Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Заключний етап.

Заключний етап соціального супроводу сім'ї включає:

1. Завершення реалізації індивідуального плану або його перегляд та коригування.

2. Постпрограмну підтримку.

На заключному етапі роботи із сім'єю ФСР здійснює оцінку якості наданих соціальних послуг та соціального супроводу щодо:

подолання або мінімізації причин СЖО;

створення умов для самостійного подолання за допомогою власних засобів та можливостей, СЖО сім’ї, її повернення до повноцінної життєдіяльності, збереження та підвищення соціального статусу та потенціалу;

термінового кризового втручання у разі загрози життю і здоров’ю членів сім’ї;

оперативності у прийнятті рішення про взяття під соціальний супровід;

виконання плану соціального супроводу у визначені терміни.

ФСР діє відповідно до рівня подолання сім'єю СЖО та її власних можливостей самостійно задовольняти свої потреби:

- у разі незмоги подолати СЖО – корегування та перегляд індивідуального плану роботи із сім'єю, залучення додаткових ресурсів для вирішення проблемних питань сім'ї;

- у разі подолання СЖО та наявності достатнього ресурсу у подальшому задоволенні власних потреб – завершення роботи з даною сім'єю;

- у разі подолання СЖО, але відсутності достатнього ресурсу в подальшому задоволенні власних потреб – надання їй постпрограмної підтримки. Постпрограмна підтримка передбачає подальше надання соціальних послуг та необхідну підтримку членам сім’ї, якщо вона її потребує, із залученням громади з метою попередження потрапляння сім’ї у СЖО. Члени сім’ї в обов’язковому порядку інформуються про способи та організацію постпрограмної підтримки, якою вона може скористатися в майбутньому.

Громада відіграє важливу роль у роботі ФСР з сім'єю на завершальному етапі, оскільки підтримка сім'ї громадою діє як захисний фактор, і сім'я має більше можливостей для створення безпечної і стабільної основи, що дозволяє їй більш ефективно реагувати на стресові ситуації.

У роботі з громадами ФСР націлені як на неформальне соціальне оточення сім'ї, так і на установи, організації та заклади усіх форм власності. Кінцева мета роботи ФСР з громадою полягає у заохоченні громади до самостійності у підтримці сімей без втручання ФСР.

ІІІ. Організаційне забезпечення та оцінка діяльності фахівців із соціальної роботи у громаді

Для організаційного забезпечення діяльності ФСР директор ЦСССДМ:

має приймати рішення щодо:

- сприяння ФСР у взаємодії із структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, з громадою;

- визначення місця роботи ФСР та забезпечення його облаштування;

- затвердження посадової інструкції ФСР;

- затвердження плану роботи ФСР;

- організації стажування та заходів з підвищення професійної компетенції ФСР, у тому числі шляхом проведення відповідних семінарів та тренінгів;

- забезпечення щомісячного інформування відповідного органу місцевого самоврядування про результати роботи ФСР у відповідній територіальній громаді;

- здійснення постійного контролю за роботою ФСР;

- надання підтримки у налагодженні взаємодії з іншими суб’єктами соціальної роботи, з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, працівниками закладів та установ соціального обслуговування тощо.

З метою забезпечення якості соціального супроводу, вдосконалення діяльності ФСР у районних, міських, районних у містах ЦСССДМ вважається за доцільне не менш ніж 1 раз на квартал проводити супервізії.

Завданням супервізії є професійна підтримка, попередження професійних ризиків, визначення шляхів ефективного здійснення соціального супроводу сім’ї, здійснення оцінювання соціального супроводу.

Супервізію доцільно здійснювати безпосередньому керівнику ФСР, відповідальному за здійснення соціального супроводу, або призначеному директором ЦСССДМ працівнику ЦСССДМ, який вносить у картку обліку роботи інформацію щодо проведення супервізії.

IV. Оцінка діяльності фахівців із соціальної роботи

Оцінка діяльності ФСР складається із показників індикаторів моніторингу діяльності та індикаторів ефективності діяльності. Індикаторами моніторингу діяльності є інформація, що міститься у документах ФСР.

Таблиця 2

Індикатори моніторингу діяльності ФСР та джерела їхнього розрахунку

Індикаторами ефективності діяльності ФСР є статистичні показники, розраховані на відповідну територію:

1. Чисельність дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

2. Чисельність дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що знаходяться в сімейних формам влаштування (опіка\піклування, прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу).

3. Чисельність дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що знаходяться в інтернатних закладах різних типів.

4. Чисельність дітей, повернутих у сім’ю з інтернатних закладів.

На підставі оцінки діяльності ФСР відбувається оцінка якості соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю ФСР.

V. Оцінка якості соціальної роботи (надання соціальних послуг, соціальний супровід) з сім'ями, дітьми та молоддю фахівців із соціальної роботи

Щодо подолання соціального сирітства:

1. Зменшення питомої ваги кількості батьків, які були позбавлені батьківських прав.

2. Зменшення кількості дітей, які були вилучені із сім’ї.

3. Приріст кількості дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які влаштовані в сім'ї громадян України (на усиновлення, під
опіку або піклування, у прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного
типу) до загальної кількості дітей даної категорії.

4. Кількість дітей, які повернуті з інтернатних закладів до біологічних сімей (крім дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування).

Щодо подолання складних життєвих обставин:

1. Кількість випадків успішного подолання сім’єю складних життєвих обставин за рахунок об'єднання ресурсів сім'ї, місцевої громади.

2. Кількість одиноких осіб, людей похилого віку, ветеранів війни, направлених до закладів охорони здоров’я, закладів системи соціального захисту або мережі сервісів недержавного сектора.

3. Кількість випадків вирішення житлових, майнових, фінансових проблем осіб за рахунок місцевих ресурсів, організацій, підприємств, установ усіх форм власності та інших, не заборонених законодавством, джерел.

4. Кількість випадків вирішення соціально-психологічних проблем у сім’ях.

5. Кількість осіб, яким надано допомогу в оформленні документів для призначення соціальних виплат.

6. Кількість направлених клопотань до органів виконавчої влади на місцях та органів місцевого самоврядування щодо покращення житлово-побутових, санітарно-гігієнічних умов.

7. Кількість направлених клопотань до центрів зайнятості щодо сприяння у працевлаштуванні, професійній підготовці та перепідготовці.

8. Кількість осіб, направлених на оздоровлення.

9. Кількість осіб, яким надано допомогу у відновленні документів, реєстрації за місцем проживання.

10. Кількість осіб, які направлені в центри соціальної адаптації звільнених осіб.