Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Внешние и внутренние консультанты

Читайте также:
  1. Виды и формы расчетов по товарным и нетоварным операциям. Внутрифирменные и внешние расчеты. Расчетный, текущий, специальный, валютный и транзитный счета, их назначение.
  2. ВЛИЯНИЕ МАССАЖА НА ВНУТРЕННИЕ ОРГАНЫ
  3. внешние
  4. Внешние
  5. ВНЕШНИЕ ИСТОЧНИКИ МЕЖДУНАРОДНОГО ФИНАНСИРОВАНИЯ
  6. Внешние источники финансирования
  7. Внешние команды MS DOS
  8. ВНЕШНИЕ КОМАНДЫ MS DOS. (УТИЛИТЫ MS DOS).
  9. Внешние маркетинговые факторы аэропортов

 

Цілі уроку: розглянути особливості будови й функціонування тваринних тканин; порівняти між собою різні типи тканин; ознайомити учнів з досягненнями й головними напрямками роботи сучасних гістотехнологій.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації «Тканини рослин», «Тканини тварин», набір постійних мікропрепаратів епітеліальної, сполучної, м’язової та нервової тканин, мікроскопи.

Базові поняття й терміни: тканина, епітеліальна, сполучна, нервова і м’язова тканини, гістотехнології, культура клітин, органи, вирощування.

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Які існують типи рослинних клітин?

2. Які особливості характерні для провідних тканин рослин?

3. Як пов’язані особливості будови й функціонування рослинних тканин?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з одночасним заповненням таблиці та демонстрацією мікропрепаратів тканин

 

Тип тканини Особливості будови Функції, що виконує
Епітеліальна тканина
Одношаровий епітелій Складається з плоских, кубічних, циліндричних або війчастих клітин, які розташовані в один шар. Міжклітинна речовина представлена базальним шаром (переплетенням білкових волокон), на якому розташовані клітини епітелію Покривна, захисна, всмоктувальна, секреторна
Багатошаровий епітелій Складається з плоских, кубічних або циліндричних клітин, які розташовані в декілька шарів. Міжклітинна речовина представлена базальним шаром (переплетенням білкових волокон), на якому розташовані клітини нижнього шару Переважно виконують покривну й захисну функції
Сполучна тканина
Кров Рідка тканина, у якій клітини (формені елементи) не сполучаються одна з одною, а вільно переміщуються в рідкій міжклітинній речовині (плазмі крові) Виконує транспортну, трофічну й захисну функції
Лімфа Рідка тканина, за складом близька до плазми крові, у якій клітини (представлені u основному лімфоцитами) не сполучаються одна з одною, а вільно переміщуються в рідкій міжклітинній речовині Виконує транспортну, трофічну й захисну функції
Ретикулярна тканина Є основою кровотворних органів, структура — переважно як у пухкої сполучної тканини, у деяких випадках — як у щільної сполучної тканини Кровотворна
Жирова тканина Не має власної основної речовини. Фактично це пухка тканина, що містить велику кількість жирових клітин, зібраних у часточки Виконує запасаючу функцію, зберігає тепло
Пухка сполучна тканина Складається з клітин, рідко розкиданих у міжклітинній речовині, і волокон, що створюють пухке невпорядковане сплетіння Є основою структури різних органів
Щільна сполучна тканина Складається, в основному, з волокон, які занурені в міжклітинну речовину й розташовані безладно або більш чи менш паралельно одне одному. Містить мало клітин Є основою структури різних органів
Кісткова тканина Складається з клітин (остеобластів), занурених у звапнілу основну речовину (30 % її складають органічні сполуки, в основному колагенові волокна, а 70 % — неорганічні, в основному гідроксіапатит) Опорна й захисна
Хрящова тканина Складається з клітин (хондробластів), занурених у пружну основну речовину — хондрин (містить волокна, що складаються з колагену) Бере участь у виконанні опорної функції, зв’язує між собою кістки скелета
М’язова тканина
Посмугована м’язова Складається з дуже довгих клітин (волокон), що розділені на саркомери. Мають добре виражену поперечну смугастість Забезпечують потужні швидкі скорочення скелетної мускулатури
Гладенька м’язова Складається з окремих веретеноподібних клітин, зібраних у пучок або пласти. Не має поперечної смугастості Забезпечує відносно повільне ритмічне скорочення м’язів внутрішніх органів
Серцева м’язова Складається з клітин, які на кінцях розгалужуються і сполучаються одна з одною з допомогою особливих поверхневих паростків — вставних дисків. Мають добре виражену поперечну смугастість Забезпечують швидкі ритмічні скорочення серцевого м’яза
Нервова тканина
Нейрони Нервові клітини, які здатні збуджуватися й передавати нервові імпульси. Мають дуже малу здатність до регенерації Виконують провідну й керівну функції
Нейроглія Клітини нервової тканини, що забезпечують життєдіяльність нейронів Виконують трофічну, захисну й секреторну функції
       

 

Розповідь учителя з елементами бесіди

Загрузка...

До гістотехнологій зараз відносять технології, пов’язані з вирощуванням окремих тканин і цілих органів.

Можна назвати три основні напрямки створення нових технологій на основі культивування клітин і тканин.

Перше — отримання промисловим шляхом цінних біологічно активних речовин. Так отримані мутантні клітинні лінії раувольфії змінної — продуценту індольних алкалоїдів, які містять у 10 разів більше цінного для медицини антиритмічного алкалоїду — аймаліну; отриманий штам рути пахучої, який містить у 220 разів більше алкалоїду рутакридону, ніж у самій рослині; із суспензійної культури наперстянки шорсткої, яка містить серцевий глікозид — дигитоксин, отримали більш якісну форму — дигоксин — для використання в медицині; із суспензійної культури м’яти отримали ментол для трансформації пулегону й ментолу.

Друге — використання тканинних і клітинних культур для швидкого клонального мікророзмноження й оздоровлення рослини. Порівняно з традиційними методами розмноження, які використовуються в сільськогосподарській практиці, клональне розмноження в культурі дає ряд переваг:

1) коефіцієнт розмноження вище, ніж за звичайних методів розмноження. Так, з однієї рослини гербери методом традиційної селекції за рік можна одержати 50-100 рослин, а шляхом розмноження через культуру — до 1 млн.;

2) можна підтримувати ріст цілий рік;

3) тисячі рослин можуть рости на невеликій лабораторній площі;

4) разом із розмноженням часто відбувається оздоровлення рослин від вірусів і патогенів;

5) цим методом можна отримувати рослини, які важко або зовсім не розмножуються вегетативно, наприклад пальми. Мікроклональне розмноження добре ведеться з картоплею, капустою, часником, томатами, цукровим буряком; серед ягідних культур найбільші успіхи досягнуті в суниці; серед декоративних культур — в іриса, гіацинта, фрезії, гладіолуса, лілії, орхідних, гвоздики, нарцисів, тюльпанів, гербери. Техніка зливання клітин уже зараз застосовується в рослинництві. Так, методом асиметричного зливання в Японії, наприклад, одержано стійкі до нематод кабачки.

Третю групу складають технології, пов’язані з генетичними маніпуляціями на тканинах, клітинах, ізольованих протопластах.

На сьогодні тканинна інженерія — це біологічна індустрія, яка дуже бурхливо розвивається і, за прогнозами вчених, забезпечить наступне покоління медичних імплантів.

Тканинна інженерія подає надії на подолання чоловічого й жіночого безпліддя та розв’язання інших проблем, пов’язаних з функціональною діяльністю репродуктивної системи в людей, за яких доступні консервативні чи хірургічні методи лікування не дають бажаного ефекту.

Клітинна терапія вже досить широко застосовується в лікуванні травматичних і дегенеративних захворювань суглобів та переломів, що не зростаються протягом тривалого часу. Не менш важливим питанням для ортопедії та травматології є біоінженерія кісткової й хрящової тканин. У цьому напрямку надзвичайно перспективними є популяції мезенхімальних стовбурових клітин. Наприклад, доведено, що з 500 мг мезенхімальних стовбурових клітин може утворитися 3 кг кісткової тканини. Мезенхімальні стовбурові клітини можна виділити з кісткового мозку, пуповинної крові, пульпи зубів. Потребує глибшого дослідження як джерела стовбурових клітин, придатних для застосування з метою ортопедичної біоінженерії, менструальна кров, жирова тканина.

На сьогоднішній день у світі декілька наукових груп активно працює над вирощуванням зі стовбурових клітин клапанів серця й імплантів судин.

У Мельбурнському університеті (Австралія) зі стовбурових клітин отримано клапоть рогівки, що відкриває нові перспективи для лікування хворих з опіками очей. У Японії стовбурові клітини використовують для відновлення молочних залоз у жінок після мастектомії.

IV. Лабораторна робота

Будова тканин тваринного організму

Мета: ознайомитися з тканинами тварин і порівняти їх між собою.

Обладнання й матеріали: набір постійних мікропрепаратів епітеліальної, сполучної, м’язової і нервової тканин, мікроскоп.

Хід роботи

1. Розгляньте за малого збільшення мікроскопа препарат циліндричного епітелію нирки. Знайдіть зрізані поперек ниркові канальці. Розгляньте за великого збільшення мікроскопа стінку одного канальця й замалюйте побачену епітеліальну тканину.

2. Розгляньте за малого збільшення мікроскопа препарат сполучної тканини. Замалюйте побачену тканину. Позначте на малюнку клітини тканини й міжклітинну речовину.

3. Розгляньте за малого збільшення мікроскопа препарат посмугованих м’язів язика. Зверніть увагу на різну орієнтацію окремих м’язових волокон. Розгляньте за великого збільшення мікроскопа зрізане уздовж м’язове волокно й замалюйте його.

4. Розгляньте за малого збільшення мікроскопа препарат спинного мозку. Знайдіть сіру речовину й розгляньте її за великого збільшення мікроскопа. Знайдіть у сірій речовині нервові клітини й замалюйте їх.

5. Зробіть висновок, у якому вкажіть характерні риси різних типів тканин тварин.

V. Домашнє завдання



Внешние и внутренние консультанты

Консультант в свою очередь — это специалист, занимающийся консультированием (консалтингом), предоставляющий своим заказчикам консалтинговые услуги в какой-либо области.

Консультант может успешно решить задачу при условии осуществления следующего алгоритма:

1. тщательная диагностика и выявление проблем, испытываемых организацией-заказчиком;

2. выработка практических рекомендаций в виде проекта организационных изменений; о выбор правильной стратегии в области информационных технологий;

3. внедрение консалтингового проекта в практику деятельности организации.

На основе предварительного обследования организации кон­сультант может дать рекомендации по оптимизации разделения обязанностей между работниками, делегирования полномочий, распределения работников по отделам с одновременным уточнением задач, которые должно решать каждое подразделение[1].

В зависимости от сложности создавшейся в организации ситуации консультанты действуют в одиночку или целой командой. Услуги консультантов — это ответ на те проблемы, которые возникают перед организацией время от времени и которые невозможно решить самостоятельно.

Консалтинговые услуги как за рубежом, так и в России оказывают внешние и внутренние консультанты.

Различие их состоит в том, что внешние консультанты приглашаются заинтересованными организациями лишь для выполнения конкретного заказа, тогда как внутренние консультанты — штатные работники организаций. Внешние консультанты делятся в свою очередь на дженералистов, т.е. экспертов, занимающихся общими проблемами и принципами управления, и специалистов, решающих конкретные, постоянно возникающие проблемы как в самой организации, так и в регионе или отрасли народного хозяйства.

 

 

 

 

  Консультанты  
         
Внешние (дженералисты) и специалисты)   Внутренние
         
Работающие индивидуально     Информационное сопровождение проектов
       
Работающие в консалтинговой фирме     Юрисконсульты, советники и т.п.
                 

Рис. 1. Внешние и внутренние консультанты

После составления предварительного перечня проблем и причин их возникновения встает вопрос о команде, способной организовать их решение.

Клиентная организация может:

1) решить проблемы собственными силами;

2) воспользоваться услугами консультантов.

Возможность решения проблем своими силами определяется на основании следующих критериев: положение, статус людей, которые будут заниматься решением проблемы и внедрением изменений наличие соответствующих знаний и опыта для решения проблем, внедрения изменений и преодоления сопротивления; степень личной заинтересованности в решении проблемы.

Если клиентная организация в состоянии справиться с возникшей проблемой, то она должна: сформировать команду специалистов (если нет внутренних консультантов); разработать план действий и процедуру реализации; оценить возможные трудности при реализации запланированных мероприятий.

При принятии решения о приглашении консультантов учитываются два основных фактора: результаты оценки проблем с позиций необходимости и возможности их решения собственными силами; готовность клиентной организации к сотрудничеству с консультантами.

Причины и основания для обращения к консультантам следующие: интенсивная помощь на временной основе (не возможно высвобождение своих специалистов для решения проблемы); необходима углубленная, длительная работа по проекту; использование особых знаний и опыта консультанта (нет людей, способных решить проблему); необходимы особые приемы и методы решения проблем; осознание необходимости перемен в организации; обучение через консультирование (приобретение особых знаний консультанта); освоение методов консультанта путем об учения на собственном опыте; взгляд со стороны (свежий взгляд со стороны); объективность решения; обоснование решений, принятых руководством (использование авторитета консультантов); защита личных и групповых интересов.

Внешние и внутренние консультанты

Внутренние консультанты - консультируют, используя свои знания, связи, в которой являлись сотрудниками клиентной организации.

Внешние консультанты - не являются членами клиентной организации.

Внешние консультанты — это независимые консультационные фирмы (консалтинговые компании) или индивидуальные консультанты, оказывающие услуги клиентам на основе соответствующего договора. Внешние консультанты – это те консультанты, которые являются какой-то независимой фирмой или проводят консультации индивидуально.

Внутренние консультанты — это специалисты по экономике и управлению, занятые в штате той или иной организации (они составляют аналитическую, "штабную" подсистему организации). Внутренние консультанты работают внутри какой-то организации, компании и проводят консультации на определенные тематики, например, по экономике, управлению, планированию и так далее.

 

Осуществление консультирования


Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 12 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2019 год. (0.024 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав