Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

РОЗДІЛ 1. Маникюр педикюр Маникюр аппаратный/ комбинированный

Маникюр педикюр

Солярий

Массаж тела

Перманентный макияж

Розвиток революційно-демократичних ідей в українській соціології кінця ХІХ – початку ХХст

Виконав:

студент групи БФ 52

Кизим Д.С.

Науковий керівник:

старший викладач кафедри

соціології та політології,

Прокопова О.А.

ХАРКІВ

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 1. Еволюція революційно-демократичних ідей в українській соціологічній думці кінця ХІХ – початку ХХ ст. …………………………….

1.1. Передумови виникнення революційно-демократичного напрямку в українській соціологічній думці кінця ХІХ – початку ХХ ст.

1.2. Революційно-демократичні концепції українських дослідників соціологічної думки кінця ХІХ – початку ХХ ст.

РОЗДІЛ 2. Соціологічні погляди М. Драгоманова крізь призму революційно-демократичних перетворень

2.1. Біографічні особливості М. Драгоманова.

2.2. Соціально-політичний устрій суспільства в роботах М. Драгоманова.

РОЗДІЛ 3. Соціально-політична концепція М. Костомарова

3.1. Біографічні особливості М. Костомарова.

3.2. Соціально-політичний устрій суспільства в роботах М. Костомарова.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Українська соціологічна думка кінця XIX – початку XX ст. представлена багатьма напрямами, що відображають складний спектр суспільно-політичних проблем того часу, а саме – протиріччя існування між традиційно-патріархальним та новим індустріальним суспільством, міцна тенденція до маргіналізації суспільства, надзвичайний ідеологічний плюралізм суспільства, епоха реформування суспільного життя, прагнення активних соціальних сил до радикально-демократичних перетворень.

Актуальність теми полягає в тому, що бажання мати державну велич спонукало науковців до теоретичних та практичних пошуків шляхів та форм революційно-демократичного перетворення суспільства.

Зазначимо, що дуже багато наукового потенціалу напрацьовано довкола ідеї реформаторства в українській інтелектуальній спадщині кінця XIХ – початку ХХ ст. Дедалі більший інтерес викликає у науковців та широкої громадськості творча спадщина діячів, які стояли біля витоків процесу українського національного відродження, демократичних перетворень, теоретично розробляли національну ідею, сприяли своєю активною діяльністю пробудженню та визріванню національної свідомості українців. Адже сьогоднішній стан української нації і держави є значною мірою логічним наслідком неусвідомлення свого минулого, і практики історико-політичного процесу досліджуваного періоду.

Успіх нинішнього українського державотворення значною мірою залежить від того, чи зуміємо ми об’єктивно і критично проаналізувати власний історичний досвід. Зокрема, усвідомити, як формувалися і функціонували революційно-демократичні ідеї в добу національного відродження кінця XIХ – початку ХХ ст. Адже ідеї, які правильно і глибоко відображають реалії життя, пришвидшують соціальні процеси, орієнтують суспільство на подолання віджилого й становлення нового, прогресивного. В цьому ракурсі полягає актуальність дослідження українських реформаторських ідей в контексті духовного відродження, тому, що вони покликані сприяти стратегії сучасного соціально-політичного розвитку та його державних пріоритетів.

Яскравими представниками передових революційно-демократичних поглядів кінця ХІХ – початку ХХ ст. були такі вчені як М. Костомаров, М. Драгоманов, С. Подолинський, П. Куліш, М. Грушевський та інші.

Аналіз їх праць допомагає осягнути особливості соціально-політичного устрою суспільства. Вчені аналізують соціальну структуру суспільства того часу, проблеми загальнолюдських цінностей, форми державного та адміністративно-територіального устрою, співвідношення державного управління та місцевого самоврядування.

Об'єкт курсової роботи: революційно-демократичний напрямок в українській соціології кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Предмет: ідеї соціального устрою держави в працях представників революційно-демократичного напрямку соціологічної думки кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Мета курсової роботи: охарактеризувати революційно-демократичні ідеї в українській соціологічній думці кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Для досягнення мети дослідження необхідно вирішити такі завдання дослідження:

1) Проаналізувати погляди та наукові доробки українських та західноєвропейських представників революційно-демократичної концепції кінця ХІХ – початку ХХ ст.;

2) Виявити загальні тенденції формування та розвитку революційно-демократичних ідей в українській соціологічній думці;

3) Розглянути біографічні особливості українських вчених Костомарова та Драгоманова;

4) Опрацювати реформаторські погляди Драгоманова та Костомарова щодо соціально-політичного перетворення держави.

Джерельна база роботи включає такі першоджерела, як роботи М. Драгоманова ‘‘Две русские народност’’, ‘‘Чумацькі думки про українську національну справ”, праці М. Костомарова ‘‘Земские соборы: исторические монографии и исследования”, ‘‘Книги битія українського народу”, М. Грушевського ‘‘Хто такі українці і чого вони хочуть”.

Також джерельна база роботи включає наступні праці: Гриніва О. Українська націологія: ХІХ – початок ХХ століття; Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV-XX століть: навч. посіб./ Ю. А. Горбань, Б. І. Білик, Л. В. Дячук та ін.; Кармазіна М. С. Ідея державності в Українській політичній думці (кінець ХІХ – початок ХХ століття); Грабовича Г. До питання про критичне самоусвідомлення в українській думці XIX ст.: Шевченко, Куліш, Драгоманов.

Робота має наступну структуру, яка включає в себе вступ, основну частину що складається з 3 розділів,висновки і список літератури.

Структура курсової роботи включає вступ, три розділи, кожен з яких містить кілька підрозділів, висновки і список літератури.

РОЗДІЛ 1