Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Теми рефератів

1. Економічні основи технологічного розвитку рослинництва в Україні.

2. Економічна оцінка земель.

3. Система технологій збирання врожаю сільськогосподарських культур та її економічне значення.

4. Еколого-економічні основи рослинництва.

5. Агрохімічні основи рослинництва та їх економічне значення.

6. Розробка технологічних карт і розрахунок витрат на вирощування сільськогосподарських культур.

7. Насіннєзнавство в рослинництві та його економічне значення.

8. Бур’яни і система технологій боротьби з ними.

9. Біотехнологія в рослинництві.

10. Програмування врожаїв сільськогосподарських культур.

11. Шляхи підвищення економічної ефективності в галузі рослинництва.

12. Економічні основи виробництва зерна в Україні.

13. Економічне значення, біологічні особливості та система тех-
нологій вирощування озимої пшениці.

14. Економічні основи вирощування технічних культур в Україні.

15. Економічні основи вирощування баштанних культур в Україні.

16. Економічне значення, біологічні особливості та система технологій вирощування цукрових буряків.

17. Економічне значення, біологічні особливості та система технологій вирощування картоплі.

18. Економічне значення, біологічні особливості та система техноло-
гій вирощування соняшнику.

19. Економічне значення, біологічні особливості та система технологій вирощування конопель.

20. Економічне значення, біологічні особливості та система техно-
логій вирощування льону.

21. Економічне значення, біологічні особливості та система техноло-
гій вирощування кавунів та динь.

22. Економічне значення, біологічні особливості та система технологій вирощування гарбузів та кабачків.

23. Шляхи підвищення економічної ефективності вирощування технічних та баштанних культур.

Питання для поточного контролю знань

1. Дайте характеристику біологічних основ рослинництва.

2. Назвіть види технологій, які можуть застосовуватись у рослинництві, визначте їх особливості.

3. Наведіть класифікацію польових культур за виробничим принципом.

4. Назвіть основні типи ґрунтів.

5. Поясніть, що забезпечується завдяки обробітку ґрунту.

6. Які технологічні процеси здійснюються під час обробітку ґрунту?

7. Що таке бонітування та бонітет ґрунтів?

8. Екологічні основи рослинництва та їх економічне значення.

9. Що таке агрохімічні основи рослинництва?

10. З якою метою проводиться вапнування і гіпсування ґрунтів?

11. Поясніть, від яких факторів залежить глибина оранки.

12. Поясніть, від чого залежать способи сівби в рослинництві.

13. Які особливості строків сівби озимих і ярих культур?

14. Назвіть визначальний фактор, від якого залежить глибина сівби.

15. Поясніть, що може відбутися із сільськогосподарськими культурами, якщо їх висівають в неоптимальні строки (рано або пізно).

16. Дайте характеристику сівозміни в рослинництві.

17. Від яких факторів залежать норми висіву різних сільськогосподарських культур?

18. Яка глибина загортання насіння більшості сільськогосподарських культур?

19. Поясніть, які культури збирають прямим і роздільним комбайнуванням.

20. Охарактеризуйте основні шляхи збільшення виробництва високоякісної продукції рослинництва.

21. Охарактеризуйте групу зернових культур та розкрийте її економічне значення.

22. Охарактеризуйте групу технічних культур та розкрийте її економічне значення.

23. Дайте характеристику групи кормових культур та розкрийте її економічне значення.

24. Дайте характеристику баштанних культур та розкрийте їх економічне значення.

25. Назвіть основні заходи щодо боротьби із бур’янами та економічні витрати.

26. Дайте характеристику екологічних основ рослинництва.

27. Особливості біотехнології в рослинництві.

28. Проаналізуйте додаток Б та зробіть висновки щодо зміни посівних площ, валового збору та урожайності основних сільськогосподарських культур.

29. Назвіть шляхи зниження собівартості продукції і підвищення рентабельності в рослинництві.

30. Розкрийте економічне значення та основні біологічні особливості зернових культур.

31. Назвіть сорти та гібриди зернових культур, які вирощують в Україні.

32. Охарактеризуйте середню врожайність зернових культур, які вирощуються в Україні.

33. Назвіть середньорічні дати початку сівби та збирання врожаю основних зернових культур.

34. Охарактеризуйте переваги озимих культур порівняно з ярими.

35. Охарактеризуйте переваги ярих зернових культур перед озимими.

36. Поясніть польовий і монолітний методи оцінки стану озимих зернових культур.

37. Назвіть основні причини пошкодження і загибелі озимих зернових культур.

38. Система технологій удобрення зернових культур.

39. Дайте характеристику основних агротехнічних вимог до вирощування озимих зернових культур.

40. Поясніть економічну та технологічну доцільність різних способів збирання озимої пшениці (пряме комбайнування, роздільний спосіб).

41. Дайте характеристику основних агротехнічних вимог до вирощування ранніх та пізніх ярих зернових культур.

42. Дайте характеристику основних агротехнічних вимог до вирощування круп’яних культур.

43. Дайте характеристику основних агротехнічних вимог до вирощування зернобобових культур.

44. Техніка та агрегати для вирощування зернових культур.

45. Дайте характеристику способів зберігання зернових культур.

46. Економічні основи та засоби захисту зернових рослин.

47. Використовуючи табл. 3.1-3.2, проаналізуйте собівартість вирощування озимої пшениці та кукурудзи на зерно.

48. Які основні шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зернових культур?

 

Тестові завдання для перевірки знань

1. Вкажіть сільськогосподарську культуру, яка входить до групи просовидні хліба:

а) кукурудза;

б) озима пшениця;

в) овес;

г) льон;

ґ) соняшник.

2. Вкажіть основний технологічний прийом обробітку ґрунту:

а) культивація;

б) коткування;

в) лущення;

г) оранка;

ґ) боронування.

3. Який спосіб сівби застосовують при вирощуванні проса, гречки, столових буряків, цибулі, моркви?

а) пунктирний;

б) стрічковий;

в) гніздовий.

4. Який спосіб сівби застосовують при вирощуванні кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, картоплі?

а) пунктирний;

б) стрічковий;

в) гніздовий.

5. Вкажіть культури, які найбільш трудомісткі в рослинництві:

а) цукрові й кормові буряки;

б) кукурудза;

в) пшениця;

г) горох;

ґ) лікарські рослини.

6. При вирощуванні яких культур витрати на одиницю продукції найменші?

а) картоплі;

б) кормових трав;

в) соняшнику;

г) сої;

ґ) гречки.

7. Вапнування і гіпсування ґрунтів використовуються з метою:

а) підвищення їх кислотності;

б) зниження їх кислотності.

8. Вкажіть зернову культуру, яка характеризується найкращою зимостійкістю:

а) озима пшениця;

б) озимий овес;

в) озимий ячмінь;

г) озиме жито;

ґ) озиме тритикале.

9. Вкажіть, які хлібні культури мають більшу врожайність при оптимальних умовах вирощування:

а) ярі;

б) озимі;

в) урожайність ярих і озимих культур однакова.

10. Вкажіть найпоширенішу причину загибелі посівів озимих зернових культур:

а) вимерзання;

б)вимокання;

в) льодяні кірки;

г) випрівання;

ґ) грибні захворювання.

11. Яку технологію збирання врожаю економічно доцільно застосувати при зріджених низькорослих посівах озимої пшениці у фазі воскової стиглості зерна?

а) однофазний спосіб (пряме комбайнування);

б)двофазний спосіб (роздільне комбайнування);

в) доцільно застосовувати два вищевказані способи;

г) недоцільно застосовувати два вищевказані способи.

12. При вирощуванні кукурудзи на зерно з урожайністю 70 ц/га у структурі собівартості найбільшу частку займають витрати на:

а) амортизаційні відрахування;

б) мінеральні добрива;

в) паливно-мастильні матеріали;

г) засоби захисту рослин;

ґ) заробітну плату;

д) насіння.

13. Вкажіть зернові культури, які містять максимальну кількість білка:

а) зернові бобові;

б)зернові круп’яні;

в) зернові озимі;

г) зернові ярі.

14. Вкажіть найкращий попередник для ярого ячменю:

а) соняшник;

б) кукурудза;

в) цукрові буряки.

15. У системі технології вирощування якої культури посівну площу поділяють на карти та чеки?

а) сорго;

б)гречки;

в) рису;

г) гороху;

ґ) пайзи;

д) сої.

16. Вкажіть єдину незлакову сільськогосподарську рослину в групі зернових культур:

а) озима пшениця;

б)овес;

в) просо;

г) сорго;

ґ) гречка;

д) рис.

 

17. Яка технічна культура забезпечує найбільший прибуток на гектар посіву?

а)картопля;

б) кукурудза;

в) цукровий буряк;

г) соняшник;

ґ)льон;

д) коноплі.

18. У структурі собівартості вирощування цукрового буряку найбільшу частку займають витрати на:

а)насіння;

б) добрива;

в) утримання основних засобів;

г) заробітну плату;

ґ) паливно-мастильні матеріали.

19. Вкажіть оптимальну вологість насіння соняшнику, що закладається на зберігання:

а) 6-7 %;

б) 8-11 %;

в)12-14 %;

г) 15-18 %.

20. Через скільки років у сівозміні льон можна повернути на попереднє поле з метою недопущення льоновтоми і зниження врожайності?

а)не раніш як через 2-3 роки;

б) не раніш як через 4-5 років;

в) не раніш як через 6-7 років;

г) не раніш як через 8-9 років.

21. При якій фазі стиглості льону вихід високоякісного волокна максимальний?

а)зеленій;

б) ранньої жовтої;

в) жовтої;

г) повної.

22. Вкажіть норму висіву однодомних конопель, що забезпечує їх максимальну врожайність:

а)40-50 кг/га;

б) 60-70 кг/га;

в) 80-90 кг/га;

г) 100-115 кг/га.

23. Картопля є найкращим попередником у сівозміні для:

а)озимих культур;

б) ранніх ярих культур;

в) цукрового буряка;

г) соняшнику.

24. Вкажіть температуру, при якій найкраще зберігаються кавуни:

а)0°С;

б) +1-3°С;

в) +4-5°С;

г) +6-7°С;

ґ) +8-9°С.

25. Який термін в оптимальних умовах можуть зберігатись достиглі плоди гарбузів?

а)до 1 місяця;

б)1-2 місяці;

в) 3-4 місяці;

г) 5-6 місяців.

 

Завдання № 1.

Розрахунок планових площ посівів сільськогосподарських культур та потреби у насінні.

 

Вихідні дані: 1) потреба продукції рослинництва для продажу, на корм тваринам, видачі натуроплати, орендної плати та інші цілі; 2) запланована урожайність культур.

Методика виконання. Загальна площа посівів культур у господарстві (без урахування площі повторних посівів) складаєть­ся з площі оброблюваної землі за мінусом площі чистого пару (якщо він є). Розмір площі посіву окремих культур встановлюють двома способами. Відповідно розраховують і обсяг виробництва продукції.

Перший спосіб застосовують за повної освоєності сіво­змін. Культури розміщують у полях сівозмін відповідно до прийнятої схеми чергування, а також на позаоборотних площах ріллі (у міжряддях плодових насаджень і т.д.). Потім з урахуванням розмірів полів і ділянок розміщення культур у кожній сівозміні й поза сівозміною визначають площу посіву кожної культури в ці­лому по господарству. Помноживши ці площі на заплановану урожайність культур, одержують обсяг виробництва рослинни­цької продукції. Цей спосіб простий, але не враховує можливих змін у потребі продукції окремих культур (кормів). У таких ви­падках коригують площі культур і розміщення їх у сівозмінах та перераховують обсяги виробництва продукції.

Другий спосіб розрахунків є оберненим першому. Спочат­ку визначають повну потребу в продукції рослинництва різних видів (план продажу, на фуражні цілі, продаж (видача) працівни­кам, орендна плата, основний і страховий фонд насіння, міжгос­подарські фонди, фонди громадського харчування, допомоги та ін.). Потім загальну потребу в продукції по культурах ділять на заплановану їх урожайність або на вихід готової продукції (си­лос, сінаж) з 1 га площі та одержують площу посіву кожної куль­тури в господарстві. Якщо розрахована таким чином загальна площа посівів культур перевищує площу оброблюваної землі, її площу необхідно відкоригувати за рахунок можливого збільшення площ повторних, проміжних та ущільнених посівів культур, заходів щодо підвищен­ня урожайності. Після чого знову проводять перерахунок обсягів виробництва продукції рослинництва, які мають задовольняти не­обхідну потребу.

Розраховані площі культур розміщують в полях сівозмін відповідно до схем чергування в них і в інших придатних для по­сіву ділянках. У зв'язку з розходженням у розмірах полів сіво­змін можливе відхилення від розрахункових площ культур, яке не повинно перевищувати 3-5 %. Остаточно встановлені посівні площі культур записують у відповідну таблицю плану економіч­ного та соціального розвитку підприємства. У ній також розрахо­вують обсяг виробництва продукції та її вартість у порівнянних цінах. По продукції, що після збирання доробляється (очищення зерна і т.п.), крім спочатку оприбуткованої ваги вказується вага продукції після доробки. Остаточну вагу продукції визначають з урахуванням середнього фактичного відходу при доробці за по­передні 3 роки (близько 6-8 %). При плануванні обсягу виробництва продукції необхідно враховувати забезпечення потреби в ній після її доробки.

Для розрахунку посівних площ у більшості сільськогоспо­дарських підприємств використовують другий спосіб. Необхідну кількість продукції по культурах визначають на підставі таких да­них: план продажу, потреба в кормах від урожаю пла­нового до урожаю наступного року, по­треба в насінні та ін. Площу культур на зелений корм розраховують при упорядкуванні зеленого конвеєра.

Загальна кількість насіння визначається потребою в ньо­му для посіву (садіння) визначеної площі культур, а насіння ярих культур, крім того, - необхідністю створення страхового фонду у розмірі 15-20 % основної потреби. Основна потреба в насінні може бути обчислена за розмірами площі посівів культур і норм висіву насіння на 1 га або за даними необхідного обсягу продук­ції, її урожайності та норми висіву за формулами:

 

1) К=П*Н,

 

2) К=О*Н:В,

 

де: К - кількість насіння, ц;

П - площа посіву (садіння) культури, га;

Н - норма висіву (садіння) насіння на 1 га, ц;

О -необхідний обсяг виробництва продукції, ц;

В - урожайність культури, ц/га.

Приклад, площа посіву пшениці становить 500 га, урожайність - 40 ц/га, обсяг виробництва зерна - 20000 ц, норма висіву насіння - 2 ц/га. Звідси необхідна кількість насіння пшениці становитиме 500 га • 2 ц/га = 1000 ц або [(20000 ц • 2 ц/га): 40ц/га]= 1000 ц.

У групі зернових культур забезпечують виробництво на­сіння не тільки для посіву цих культур на зерно, а й для вирощу­вання їх на сіно (вико-овес), зелений корм, силос та ін. Тому по­требу в насінні для цих цілей включають в обсяг насіннєвого фонду відповідних зернових культур, що збільшує їх площу на насіннєві посіви. У зв'язку з цим розрахунок площ посівів по групі кормових культур і потреби в їх насінні здійснюють рані­ше, ніж по групі зернових і зернобобових.

Для розрахунку потреби в насінні наводимо норми висіву їх на 1 га, ц:

§ озимої пшениці і жита - 1,8-2,0;

§ кукурудзи при ква­дратно-гніздовому посіві на зерно і силос - 0,25-0,3, при пунктирному рядковому посіві - 0,5, суцільному рядковому посіві на зелений корм - 1,0-1,2;

§ ячменю - 1,8; вівса - 1,6;

§ проса - 0,2;

§ гречки при широкорядному посіві - 0,6, суцільному - 1,2;

§ горо­ху - 2,8-3,5;

§ вики - 1,8-2,0;

§ люпину - 1,5-1,7;

§ сої - 0,5-0,6;

§ сор­го - 0,2;

§ цукрових буряків одноростковим насінням - 0,12-0,16; багаторостковими - 0,25-0,3;

§ соняшнику - 0,12-0,15;

§ льону-довгунцю - 1,3-1,5;

§ картоплі - 25-30;

§ буряків кормового - 0,2;

§ моркви - 0,1;

§ вико-вівса на сіно і зелену масу - 1,7-1,8;

§ багаторі­чних трав на сіно і зелену масу - 0,16-0,2.

Норми потреби в насінні на 1 га такі, кг:

§ тома­тів розсадою - 0,4, насінням - 1,5-2;

§ капусти розсадою - 0,4, насін­ням - 2-3;

§ огірків розсадою - 2, насінням - 6;

§ буряків столових -20;

§ моркви - 6;

§ редису - 15-20;

§ цибулі на ріпку - 8, на сіянку - 60;

§ часнику зубками - 500-800.

Кількість розсади на 1 га розрахову­ють, виходячи зі схеми посадки овочевих культур. Наприклад, при посадці розсади томатів 50 х 50 см площа живлення рослин стано­вить 0,25 м2. У такому випадку на 1 га (10000 м2) потрібно 40 тис. шт. розсади. Таким же способом розраховують потребу в саджан­цях плодових і ягідних культур на 1 га. Загальна кількість розсади і саджанців включає потребу в них для садіння овочевих і плодових культур у господарстві, ремонту плодових насаджень, страховий фонд (15-20 %) і потребу для підсобних господарств населення.

Вартість насіння і садивного матеріалу визначають зале­жно від джерел їх надходження. При власному виробництві їх оцінюють за собівартістю, а при купівлі - за ціною придбання з урахуванням витрат на доставку в господарство.

 

 

Тема 4 – СИСТЕМА ТЕХНОЛОГІЙВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ САДІВНИЦТВА ТА ВИНОГРАДАРСТВА

 

ПЗ.03– Особливості виробництва продукції садівництва та виноградарства

 

Зміст заняття:

1.Економічне значення садівництва та виноградарства.

2. Біологічна та виробнича класифікації плодових, ягідних культур та винограду.

3. Організація територій плодового саду і винограднику.

4. Система технологій догляду за плодовими деревами та збиранням плодів.

5. Типи садівницьких підприємств. Організація праці в садівництві та виноградарстві.

6. Особливості технологій промислового садівництва та виноградарства.

7. Види спеціалізації в садівництві та виноградарстві.

8. Форми агропромислової інтеграції у садівництві та виноградарстві.




Дата добавления: 2015-09-12; просмотров: 47 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Ресурсний потенціал аграрного підприємства | Термінологічний словник | Теми доповідей | Теми рефератів | Термінологічний словник | Теми рефератів | Термінологічний словник | Теми рефератів | ОСНОВНА |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.024 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав