1. такі два поняття, обсяг одного з яких повністю входить до обсягу другого, а обсяг другого — лише частково до обсягу першого
2. поняття, обсяг кожного з яких має лише частину спільних елементів.
3. порівнянні несумісні поняття, видові ознаки яких взаємно виключаються.
4. порівняльні несумісні поняття, в одному з яких мисляться предмети з певними ознаками, а в другому — ті предмети відповідної предметної сфери, в яких ці ознаки відсутні, а наявність інших ознаку них не мислиться.
15.Поняття, що перебувають у відношенні підпорядкування це:
1. поняття, які повністю збігаються за обсягом.
2. поняття, обсяг кожного з яких має лише частину спільних елементів.
3. порівнянні несумісні поняття, видові ознаки яких взаємно виключаються
4. такі два поняття, обсяг одного з яких повністю входить до обсягу другого, а обсяг другого — лише частково до обсягу першого
16.Протилежні поняття це:
1. порівнянні несумісні поняття, видові ознаки яких взаємно виключаються.
2. порівняльні несумісні поняття, в одному з яких мисляться предмети з певними ознаками, а в другому — ті предмети відповідної предметної сфери, в яких ці ознаки відсутні, а наявність інших ознаку них не мислиться.
3. такі два поняття, обсяг одного з яких повністю входить до обсягу другого, а обсяг другого — лише частково до обсягу першого.
4. такі два поняття, обсяг одного з яких повністю входить до обсягу другого.
17.Традиційно розрізняють два види поділу понять:
1. поділ на сумісні і протилежні 2.поділ на перехресні та тотожні 3.поділ на сумісні і несумісні
4.поділ за видотвірною ознакою і дихотомію
18.Складний, багатоступінчастий поділ, який проводиться з метою одержання нових знань стосовно членів поділу і систематизації цих знань називається:
1. систематизація 2. термінологізація 3.класифікація 4. дихотомізація
19.Яке з визначень судження є правильним:
1. це форма мислення, у якій щось стверджується чи заперечується в існуванні предметів або виражається зв’язок між предметом та його властивостями чи відношення між предметами.
2. форма мислення, яка відображає предмети в їх загальних та істотних ознаках.
3. це образи речей, які використовуються насамперед для мислення.
4. слово чи група слів, які позначають один предмет (чи певну групу предметів) і вживаються в даній науці з одним чітко визначеним значенням і відповідним змістом.
20. Судження поділяють на:
1. суб’єктивні та предикативні 2.прості та складні 3.екзистенціальні та часткові 4.субконтрарні та суперечні
21.Прості судження поділяються на:
1. прості та складні 2.розподілені та нерозподілені 3.судження відносношення та атрибутивні
4.алетичні, епістемічні, темпоральні, деонтичні
22.Згідно класифікації за кількістю і якістю судження поділяються на:
1. загальні, часкові та одиничні 2.загальноствердні, загальнозаперечні, частковоствердні, частковозаперечні
3.підпорядковані, контрадикторні та розподілені 4. розподілені та нерозподілені
23.Згідно класифікації за кількістю, судження поділяються на:
1. загальні, часкові та одиничні 2. алетичні, епістемічні, темпоральні, деонтичні 3.прості та складні
4. протилежні та суперечні
24.Існують такі види модальних логік і модальних висловлювань:
1. загальноствердні, загальнозаперечні, частковоствердні, частковозаперечні
2. підпорядковані, контрадикторні та розподілені
3. алетичні, епістемічні, темпоральні, деонтичні
4. кон’юнктивні, диз’юнктивні, імплікативні та еквівалентні
25.Складні судження це:
1. судження утворені шляхом поєднання між собою простих суджень за допомогою логічних сполучників.
2. це такі судження, які утворені з двох суджень за допомогою сполучника «і» (або «та»).
3. це такі судження, які утворюються з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника «або...або».
4. судження утворюються з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника «якщо..., то...»
26.Єднальні (кон’юнктивні) судження – це такі судження, які:
1. утворюються з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника «або...або».
2. утворюються з будь-яких двох суджень за допомогою сполучника «або», що припускає сумісність суджень.
3. утворені з двох суджень за допомогою сполучника «і» (або «та»)
4. утворюється з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника «тоді і тільки тоді, коли...»
27.Імплікативні судження – це такі судження, які:
1. утворюються з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника «або...або».
2. утворюються з будь-яких двох суджень за допомогою сполучника «або», що припускає сумісність суджень.
3. утворені з двох суджень за допомогою сполучника «і» (або «та»)
4. утворюються з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника «якщо..., то...»
28.Судження еквівалентності – це такі судження, які:
1. утворюються з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника «або...або».
2. утворюються з будь-яких двох суджень за допомогою сполучника «або», що припускає сумісність суджень.
3. утворені з двох суджень за допомогою сполучника «і» (або «та»)
4. утворюється з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника «тоді і тільки тоді, коли...»
29.Розділові (диз’юнктивні) судження бувають двох видів:
1. розділово-кон’юнктивні та розділово-еквівалентні 2.виключаючо-розділові та невиключаючо-розділові
3. умовно-розділові та категорично-розділові 4.єднально-розділові та модально-розділові
30.Розподіленим називається таке поняття (термін), яке в даному судженні:
1. взято в його повному обсязі. 2. взяте частково, не в його повному обсязі. 3.взято у відношенні підпорядкування
4. взято у відношенні модальності
31.У формі «логічного квадрата» можна подати:
1. логічні відношення між поняттями 2. логічні відношення між судженнями. 3.логічні відношення між умовиводами
4. логічні відношення між науковими термінами
Дата добавления: 2015-09-12; просмотров: 36 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |