Читайте также: |
|
Цілі уроку: розглянути особливості будови багатоклітинних еукаріотичних організмів, які не мають тканин або знаходяться на початковій стадії їх виникнення; порівняти їх з одноклітинними й колоніальними формами. Розглянути особливості будови багатоклітинних еукаріотичних організмів, які мають тканини.
Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентацій «Таломні рослини», «Різноманіття водоростей», «Будова грибів», «Тип Пластинчасті», «Різноманіття найпростіших» таблиці або слайди презентації «Тканини рослин», «Тканинитварин», «Будова рослини», «Будова тварин», «Таломні рослини», «Будова грибів», «Тип Пластинчасті».
Базові поняття й терміни: багатоклітинні організми, талом, водорості, гриби, міцелій, пластинчасті, трихоплакс,
ХІД УРОКУ
I. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
Питання для бесіди
1. Які характерні ознаки мають клітини еукаріотичних організмів?
2. Як будова клітин найпростіших пов’язана з особливостями їх життєдіяльності?
3. Чим відрізняються між собою колоніальні й одноклітинні найпростіші?
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
До еукаріотичних організмів, які не мають справжніх тканин або мають їх у слабкодиференційованому стані, можна віднести рослини з таломною організацією вегетативного тіла, міцеліальні гриби і тварин, які належать до типу Пластинчасті (Placozoa).
Талом (від грец. θάλλος — молода, зелена гілка), або слань — це вегетативне тіло водоростей, грибів, лишайників, а також деяких мохів. Хоча за формою талом може нагадувати вегетативні органи судинних рослин, проте, на відміну від них, має простішу й однорідну будову або зовсім не поділяється на органи. Його клітини не утворюють тканин. Як окремі типи талому розглядають тіла одноклітинних водоростей і тих водоростей, у яких тканинна структура талому (харові й бурі водорості, деякі червоні водорості), але зараз вони вивчатися не будуть.
Заповнення таблиці разом з учнями
Типи таломів
Тип талому | Особливості будови |
Нитчастий | Має вигляд нитки з послідовно розміщених одна за одною одноядерних клітин. Клітини морфологічно й функціонально однакові. Як виняток, інколи базальна клітина видозмінюється у прикріплювану, а апікальна — витягується у волосок із частково редукованими хлоропластами |
Різнонитчастий | Складається з ниток, які диференційовані за функціями. Сланкі нитки виконують функції прикріплення до субстрату, а висхідні — функції фотосинтезу й розмноження. Висхідні нитки можуть далі диференціюватися на опорні з товстими оболонками клітин і редукованими хлоропластами й асиміляційні. Можливе утворення захисних корових ниток і деяких інших їх видозмін |
Талом з несправжніх тканин | Утворюється внаслідок зростання між собою ниток одного типу різнонитчастого талому. Такий тип талому часто трапляється у червоних водоростей |
Сифональний | Талом представлений однією гігантською багатоядерною клітиною, яка може мати досить складну структуру, зокрема, утворювати прикріплювальні структури й висхідні асиміляційні частини |
Сифонокладальний | Цей тип талому є багатоклітинною структурою, але кожна з його клітин є багатоядерною. Він часто має складну функціональну організацію — може поділятися на сланку й висхідну частини, на ризоїди й опірні багатоядерні нитки тощо |
Вегетативне тіло переважної більшості грибів являє собою систему вкритих клітинними оболонками ниток (міцелій). Окрема нитка є елементарною одиницею міцелію й називається гіфою. Зрідка міцелій складається лише з однієї гіфи, тобто є нерозгалуженим (у деяких хітридіомікотових грибів). Проте в більшості випадків міцелій галузиться і складається з великої кількості гіфів.
Гіфи мають вигляд циліндричних трубок, діаметр яких коливається в межах 2-150 мкм, проте найчастіше становить 5-10 мкм. Гіфа здатна до необмеженого росту в довжину, причому цей ріст завжди апікальний. За будовою гіфи поділяють на два типи — несептовані й септовані. Несептовані гіфи багатоядерні й позбавлені поперечних перегородок, тобто мають неклітинну будову. Міцелій, який утворений несептованими гіфами, називають неклітинним міцелієм. Такий тип міцелію притаманний майже всім оомікотовим грибам, частині хітридіомікотових і більшості зигомікотових грибів.
Міцелій, який складається з гіфів, що рівномірно поділені на клітини поперечними перегородками — септами, називається клітинним, або септованим міцелієм. Клітини гіфів септованого міцелію можуть містити або лише одне ядро, або один дикаріон (два ядра, кожне з яких містить гаплоїдний набір хромосом), або кілька ядер. Септи, які розмежовують сусідні вегетативні клітини гіфи, майже завжди мають поровий апарат, завдяки якому міцелій являє собою фізіологічно цілісний багатоклітинний організм.
У деяких грибів вегетативне тіло має вигляд поодиноких клітин, що брунькуються. Якщо дочірні клітини після утворення септи не відокремлюються від материнської, то утворюється ланцюжок фізіологічно не пов’язаних між собою клітин, який називають псевдоміцелієм. Такий тип вегетативного тіла властивий деяким аскоміцетам, зокрема він характерний для дріжджів.
Пластинчасті (Placozoa) тип мікроскопічних багатоклітинних тварин, позбавлених диференційованих тканин та органів. Відомо два види: Трихоплакс адгеренс (Trichoplaxadhaerens) і Трептоплакс мичкуватий (Treptoplax reptans).
Трихоплакс — це білувато-сіра напівпрозора тварина, що має вигляд тоненької пластинки діаметром до 4 мм, неправильної та постійно мінливої форми. Тварина повільно лине по поверхні субстрату. Вона не має переднього й заднього кінців, напрямок руху постійно змінюється. Зовні її тіло вистилає шар джгутикових клітин, які мають різну будову. «Спинна» поверхня тіла вкрита плоским, а «черевна», на якій тварина повзає, — високим циліндричним епітелієм (щодо тварин, які не мають двобічної симетрії, терміни «черевна» та «спинна» поверхні застосовуються умовно). Усі ці клітини мають надзвичайно примітивну особливість — базальної епітеліальної мембрани в них немає. У паренхімі тварини є веретеноподібні скоротливі клітини. Там же розвиваються яйця в разі статевого способу розмноження.
Основні типи тканин рослин і тварин
Тип тканин | Основні функції | |
Типи тканин рослин | ||
Меристематичні | Забезпечують ріст | |
Покривні | Захищають від зовнішніх впливів і забезпечують водою й мінеральними речовинами | |
Основні | Виконують функції фотосинтезу, опори та запасання резервних речовин | |
Провідні | Забезпечують зв’язок між різними тканинами й органами рослини | |
Типи тканин тварин | ||
Сполучна | Створюють опорні структури організму, резерви потрібних речовин і виконують захисні й транспортні функції | |
Нервова | Виконують функції управління і координації роботи тканин і органів, а також забезпечують взаємодію з іншими організмами | |
М’язова | Забезпечують рухову активність тіла та його окремих частин і органів | |
Епітеліальна | Виконує покривні й секреторні функції | |
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Дати відповіді на питання:
1. Чим відрізняються колоніальні й багатоклітинні організми?
2. Які багатоклітинні еукаріотичні організми не мають справжніх тканин?
3. Які особливості будови й життєдіяльності є характерними для багатоклітинних еукаріотичних організмів, що не мають справжніх тканин?
5. У яких груп організмів і чому найкраще розвинені тканини?
6. Які типи тканин є характерними для рослин і які функції вони виконують?
7. Які типи тканин є характерними для тварин і які функції вони виконують?
Питання для обговорення
Чому організми, які мають тканини, не витіснили повністю організми без тканин?
V. Домашнє завдання
УРОК 7. БУДОВА Й ФУНКЦІЇ РОСЛИННИХ ТКАНИН
Цілі уроку: розглянути особливості будови й функціонування рослинних тканин; порівняти між собою різні типи тканин.
Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації «Тканини рослин», набір постійних мікропрепаратів покривної, провідної, меристематичної, основної тканин, мікроскопи.
Базові поняття й терміни: рослини, тканини, меристеми, камбій, асиміляційна тканина, фотосинтез, запасаюча тканина, механічна тканина, провідна тканина, ксилема, флоема, покривна тканина, епідерма, ризодерма, корок, кірка.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
Питання для бесіди
1. Чим відрізняються колоніальні й багатоклітинні організми?
2. Які багатоклітинні еукаріотичні організми не мають справжніх тканин?
3. Які особливості будови й життєдіяльності є характерними для багатоклітинних еукаріотичних організмів, які не мають справжніх тканин?
4. У яких груп організмів і чому найкраще розвинені тканини?
5. Які типи тканин є характерними для рослин і які функції вони виконують?
6. Які типи тканин є характерними для тварин і які функції вони виконують?
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з одночасним заповненням таблиці й демонстрацією мікропрепаратів тканин
Тип тканини | Особливості будови | Функції, що виконує | ||
Меристематичні тканини | ||||
Верхівкові меристеми | Складаються з дрібних клітин із тонкими стінками й великими ядрами, які щільно прилягають одна до одної. Розташовані на верхівках пагонів і кінчиках коренів | Забезпечують ріст пагонів і коренів у довжину | ||
Бічні меристеми (камбій) | Складаються з дрібних клітин із тонкими стінками й великими ядрами, які щільно прилягають одна до одної. Розташовані всередині коренів і пагонів | Забезпечують ріст пагонів і коренів у товщину | ||
Вставні меристеми | Складаються з дрібних клітин із тонкими стінками й великими ядрами, які щільно прилягають одна до одної. Розташовані біля основи міжвузлів пагона | Забезпечують ріст міжвузлів у довжину | ||
Ранові меристеми | Складаються з дрібних клітин із тонкими стінками й великими ядрами, які щільно прилягають одна до одної. Формуються на місцях поранення рослин | Забезпечують заростання місць поранення рослини | ||
Покривні тканини | ||||
Епідерма | Одношарова тканина, в якій живі клітини з’єднані впритул одна з одною. Часто зверху вкрита тонкою восковою плівкою — кутикулою. Має продихи, кожен з яких утворений двома замикальними клітинами. Часто утворює вирости — волоски | Вкриває листки, трав’янисті стебла, пелюстки і плоди. Забезпечує захист, газообмін і вільний ріст органів, які вкриває | ||
Ризодерма | Одношарова тканина, в якій живі клітини з’єднані впритул одна з одною й мають довгі тонкі вирости — кореневі волоски. Живе недовго — до двадцяти діб | Вкриває всисну зону кореня. Забезпечує захист, газообмін і вільний ріст кореня та поглинає з ґрунту воду з мінеральними речовинами | ||
Корок | Вторинна покривна тканина, яка замінює епідерму на багаторічних органах рослин. Складається з кількох шарів мертвих клітин, які просочені суберином — жироподібною речовиною, що затримує воду й повітря. Має сочевички — спеціальні отвори, через які здійснюється газообмін | Вкриває багаторічні органи рослини. Забезпечує захист і газообмін органів, які вкриває | ||
Кірка | Комплекс відмерлих тканин, сформований кількома шарами корка, між якими знаходяться шари відмерлих клітин. Має сочевички | Вкриває багаторічні органи рослини, які найдовше ростуть. Формується протягом тривалого часу. Забезпечує захист і газообмін органів, які вкриває | ||
Основні тканини | ||||
Асиміляційна | Заповнює органи, які здійснюють фотосинтез. Частіше за все розташована безпосередньо під покривними тканинами. Її клітини містять добре розвинені хлоропласти | Здійснює фотосинтез | ||
Механічна | Складається з живих (коленхіма) або мертвих (склеренхіма) клітин, які мають дуже товсті стінки. У живих клітин стінки потовщені нерівномірно, а у мертвих — рівномірно | Забезпечує міцність усіх органів і рослини в цілому, захищає від механічних пошкоджень | ||
Запасаюча | Розташована в органах, у яких накопичуються поживні речовини. Складається з живих клітин, які містять велику кількість потрібних рослині речовин | Накопичення речовин, які забезпечують виживання рослини | ||
Вентиляційна | Для цієї тканини є характерною наявність великого міжклітинного простору | Забезпечує повітрям ті частини організму рослини, до яких його доступ утруднено | ||
Провідні тканини | ||||
Ксилема | Складна тканина, яка складається переважно з мертвих клітин. Містить судини, трахеїди, волокна й паренхімні клітини | Забезпечує транспорт води й мінеральних речовин | ||
Флоема | Складна тканина, яка складається переважно з живих клітин. До її складу входять ситоподібні трубки, клітини-супутники, волокна і склереїди | Забезпечує транспорт органічних речовин | ||
IV. Лабораторна робота
Будова тканин рослинного організму
Мета: ознайомитися з тканинами рослин і порівняти їх між собою.
Обладнання й матеріали: набір постійних мікропрепаратів покривної, провідної, меристематичної, основної тканин, мікроскоп.
Хід роботи
1. Розгляньте за малого збільшення мікроскопа препарат корінця цибулі. Знайдіть зону поділу клітин. Розгляньте цю зону за великого збільшення мікроскопа й замалюйте побачену меристематичну тканину.
2. Розгляньте за малого збільшення мікроскопа препарат стебла липи. Замалюйте побачені провідні тканини. Позначте на малюнку ксилему і флоему.
3. Розгляньте за малого збільшення мікроскопа препарат епідерми листка соняшника. Зверніть увагу на продихи. Розгляньте за великого збільшення мікроскопа продих і клітини, які його оточують, і замалюйте їх. Зверніть увагу на звивисті стінки клітин.
4. Розгляньте за малого збільшення мікроскопа зріз листка. Знайдіть основну тканину й розгляньте її за великого збільшення мікроскопа. Замалюйте її.
5. Зробіть висновок, у якому вкажіть характерні риси різних типів тканин рослин.
V. Домашнє завдання
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 1539 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |