Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Модульні технології навчання історії

До старшої школи висуваються нові вимоги щодо організації навчаль­ної діяльності школярів, починаються спроби її технологізації, тобто розробляється комплекс оптимальних дидактичних умов взаємодії обов'яз­кових, взаємозалежних засобів, прийомів і методів, об'єднаних у систему, що гарантує прогнозований результат. У зв'язку з цим у старшій школі по­ступово набуває популярності модульна технологія, яка почала поширю­ватися з 1972 р. і в педагогіці отримала назву «модульна система». Після Всесвітньої конференції ЮНЕСКО 1972 р. у Токіо, де обговорювалися проблеми освіти дорослих, модульна система (технологія) була визнана як найбільш ефективна для безперервного навчання не тільки для дорослих, сіле й для старшокласників. Цей вид освітньої технології широко застосо­вується у ВНЗ. Сучасна старша профільна школа потерпає від переванта­ження навчальних програм, на вивчення деяких курсів відводиться лише одна година на тиждень, хоча рівень складності навчального матеріалу до­сить високий. Форсоване вивчення матеріалу (найчастіше традиційними методами) заважає засвоєнню, головним показником тут виступає «вико­нання» програми. Така ситуація притаманна для більшості суспільство­знавчих дисциплін, у тому числі й історії, у старшій школі, де необхідно вивчити й засвоїти значний обсяг навчального матеріалу.

Навчання учнів 11-х класів вимагає від учителя не тільки надавати учням історичну інформацію, але й вчити їх самостійно здобувати знання. Самоосвіта є умовою розвитку інтелектуальної особистості. Методика мо­дульної технології заснована на тому, що будь-який урок повинен сприяти як засвоєнню нової інформації, так і формуванню умінь і навичок обробки цієї інформації.

Модульна (блокова) організація подачі матеріалу:

лекція (урок вивчення нового матеріалу);

семінар, дослідження, лабораторна робота (уроки вдосконалення знань, умінь, навичок);

колоквіум, залік (контрольні уроки, уроки обліку та оцінювання знань і умінь).

Методика модульної системи заснована на тому, що будь-який урок по­винен сприяти як засвоєнню нової інформації, так і формуванню умінь і навичок обробки цієї інформації. Таким чином, логічно використовувати блокову (модульну) організацію подачі матеріалу, а саме: лекція (урок ви­вчення нового матеріалу), семінар, дослідження, лабораторна робота (уро­ки удосконалення знань, умінь, навичок), колоквіум, залік (контрольні уроки, уроки обліку та оцінки знань і умінь).

Модульна технологія цікава й ефективна для старшої школи тим, що вона дозволяє вдало поєднувати нові підходи до навчання й стандартні методичні рецепти традиційної системи. Невід'ємною частиною модульної технології є рефлексія як один із компонентів навчальної діяльності школярів. Це реаль­но підвищує рівень розуміння й осмислення досліджуваного матеріалу. Мо­дульна технологія дозволяє варіювати темпи проходження матеріалу та його структуру, тобто будується відповідно до індивідуал ьних особл ивостей засвоєн- і ія історичних знань. Системність у доборі прийомів і методів створює комплекс взаємозалежних дидактичних умов, що сприяють швидкому просуванню в розвитку учнів при вивченні історії. Як показує досвід, застосування техно­логії призводить до зростання рівня компетентностей і вчителів, і учнів. З-по­між найбільш суттєвих елементів модульної технології виділяють такі:

блокова (модульна) побудова навчального матеріалу; мотивація навчальної діяльності на основі визначення цілей;

перевага самостійної, творчої діяльності на уроках під керівництвом учителя під час засвоєння знань і розвитку умінь;

організація самоконтролю й зовнішнього контролю формування на­вчальної діяльності, засвоєння навчального матеріалу на основі реф­лексії учня і вчителя.

Модульна технологія, порівняно із традиційною формою навчання, що застосовується у старшій школі, має ряд переваг.

Гнучкість (рухливість елементів структури проблемного модуля, мож­ливість диференціації та індивідуалізації, інтеграції змісту навчання;

технологічна динамічність і взаємозамінність прийомів і методів на­вчання, системи контролю та оцінювання досягнень учнів; можливість прогнозування навчальної діяльності з урахуванням особливостей на­вчального матеріалу і специфіки конкретного колективу учнів). Прозорість і динамічність структури, етапів технології при збереженні наступності етапів технології, її цілісності.

Концептуальна й організаційна простота для учнів і вчителя дозволяє досягати реальних результатів у вирішенні завдань учителя, передачі оперативних знань, формуванні компетентностей. Систематична (від заняття до заняття, від теми до теми) самостійна діяльність учнів при навчанні історії, диференційована — в парах, гру­пах, індивідуально. Спеціально розроблені питання й завдання проб­лемного, розвивального, логічного характеру формують в учнів потребу в систематичній підготовці домашнього завдання, вивченні додаткової літератури, що в результаті формує в них такі моральні якості, як від­повідальність, цілеспрямованість. Підсумком цієї цілеспрямованої ро­боти є загальний розвиток школярів. Слід зазначити, що за традиційної системи навчання, зокрема на комбінованому уроці, елементи само­стійної роботи в різних видах її організації застосовуються епізодично. Новим, порівняно із традиційною системою навчання, є застосування на уроках рефлексії з метою виявлення й оцінки власних успіхів і про- рахунків.

Залучення вчителем у процесі здійснення технології в ролі консультан­тів та експертів учнів якісно підвищить рівень підготовки, їхньої реф-' лексії, мотивації навчання історії.

Методисти, вчителі-практики, що досліджують можливості модуль­ної технології безпосередньо для школи, відзначають ряд її переваг порів­няно з іншими методичними моделями, а саме: узгодженість мети, часу виконання роботи, кількості вкладеної праці в результат для попереджен­ня перевантаження учнів; формування навчальної діяльності учнів, що грунтується на розвитку комплексу загальнонавчальних інтелектуальних умінь (спостереження, слухання, осмисленого читання, класифікації, узагальнення, самоконтролю); діагностичність цілей і задач розвитку школярів.

Використання модульної технології в старших класах дає можливість вчителю уникнути частоти навчальних предметів протягом тижня.

Щоб уявити загальну схему модульної технології, учителю-експери- ментатору слід чітко усвідомлювати, що сучасна педагогіка розуміє під по­няттям «модель». Це узагальнена схема чи комплекс дидактичних умов, що передбачають певну послідовність педагогічних дій учителя з організації та керівництва навчальною діяльністю учнів. Вона грунтується переважно на діяльності учнів. Освітні моделі класифікуються на основі закладеного

в них характеру навчальної діяльності. їх виділяють дві: репродуктивна діяльність (традиційна) і продуктивна, пошукова, спрямована на створення нових знань. У свою чергу, дані види діяльності покладені в основу поділу інноваційних підходів у сучасній педагогіці. На жаль, іноді змішують по­няття «модель» і «метод», які принципово відрізняються одне від одного. Модель відрізняється такими ознаками:

• Реалізує цілісний комплекс взаємозалежних дидактичних умов, що за­безпечують формування навчальної діяльності школярів у її цілісності та єдності компонентів.

• Це — подання формальної сторони навчання (мета, єдність навчання і викладання і т. ін.) в його динаміці, розгортанні в часі.

Найважливішою умовою ефективності освітніх технологій (педпроце- су) є застосування особистісно орієнтованих технологій, що являють со­бою об'єднані у певних сполученнях форми, методи й засоби навчання. Особистісно орієнтовані технології допускають відмову вчителя від авто­ритарної модальності у спілкуванні з учнями. Це необхідно для створення партнерських, довірливих стосунків між учителем і учнями, що значною мірою впливає на якість засвоєння оперативних знань школярами. Про­явом демократичності модальності мови вчителя можуть бути такі фрази:

· «Прикладом того, як може бути...».

· «Покажемо на прикладі...».

· «Розглянемо приклад...».

Відомо, що кожному віку відповідає той чи інший вид діяльності. Іміта­ційні, операційні, рольові, ділові ігри, інтегровані з навчальною діяльністю (як методи релаксопедагогічного типу навчальної системи), є технологіч­ною основою навчання в усіх ланках школи. У радянській педагогіці засто­сування такого роду ігор, інших видів діяльності отримало назву «інтерак­тивне навчання».