Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Обґрунтування організаційно-технічних показників рубок догляду

Читайте также:
  1. II. Пример определения контрактной цены на санитарных рубок
  2. Актуальність теми. Обґрунтування теми.
  3. Алгоритм розрахунку показників фінансового стану підприємств
  4. Аналіз загальних показників організації праці
  5. Аналіз основних економічних та фінансових показників діяльності підприємства
  6. Аналіз основних показників виробничо-господарської діяльності підприємства
  7. Аналіз основних показників, що характеризують ліквідність
  8. Аналіз показників ділової активності
  9. Аналіз показників ефективності управління виробничими запасами на підприємстві
  10. Аналіз показників ліквідності
Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

До основних організаційно-технічних показників рубок догляду належать:

а) метод рубки;

б) перший прихід з рубкою;

в) інтенсивність (ступінь зрідження деревостану) рубок догляду;

г) повторюваність рубки.

 

Найскладнішою операцією при проведенні рубок догляду є відбір дерев для вирубування. Помилки у відборі дерев призводять іноді до непоправної шкоди. Ось чому при догляді за мішаними насадженнями потрібно чітко визначити головну породу, цільове призначення доглядів.

Під методом рубок догляду розуміють певний порядок відбору дерев у рубку і розміщення на площі дерев, які залишаться для подальшого росту. Лісівницька думка протягом довгого часу йшла стосовно принципу відбору дерев в рубку у двох напрямах: 1) дерева слід призначити переважно з нижньої частини пологу деревостану; 2) призначити до рубки дерева переважно з верхньої частини пологу. Такі тенденції переважали в першому випадку у Німеччині і в другому - у Франції. Вони і призвели до формування низового та верхового методів рубок догляду за лісом. Ці підходи відображали як особливості лісових насаджень, так і економіку країн свого часу.

За господарським значенням при догляді за лісом дерева розділяють на: І - кращі (цільові); II — допоміжні (корисні); III — ті, що підлягають видаленню.

Кращі дерева повинні бути здоровими, мати прямий, добре очищений стовбур і правильної форми крону, відповідати своїми біологічними властивостями лісорослинним умовам. У мішаних насадженнях — це головні породи, І, II, III класів росту, а в лісостанах різного походження — в першу чергу насіннєві. До кращих також відносять дерева реліктових порід та дикоплодні.

До допоміжних — в першу чергу відносять "підгінні" дерева, які забезпечують формування повнодеревних стовбурів у кращих дерев, сприяють очищенню від гілля та сучків, виконують грунтозахисну функцію, підвищують родючість фунту. Вони можуть находитись в будь-якій частині пологу. До цієї категорії дерев також відносять дуплисті, в яких гніздяться птахи, звірки. В чистих деревостанах до цієї категорії відносять відсталі в рості, але цілком життєздатні дерева.

До третьої категорії відносять дерева, які гальмують ріст кращих, а також сухостійні, пошкоджені та ін. Сюди відносять дерева небажаних порід, порослеві екземпляри серед насіннєвих, дерева з пороками стовбура, багатовершинні тощо, якщо вони заважають росту кращих. Іноді до цієї групи відносять і дерева високої якості, якщо вони ростуть в перегущених групах.

Саме такий підхід і становить основу нині діючого методу рубок догляду, який вміщує у собі принципи і низового, і верхового.

 Крім методу рубок догляду при їх проведенні враховують ряд критеріїв, які виробила практика і дотримання яких вимагають діючі правила. їх називають елементами, або організаційно-технічними показниками. До елементів рубок догляду відносять: а) перший прихід з рубкою; б) інтенсивність (ступінь зрідження деревостану) рубок догляду; в) повторюваність рубки.

Ці елементи враховують як регіональні, так і екологічні умови, тип лісу, інші особливості (склад насаджень тощо).

Перший прихід з рубкою залежить від породного складу молодняка, особливостей росту деревних порід, походження і т. п. Якщо молодняки чисті, то іноді догляд починають в 10 років і пізніше. У мішаних молодняках, як правило, перший раз проводять рубку догляду раніше, коли помітний негативний вплив на головну породу інших порід. В сосново-березових, сосново-осикових молодняках такий догляд потрібен у 5-6 років, а в дібровах, де дуб росте зі супутниками, ще раніше.

Закінчують рубки догляду у деревостанах хвойних та твердолистяних порід насіннєвого походження за 20 років до головної рубки і за 10 років — в інших насадженнях.

Інтенсивність рубок догляду характеризує ступінь втручання в життя лісу при проведенні рубки догляду. Вироблено кілька критеріїв оцінки ступеня зрідження деревостану: а) за кількістю вирубаної деревини на одиниці площі; б) за зниженням зімкнутості пологу, або повноти; в) за відсотком вибраної деревини від початкового запасу; г) за зниженням кількості дерев від попередньої (у %); д) за зниженням суми площ поперечних перерізів від попередньої (у %).

Найчастіше інтенсивність рубок догляду ототожнюється з ступенем зрідження деревостану в окремий прихід з рубкою. Якщо мова іде про інтенсивність окремого виду рубки догляду, то тоді потрібно враховувати і повторюваність рубки.

Практикою вироблено ряд притримок відносно ступеня зрідження: 1) в чистих деревостанах ступені зрідження, як правило, менші, ніж у мішаних; 2) в молодняках допустимі більші ступені зрідження (особливо коли є загроза заглушення головної породи), ніж в середньовікових лісостанах; 3) чим кращі лісорослинні умови для породи, чим вищий бонітет деревостану, тим повинен бути вищим ступінь зрідження і інтенсивність рубки, бо швидше відновлюється вирубаний запас; 4) при повторному приході з рубкою ступінь зрідження повинен бути меншим порівняно з попереднім приходом. Як правило, при повторній прочистці чи проріджуванні ступінь зріджування знижують на 30%, а при прохідній рубці - на 50%; 5) в лісостанах із швидкорослих, світлолюбних порід інтенсивність рубок догляду повинна бути вищою, ніж в насадженнях тіньовитривалих порід, які повільніше ростуть.

Ступінь зрідження можна визначити також за зниженням повноти, а в молодняках — зімкнутості пологу. При зниженні повноти (зімкнутості) на 0,05 - рубка вважається дуже слабкою; на 0,1 — ступінь зрідження слабкий; на 0,2 - помірний, на 0,3 - сильний, а більше — дуже сильний.

Існує правило, що в своєчасно доглянутому насадженні в один прийом рубки догляду зімкнутість пологу, або повноту, недоцільно знижувати більше, ніж на 0,2. Допускається більше зниження лише в виняткових випадках, враховуючи при цьому можливість виникнення небажаних процесів.

Зімкнутість пологу або повнота після проведення рубки не повинні бути нижчими, як правило, в чистих деревостанах — 0,7, а в мішаних — 0,6.

При необхідності проведення більш інтенсивної рубки потрібно частіше приходити з рубкою, тобто зменшувати термін повторюваності.

Існує також класифікація ступенів зрідження за долею запасу, який вибирається, в %%. Діючими в Україні Правилами передбачається чотири ступені зрідження за цим показником: слабкий — до 15%; середній або помірний — 16-25 %; сильний — 26-35%; дуже сильний — 36% і більше.

На виробництві найчастіше проводять помірні за ступенем зрідження рубки догляду. Якраз такі рубки при своєчасному їх проведенні добре виконують своє призначення.

Під повторюваністю рубок розуміють відрізок часу, після якого проводиться черговий прийом того ж виду рубки догляду. Повторюваність зв'язана з ступенями зрідження: чим зрідження більше, тим рідше потрібно приходити з рубкою і — навпаки: при слабких зрідженнях — потрібно приходити частіше.

Повторюваність залежить також від успішності росту деревостану, від складу порід, інших особливостей. При більш успішному рості (вищих класах бонітету) повторюваність повинна бути частішою. Для забезпечення нормального росту головних порід у мішаних деревостанах потрібно частіше проводити рубку, щоб не було заглушення головної породи.

Головною ознакою, за якою призначається черговий прийом рубки догляду, є змикання пологу і помітне несприятливе стиснення крон, найкращий показник - поява сухостою. Рубки потрібно проводити терміново.

Згідно з діючими Правилами рубок у лісах України дотримуються такої повторюваності рубок догляду: освітлення та прочищення повторюють через 3-5 років: проріджування через 5-10 років; прохідні рубки — через 10-15 років.

 

Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь



Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 36 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2022 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав