Читайте также:
|
5) у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку,
передбаченому цим Законом, - на строк такого заміщення;
6) у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам
та особам, зазначеним у частинах п'ятій - восьмій, десятій
статті 8 цього Закону, - до усунення цієї обставини;
7) у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої
несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;
8) Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі надіслали до Міністерства юстиції
України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття
нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не
більш як на шість місяців.
Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за
власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом
календарного року, або на більший строк за наявності поважних
причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо).
Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох
днів приватний нотаріус зобов'язаний не пізніше ніж за один
робочий день до дня зупинення нотаріальної діяльності письмово
повідомити Головне управління юстиції Міністерства юстиції України
в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі із зазначенням причин та
строку відсутності. { Частина третя статті 29-1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }
{ Закон доповнено статтею 29-1 згідно із Законом N 614-VI
(614-17) від 01.10.2008 }
Стаття 29-2. Порядок зупинення нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса
Рішення про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса у випадках, передбачених частиною першою
статті 29-1 цього Закону, приймає керівник Головного управління
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі.
Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі зобов'язані протягом трьох робочих
днів з дня видання наказу про зупинення нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса письмово повідомити приватного нотаріуса про
зупинення його нотаріальної діяльності.
Наказ про зупинення нотаріальної діяльності приватного
нотаріуса може бути оскаржений ним до Міністерства юстиції України
або до суду.
Приватний нотаріус зобов'язаний зупинити нотаріальну
діяльність з моменту отримання копії наказу про тимчасове
зупинення його нотаріальної діяльності.
При зупиненні нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
він має право, а якщо строк зупинення більше одного місяця, -
зобов'язаний, укласти договір про його заміщення з іншим приватним
нотаріусом за виключенням підстави, передбаченої пунктом 7 частини
першої статті 29-1.
Приватний нотаріус, діяльність якого зупинена, за відсутності
заміщення його іншим приватним нотаріусом, має право: знімати
заборону відчуження нерухомого майна, видавати з депозиту гроші та
цінні папери, документи, прийняті на зберігання, дублікати та
копії документів, що зберігаються у справах приватного нотаріуса,
а також видавати довідки про вчинені нотаріальні дії. { Закон доповнено статтею 29-2 згідно із Законом N 614-VI
(614-17) від 01.10.2008 }
Стаття 30. Підстави припинення нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса
Підставами припинення нотаріальної діяльності приватного
нотаріуса є:
1) подання приватним нотаріусом письмової заяви про
припинення нотаріальної діяльності;
2) анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною
діяльністю;
3) неусунення приватним нотаріусом без поважних причин
порушень, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 29-1
цього Закону;
4) смерть приватного нотаріуса або оголошення його померлим у
порядку, встановленому законом;
5) припинення громадянства України або виїзд за межі України
на постійне проживання;
6) призначення приватного нотаріуса на посаду, зайняття якої
несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;
7) невиконання приватним нотаріусом наказу Міністерства
юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції
України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі про зупинення його
нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження приватним
нотаріусом такого наказу;
8) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким
приватний нотаріус засуджений за навмисний злочин;
8-1) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до
якого нотаріуса притягнуто до відповідальності за адміністративне
корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень,
передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії
корупції" (3206-17); { Статтю 30 доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом N 4711-VI
(4711-17) від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 224-VII (224-18) від 14.05.2013 }
9) набрання законної сили рішенням суду про визнання
приватного нотаріуса недієздатним, обмежено дієздатним або про
застосування до нього примусових заходів медичного характеру;
10) набрання законної сили рішенням суду про визнання
приватного нотаріуса безвісно відсутнім. { Стаття 30 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }
Стаття 30-1. Порядок припинення нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса
Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
здійснюється Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції
України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями
юстиції в областях, містах Києві та Севастополі за наявності
підстав, передбачених цим Законом, шляхом видання наказу про
припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.
У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-9 частини першої
статті 30 цього Закону, Головне управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління
юстиції в областях, містах Києві та Севастополі зобов'язані
негайно передати приватному нотаріусу копію наказу про припинення
його нотаріальної діяльності.
Приватний нотаріус зобов'язаний припинити нотаріальну
діяльність з моменту отримання копії наказу про припинення його
нотаріальної діяльності.
Наказ про припинення нотаріальної діяльності може бути
оскаржений приватним нотаріусом до Міністерства юстиції України
або до суду. Оскарження цього наказу приватним нотаріусом зупиняє
реалізацію положень, передбачених частинами п'ятою і шостою цієї
статті.
Особа, нотаріальна діяльність якої припинена, зобов'язана
протягом одного місяця з дня одержання копії наказу передати до
відповідного державного нотаріального архіву всі документи
нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса. У разі
якщо цей строк є недостатнім, він може бути продовжений рішенням
Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі, але лише один раз і не більше ніж на
місяць.
У разі неможливості або відмови приватного нотаріуса особисто
здійснити передачу документів нотаріального діловодства та архіву
приватного нотаріуса у встановлені строки цей обов'язок
покладається на Головне управління юстиції Міністерства юстиції
України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі, яке в разі необхідності
залучає до цього представників органів внутрішніх справ.
Порядок та умови здачі і знищення особистої печатки
приватного нотаріуса встановлюються і забезпечуються спеціально
уповноваженими органами з питань дозвільної системи.
Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
означає припинення дії реєстраційного посвідчення. { Закон доповнено статтею 30-1 згідно із Законом N 614-VI
(614-17) від 01.10.2008 }
Стаття 31. Оплата вчинюваних нотаріальних дій
Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють
плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та
громадянином або юридичною особою.
Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються
приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної
дії, провадиться за домовленістю сторін.
Стаття 32. Сплата приватним нотаріусом податків
Приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим
кодексом України (2755-17). { Стаття 32 в редакції Закону N 5208-VI (5208-17) від
06.09.2012 }
Стаття 33. Перевірка організації нотаріальної діяльності
приватного нотаріуса, дотримання ним порядку
вчинення нотаріальних дій та виконання правил
нотаріального діловодства
Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні
управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі
проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного
нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та
виконання правил нотаріального діловодства за певний період.
Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були
предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень
громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та
повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі.
Перевірка організації нотаріальної діяльності приватного
нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та
виконання правил нотаріального діловодства, крім повторних
перевірок, передбачених цим Законом, проводиться не частіше одного
разу на два роки виключно на робочому місці (у конторі) приватного
нотаріуса з обов’язковим повідомленням його про проведення такої
перевірки.
Приватний нотаріус зобов'язаний надавати посадовим особам,
уповноваженим проводити перевірку, відомості і документи щодо
організації нотаріальної діяльності, дотримання ним порядку
вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального
діловодства.
У разі виявлення під час перевірки порушень в організації
нотаріальної діяльності приватного нотаріуса або неодноразових
порушень ним правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції
України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі, які проводили перевірку, можуть
зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса
з підстав та у порядку, передбачених цим Законом.
У разі виявлення під час перевірки неодноразового грубого
порушення порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на
зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса може бути
анульовано у порядку та на підставах, передбачених цим Законом.
Порядок проведення перевірки організації нотаріальної
діяльності приватних нотаріусів (z1244-08), дотримання ними
порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил
нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції
України. { Стаття 33 в редакції Законів N 614-VI (614-17) від 01.10.2008,
N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }
Розділ II
ПОВНОВАЖЕННЯ ЩОДО ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ
Стаття 34. Нотаріальні дії, що вчиняють нотаріуси
Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії:
1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності
тощо);
2) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;
3) видають свідоцтва про право на спадщину;
4) видають свідоцтва про право власності на частку в
спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;
5) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів
(аукціонів);
6) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів
(аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;
7) провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно
відсутньою або місце перебування якої невідоме;
8) видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються
у справах нотаріуса;
9) накладають заборону щодо відчуження нерухомого майна
(майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній
реєстрації; { Пункт 9 частини першої статті 34 в редакції Закону N 5208-VI
(5208-17) від 06.09.2012 }
10) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і
виписок з них;
11) засвідчують справжність підпису на документах;
12) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови
на іншу;
13) посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є
виконавцем заповіту;
14) посвідчують факт, що фізична особа є живою;
15) посвідчують факт перебування фізичної особи в певному
місці;
16) посвідчують час пред'явлення документів;
17) передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним
та юридичним особам;
18) приймають у депозит грошові суми та цінні папери;
19) вчиняють виконавчі написи;
20) вчиняють протести векселів;
21) вчиняють морські протести;
22) приймають на зберігання документи.
На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних
дій згідно із законом.
Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів
про морські протести та протести векселів, перекладів у разі
засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови
на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність
підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах
нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів,
викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.
Зразок, опис, порядок витрачання, зберігання, обігу та звітності
спеціальних бланків нотаріальних документів установлюються
Кабінетом Міністрів України (812-2009-п). { Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 980-IV
(980-15) від 19.06.2003; в редакції Закону N 614-VI (614-17)
від 01.10.2008 }
Стаття 35. Нотаріальні дії, що вчиняються в державних
нотаріальних архівах
Державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають
дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які
зберігаються у справах цих архівів.
{ Статтю 36 виключено на підставі Закону N 614-VI (614-17)
від 01.10.2008 }
Стаття 37. Нотаріальні дії, що вчиняються посадовими особами
органів місцевого самоврядування
У населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це
посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі
нотаріальні дії:
1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;
2) посвідчують заповіти (крім секретних);
3) видають дублікати посвідчених ними документів;
4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і
виписок з них;
5) засвідчують справжність підпису на документах. { Частина перша статті 37 в редакції Закону N 1054-VI (1054-17)
від 03.03.2009 }
Зазначені посадові особи органів місцевого самоврядування не
мають права на оформлення документів, призначених для використання
за межами державного кордону. { Стаття 37 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }
Стаття 38. Нотаріальні дії, вчинювані консульськими
установами України
Консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії:
1) посвідчують угоди (договори, заповіти, довіреності тощо),
крім іпотечних договорів, угод про відчуження та заставу жилих
будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних
ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні; { Пункт 1 частини першої статті 38 в редакції Закону N 980-IV
(980-15) від 19.06.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }
2) вживають заходів до охорони спадкового майна;
3) видають свідоцтва про право на спадщину;
4) видають свідоцтва про право власності на частку в
спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя; { Пункт 4 частини першої статті 38 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }
5) засвідчують вірність копій документів і виписок з них;
6) засвідчують справжність підпису на документах;
7) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на
іншу;
8) посвідчують факт, що громадянин є живим;
9) посвідчують факт знаходження громадянина в певному місці;
10) посвідчують тотожність громадянина з особою, зображеною
на фотокартці;
11) посвідчують час пред'явлення документів;
12) приймають в депозит грошові суми і цінні папери;
13) вчиняють виконавчі написи;
14) приймають на зберігання документи;
15) вчиняють морські протести;
16) видають дублікати посвідчених ними документів. { Частину першу статті 38 доповнено пунктом 16 згідно із Законом
N 5208-VI (5208-17) від 06.09.2012 }
Законодавством України можуть бути передбачені й інші дії, що
вчиняються консульськими установами України.
Стаття 39. Порядок вчинення нотаріальних дій
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими
особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим
Законом та іншими актами законодавства України. Порядок вчинення нотаріальних дій консульськими установами
встановлюється цим Законом, Консульським статутом України та
іншими актами законодавства України.
Стаття 40. Заповіти (крім секретних) і довіреності,
прирівнювані до нотаріально посвідчених
До нотаріально посвідчених заповітів (крім секретних)
прирівнюються:
1) заповіти осіб, які перебувають на лікуванні у лікарні,
госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також
осіб, які проживають у будинках для осіб похилого віку та
інвалідів, посвідчені головними лікарями, їх заступниками з
медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, госпіталів,
інших стаціонарних закладів охорони здоров'я, а також начальниками
госпіталів, директорами або головними лікарями будинків для осіб
похилого віку та інвалідів;
2) заповіти осіб, які перебувають під час плавання на
морських, річкових суднах, що ходять під прапором України,
посвідчені капітанами цих суден;
3) заповіти осіб, які перебувають у пошукових або інших
експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій;
4) заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації
військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних
закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого
самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти
працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців,
посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань,
установ або військово-навчальних закладів;
5) заповіти осіб, які тримаються в установах виконання
покарань, посвідчені начальниками таких установ; { Пункт 5 частини першої статті 40 в редакції Закону N 1254-VI
(1254-17) від 14.04.2009 }
6) заповіти осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах,
посвідчені начальниками слідчих ізоляторів. { Пункт 6 частини першої статті 40 в редакції Закону N 1254-VI
(1254-17) від 14.04.2009 }
До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
1) довіреності військовослужбовців або інших осіб, які
перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших
військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих
закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або
черговими лікарями;
2) довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації
військової частини, з'єднань, установ, військово-навчальних
закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцевого
самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також довіреності
працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців,
посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань,
установ або військово-навчальних закладів;
3) довіреності осіб, які тримаються в установах виконання
покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких
установ чи слідчих ізоляторів; { Пункт 3 частини другої статті 40 в редакції Закону N 1254-VI
(1254-17) від 14.04.2009 }
4) довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де
немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою
органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право
розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і
розпорядження корпоративними правами та довіреностей на
користування та розпорядження транспортними засобами. { Частина друга статті 40 в редакції Закону N 1054-VI (1054-17)
від 03.03.2009 }
Посадові особи, зазначені в пункті 1 частини першої цієї
статті, зобов'язані негайно передати по одному примірнику
посвідчених ними заповітів у державний нотаріальний архів за
місцем проживання заповідача. { Частина третя статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1276-VI (1276-17) від 16.04.2009 }
Капітани морських суден зобов'язані передати по одному
примірнику посвідчених ними заповітів капітанові морського порту
або консулові України в іноземному порту для подальшого надсилання
їх до державного нотаріального архіву за місцем проживання
заповідача. { Частина четверта статті 40 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 1276-VI (1276-17) від 16.04.2009, N 4709-VI
(4709-17) від 17.05.2012
Державний нотаріус державного нотаріального архіву
зобов'язаний перевірити законність заповіту, що надійшов на
зберігання, та залишити у себе отриманий ним примірник заповіту з
повідомленням про це заповідача та посадової особи, яка посвідчила
заповіт. У разі встановлення невідповідності заповіту законові
державний нотаріус державного нотаріального архіву повідомляє про
це заповідача і посадову особу, яка посвідчила заповіт.
У разі якщо заповідач не мав місця проживання в Україні або
місце проживання заповідача невідоме, заповіт надсилається до
Київського державного нотаріального архіву. { Частина шоста статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1276-VI (1276-17) від 16.04.2009 }
Посвідчення заповітів і довіреностей посадовими особами,
зазначеними в цій статті, проводиться з дотриманням вимог цього
Закону та інших нормативно-правових актів. { Стаття 40 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }
Стаття 40-1. Засвідчення справжності підпису
на документах начальником установи
виконання покарань
Начальник установи виконання покарань засвідчує справжність
підпису особи, яка перебуває в такій установі, відповідно до
статті 78 цього Закону.
Засвідчення начальником установи виконання покарань
справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального
засвідчення справжності підпису. { Розділ II доповнено статтею 40-1 згідно із Законом N 2398-VI
(2398-17) від 01.07.2010 }
Розділ III
ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ
ГЛАВА 4. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ
Стаття 41. Місце вчинення нотаріальних дій
Нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом чи
посадовою особою органів місцевого самоврядування, за винятком
випадків, передбачених статтями 9, 55, 60, 65, 66, 70-73, 85, 93 і
103 цього Закону, та інших випадків, передбачених законодавством
України. { Частина перша статті 41 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }
Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної
нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві,
приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи
приміщенні органів місцевого самоврядування. В окремих випадках,
коли громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, а також
коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні
дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями. { Частина
друга статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом N 614-VI
(614-17) від 01.10.2008 }
Стаття 42. Строки вчинення нотаріальних дій
Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у
передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з
доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.
Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі
необхідності витребування додаткових відомостей або документів від
фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на
експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен
впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти
вчинення цієї дії.
Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих
випадках, не може перевищувати одного місяця.
За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка
звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення
про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює
право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована
особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи
судом.
Законами України можуть бути встановлені також інші підстави
для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій. { Стаття 42 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }
Стаття 43. Установлення особи, яка звернулася за вчиненням
нотаріальної дії
Не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності
осіб - її учасників або їх уповноважених представників.
При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу
учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням
нотаріальної дії.
Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина
України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення
будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за
вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт
громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи
службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена
екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні,
національний паспорт іноземця або документ, що його замінює,
посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни,
посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення
водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної
війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не
можуть бути використані громадянином України для встановлення його
особи під час укладення правочинів. { Частина третя статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5492-VI (5492-17) від 20.11.2012 }
Особа віком до 16 років встановлюється за свідоцтвом про
народження за умови підтвердження батьками (одним з батьків) того,
що ця особа є їх дитиною. { Стаття 43 в редакції Закону N 614-VI (614-17) від 01.10.2008 }
Стаття 44. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичних
осіб і перевірка цивільної правоздатності та
дієздатності юридичних осіб, перевірка
повноважень представника фізичної або юридичної
особи. Встановлення намірів сторін вчиняти
правочин
Під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної
дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь.
Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи
здійснюється за паспортом громадянина України або іншими
документами, передбаченими статтею 43 цього Закону (крім
посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої
Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної
особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо
обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за
вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається
довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який
може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або)
керувати ними. { Частина друга статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5492-VI (5492-17) від 20.11.2012 }
У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності
фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії,
нотаріус зобов'язаний звернутися до органу опіки та піклування за
місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення
факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 32 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |