Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методичні рекомендації

Висвітлення першого питання доцільно розпочати з вказівки на те, що поняття - це одна із форм мислення, за допомогою якої пізнають сутність явищ, предметів, узагальнюють їх істотні ознаки. Потрібно з'ясувати, які ознаки відображаються в поняттях, у чому полягає відмін­ність істотних ознак від неістотних. Слід зазначити, що поняття нероз­ривно пов'язано з такою мовною одиницею, як слово. У чому полягає єдність і відмінність між поняттям і словом? У чому проявляється бага­тозначність слів? Необхідно розкрити зміст таких понять, як "омоніми" і "синоніми". Потім можна перейти до висвітлення такого питання, як природа поняття і способи формування понять: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення.

У наступному питанні потрібно дати визначення таких понять, як зміст і обсяг, навести приклади. Слід також зазначити, що ознаки, які мисляться в понятті, існують у нерозривному зв'язку. У системі ознак, які становлять зміст поняття, є родові ознаки, загальні і істотні для всієї предметної сфери, до якої належить предмет думки, і видові ознаки, загальні і істотні лише для даного предмета думки. Доцільно зазначити, що предмети, які мисляться в обсязі поняття, в логіці також називають класом або множиною. Клас (множина) складається з підкласів або підмножин. Окремий предмет, що мислиться в класі, називається елементом. Слід дати визначення понять універсальний клас, одиничний клас і нульовий клас. Після цього потрібно перейти до розкриття змісту закону оберненого відношення між змістом та обсягом поняття, показати, що чим багатша інформація, що становить зміст поняття, тим вужчий клас предметів, які узагальнюються в понятті. І, навпаки, чим бідніша інформація, що мислиться в змісті поняття, тим ширший клас предметів, що в ньому мисляться.

Після аналізу взаємозв'язку обсягу і змісту поняття доречно роз­глянути третє питання семінарського заняття. Насамперед слід мати на увазі, що за обсягом поняття діляться на одиничні і загальні, реєст­ровані і нереєстровані, збірні і незбірні, пусті і непусті. Говорячи про пусті поняття, слід зазначити, що пустота поняття може бути зумовлена двома обставинами: а) фактичною хибністю змісту поняття; б) логічною хибністю змісту поняття. Так, поняття "вічний двигун" є пустим внаслі­док фактичної зумовленості, а поняття "круглий квадрат" - внаслідок логічної хибності, бо між його ознаками є відношення логічної супе­речності. При вирішенні логічних вправ студенти інколи не усвідомлю­ють, що збірними і незбірними, як одиничними і загальними, можуть бути тільки непусті поняття.

У питанні семінару необхідно з'ясувати, що за типом елементів обсягу або за обсягом розрізняють поняття конкретні і аб­страктні, позитивні і негативні, співвідносні і безвідносні. Слід мати на увазі, що з точки зору логіки таке поняття, як шахрай, теж буде по­зитивним, оскільки в ньому мисляться ознаки, які притаманні предмету мислення.

Висвітлення четвертого питання семінару доцільно розпочати із з'ясування того, що в практичній і теоретичній діяльності виникає потреба переходу від одних понять до інших; від родових до видових і, навпаки, від видових до родових. В основі такого переходу лежить закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття. Потім потрібно визначити зміст логічних операцій обмеження і узагальнення з наведенням прикладів із різних галузей наукового пізнання, зазначити, що обмеження - це перехід від родового до видового поняття, а узагаль­нення - від видового до родового. Слід звернути увагу і на питання про те, що процес обмеження і узагальнення понять не є безмежним, що межею узагальнення поняття є категорії, а межею обмеження - одиничні поняття. Потрібно також сказати про те, що обмеження і узагальнення може бути як правильним, так і неправильним.

Вивчаючи питання семінару доцільно розпочати із з'ясування того, що в процесі практики і пізнання виникає потреба визначати відношення між тими чи іншими поняттями, показати, в чому полягає їх єдність і відмінність. Слід визначити, які поняття є порівнюваними і непорівнянними, а серед порівнюваних ті, які є сумісними і несумісними. Тепер доречно охарактеризувати такі відношення між сумісними поняттями, як відношення тотожності (рівнозначності або повного збігу), підпорядкування, перехрещення (часткового збігу). Розглядаючи відношення підпорядкування, потрібно показати, які поняття є підпорядковуючими і підпорядкованими.

Потрібно звернути увагу на те, що в несумісних поняттях обсяг не збігається в жодній своїй частині, в них видові ознаки одного поняття виключають повністю видові ознаки ін­шого. Спільною є тільки родова ознака даних понять. Несумісні поняття не слід ототожнювати з непорівнянними поняттями. Зміст непорівнянних понять абсолютно відмінний, в той час як у змісті несумісних понять, окрім ознак, які виключають одна одну, мисляться ознаки більш широкого за обсягом поняття, яке об'єднує несумісні поняття. Далі необхідно охарактеризувати такі відношення між несумісними понят­тями, як відношення суперечності, протилежності, супідрядності. Слід мати на увазі, що відношення супідрядності так, як і відношення підпорядкування, є різновидом родових відношень. Характерна ознака відношення супідрядності полягає в тому, що в ньому можуть знаходи­тися не менше трьох понять. Одне із понять повинно бути обов'язково родовим, а інші - видовими. Родове поняття називається підпорядко­вуючим, а видове - підпорядкованим. Потрібно пояснити, чому поняття, між якими існує відношення протилежності, називаються протилежни­ми або контрарними, а поняття, між якими існує відношення супереч­ливості або контрадикторності, називаються суперечливими. Інколи виникають труднощі при визначенні протилежних і суперечливих по­нять. Для того, щоб подолати ці труднощі, потрібно мати на увазі, що суперечливі поняття - це пари понять, одне з яких позитивне, а інше - негативне. Протилежні поняття обидва позитивні. Суперечливі поняття, виключаючи одне одного, обидва разом виключають клас предметів, що мисляться в їх родовому понятті. Протилежні поняття виключають одне одного, але не виключають класу предметів, що мисляться в їх родовому понятті. При вивченні даних питань потрібно обов'язково використовувати не тільки приклади, але й графічні зображення, які подаються в підручниках з логіки.

Необхідно мати на увазі, що операції з класами - це такі логічні дії, внаслідок яких утворюються нові класи (поняття). Корисним буде для ілюстрації використання кру­гових схем. При розгляді операцій з класами використовуються такі поняття, як "універсальний клас ", "пустий клас ", і такі ознаки, як об 'єднання класів, перетин (множення) класів, доповнення до класу. Далі потрібно визначити такі логічні операції з класами: а) складання (об'єд­нання); б) множення; в) доповнення до класу (заперечення). Слід мати на увазі, що під час множення понять, обсяг яких не збігається, одержуємо нульове поняття, що додавати і множити можна не тільки два, але й декілька класів.

Контрольні питання до теми заняття.

1. Визначення поняття.

2. Відмінність поняття від інших форм мислення.

3. Істотні та неістотні ознаки поняття.

4. Відмінність поняття від уявлення.

5. Відношення між поняттям і словом.

6. Побутові і наукові поняття.

7. Обсяг і зміст поняття.

8. Порівняння, абстрагування, узагальнення, аналіз і синтез - способи формування понять.

9. Обґрунтування закону оберненого відношення між змістом та обся­гом поняття.

10. Одиничне і загальне поняття.

11. Реєстровані і нереєстровані поняття.

12. Збірні і незбірні поняття.

13. Конкретні та абстрактні поняття.

14. Позитивні і негативні поняття.

15. Співвідносні і безвідносні поняття.

16. Порівнювані поняття.

17. Непорівнянні поняття.

18. Сумісні поняття.

19. Несумісні поняття.

20. Відношення суперечності.

21. Відношення протилежності.

22. Відношення супідрядності.

23. Відношення тотожності.

24. Відношення підпорядкування.

25. Відношення перехрещення.

26. Обмеження понять.

27. Узагальнення понять.

 

Тема 3. СУДЖЕННЯ ЯК ФОРМА МИСЛЕННЯ

1. Структура судження.

2. Види суджень.

3. Прості логічні висловлювання. Їх види і структура.

4. Розподіленість термінів у висловлюваннях.

5. Поділ висловлювань за модальністю.

6.Складні судження.

 




Дата добавления: 2015-09-12; просмотров: 17 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Зміст тем дисципліни | Для самостійного вивчення | Однорідна система лінійних рівнянь з n невідомими завжди | Якщо F (x) і Φ(x) - дві первісні для функції f ( x) , то чому дорівнює різниця F (x) −Φ( x)? | Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі | Методичні рекомендації | Методичні рекомендації | Методичні рекомендації | Методичні рекомендації | Перехресні поняття |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав