Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Лекційно-семінарсько-залікова технологія

Читайте также:
  1. Загальна технологія виробництва круп
  2. Класифікація нестандартних уроків за педагогічними технологіями
  3. Модуль 1 - Структура та режими роботи РІС мікроконтролерів, технологія розробки робочих програм
  4. Модуль 1 - Структура та режими роботи РІС мікроконтролерів, технологія розробки робочих програм
  5. Поняття про процес працевлаштування, основні категорії. Предмет навчальної дисципліни «Технологія працевлаштування».
  6. Проектна технологія
  7. Специ­фіка технологій адміністративної діяльності, їх зв’язок з іншими технологіями.
  8. Сутність понять «техніка» та «технологія».
  9. ТЕМА 5. Фінансові бюджети підприємства: Характеристика та технологія

Для.школи це відносно новий тип технології, хоча для вузівської систе­ми навчання він є традиційним. Оскільки старша школа орієнтована пев­ною мірою на підготовку випускників до вступу до ВНЗ, у ній реалізується профільне навчання, тому старшокласників варто заздалегідь готувати до нового освітнього середовища. Оволодіння цією технологією для вчителя історії не є складним, адже окремі її елементи давно широко застосовуються в школі. Проте вчителеві варто опанувати такі технології:

підготовки до лекції, семінару, заліку, дискусії, консультації, колок­віуму;

організації навчальної діяльності; керування навчальною діяльністю учнів; - самоаналізу результатів навчання і т. ін.

Поряд з цим пропонована технологія передбачає ряд універсальних дій учителя: планування уроку (системи); технологію добору форм навчання; доцільність зміни видів діяльності та ін.

Лекційно-семінарсько-залікова технологія — це системний комплекс дидактичних умов, що включає оптимальні форми, методи й засоби, які забезпечують раціональні шляхи навчання й розвитку школярів. Цс мо­дульна технологія — лекція, семінар, залік, які в комплексі вирішують за­дачі навчання й розвитку. Застосування даної технології дозволяє швид­кими темпами, якісно, на рівні осмислення засвоїти великі блоки навчального матеріалу. Як показує досвід, тривалість лекції не має пере­вищувати 1—2 уроків.

Шкільна лекція — це форма організації навчального процесу, що орієн­тує учнів на вивчення конкретної теми, на засвоєння основних подій, зв'язків, закономірностей, головних ідей (усіх видів історичних знань, що будуть наведені пізніше). Вона надає можливість продемонструвати вчите­лю й учням власне ставлення до навчального матеріалу. Викладається ма­теріал великими блоками в узагальненому вигляді з відповідними для кож­ного класу акцентами. Під час лекції вчитель звертає увагу учнів на основні

думки, закономірності, ідеї теми (блоку тем). Шкільна лекція дозволяє по­казати учням у більш узагальненому вигляді ті явища, в основі яких лежать конкретні події, докладно описані в тексті підручника. Особливість шкіль­ної лекції полягає у використанні елементів бесіди, проблемних і розви- вальних ситуацій, відпрацьовуванні понять з метою активізації пізнаваль­ної діяльності учнів, залученні їх до співробітництва.

Після шкільної лекції вчителем планується семінар як форма творчого пошуку знань, їхнє осмислення й закріплення. Питання до семінару вчи­тель пропонує наприкінці лекції, призначає його терміни (від 3 до 10 днів), рекомендує додаткову літературу. Якщо треба, призначаються доповідачі і співдоповідачі.

Шкільний семінар — форма заняття, що являє собою групове спів­робітництво учнів і вчителя з обговорення проблеми, теми під безпосеред­нім керівництвом педагога. Це^не засіб перевірки й оцінки навчальних до­сягнень учнів, а специфічна форма організації навчально-пізнавальної діяльності, що передбачає творче вивчення програмного матеріалу. Семі­нар надає можливість учням усвідомити інформацію, здійснити контроль знань, отриманих самостійно. Виступи на семінарах вимагають ретельної домашньої підготовки від учнів, роботи з першоджерелами, схемами, таб­лицями, картами. Під час проведення заняття можуть народжуватися нові ідеї, змінюватися точки зору, переоцінюватися судження й висновки. Ме­тодична цінність семінару для школи полягає в тому, що в ході його підго­товки й безпосередньо в процесі діяльності забезпечується розвиток само­стійного мислення в учнів, формуються загальнонавчальні інтелектуальні уміння (у процесі групування інформації, її аналізу, узагальнення і т. ін.). Неприпустиме перетворення семінарів у механічне заслуховування підго­товлених доповідей, тому що створюється фрагментарність сприйняття ін­формації, культивується пасивність аудиторії. Доцільно, поряд із семінаром, включати в дану технологію практичні заняття. Удидактиці немає єдиної класифікації семінарів. Проте їх можна систематизувати таким чином: вивчення нового матеріалу; інтегрований; комбінований;

повторювально-узагальнюючий; контролюючий.

Учителеві важливо зрозуміти місце й роль запланованого семінару в до­сліджуваній темі, у розвитку учнів і відповідно до цього визначати його тип і зміст.

Перевірка якості знань учнів при лекційно-семінарській системі занять здійснюється на залікових уроках. Залік — форма перевірки знань і на­вичок, отриманих на семінарських і практичних заняттях. Це один із рівнозначних компонентів лекційно-семінарсько-залікової технології.

Залік - форма розвитку учнів, їхньої самоосвіти і самонавчання, перевірки
й контролю знань і умінь, передбачених програмою. На жаль, дані форми
засвоєння матеріалу не здобули ще належного застосування в практиці
викладання суспільствознавчих дисциплін старшої школи. Тим часом до-
свід педагогічної практики багатьох учителів засвідчує їхню надзвичайну
ефективність і раціональність використання.

За змістом заліки класифікуються на:

• розвивальні (різноманітні питання і завдання дослідницького характеру);

• коригувальні;

• контролюючі.

Залежно від педагогічних задач визначається тип заліку. За формою ор-
ганізації заліки поділяються на: усні, письмові, письмово-усні, ком-
п'ютерні, диференційовані.

У результаті застосування лекційно-семінарської системи занять у за-
гальноосвітній школі в учнів формуються основні організаційно-практич-
ні уміння і навички, у практику навчання вводяться колоквіуми, залікові
уроки, які передбачають перевірку уміння вільно орієнтуватися в засвоєно-
му матеріалі, системно викладати його, висловлювати свою думку на ос-
нові аналізу різнопланової інформації.

Як зазначалося вище, дана технологія може включати підготовку учня-
ми коротких доповідей, рефератів, біографічних довідок, організацію дис-
кусій і попередніх консультацій. Значущість, функціональність тих чи ін-
ших наведених дидактичних елементів визначається безпосередньо
учителем відповідно до теми, рівня підготовки учнів, їхніх інтересів, за-
гального плану.

Таким чином, у старшій школі варто здійснювати продуману науково
обгрунтовану роботу з удосконалення навчальної діяльності школярів.
Особливо це важливо в умовах експерименту; коли цьому сприяє низка
факторів. Багато із чому чистота експерименту, його результативність зале-
жать від творчої ініціативи і сміливості, уміння і знання сучасних тенденцій
в галузі педагогічної психології і технологізації навчальної діяльності. Тре-
ба визнати, шо викладати учням готовий матеріал за підручником набагато
простіше, ніж організувати клас й окремо кожного учня працювати творчо.

Найбільш оптимальним варіантом реалізації лекційно-семінарської
системи у старших класах є модульне вивчення матеріалу (лекція — семі-
нар— консультація — залік), шо дозволяє поглибити роботу над змістом
навчальних курсів, формуючи науковий потенціал особистості.

Консультація

Консультація (у перекладі з латини «нарада») —додаткова допомога викла-
дача в засвоєнні предмета. Уроки, позаурочні заняття даного типу необхідно
проводити перед підсумковим (колоквіумом, заліком, «контрольним зрізом»,
самостійною роботою) з метою пояснення найбільш складних питань на-

вчальної теми. Консультація може бути елементом будь-якої модульної тех­нології, але на її основі можна створити самостійну педагогічну технологію.

Як показує практика, консультацій потребують як окремі учні, так і цілі класи. Ці уроки сприяють розвитку самооцінки учнів, аналізу глибини й міцності засвоєння знань. Консультацію варто розглядати як методичну технологію, яка використовує методи і засоби, що сприяють засвоєнню конкретного навчального змісту, визначеного контингентом учнів. Теми консультацій визначаються вчителем відповідно до інтересів і потреб учнів. Разом з тим консультації можуть бути як змістовного плану, так і за спосо­бами формування загальнонавчальних інтелектуальних умінь (спостере­ження, слухання, читання, класифікація самоконтролю).


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 15 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав