносних судин.

Поняття про судинну недостатність. Види, причини та механізми її розвитку.

Артеріосклероз: визначення поняття, класифікація. Основні форми артеріосклерозу: атеросклероз (Маршана), медіакальциноз (Менкеберга), артеріолосклероз, їх загальна характеристика (типова локалізація, прояви, ускладнення). Експериментальне моделювання.

Атеросклероз. Фактори ризику атеросклерозу. Експериментальні моделі. Сучасні та історичні теорії атерогенезу. Роль пошкодження ендотелію, запалення, спадкових та набутих порушень рецептор-опосередкованого транспорту ліпопротеїнів (ЛП) (порушення рецепторів ЛП, дефекти молекул ЛП, модифікація ЛП) в атерогенезі.

Артеріальна гіпертензія (АГ), визначення поняття, принципи класифікації. Гемодинамічні варіанти АГ. Роль порушень пресорних і депресорних систем у розвитку АГ.

Первинна та вторинна артеріальна гіпертензія. Етіологія, патогенез. Експериментальні моделі.

Первинна АГ як мультифакторіальне захворювання: роль факторів спадковості та зовнішніх факторів у розвитку первинної АГ. Теорії патогенезу первинної АГ (дисрегуляторна, мембранна та ін.).

Механізми розвитку первинної і вторинної гіпертензії малого кола кровообігу.

Артеріальна гіпотензія: визначення поняття, критерії. Етіологія та патогенез гострих і хронічних артеріальних гіпотензій. Колапс. Причини та механізми розвитку, прояви.

Тема 34. Аритмії серця.

Аритмії серця: класифікація, причини, механізми, типові електрокардіографічні прояви. Роль додаткових провідних шляхів серця в розвитку аритмій.

Принципи кардіопротекції та лікування недостатності серця/кровообігу.

 

Тема 35. Аритмії серця.

Причини і механізми виникнення ектопічних вогнищ збудження в міокарді, механізми повторного входу і рециркуляції збудження. Фібриляція і дефібриляція серця.

Позаміокардіальна недостатність серця. Ураження перикарда. Гостра тампонада серця.

Тема 36. Практичні навички з теми

“Патофізіологія крові та серцево-судинної системи”.

Здійснювати аналіз:

· Причинно-наслідкових зв’язків (змін місцевих та загальних, патологічних та пристосувально-компенсаторних, специфічних та неспецифічних; провідної та допоміжних ланок) в патогенезі типових порушень в системі крові (анемія, еритроцитоз, лейкоцитоз, лейкопенія, лейкоз; порушення гемостазу);

· Закономірностей порушень клітинного складу периферичної крові при гострих і хронічних лейкозах.

· Типових порушень в серцево-судинній системі, визначенням їх понять, критеріїв, принципів класифікації, проявів і наслідків;

· Причинно-наслідкових взаємозв’язків в патогенезі типових порушень в серцево-судинній системі;

· Причин і механізмів розвитку аритмій;

· Причинно-наслідкових взаємозв’язків (змін патологічних та пристосувально-компенсаторних, місцевих та системних) в патогенезі кардіогенного шоку;

· Клінічних варіантів, причин і механізмів розвитку гіпертонічної хвороби, її можливих наслідків та ускладнень.

Уміння та практичні навички:

· Вирішення ситуаційних задач із визначенням типових порушень в системі крові (еритроцитоз, анемія, лейкоцитоз, лейкопенія, лейкоз; порушення гемостазу), їх основних різновидів (через застосування знань принципів їх класифікацій), причин виникнення та механізмів розвитку.

· На підставі результатів лабораторного дослідження (аналіз крові) визначати вміст окремих видів лейкоцитів в крові, оцінювати результат.

· Визначати вміст гемоглобіну в крові (за Салі), переводити в одиниці SI; оцінювати результат.

· Розраховувати колірний показник крові, оцінювати результат.

· Ідентифікувати регенеративні, дегенеративні, патологічні форми клітин «червоної» і «білої» крові в мазках периферичної крові; інтерпретувати їх наявність чи відсутність в крові.

· Вирішення ситуаційних задач із визначенням причин виникнення, механізмів розвитку та наслідків типових порушень в серцево-судинній системі та системі зовнішнього дихання.

· Скласти схеми порушень при різних видах аритмій.

· Визначати показники для аналізу типових порушень серцево-судинної системи..

· На підставі результатів лабораторних досліджень оцінювати стан функціонування судин, визначати типові порушення при атеросклерозі.

Змістовий модуль 5.

Патофізіологія ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ, травлення,
печінки ТА нирок.

Конкретні цілі:

· Визначати недостатність зовнішнього дихання через порушення газового складу крові, знати критерії;

· Аналізувати класифікації недостатності зовнішнього дихання за причинами та механізмами розвитку;

· Характеризувати причини виникнення недостатності зовнішнього дихання;

· Аналізувати роль порушень вентиляції альвеол, дифузії газів через альвеоло-капілярну мембрану, перфузії у малому колі кровообігу в розвитку недостатності дихання;

· Пояснювати причини та механізми розвитку рестриктивних та обструктивних порушень альвеолярної вентиляції;

· Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки, при цьому вміти відокремлювати зміни патологічні і пристосувально-компенсаторні в патогенезі недостатності дихання;

· Пояснювати причини виникнення та патогенез асфіксії;

· Пояснювати причини і механізми виникнення задишки;

· Аналізувати механізми розвитку різних видів періодичного та термінального дихання;

· Робити висновки про характер порушень вентиляції легенів (обструктивні або рестриктивні) на підставі аналізу результатів пневмотахометрії.

· Визначати типові патологічні стани в системі травлення: недостатність травлення (мальдигестія) та порушення всмоктування (мальабсорбція);

· Застосовувати різні принципи для класифікації найбільш поширених нозологічних форм патології травного тракту;

· Аналізувати виразкову хворобу шлунка та/або дванадцятипалої кишки як мультифакторіальну хворобу;

· Характеризувати фактори ризику виникнення виразкової хвороби шлунка та/або дванадцятипалої кишки;

· Застосовувати сучасні уявлення про механізми пошкодження та захисні можливості травного тракту для аналізу патогенезу його виразок;

· Оцінювати значення експериментального моделювання різних форм патології травного каналу для з’ясування причин і механізмів їх виникнення та розвитку;

· Застосовувати знання про роль нервової та гуморальної регуляції різних відділів травного каналу для аналізу порушень їх моторної, секреторної та всмоктувальної функцій;

· Визначати показники секреторної функції та застосовувати їх для аналізу її типових порушень;

· Аналізувати причини виникнення та механізми розвитку панкреатитів;

· Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки, вміти відокремлювати зміни патологічні та пристосувально-компенсаторні, місцеві та системні в патогенезі панкреатичного шоку;

· Аналізувати механізми порушень кишкового травлення, розвитку станів мальдигестії та мальабсорбції;

· Пояснювати патогенез клінічних проявів синдрому мальабсорбції;

· Аналізувати клінічні варіанти, причини і механізми розвитку кишкової непрохідності, пояснювати її можливі наслідки та ускладнення;

· Характеризувати поняття, оцінювати критерії та застосовувати їх для класифікації печінкової недостатності, печінкової коми, жовтяниці, портальної гіпертензії;

· Аналізувати різні варіанти печінкової недостатності за причинами та механізмами виникнення, характером протікання, ступенем тяжкості;

· Характеризувати етіологічні фактори виникнення і розвитку печінкової недостатності, жовтяниці, портальної гіпертензії;

· Пояснювати метаболічні (обмін білків, жирів, вуглеводів, мінералів, метаболізм ксенобіотиків) і гормональні порушення в організмі при недостатності печінки;

· Застосовувати сучасні досягнення нейрофізіології для пояснення патогенезу енцефалопатії та коми при печінковій недостатності;

· Пояснювати механізми розвитку жовтяниць;

· Аналізувати причини, механізми виникнення та розвитку найбільш важливих клінічних синдромів при різних видах жовтяниць;

· Аналізувати патогенез портальної гіпертензії, пояснювати механізми розвитку її основних клінічних проявів;

· Аналізувати типові порушення кількісного та якісного складу сечі;

· Характеризувати причини та механізми порушень процесів клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції і секреції;

· Розуміти про нирковий кліренс, вміти його розраховувати та застосовувати для аналізу порушень різних відділів нефрона;

· Аналізувати механізми розвитку патологічної протеїнурії, пояснювати, з якими захворюваннями нирок може бути пов’язаний розвиток її окремих видів;

· Визначати гостру ниркову недостатність, її критерії, розуміти принципи патофізіологічної класифікації;

· Аналізувати причини виникнення та механізми розвитку преренальної, ренальної та постренальної гострої недостатності нирок;

· Бути здатним пояснити механізм зменшення швидкості клубочкової фільтрації при різних варіантах гострої ниркової недостатності;

· Оцінити значення різних підходів до експериментального моделювання гострого дифузного гломерулонефриту в з’ясуванні причин та механізмів його розвитку;

· Визначати нефротичний синдром за його клінічними та патофізіологічними проявами, пояснювати етіологію первинного і вторинного нефротичного синдрому;

· Трактувати гострий некроз канальців як важливу причину розвитку гострої ниркової недостатності;

· Визначати хронічну ниркову недостатність (ХНН), її критерії за показниками функціонування нирок в залежності від стадії та за клінічними проявами;

· Характеризувати причини та механізми розвитку ХНН;

· Аналізувати реактивні зміни кровоплину в нирках при їх ушкодженні;

· Пояснювати метаболічні порушення (обмін натрію і води, обмін калію, кислотно-основний стан, мінеральний обмін, метаболізм ксенобіотиків/ліків) і зміни ендокринної функції нирок при ХНН;

· Оцінювати значення ретенційної азотемії та інших метаболічних порушень в розвитку поліорганної недостатності;

· Пояснювати загальні принципи профілактики та лікування гострої та хронічної недостатності нирок.

Тема 37. Патофізіологія зовнішнього дихання.

Визначення поняття недостатності зовнішнього дихання, критерії, принципи класифікації. Позалегеневі та легеневі порушення альвеолярної вентиля­ції: центральні, нервово-м’язові, торакодіафрагмальні, зменшення прохідності повітряносних шляхів, еластичних властивостей легеневої тканини, кількості функціонуючих альвеол. Механізми порушення альвеолярної вентиляції: дисрегуляторний, рестриктивний, обструктивний.

Причини і механізми порушень дифузії газів у легенях.

Порушення легеневого кровообігу. Порушення загальних і регіональних вентиляційно-перфузійних відношень у легенях.

Зміни показників газового складу крові і кислотно-основного стану при різних видах дихальної недостатності, їх значення для організму.

 

Тема 38. Дихальна недостатність.

Патогенез основних клінічних проявів недостатності зовнішнього дихання. Задишка: види, причини, механізми виникнення та розвитку.

Асфіксія, причини виникнення й механізми розвитку.

Порушення не респіраторних функцій легень, їх вплив на системну гемодинаміку і систему гемостазу.

Патологічне дихання. Типи періодичного та термінального дихання.

Тема 39. Патофізіологія системи травлення.

Загальні уявлення про недостатність травлення, принципи класифікації. Причини недостатності травлення (мальдигестії). Роль аліментарних та інфекційних агентів, порушень нервової та гуморальної регуляції функціонування системи травлення. Зв’язок порушень травлення з порушеннями обміну речовин і енергії в організмі.

Розлади апетиту. Анорексія.

Причини і механізми порушення травлення в порожнині рота. Етіологія, патогенез, експериментальні моделі карієсу та пародонтозу. Причини, механізми та наслідки порушень слиновиділення.

Порушення моторної функції стравоходу. Етіологія, патогенез печії.

Порушення травлення в шлунку. Загальна характеристика порушень моторної і секреторної функцій шлунка. Патологічна шлункова секреція, види; причини та механізми розвитку.

Етіологія, патогенез виразкової хвороби шлунка та/або дванадцятипалої кишки. Роль helicobacter pylory. Уявлення про етіологію і патогенез симптоматичних виразок шлунка та/або дванадцятипалої кишки.

Тема 40. Недостатність травлення.

Порушення травлення в кишках, етіологія, патогенез. Розлади травлення, пов’язані із недостатністю секреції соку підшлункової залози. Етіологія, патогенез, ускладнення гострого та хронічного панкреатитів. Патогенез панкреатичного шоку.

Кишкові дискінезії. Причини, механізми та прояви закрепів та проносу. Кишкова непрохідність: види, етіологія, патогенез.

Порушення бар’єрної функції кишок: кишкова аутоінтоксикація, колі-сепсис, дисбактеріоз.

Порушення порожнинного та пристінкового травлення в кишках. Синдром мальабсорбції: визначення поняття, прояви (діарея, зменшення ваги тіла, білкова недостатність, гіповітамінози), причини та механізми розвитку. Інтестинальні ферментопатії.

Тема 41. Патофізіологія печінки.

Недостатність печінки: визначення поняття, принципи класифікації. Етіологія, патогенез, експериментальні моделі печінкової недостатності. Типові порушення вуглеводного, білкового, ліпідного, водно-електролітного обмінів, обміну мікроелементів, вітамінів і гормонів, порушення діяльності функціональних систем організму при недостат­ності печінки.

Недостатність антитоксичної функції печінки, механізм основних проявів. Види, причини, патогенез печінкової коми. Роль церебротоксичних речовин.

 

Тема 42. Печінкова недостатність.

Недостатність екскреторної функції печінки, основні прояви. Визначення поняття, критерії, види жовтяниць, їх причини та механізми. Порівняльна характеристика порушень пігментного обміну при гемолітичній, печінковій та механіч­ній жовтяницях; синдроми холемії та гіпо-, ахолії. Жовчнокам’яна хвороба.

Синдром портальної гіпертензії: етіологія, патогенез, прояви. Механізми розвитку асциту, гепатолієнального та гепато-ренального синдромів.

Тема 43. Патофізіологія нирок.

Поняття про недостатність нирок, принципи класифікації. Преренальні, власне реальні та постренальні механізми порушень ниркових процесів. Причини і механізми розладів кровообігу в нирках. Функціона­льні та фізико-хімічні основи порушень клубочкової фільтрації. Причини і механізми порушень канальцевої реабсорбції та секреції. Спадкові тубулопатії. Основні показники діяльності нирок. Використання функціональних проб для з’ясування виду порушень ниркових функцій.

Кількісні та якісні зміни складу сечі. Олігурія, анурія та поліурія. Водний, осмотичний та гіпертензивний діурез. Гіпо- та ізостенурія. Патологічні компоненти сечі: протеїнурія, циліндрурія, глюкозурія, аміноацидурія, гематурія, лейкоцитурія. Поняття про селективну і неселективну протеїнурію та її механізми.

Тема 44. Ниркова недостатність.

Загальні прояви недостатності ниркових функцій. Причини, прояви та механізми розвитку ретенційної азотемії. Патогенез ниркових набряків. Порушення кислотно-основного стану: нирковий азотемічний ацидоз, проксимальний та дистальний канальцевий ацидоз. Патогенез і прояви ниркової остеодистрофії. Механізми розвитку артеріальної гіпертензії, анемії, порушень гемостазу при ураженнях нирок.

Синдроми гострої і хронічної ниркової недостатності: критерії, причини та механізми розвитку, клінічні прояви. Патогенез уремічної коми. Принципи терапії ниркової недостатності. Поняття про екстракорпоральний і перітонеальний гемодіаліз, лімфодіаліз, лімфосорбцію.

Гломерулонефрити: визначення поняття, принципи класифікації. Експериментальні моделі, сучасні уявлення про етіологію і патогенез дифузного гломерулонефрита. Нефротичний синдром, первинний і вторинний. Причини та механізми утворення ниркових каменів, сечокам’яна хвороба.

 

Тема 45. Практичні навички з теми

“Патофізіологія зовнішнього дихання, травлення, печінки, нирок”.

Здійснювати аналіз:

· Типових порушень в системі зовнішнього дихання, травлення, печінки, нирок з визначенням їх понять, критеріїв, принципів класифікації, проявів і наслідків;

· Причинно-наслідкових взаємозв’язків в патогенезі типових порушень в системі зовнішнього дихання, травлення, печінки, нирок;

· Виразкової хвороби шлунка та/або дванадцятипалої кишки в контексті загальних уявлень про мультифакторіальні хвороби;

· Причин і механізмів розвитку панкреатитів;

· Причинно-наслідкових взаємозв’язків (змін патологічних та пристосувально-компенсаторних, місцевих та системних) в патогенезі панкреатичного шоку;

· Клінічних варіантів, причин і механізмів розвитку кишкової непрохідності, її можливих наслідків та ускладнень.

Уміння та практичні навички:

· Вирішення ситуаційних задач із визначенням причин виникнення, механізмів розвитку та наслідків типових порушень в системі зовнішнього дихання, травлення, печінки, нирок.

· Скласти схеми порушень пігментного обміну при різних видах жовтяниць.

· Визначати показники шлункової секреції та застосовувати їх для аналізу типових порушень секреторної функції.

· Розраховувати величину швидкості клубочкової фільтрації за кліренсом ендогенного креатиніну, визначати інтенсивність канальцевої реабсорбції води та електролітів і застосовувати їх для аналізу порушень функцій нирок.

· На підставі результатів лабораторних досліджень оцінювати стан функціонування нирок, визначати типові порушення кількісного та якісного складу сечі.

 

Змістовий модуль 6.

Патофізіологія ПОРУШЕНь ЕНДОКРИННОЇ ТА нервової СиСТЕМ.

Конкретні цілі:

· Застосувати загальне уявлення про ендокринну функцію для характеристики типових порушень діяльності ендокринних залоз;

· Пояснювати причини та загальні механізми розвитку первинних і вторинних ендокринопатій;

· Характеризувати нейроендокринну патологію за причинами та механізмами її розвитку;

· Аналізувати наслідки порушень секреції гормонів аденогіпофізу;

· Аналізувати наслідки порушень секреції гормонів нейрогіпофізу;

· Пояснювати причини первинних та вторинних гіпер- та гіпофункцій кори надниркових залоз;

· Аналізувати патогенез порушень обміну речовин і фізіологічних функцій при гіпер- та гіпофункції надниркових залоз;

· Пояснювати механізми розвитку спадково обумовлених порушень функції надниркових залоз;

· Пояснювати причини, механізми розвитку та прояви гіпер- та гіпофункції щитоподібної залози;

· Визначати поняття “зоб”, аналізувати види зобу за етіологією, патогенезом і функціональним станом щитоподібної залози;

· Аналізувати причини і типові порушення в організмі при гіпо- і гіперфункції паращитоподібних залоз;

· Аналізувати причини і механізми порушень діяльності репродуктивної системи;

· Пояснювати типові для стану недостатності статевих залоз порушення у чоловіків та жінок

· Аналізувати загальні принципи діагностики та лікування порушень діяльності ендокринних залоз

· Наводити сучасну (за ВООЗ) класифікацію цукрового діабету, характеризувати зазначені типи діабету;

· Трактувати етіологію цукрового діабету в контексті загальних уявлень щодо етіології мультифакторіальних хвороб: аналізувати взаємовідношення патології спадковості та факторів зовнішнього середовища в виникненні і розвитку цукрового діабету 1-го і 2-го типів;

· Аналізувати порушення обміну речовин в патогенезі основних типів (тип 1, тип 2) цукрового діабету;

· Визначати характер причинно-наслідкових взаємовідносин і їх роль в патогенезі основних типів (тип 1, тип 2) цукрового діабету та його ускладнень;

· Визначати типові порушення діяльності нервової системи;

· Застосовувати різні принципи для класифікації/характеристики порушень діяльності нервової системи;

· Пояснювати особливості перебігу типових патологічних процесів при їх локалізації в центральній нервовій системі;

· Застосовувати знання про причини і механізми порушень сенсорних функцій нервової системи в розвитку соматовісцеральної патології;

· Аналізувати види болю, мати уявлення про сучасні теорії патогенезу болю;

· Аналізувати прояви, причини, механізми розвитку порушень рухової функції нервової системи;

· Знати причини і механізми розвитку порушень діяльності вегетативної нервової системи;

· Застосовувати знання про причини і механізми порушень трофічної функції нервової системи для аналізу патогенезу нейрогенних дистрофій;

· Застосувати знання про причини та механізми пошкодження клітин для аналізу структурних та функціональних порушень нейронів та їх наслідків;

· Аналізувати роль гострих та хронічних розладів мозкового кровообігу в порушеннях діяльності головного мозку та організму в цілому;

· Оцінювати значення вікових змін в порушеннях функціонування нервової системи;

· Пояснювати характер порушень з боку нервової системи, викликаних генетичними дефектами;

· Пояснювати механізми розвитку та основні прояви порушень інтегративних функцій центральної нервової системи на основі знань про загальні закономірності її функціонування;

· Визначати поняття „екстремальні стани”, шок/колапс, кома;

· Пояснювати принципи класифікації шокових і коматозних станів;

· Аналізувати причини і механізми розвитку екстремальних станів;

· Пояснювати принципи терапії екстремальних станів.

Тема 46. Патофізіологія ендокринної системи.

Загальна характеристика порушень діяльності ендокринної системи: гіпофункція, гіперфункція, дисфункція залоз; первинні, вторинні ендокринопатії. Причини виникнення і механізми розвитку ендокринопатій. Дисрегуляторні ендокринопатії: порушення нервової, нейроендокринної, ендокринної і метаболічної регуляції діяльності залоз внутрішньої секреції. Порушення прямих та зворотних регуляторних зв’язків.

Залозисті ендокринопатії: причини і механізми порушень синтезу, депонування та секреції гормонів.

Периферичні розлади ендокринної функції. Порушення транспорту і метаболічної інактивації гормонів. Порушення рецепції гормонів, механізми десенситізації та гормональної резистентності (пререцепторні, рецепторні, пострецепторні).

 

Тема 47. Патологія гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи.

Причини виникнення та механізми розвитку синдромів надлишку та нестачі гіпофізарних гормонів. Загальна характеристика порушень діяльності гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної, гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової, гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної систем. Етіологія, патогенез, клінічні прояви пангіпопітуітаризму. Причини, механізми, клінічні прояви парціальної недостатності гормонів аденогіпофіза (СТГ, ТТГ, АКТГ, гонадотропінів). Етіологія, патогенез, клінічні прояви станів парціальної гіперфункції аденогіпофіза (СТГ, ТТГ, АКТГ, гонадотропінів, пролактіну).

Патофізіологія нейрогіпофізу. Нецукровий діабет: причини і механізми розвитку, клінічні прояви.

Патологія надниркових залоз. Недостатність кори наднирників: види (первинна, вторинна; гостра, хронічна), етіологія, патогенез, клінічні прояви. Гіперфункція кори наднирників: види (первинна, вторинна), етіологія, патогенез, клінічні прояви. Синдроми Іценка-Кушинга, Конна, вродженої гіперплазії кори надниркових залоз (адреногенітальний синдром).

Гіпотиреоз: причини і механізми розвитку, патогенез основних порушень в організмі. Гіпертиреоз: причини і механізми розвитку, патогенез основних порушень в організмі. Зоб: види (ендемічний, спорадичний, вузловий і дифузний токсичний), їх етіологія і патогенез; характеристика порушень функціонального стану залози.

Порушення функції паращитоподібних залоз: види, причини, механізми розвитку, клінічні та патофізіологічні прояви.

Тема 48. Порушення ендокринної функції підшлункової залози.

Цукровий діабет. Визначення поняття, класифікація (за ВООЗ). Експериментальне моделювання цукрового діабету.

Етіологія, патогенез цукрового діабету 1-го типу. Роль спадкових факторів та факторів середовища в його виникненні та розвитку. Патогенез абсолютної інсулінової недостатності, її прояви та наслідки: порушення енергетичного, білкового, вуглеводного, жирового, водно-електролітного обмінів, кислотно-основного стану.

Етіологія, патогенез цукрового діабету 2-го типу. Роль спадкових факторів та факторів середовища в його виникненні і розвитку. Варіанти відносної інсулінової недостатності при діабеті 2-го типу (секреторні порушення В-клітин, резистентність тканин - мішеней до інсуліну). Прояви та наслідки відносної інсулінової недостатності. Поняття про метаболічний синдром.

Ускладнення цукрового діабету. Кома: різновиди, причини і механізми розвитку, прояви, принципи терапії. Віддалені ускладнення (макро-, мікроангіопатії, нейропатії, фетопатії та ін.), їх загальна характеристика.

Профілактика виникнення і розвитку цукрового діабету. Принципи терапії цукрового діабету. Профілактика ускладнень.

Тема 49. Патофізіологія нервової системи.

Загальна характеристика патології нервової системи, принципи класифікації порушень її діяльності. Особливості розвитку типових патологічних процесів у нервовій системі.

Порушення сенсорних функцій нервової системи. Розлади механо-, термо-, пропріо- і ноцицепції. Порушення проведення сенсорної інформації. Синдром Броун-Секара. Прояви ушкодження таламічних центрів і сенсорних структур кори головного мозку.

Порушення рухової функції нервової системи. Експериментальне моделювання рухових розладів. Периферичні та центральні паралічі та парези: причини, механізми розвитку, основні прояви. Спінальний шок. Рухові порушення підкіркового походження. Порушення, пов’язані з ураженням мозочка. Судоми, їх види. Порушення нервово-м’язової передачі. Міастенія.

 


Тема 50. Порушення ВНС. Біль.

Біль. Особливості болю як виду чутливості. Принципи класифікації болю. Соматичний біль. Вісцеральний біль. Сучасні уявлення про причини та патогенез болю: теорія розподілу імпульсів (“ворітна теорія”), теорія специфічності. Патологічний біль: невралгія, каузалгія, фантомний, таламічний. Периферичні, периферично - центральні і цен­тральні механізми розвитку патологічного болю. Емоційні, вегетативні, рухові реакції організму на біль. Емоційно-больовий стрес, больовий шок. Природні антиноцицептивні механізми. Принципи та методи протибольової терапії.

Порушення вегетативних функцій нервової системи, методи експериментального моделювання. Синдром вегетосудинної дистонії.

Порушення трофічної функції нервової системи. Нейрогенні дистрофії. Етіологія, патогенез.

Причини і механізми порушень електрофізіологічних процесів в нейронах. Порушення діяльності іонних каналів. Причи­ни та механізми порушень нейрохімічних процесів. Порушення обміну нейротрансмітерів, нейромодуляторів, нейрогормонів. Патологічне збудження і патологічне гальмування нервових центрів. Неврози.

Пошкодження нейронів як одна з причин порушень інтегративних функцій ЦНС.

Гострі і хронічні розлади мозкового кровообігу. Інсульт. Набряк і набухання головного мозку, причини і механізми розвитку. Внутрішньочерепна гіпертензія.Роль ушкоджень нейроглії в розвитку патологічних процесів у ЦНС. Пошкодження гематоенцефалічного бар’єра та аутоімунні ураження головного мозку.

Тема 51. Патофізіологія екстремальних станів.

Поняття про екстремальні стани.

Шок: види, клінічні прояви, причини і механізми розвитку. Порушення загальної гемодинаміки та мікроциркуляції в патогенезі шокових станів. Стадії шоку. Роль гормонів та фізіологічно активних речовин і продуктів пошкодження тканин у патогенезі шокових станів. Поняття про „шокові органи”. Участь нервових механізмів у розвитку шоку. Патофізіологічні основи профілактики і терапії шоку.

Поняття про краш-синдром. Причини, механізми розвитку, прояви.

Колапс. Спільні та відмінні ознаки шоку і колапсу. Причини і механізми розвитку колаптоїдних станів.

Кома. Принципи класифікації. Причини і механізми розвитку коматозних станів. Роль порушень енергозабезпечення головного мозку, осмотичних розладів, іонного та кислотно – основного гомеостазу в патогенезі коми. Принципи терапії коми.


структура МодулЮ З ПАТОФІЗІОЛОГІЇ

Тема Лекції Практичні заняття СРС, в т.ч., індивідуальна
Змістовий модуль 1.Загальна нозологія. Типові патологічні процеси
Тема 1. Предмет і задачі патофізіології. Методи патофізіологічних досліджень. Основні етапи розвитку патофізіології.     - Індивідуальна робота - огляд наукової літератури
Тема 2. Вчення про хворобу, етіологію та патогенез.     -
Тема 3. Патогенна дія фізичних факторів. - -  
Тема 4. Патогенна дія хімічних факторів. - -  
Тема 5. Патогенна дія біологічних факторів. - -  
Тема 6. Патофізіологія клітини. Пошкодження клітини.     -
Тема 7. Роль спадковості, конституції, вікових змін в патології. - -  
Тема 8. Типові порушення периферичного кровообігу і мікро циркуляції -   -
Тема 9. Запалення.     -
Тема 10. Запалення -   -
Тема 11. Передімунна відповідь. Гарячка     -
Тема 12. Патологія реактивності. Порушення імунного гомеостазу.     -
Тема 13. Алергія.     -
Тема 14.Алергія. -   -
Тема 15. Пухлини.      
Тема 16. Гіпоксія - -  
Змістовий модуль 2.Типові порушення обміну речовин.
Тема 17. Порушення водно–сольового обміну     - Індивідуальна робота
Тема 18. Порушення кислотно–основного стану.       -
Тема 19. Порушення енергетичного обміну. Порушення білкового обміну, обміну пуринових і піримідинових основ. -   -
Тема 20. Порушення вуглеводного обміну.     -
Тема 21. Порушення жирового обміну.     -
Тема 22. Голодування   -  
Тема 23. Порушення обміну вітамінів - -  
Тема 24. Практичні навичкиз теми“Типові патологічні процеси -   -  
Змістовий модуль 3. Патофізіологія системи крові.
Тема 25. Патофізіологія системи крові. Зміни загального об’єму крові. -   - Індивідуальна робота
Тема 26. Еритроцитози. Анемії, спричинені крововтратою     -
Тема 27. Гемолітичні анемії та анемії, спричинені порушенням еритропоезу.     -
Тема 28. Лейкоцитози, лейкопенії.     -
Тема 29. Лейкози.     -
Тема 30. Порушення системи гемостазу. -   -
Змістовий модуль 4.Патофізіологія системного кровообігу
Тема 31. Патофізіологія системного кровообігу. Недостатність кровообігу.     - Індивідуальна робота - огляд наукової літератури
Тема 32. Патофізіологія серця. Недостатність серця. Вінцева недостатність.     -
Тема 33. Патофізіологія кровоносних судин. Атеросклероз     -
Тема 34. Патофізіологія аритмій, спричинених порушенням автоматизму     -
Тема 35. Патофізіологія аритмій, внаслідок блокади та змішаних аритмій     -
Тема 36. Практичні навички з теми «Патологія крові та серцево-судинної патології» -   -
Змістовий модуль 5. Патофізіологія зовнішнього дихання, травлення, печінки, нирок.
Тема 37. Патофізіологія зовнішнього дихання     -  
Тема 38. Дихальна недостатність.     -
Тема 39. Патофізіологія системи травлення.     - Індивідуальна робота
Тема 40. Недостатність травлення.     -
Тема 41. Патофізіологія печінки. Печінкова недостатність     -
Тема 42. Жовтяниці -   -
Тема 43. Патофізіологія нирок.     -
Тема 44. Ниркова недостатність      
Тема 45. Практичні навички з теми „Патофізіологія травлення, печінки, нирок”. -   -
Змістовий модуль 6. Патофізіологія регуляторних систем (ендокринної, нервової) та екстремальних станів
Тема 46. Загальні принципи патофізіології нервової системи.     - Індивідуальна робота
Тема 47. Патофізіологія гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи -   -
Тема 48. Патофізіологія ендокринної функції підшлункової залози -   -
Тема 49. Патофізіологія трофічної функції нервової системи     -
Тема 50. Патофізіологія болю. Порушення ВНС     -
Тема 51. Екстремальні стани     -
Підсумковий модульний контроль -   -  
Усього годин – 210 Кредитів ЕСТS – 7,0        
                   

4. Тематичний план лекцій

№ з.п. ТЕМА Кіль-кість годин
1. Предмет і задачі патофізіології. Методи патофізіологічних досліджень. Вчення про хворобу, етіологію та патогенез.  
2. Патофізіологія клітини. Загальні механізми клітинного пошкодження і смерті. Некробіоз і апоптоз.  
3. Запалення: види, прояви. Етіологія, патогенез гострого та хронічного запалення.  
4. Патологія реактивності. Порушення діяльності імунної системи. Недостатність імунітету.  
5. Алергія. Етіологія, патогенез, клінічні прояви. Аутоімунні захворювання.  
6. Пухлини. Особливості пухлинного росту. Етіологія і патогенез пухлинного росту.  
7. Патологія водно-сольового обміну. Стани гіпер- і гіпогідрії. Набряки: види, етіологія, патогенез.  
8. Порушення кислотно-основного стану. Ацидози, алкалози: класифікація, етіологія, патогенез. Механізми компенсації та корекції.  
9. Патофізіологія системи крові. Анемії: принципи класифікації, види, етіологія, патогенез; клінічні і гематологічні прояви анемій.  
10. Лейкоцитози, лейкопенії: етіологія, патогенез, клінічне значення. Лейкози: принципи класифікації, основні види, типові прояви, особливості патогенезу гострих і хронічних лейкозів.  
11. Патофізіологія системи кровообігу. Недостатність кровообігу. Недостатність серця. Вінцева недостатність: етіологія, патогенез, наслідки, клінічні прояви. Інфаркт міокарда.  
12. Патофізіологія судин. Артеріальна гіпертензія: види, етіологія, патогенез. Атеросклероз: етіологія, патогенез.  
13. Патофізіологія зовнішнього дихання. Дихальна недостатність. Причини та механізми порушень альвеолярної вентиляції, дифузії газів через дихальну мембрану, перфузії малого кола кровообігу.  
14. Патофізіологія системи травлення. Виразки травного каналу. Розлади травлення, пов’язані із секреторною недостатністю підшлункової залози. Недостатність травлення.  
15. Печінкова недостатність. Жовтяниці: класифікація, патогенез, клінічні ознаки. Шунтова та печінкова-клітинна коми. Цироз печінки.  
16. Патофізіологія нирок. Ниркова недостатність. Гостра та хронічна ниркова недостатність: критерії, причини, механізми, загальні прояви. Гломерулонефрит. Нефротичний синдром.  
17. Патофізіологія ендокринної системи. Загальні механізми порушень діяльності ендокринної системи. Нейроендокринні порушення. Синдроми надлишку або нестачі гормонів.  
18. Патофізіологія нервової системи. Принципи класифікації порушень. Особливості розвитку типових патологічних процесів у нервовій системі.  
19. Патофізіологію болю.  
20. Патофізіологія екстремальних станів. Етіологія, патогенез шокових і колаптоїдних станів. Етіологія, патогенез коматозних станів.  
РАЗОМ  

Тематичний план практичних занять

№ з.п. ТЕМА Кіль-кість Годин
1. Предмет, задачі та методи патофізіології.  
2. Загальна етіологія та патогенез  
3. Патофізіологія клітини. Пошкодження клітини.  
4. Типові порушення периферичного кровообігу і мікроциркуляції  
5. Запалення  
6. Запалення  
7. Передімунна відповідь. Гарячка  
8. Патологія реактивності. Порушення імунного гомеостазу.  
9. Алергія  
10. Алергія  
11. Пухлини.  
12. Порушення водно-сольового обміну.  
13. Порушення кислотно-основного стану.  
14. Порушення вуглеводного обміну.  
15. Порушення енергетичного обміну  
16. Порушення жирового обміну  
17. Практичні навичкиз теми«Типові патологічні процеси».  
18. Патофізіологія системи крові. Зміни загального об’єму крові.  
19. Еритроцитози. Анемії, спричинені крововтратою.  
20. Гемолітичні анемії та анемії, спричинені розладами еритропоезу.  
21. Лейкоцитози, лейкопенії.  
22. Лейкози. Лейкемоїдні реакції.  
23. Порушення системи гемостазу.  
24. Патофізіологія системного кровообігу. Недостатність кровообігу.  
25. Патофізіологія серця. Недостатність серця. Вінцева недостатність.  
26. Патофізіологія кровоносних судин. Атеросклероз.  
27. Патофізіологія аритмій, спричинених порушенням автоматизму  
28. Аритмії внаслідок блокад та порушення збудності кардіоміоцитів.  
29. Практичні навичкиз теми“Патофізіологія крові та серцево-судинної системи”.  
30. Патофізіологія зовнішнього дихання.  
31. Дихальна недостатність.  
32. Патофізіологія системи травлення.  
33. Недостатність травлення. Виразкова хвороба.  
34. Патофізіологія печінки. Печінкова недостатність.  
35. Патофізіологія жовтяниць.  
36. Патофізіологія нирок. Синдроми та симптоми  
37. Ниркова недостатність.  
38. Практичні навичкиз теми“Патофізіологія системи зовнішнього дихання, травлення, печінки, нирок”.  
39. Патофізіологія ендокринної системи.  
40. Патофізіологія гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи.  
41. Патофізіологія підшлункової залози.  
42. Патофізіологія нервової системи.  
43. Патофізіологія болю.  
44. Патофізіологія екстремальних станів  
45. Підсумковий модульний контроль  
РАЗОМ  

6. Види самостійної роботи студентів, її контроль

№ з.п ТЕМА Кількість годин Вид контролю  
1. Підготовка до практичних занять (теоретична підготовка, опрацювання практичних навичок)   Поточний, на практичних заняттях
2. Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:     Підсумковий контроль
  Патогенна дія інфрачервоних та ультрафіолетових променів, електричного струму, вплив на організм факторів космічного польоту.  
  Патогенна дія біологічних факторів оточуючого середовища.  
  Хімічні патогенні чинники. Інтоксикації. Природні механізми захисту від дії токсинів і отрут.  
  Роль спадковості, конституціх, вікових змін в патології. Старіння.  
  Голодування: типи, клінічне значення.  
  Порушення обміну вітамінів  
  Гіпоксія: види. патогенез  
3. Підготовка до підсумкового модульного контролю   підсумковий
РАЗОМ    

 


рейтингова шкала поточного і підсумкового контролю модуля

№ за порядком Поточний контроль Кількість балів
максимальна мінімальна
Змістовий модуль 1    
1. Тема 2    
2. Тема 6    
3. Тема 8    
4. Тема 9    
5. Тема 10    
6. Тема 11    
7. Тема 12    
8. Тема 13    
9. Тема 14    
10. Тема 15    
Змістовий модуль 2    
11. Тема 16    
12. Тема 17    
13. Тема 18    
14. Тема 19    
15. Тема 20    
Разом сума балів поточного контролю за два змістових модуля    
Змістовий модуль 3    
16. Тема 24    
17. Тема 26    
18. Тема 27    
19. Тема 28    
20. Тема 29    
21. Тема 30    
Змістовий модуль 4    
22. Тема 32    
23. Тема 33    
24. Тема 35    
25. Тема 37    
26. Тема 38    
Змістовий модуль5    
27. Тема 40    
28. Тема 41    
29. Тема 44    
30. Тема 45    
Змістовий модуль6    
31. Тема 46    
32. Тема 47    
33. Тема 48    
34. Тема 49    
35. Тема 50    
Разом сума балів поточного контролю за чотири змістових модуля    
СЕРЕДНЕ АРИФМЕРИТЧНЕ СУМ ДВОХ БЛОКІВ    
Підсумковий модульний контроль
контроль теоретичної і практичної підготовки    
РАЗОМ сума балів    

7. Орієнтовний перелік питань

для підсумкового модульного контролю

Змістовий модуль 1.

Загальна нозологія. Типові патологічні процеси.

1. Визначення поняття “етіологія”. Основні напрями вчення про етіологію: монокаузалізм, кондиціоналізм, конституціоналізм, психосоматична концепція. Проблема причинності в патології, сучасний стан її вирішення.

2. Класифікація етіологічних чинників, поняття про фактори ризику. „Хвороби цивілізації”.

3. Визначення поняття “патогенез”. Патологічні (руйнівні) і пристосувально - компенсаторні (захисні) явища в патогенезі (на прикладах гострої променевої хвороби, запалення, крововтрати).

4. Причинно-наслідкові зв’язки, роль circulus vitiosus в патогенезі; поняття про головну та побічні ланки патогенезу. Специфічні та неспецифічні механізми розвитку хвороб.

5. Спадкові та вроджені хвороби. Мутації як причина виникнення спадкових хвороб (види, причини, наслідки мутацій). Мутагенні впливи. Порушення репарації ДНК та елімінації мутантних клітин як фактори ризику накопичення мутацій і виникнення захворювань.

6. Патогенез моногенних хвороб з некласичним успадкуванням. Полігенні (мультифакторіальні) хвороби.

7. Хромосомні хвороби, їх етіологія, патогенез. Загальна характеристика синдромів Дауна, Клайнфельтера, Шерешевського - Тернера. Роль хромосомних аберацій в етіології і патогенезі пухлин.

8. Старіння. Структурні, функціональні та біохімічні прояви старіння. Прогерія. Сучасні теорії старіння.

9. Види імунної недостатності. Етіологія, патогенез первинних і вторинних імунодефіцитів. Типові прояви імунної недостатності.

10. Етіологія, патогенез СНІДу. Патофізіологічна характеристика періодів ВІЛ-інфекції. Типові клінічні прояви. Принципи профілактики і терапії ВІЛ-інфекції.

11. Класифікація імунних реакцій за механізмами пошкодження клітин або їх дисфункції (за Кумбсом і Джелом).

12. Визначення поняття “алергія”, принципи класифікації алергічних реакцій. Мультифакторіальна природа алергічних захворювань. Класифікація і характеристика алергенів.

13. Алергічні реакції 1 типу (анафілактичні), за Кумбсом і Джелом. Етіологія, патогенез, клінічні прояви місцевих та системної анафілактичних реакцій. Медіатори анафілаксії. “Псевдо анафілактичні” реакції.

14. Алергічні реакції 2 типу (цитотоксичні, опосередковані антитілами), за Кумбсом і Джелом. Етіологія, патогенез, клінічні прояви.

15. Алергічні реакції 3 типу (опосередковані імунними комплексами), за Кумбсом і Джелом. Етіологія, патогенез, клінічні прояви місцевих та системних реакцій. Сироваткова хвороба.

16. Алергічні реакції 4 типу (опосередковані клітинами), за Кумбсом і Джелом. Етіологія, патогенез, клінічні прояви.

17. Алергічні реакції 5 типу (клітинні дисфункції, опосередковані антитілами). Етіологія, патогенез, клінічні прояви.

18. Аутоімунні реакції/хвороби: загальна характеристика, принципи класифікації, сучасні уявлення про етіологію і патогенез. Основи трансплантації органів і тканин. Причини і механізми відторгнення трансплантату, засоби попередження. Реакції “трансплантат проти хазяїна”.

19. Пошкодження клітини, принципи класифікації. Клітинна смерть (некроз, апоптоз), їх ознаки. Універсальні механізми клітинного пошкодження.

20. Механізми клітинного захисту і адаптації клітин до дії пошкоджуючих факторів.

21. Артеріальна і венозна гіперемії: визначення поняття, прояви, види, причини і механізми розвитку, варіанти завершення і наслідки.

22. Ішемія: визначення поняття, прояви, види, причини, механізми розвитку, наслідки. Механізми ішемічного пошкодження клітин. Синдром ішемія – реперфузія.

23. Тромбоз: визначення поняття, види тромбів. Причини, механізми, наслідки тромбоутворення.

24. Емболія: визначення поняття, види емболів. Особливості патогенезу емболії вели­кого і малого кіл кровообігу, системи ворітної вени.

25. Стаз: визначення поняття, види, причини, патогенез, наслідки.

26. Порушення мікроциркуляції, класифікація. Сладж - синдром: визначення поняття, причини і механізми розвитку. Порушення місцевого лімфообігу, види, причини і механізми розвитку.

27. Запалення: визначення поняття, принципи класифікації. Характеристика гострого та хронічного запалення. Загальні прояви та місцеві ознаки запалення. Етіологія запалення.

28. Патогенез гострого запалення, стадії. Поєднання патологічних та пристосувально-компенсаторних змін в динаміці гострого запалення. Альтерація, види, причини, механізми.

29. Зміни місцевого кровообігу при запаленні (за Ю. Конгеймом). Патогенез окремих стадій судинної реакції у вогнищі гострого запалення.

30. Ексудація в осередку запалення, її причини і механізми. Фази підвищення проникності судинної стінки. Види ексудатів.

31. Еміграція лейкоцитів в осередку запалення. Послідовність, причини і механізми еміграції лейкоцитів. Роль лейкоцитів у розвитку місцевих та загальних проявів запалення. Меха­нізми знешкодження мікробів лейкоцитами. Порушення обміну речовин в осередку запалення.

32. Медіатори запалення, їх класифікація. Механізми утворення та біологічної дії плазмових медіаторів запалення.

33. Медіатори запалення клітинного походження; характеристика їх біологічних ефектів.

34. Проліферація клітин в осередку запалення, її механізми. Механізми мітогенної дії факторів росту і цитокінів. Регенерація та фіброплазія як способи заживлення.

35. Гарячка: визначення поняття, принципи класифікації. Зв’язок між гарячкою і запаленням. Види пірогенів. Утворення пірогенів при інфекції, асептичному ушкодженні та імунних реакціях. Хімічна природа і походження вторинних пірогенів, механізм їх дії.

36. Гарячка: стадії розвитку, зміни терморегуляції, обміну речовин та фізіологічних функцій. Захисне значення та патологічні прояви гарячки. Принципи жарознижувальної терапії. Поняття про піротерапію. Основні відмінності між гарячкою, екзогенним перегріванням та іншими видами гіпертермії.

37. Пухлина: визначення поняття, принципи класифікації пухлин. Загальні закономірності пухлинного росту. Молекулярно – генетичні основи безмежного росту і потенційного безсмертя пухлинних клітин.

38. Типові властивості доброякісних та злоякісних пухлин. Види анаплазії. Шляхи й механізми метастазування. Етіологія пухлин. Загальна характеристика канцерогенів. Фактори ризику (генетичні/хромосомні дефекти, аномалії конституції) і умови виникнення та розвитку пухлин.

39. Патогенез пухлинного росту. Роль порушень молекулярних (генетичних) механізмів регуляції клітинного поділу в процесі пухлинної трансформації. Способи перетворення протоонкогенів на онкогени. Властивості онкобілків.

40. Пухлинна прогресія: визначення поняття, причини і механізми, типові ознаки. Механізми інвазійного росту і метастазування. Набуття резистентності до хіміопрепаратів. Вплив пухлини на організм. Патогенез ракової кахексії.

41. Голодування: визначення поняття, класифікація. Зовнішні та внутрішні причини голодування. Характеристика порушень основного обміну і обміну речовин у різні періоди повного голодування (з водою).

42. Патофізіологія неповного та часткового (якісного) голодування. Види, причини та механізми найбільш важливих проявів. Поняття про лікувальне голодування.

43. Білково-калорійна недостатність, форми. Патогенез основних клінічних проявів.

44. Гіпоксія: визначення поняття, класифікація, етіологія, патогенез. Патологічні зміни та пристосувально-компенсаторні реакції при гіпоксії. Етіологія і патогенез тканинної гіпоксії. Принципи терапії гіпоксії. Можливі негативні наслідки кисневої терапії.

Змістовий модуль 2.

Типові порушення обміну речовин.

45. Порушення енергетичного обміну: етіологія, патогенез, наслідки. Поняття про енергетичні потреби організму, позитивний та негативний енергетичний баланс. Зміни основного обміну при патології.

46. Характеристика порушень вуглеводного обміну; критерії еуглікемії, гіпоглікемії, гіперглікемії, порушень толерантності до глюкози. Роль змін нейрон-гуморальної регуляції вуглеводного обміну в патогенезі гіпо- і гіперглікемічних станів.

47. Причини і механізми розвитку




Дата добавления: 2015-09-12; просмотров: 65 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА | Тема 10. Запалення. | Тема 15. Пухлини. |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.056 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав