Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ТЕОРЕТИЧНИЙ МОДУЛЬ

Предмет та задачі термінознавства.

Термінознавство - це наука, що вивчає спеціальну лексику з точки зору її типології, походження, форми, значення і функціонування, а також використання, упорядкування і творення.

Початок термінознавства пов'язаний з іменами австрійського вченого Ойгена Вюстера Нубасова і російського термінознавця Д.С. Лотте, які опублікували свої перші роботи в 1930р.

Теоретичне термінознавство вивчає закономірності розвитку і вживання спеціальної лексики. У свою чергу прикладне термінознавство займається встановленням практичних принципів та рекомендацій з метою усунення нестачі термінів; їх оцінкою, описом, редагуванням, упорядкуванням, створенням, перекладом і використанням.

Загальне термінознавство вивчає найбільш загальні якості, проблеми і процеси, що стосуються спеціальної лексики, а галузеве термінознавство займається вивченням спеціальної лексики і понять, які належать до окремих областей знань конкретних мов.

Типологічне термінознавство займається порівняльним дослідженням особливостей окремих термінологій з метою визначення спільних рис та відмінностей окремих терміносистем, а порівняльне термінознавство, у свою чергу, займається порівняльним вивченням спільних та відмінних рис лексики різних мов, наприклад української та англійської.

Семасіологічне термінознавство займається вивченням проблем, що пов’язані із значенням (семантикою) спеціальних лексем, зміною значень і різноманітними семантичними явищами – полісемією, омонімією, синонімією, антонімією і т. д.

Ономасіологічне термінознавство вивчає структурні форми спеціальних лексем, займається процесом найменування спеціальних понять і вибором оптимальних форм найменування.

Історичне термінознавство вивчає історію термінів та терміносистем для того, щоб виявити тенденції їх утворення та розвитку, що в свою чергу дозволяє дати вірні рекомендації стосовно їх упорядкування. На даний час на основі цих досліджень виникає нова самостійна лінгвістична дисципліна – антрополінгвістика.

Функціональне термінознавство пов’язане з вивченням сучасних функцій терміну в різних текстах та ситуаціях професійного спілкування і підготовки спеціалістів, а також досліджує особливості використання термінів у мові і комп’ютерних системах.

На сучасному етапі формується ряд нових напрямків, серед яких слід зазначити когнітивне або гносеологічне термінознавство, що займається дослідженням ролі термінів у науковому мисленні та знаннях.

Термінознавство тісно пов’язане з термінографією – наукою, що займається укладанням словників спеціальної лексики.

Термін у загальнонауковій парадигмі. Дистинктивні ознаки терміна.

Термін - слово спеціальної сфери пізнання, що відображає результати досвіду і практичної діяльності людини, фіксує професійно-наукові знання про властивості об’єкта, що детермінується. Через дефініцію термін розкриває суттєві ознаки і виражає спеціальне поняття у спеціальній сфері.

Термін має своє «власне» інваріантне значення і виконує функцію семантичного диференціала у різних терміносистемах. Термін, як і загальновживане слово, володіє потужним структурно-семантичним потенціалом, а його словотвірна парадигма має подальшу перспективу дослідження.

Дистинктивні ознаки терміна – специфічні ознаки терміна на відміну від загальновживаних слів: 1) глибинне пізнання (відкриття) фактів об’єктивної реальності; 2) власний розвиток цієї реальності, поява нових фактів та явищ. До диференційних ознак терміна належать: системність, наявність дефініції, тенденція до моносемічності в межах свого термінологічного поля, відсутність експресії, стилістична нейтральність.

Слід зазначити, що існує два підходи до визначення терміна: структурно-субстанційний та функціональний. Прихильники структурно-субстанційного підходу розглядають термін, як особливе слово, яке протиставляється за своєю семантичною і граматичною структурою загальновживаному (Д.С. Лотте, Т.Л. Канделакі). Прихильниками функціонального підходу було доведено, що термін – це функція, тип вживання лексичної одиниці, а не особливий тип лексичної одиниці (Б.М. Головін, В.М. Лейчик, Т.Р. Кияк, Е.Ф. Скороходько).

Термін може існувати лише як елемент терміносистеми.

Терміносистема – це сукупність термінів, що адекватно виражають систему понять теорії, яка стосується певної спеціальної сфери людських знань чи діяльності.Тобто, терміносистема є сукупністю термінів певної сфери знань, об’єднаних проблемою, темою, вживаних певною науковою школою тощо, що пов’язані між собою на понятійному, лексико-семантичному, словотворчому (дерівативному) і граматичному рівнях.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії. Термінимають більш упорядкований і нормалізований характер, тоді як професіоналізми є напівофіційними лексичними одиницями, які застосовуються вузьким колом спеціалістів, переважно в розмовній мові.

Методи, способи, прийоми та стратегії перекладу наукових фахових текстів.

Сфера використання наукового стилю – наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта.

Основне призначення – викладення результатів досліджень, суспільства, явища природи обґрунтування гіпотез, доведення істинності теорій, класифікація й систематизація знань, роз'яснення явищ, збудження інтелекту читача для їх осмислення.

Основні ознаки:

- ясність (понятійність) і предметність тлумачень;

- логічна послідовність і доказовість викладу;

- узагальненість понять і явищ;

- об'єктивний аналіз;

- точність і лаконічність;

- аргументація та переконливість тверджень;

- однозначне пояснення причинно-наслідкових відношень;

- докладні висновки.

Основні мовні засоби спрямовані на інформування, пізнання, вплив і характеризуються:

- великою кількістю наукової термінології;

- наявністю схем, таблиць, графіків, діаграм, карт, систем математичних, фізичних, хімічних та інших знаків і значків;

- оперуванням абстрактними, переважно іншомовними, словами;

- використовуванням суто наукової фразеології, стійких термінологічних словосполучень;

- залученням цитат і посилань на першоджерела;

- як правило, відсутністю авторської індивідуальної манери та емоційно-експресивної лексики;

- наявністю чіткої композиційної структури тексту (послідовний поділ на розділи, частини, пункти, підпункти, параграфи, абзаци із застосуванням цифрової або літерної нумерації);.

- окрім переважного вживання іменників і прикметників, наявністю дієслівних форми, частіше безособових, узагальнених чи неозначених, як правило, теперішнього часу, що констатують певні явища й факти;

- значну роль відіграють дієприслівникові та дієприкметникові звороти, які додатково характеризують дії, предмети та явища;

- монологічним характером мовлення;

- переважанням різнотипних складних речень, стандартних виразів (кліше).

Науковий стиль унаслідок різнорідності галузей науки, техніки та освіти складається з таких підстилів:

а) власне науковий (із жанрами текстів: монографія, рецензія, стаття, наукова доповідь, повідомлення, курсова й дипломна роботи, реферат, тези), який поділяється на науково-технічні та науково­-гуманітарні тексти;

б) науково-популярний – застосовується для дохідливого, доступного викладу інформації про наслідки складних досліджень для нефахівців, із використанням засобів художнього та публіцистичного стилів;

в) науково-навчальний – наявний у підручниках, лекціях, бесідах для доступного, логічного й образного викладу й не виключає використання елементів емоційності. Зважаючи на дидактично-навчальне спрямування, науково-популярні та науково-навчальні тексти мають менше термінів і більше нейтральної лексики. Структура речень також проста, доступніша. В них менше асиндетичних іменникових сполучень, складних іменників та прикметників. Терміни обов’язково пояснюються. Виклад ведеться в абсолютній більшості у теперішньому часі та з меншою кількістю конструкцій вторинної предикації (інфінітивних, герундіальних, дієприкметникових комплексів). Емоційність знаходить прояв у частих звертаннях до студентів, вживаються прямі і непрямі риторичні питання типу: How can it be proved? What is your point of view? What will happen with the solution if…?

Підручникові тексти мають чіткіше виражену спонукальну й суб’єктивну модальність, що знаходить прояв у частішому вживанні модальних слів та виразів no doubt, to a certain degree, evidently, apparently, certainly.

г) виробничо-технічний – функціонує, забезпечуючи потреби різних виробничих і господарських сфер.

Особливості перекладу науково-технічнux текстів. Науково-технічні тексти найбільш насичені когнітивною інформацією. Їх вирізняє інформативність, логічність (строга послідовність викладу, чіткий зв'язок між основною ідеєю та деталями), точність і об'єктивність, ясність і зрозумілість. План вираження науково-технічних текстів охоплює як вербальні, так і невербальні знакові системи. Наприклад, дуже часті в такому типі текстів схеми, графіки, малюнки та ілюстрації, математичні символи, які можуть траплятися окремо чи об'єднуватися у формули.

Найпоказовішими елементами наукового змісту текстів є їхня термінолексика, зокрема інтернаціональна, що зберігає не тільки ту саму чи близьку до мови оригіналу звукову структуру, а насамперед те саме в кількох різних генеалогічно мовах значення angina, appendicitis, bacilli, vaccine, valerian, varicose, botulism. Національна автохтонна лексична термінологія зберігає тільки автентичне лексичне значення, але не зберігає звукової структури терміна в інших мовах: cap капсуль, пістон; hand стрілка годинника, крило семафора; face циферблат годинника, екран телевізора, геометрична грань та ін..

Чимало автохтонних назв тварин, комах та речей в англ. термінології: horse рама, fly маховик, monkey баба для забивання палів, tree вал, lip козирок ковша, beard зазубрина, leg катет.

Існує клас спільних кальок індоєвропейського словника – певна кількість інтернаціональних термінів, що не мають спільної (схожої) звукової структури і завжди перекладаються conductor громовивід, провідник (електр.), standard of living життєвий рівень, oil products нафтопродукти, simple / compound sentence просте / складне речення.

Характерною рисою англійської лексичної термінології є вживання в технічних текстах переважно слів не автохтонного, а іншомовного (латинського, грецького чи французького походження): замість piece – fragment, замість test – experiment, замість total – aggregate, замість fit – accommodate.

Науково-технічний текст вирізняється специфічною граматичною структурою:

1. Науково-технічні тексти не мають запитальної та окличної модальності.

2. Абсолютна перевага розповідних неозначено-особових та безособових речень в активі і пасиві з підметом, вираженим іменником чи формальним підметом it, there: There are 14 space-lattice types. Існує 14 типів просторової решітки.

3. Підметом часто виступає герундій та інфінітив: Doubling the pressure cuts the fermentation time by one-third. Подвоєння тиску знижує на одну третину час ферментації. To obtain a single compound involves its separation from the other amines formed. Для отримання окремої сполуки необхідно відокремити її від інших утворених амінів.

4. Використовується пасивний стан, невластивий у такому кількісному співвідношенні українській мові: We are faced with the problem of finding the structure for these hydroxides. Перед нами стоїть проблема встановлення структури для цих гідроксидів.

5. Логічність викладу когнітивного змісту речень у науково-технічному тексті забезпечує їх когезію, тобто взаємовмотивованість і зв’язність. Цьому сприяє насиченість номінативними словосполученнями, асиндетичними іменниковими конструкціями типу NN, NNN: methane hydrogen ацетиленовий водень, acid crystal residue осад кристалів кислоти, Diesel engine pistol циліндр дизельного мотора.Зазначимо загальну номінативність цього типу текстів в сучасній англ. мові (іменники, іменникові, числівникові сполучення) a considerable body of evidence значна кількість даних, no exceptions in the data ніяких винятків у даних, investigations carried by the authors проведені авторами дослідження.

Лінгвокогнітивні аспекти термінотворення.

Теорія фреймового моделювання є однією з перспективних галузей когнітивної лінгвістики, оскільки передбачає вивчення способів накопичення, структурування, зберігання та репродукції інформації адекватно до вивчення текстових структур. Фрейми розглядаються як одиниці знання, які зберігають і формують певну понятійну структуру мовного (семантичні сітки), а також позамовного досвіду (вміння відповідним чином орієнтуватися в ситуації).

Згідно визначення М.Мінського, який першим увів термін у науковий обіг, під фреймом розуміється концептуальна структура або структура знань про типізований об’єкт або стереотипну ситуацію. Принцип антропоцентричності визначає знаково-комунікативну репрезентацію розумових аналогій людини, відображення механізмів сприйняття, осмислення та узагальнення. Фреймові комплекси як понятійно-семантична структура явищ та подій оточуючого світу впорядковують людський досвід взаємодії з навколишньою дійсністю. К.Я.Кусько зазначає, що з огляду на когнітивну природу, фрейм – ментальне утворення, яке формується внаслідок здійснення розумових процесів оперування знаннями з метою усвідомлення картини світу або передачі набутого корпусу знань у формі повідомлення адресату, результатом такого оперування є вплив на картину світу реципієнта; причому під “картиною” чи “моделлю” розуміється уявлення про зв’язки сутностей в оточуючому світі, про їх ієрархію та ціннісну значимість для суб’єкта, що сприймає світ.

У основу семіотичних моделей репрезентації знань покладено ідею про те, що універсальною елементарною одиницею репрезентації знань та змісту є ситуація і що кожна ситуація розкладається на предикат – “носій” самої дії, та актанти – об’єкти, які створюють ситуацію. Функціональні відношення між предикатом та актантами (змістові ролі, семантичні категорії) відображають семантичну структуру ситуації. Узагальнена структура фрейму складається з трьох основних компонентів: назва фрейму, тобто типової ситуації; назв характеристик, що “створюють” ситуацію – слотів, та значень цих характеристик, тобто заповнювачів слотів.

Згідно досліджень С.А.Жаботинської, у текстових корпусах предметно-центричних фреймів виділяють чотири інформаційні зони: інтродуктивно-дескриптивну, регламентативно-директивну, зону попереджень та референціальну (в якості факультативних): Disease (ДЕЩО-референт) is an impairment of the normal state or functioning of the body (ТАМ) as a whole or of any of its parts (ТАКЕ). Some disease are acute (ТАКЕ), producing severe symptoms that terminate after a short time (СТІЛЬКИ), e.g. pneumonia; others are chronic (ТАКЕ) disorders, e.g. arthritis, that last a long time (СТІЛЬКИ); and still return periodically (СТІЛЬКИ) and are termed recurrent (СТІЛЬКИ), e.g., malaria (інтродуктивно-дескриптивна зона: квалітативний слот ДЕЩО-референт є ТАКЕ; квантитативний слот ДЕЩО-референт триває СТІЛЬКИ; локативний слот ДЕЩО існує ТАМ; темпоральний ДЕЩО відбувається у часі ТОДІ; способу буття ДЕЩО існує ТАК).

Регламентативно-директивна зона: Thus a person may be hereditary predisposed to tuberculosis, although the tubercular bacillus (the infectious agent) must be present for the disease to occur.

Зона попереджень: A wide range of diseases are attributed to, or at least influenced by, emotional disturbances. Psychoses and neurosis result in disturbed behavior; the so-called psychosomatic diseases (peptic ulcers, certain kinds of colitis, many forms of headaches) are thought to be brought about by emotional stress.

У вигляді акціонального фрейму контактної дії може бути представлено наступний структурно аналізований інформаційний фрагмент: Sucking insects АГЕНС (суб’єкт дії) have the mouth parts (посесивний фрейм ЦІЛЕ має ЧАСТИНУ) modified to form a beak containing four bristles untitled into a slender tube (ІНСТРУМЕНТ ДІЇ) with which they puncture (ДІЯ) the tissues of the plant (ПАЦІЄНС) and suck out the juice (ЦІЛЬ, РЕЗУЛЬТАТ).

Метафоризація як продуктивний спосіб неморфологічного термінотворення здійснюється за компаративним фреймом (міжпросторові зв’язки тотожності, схожості, подібності: (1) тотожність – ДЕЩО-референт є ДЕЩО-корелят; (2) схожість – ДЕЩО-референт є як ДЕЩО-корелят; (3) подібність – ДЕЩО-референт є начебто ДЕЩО-корелят): Christmas tree – фонтанна арма­тура, donkey – допоміжний механізм, coffin – контейнер для транспортування радіоактивних речовин, сolonize – переселяти тимчасово виборців в інший виборчий округ з метою незаконного вторинного голосування, front – легальне прикриття для злочинної діяльності, shark – шулер, митний чиновник.

Посесивний фрейм є основою категоризації наукової фахової лексики у відповідній терміносистемі (міжпросторові зв’язки ДЕЩО-ВЛАСНИК має ДЕЩО-ВЛАСНІСТЬ за слотами: (1) власник має власність; (2) ціле має частину; (3) контейнер має вміст.

Наприклад, One ongoing trend in computer development is microminiaturization, the effort to compress more circuit elements into smaller chip space (1).

Marketing is the function of sales, distribution, advertizing and sales promotion, product planning and market research (2).

Cosmic background radiation is the lingering remains of the extremely hot conditions that prevailed in the first moments of the big bang (3).

Морфологічний спосіб термінотворення

Скороченням (shortening words, abbreviation) називається морфологічне словотворення, при якому деяка частина звукового складу початкового слова опускається. Цей спосіб одержав особливу продуктивність у наш час. Скорочення, до яких традиційно відносять абревацію і акронімію, є двома різновидами "наймолодшого" в діахроничному аспекті способу словотворення, що полягає у з'єднанні початкових букв декількох слів, виступаючих засобом номінації одного об'єкту. В сучасній англійській мові найбільше поширення набув ініціальний тип складноскорочених слів, тобто скорочення, складені з початкових букв, що вимовляються як поєднання алфавітних назв вхідних в них букв:BBC – British Broadcasting Corporation., M.P. – Member of Parliament член парламенту. Акроніми вимовляються за загальними правилами прочитання слів: radar [‘reida:] – radio detection and ranging радіолокатор, прилад для виявлення об'єкту і визначення його віддаленості. UNO [‘ju:nou] – United Nations Organization Організація Обєднаних Націй. Складні абревіації складаються з двох компонентів, перший з яких є літера (літери), а другий – повне слово: A – bomb (atomic bomb), ACD solution (acid citrate dextrose solution). Графічні скорочення можуть бути не тільки ініціальними: нерідко зберігається тільки декілька приголосних букв, наприклад: assn - association або fmn – formation.

Складні терміни є сталим словосполученням, за яким закріплене певне термінологічне значення, наприклад: traffic control соmрu­ter – комп'ютер для керування дорожнім рухом, background impurity соncentration – фонова концентрація домішку. Переважна більшість термінів становлять препозитивні атрибутивні словосполучення, тобто такі словосполучення, де є означення і означуваний компонент і означення за­ймає в словосполученні початкову позицію. Переклад складних термінів складається з двох основних процедур: аналітичної та синтетичної. Аналітичний етап – переклад окремих компонентів складного терміну, встановлення се­мантичних відносин головного та підрядних компонентів. Синтетичний етап перекладу передбачає отримання остаточного варіанту перекладу складного терміну.

Бінарними є складні терміни моделі NI+N2 (сполучення імен­ника з іменником: accuracy analysis – аналіз точності, band separator – стрічковий сепаратор, hammer car – вагон-прес, achievement motivation – зацікавленість в досягнен­ні (мети), application study – дослідження галузі застосування.

Терміни моделі N+Part.I+(N): aroma-producing effect – ароматичний, plane­boarding – посадковий.

Терміни моделі N+Part.II+(N): engine-powered – такий, що приводиться в рух двигуном; air-cooled – охолоджуваний повітрям; sex­linked questions – проблеми, пов'язані зі статтю.

Терміни моделі Adj.+Part. I+(N): quick-acting matter – ­швидкодіюча речовина, English-speaking countries – англомовні краіни, long-standing effect – тривалий ефект.

Терміни моделі Adj.+Part. II+(N): пuclear-armed warhead – ядерна боєголов­ка, tooth-edged – зубчатий.

Терміни моделі Num.+Part. II+(N): one-celled organism – одноклітинний організм, four-sided – чотиристоронній.

Складні терміни з антропонімами – це або похідні терміни (наприклад, darwil1ism), або термінологічні словоспо­лучення, де прізвище може бути як у загальному, так і у родовому відмінках: Fresnel zone – зона Френеля, Doppler's effect – ефект Доплера. При перекладі означення-прізвище подається у постпозиції в родовому відмін­ку чи орудному відмінку: Faraday effect – ефект Фарадея, Brookfield viscosity – в'язкість за Брукфіл­дом, Мопеl metal – монель-метал Гол­ла. Деякі українські терміни-відповідники містять не одне прізвище, як в англійських термінах, а два: Gauss theorem – теорема Гаусса-Остроградсько­го, окремі англійські терміни, що не мають у своєму складі прізвища, можуть перекладатися термінами із прізвищем: energy operator – оператор Гамільтона, thermal noise – шум Джонсона. Іноді в деяких українських відповідниках ан­глійських термінів, що містять прізвища, відбувається заміна прізвища: Giaque's temperature scale – шкала Кельві­на, basic Bessemer process – томасівський процес.

Неморфологічні способи термінотворення

Лексико-семантичний спосіб – спосіб семантичної деривації, тобто на основі наявних у мові одиниць загальновживаної, загальнонаукової чи термінологічної лексики. Семантичний словотвір передбачає розвиток семантичної структури у напрямку спеціалізації: kangaroo – система обговорення проекту закону, за якою деякі пункти приймають без обговорення, а наступні приймають лише після дебатів.

В основі метафоризації лежить об‘єктивна подібність між предметами: box-of-teeth – акордеон, kiss-and-tell – повідомлення про інтимні подробиці життя.

Метонімічний перенос значення здійснюється на основі зв‘язку між процесом і результатом report – запис судової справи та збірка судових рішень, life – життя і довічне ув’язнення; процесом і особою bag-steal –викрадення сумки і злодій, який спеціалізується на викраденні сумок; процесом і предметом succession – успадкування і майно, яке переходить у спадок; частиною і цілим argument – доказ і викладення доказів.

Морфолого-синтаксичний (конверсія) – словотворення без зміни основної форми вихідного слова, при якому завжди мають місце як нова синтаксична сполучуваність, так і нова морфологічна характеристика, оскільки нове слово належить до іншої частини мови, ніж початкове: bar code - to bar code, bottom line - to bottom line, eurospeak - to eurospeak.

Лексикалізовані синтаксичні конструкції – набуття синтаксичною конструкцією лексико-граматичних ознак слова для номінації конкретного предмета або явища. Головними ознаками лексикалізованих синтаксичних одиниць є їх смислова злитість, фонологічна та графічна цільнооформленість, здатність виступати в якості одного члена речення: two-hundred-mile-an-hour train, a self-styled mass-production-expert, true-to-life, that law-and-order. Синтаксичні функції, які виконують субстантивовані словосполучення та речення, відповідають функціям, що традиційно притаманні іменникам. У реченні вони можуть виконувати, зокрема, функції підмета, додатка, обставини та іменної частини присудка