Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Визначення взаємозв’язку між ціною і попитом

Розрахуємо систему загального рівномірного освітлення для конференц-залу методом використання світлового потоку, якщо приміщення має світлу побілку: коефіцієнт відбиття ρ_стелі = 70%, ρ_стін = 50%, ρ_{підлоги} = 30%; висота приміщення Н=3,3 м; висота робочих поверхонь (столу) h_р = 0,8 м;відстань від світильника до стелі h_c = 0,5 м, довжина приміщення A = 12,5 м., ширина приміщення B = 5,2 м., загальна площа приміщення S = 65 м². Тип світильників – УПМ-15; кількість світильників N = 6; лампи – люмінесцентні (потужність – 60 Вт) по n = 1 в кожнім світильнику; коефіцієнт нерівномірності освітлення Z=1,1 (для люмінесцентних ламп); коефіцієнт запасу К ₃ =1,5; лампи типу БК.

1. Визначаємо висоту підвісу світильників над рівнем робочої поверхні H_P, м. за формулою 4.1:

Н_р = H – h_p – h_c, (4.1)

Н_р = 3,3 – 0,8 – 0,5 = 2;

2. Індекс приміщення визначаємо за формулою 4.2:

i = (A·B)/(H_P·(A + B) (4.2)

i = (12,5·5,2)/(2·(12,5 + 5,2) =1,8;

3. Обираємо коефіцієнт η = 58%.

4. Обираємо лампу БК – 60, світловий потік для якої Ф = 790 лм.

5. Розраховуємо освітленість у приміщенні Е_Р за всіма відомими значеннями за формулою (4.3):

Е_р = (Ф·N·n·η)/(S·Z·К_з) (4.3)

Е_р = (790·6·1·58)/(65·1,1·1,5)= 2563,35 лк.

e [3212]" strokecolor="black [3213]" strokeweight="2pt"/>

e [3212]" strokecolor="black [3213]" strokeweight="2pt"/>e [3212]" strokecolor="black [3213]" strokeweight="2pt"/>

Рис.4.1. Схема розміщення штучного освітлення

в приміщенні конференц-зали.

Рівень штучного освітлення приміщення дорівнює 2563,35 лк.

Отже, аналіз шкідливих та небезпечних факторів дозволяє нам зробити наступні висновки, щодо організації робочого місця:

- умови праці відповідають санітарно-гігієнічним нормам і дозволяються створювати сприятливі умови для підтримки гарного фізичного та емоційного стану;

- виявлено, що для профілактики статистичних навантажень, зумовлених робочою позою “сидячи”, які спричиняють погіршення кровообігу, при проведенні тренінгів з вагітними жінками, лекції чергують з практичними вправами;

- кількість природного освітлення на робочому місці достатня. В темний період доби нестача природного світла компенсується за рахунок використання додаткових джерел штучного освітлення. При змішаному освітленні, завдяки подвійному вимикачу, штучне освітлення можна змінити, вимкнувши дві центральні лампи.

Таким чином, оцінка умов праці показала, що вони повністю відповідають нормам вимог.

Розділ 4. Визначення оптимальної ціни на товар на підставі проведення пробного маркетингу

У даному розділі ми проводимо пробний маркетинг. Даний розділ скаладається з двох пунктів: визначення взаємозв’язку між попитом і ціною та визначення оптимальної ціни, при якій фірма буде отримувати максимальний прибуток.

Визначення взаємозв’язку між ціною і попитом

Пробний маркетинг - етап розроблення нового товару, на якому товар і маркетингова програма проходять перевірку в умовах, близьких до ринкових [5].

ПП «Cherry» провело пробний маркетинг, результати пробного маркетингу подані в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Результати пробного маркетингу ПП «Cherry»

Для початкувстановлюємо взяємозв’язок між попитом та ціною. Для цього складаємо рівняння регресії:

,

де N – теоретичне значення обсягу збуту при відповідній ціні.

Для обчислення в₀ та в₁ потрібно розв’язати систему рівнянь:

де m – кількість замірів у проведеному дослідженні.

Проміжні дані у табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Проміжні розрахунки

Заміри
Сума

Підставляємо у систему дані з табл. 4.2.

Потім виражаємо і підставляємо його:

Знаходимо невідомі:

-4047109 = 590555

= – 6,85

= = 14293,94

Отже, рівняння регресії матиме такий вигляд:

N=14293,94 - 6,85Ц

Далі, будуємо графік залежності N від Ц. Він показаний на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Залежність попиту від ціни

Після цього, визначимо щільність зв’язку між цими величинами, для чого обчислимо коефіцієнт детермінації:

де – факторна дисперсія, ;

– загальна дисперсія,

Коефіцієнт детермінації характеризує тісноту зв’язку між даними величинами. Він має додатне значення і може знаходитися в таких межах:

- , тоді зв’язок між ціною і попитом слабкий;

- , тоді зв’язок між ціною і попитом відчутний;

- , то зв’язок між ціною і попитом щільний.

Проміжні дані для обчислення цих величин, а саме факторної дисперсії і загальної дисперсії, коефіцієнта детермінації подані в табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Проміжні розрахунки для обчислення коефіцієнта детермінації

Заміри
		1580,34	-3044,827	9270969,43
		2820,19	-1804,977	3257940,767
		3251,74	-1373,427	1886300,809
		3649,04	-976,1267	952823,2694
		4121,69	-503,4767	253488,7539
		4546,39	-78,77667	6205,763211
		5066,99	441,82333	195207,8579
		5498,54	873,37333	762780,9794
		5649,24	1024,0733	1048726,192
		6121,89	1496,7233	2240180,737
		6436,99	1811,8233	3282703,791
		6758,94	2133,7733	4552988,638
Сума			-0,02	27710316,99

За цими розрахунками знаходимо факторну та загальну дисперсії:

= 1155860/12 = 2309193,082

= 285553410/12 – = 2403966,223.

Звідси, коефіцієнт детермінації дорівнює:

= 2309193,082/2403966,223= 0,96

Оскільки коефіцієнт вийшов 0,96, можна зробити висновок, що зв’язок між досліджуваними показниками – попитом і ціною – є щільним.