Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

У сфері сприйняття інформації

Читайте также:
  1. Автоматизація оброблення інформації у податковій системі України
  2. Автоматизоване оброблення банківської інформації.
  3. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ КРАЇНИ
  4. В останні роки активізувалося міжнародне співробітництво Ук­раїни у кримінально-виконавчій сфері, про що йшла мова в першому питанні лекції.
  5. В СФЕРІ ЮСТИЦІЇ
  6. Вили джерел інформації
  7. Вимоги до управлінської інформації
  8. Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.
  9. ВІДОБРАЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ В МКП
  10. ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНІ ОРГАНИ У СФЕРІ ДИПЛОМАТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Отримання інформації є важливою складовою навчання. Але отримана інформація повинна не нести остаточну відповідь, а давати можливість для обговорення.

Ефективність обговорення або дискусій також залежить від дотриман-, ня певних правил. Ось деякі з них.

• Говорить тільки один, усі інші слухають. Ніхто не заважає мовцям.

• Повинно бути висловлено багато точок зору.

3 Учитель не повинен допускати засудження чиєїсь точки зору. Він має допомогти учням зрозуміти, що допустимо погодитись або не погоди­тись з висловленою думкою, але зовсім не припустимо засуджувати по­гляди інших людей. 4. Обов'язково дотримуйтесь теми.

При самостійному вивченні частини теми актуальною може бути робо­та в парах. Основними етапами цього виду діяльності є такі:

· Матеріал учень опрацьовує самостійно.

· Потім учень порівнює свою відповідь з однокласником і спільно кори­гує її.

Головною метою уроку є те, що інформацію треба сприймати не повер­хово, а критично, проаналізувавши її мету та ідейний зміст. Ці навички ба-

·аго в чому схожі одна на одну та допомагають орієнтуватися у сфері на­вчальної інформації, даючи можливість зробити об'єктивний аналіз цілей або завдань інформації, ідейного змісту, який вона прагне донести ауди­торії, на яку вона намагається вплинути; стилю та конструкцій, що вона іастосовує; образів, персонажів та мови, які використовуються. Усі ці на­цінки повинні застосовуватися при аналізі історичних фактів. Ефектив­ність цієї роботи може бути продемонстрована, наприклад, при вико­ристанні модуля під умовною назвою10.2. Учитель протягом 10 хвилин читає лекцію, а учні конспектують її зміст. Потім учитель робить паузу на

· хвилини, під час якої учні обмінюються конспектами, заповнюють про­пуски і допомагають одне одному зрозуміти основні положення викладу вчителя. Такий блок (10+ 2) повторюється ще 2 рази. Зазвичай питання вчителю під час перерв для роботи учню (2 хвилини) не ставляться. Учні отримують відповідь на свої питання тільки після третього блоку (36 хви­лин) у кінці уроку.

Історія надає багато можливостей для розгляду вражаючих за своєю суттю суперечливих питань. Згадаємо фашизм. Нація занадто впевнена у своїх правах, уражена хворобою жорстокості, створює ситуації, скажімо, голокост, які, здається, ігнорують реалії. Але, щоб молодь засвоїла хоч якісь уроки історії, зокрема, не повторювала її найбільш жахливих сторінок, слід докласти багато зусиль для розуміння ними обставин, що зумовлюють подібні явища, запро­понувавши учням розглянути такі моральні проблеми: Що штовхнуло людей до подібних дій?

Якими почуттями вони керувалися (одержимість, поступливість, покір­ність, слухняність, страх чи щось інше)?

Хто не залишається осторонь і як ці особи вирізняються серед інших людей (визволителі, які захищають не знайомих їм людей; опозиціо­нери, які відмовляються брати участь у злочині і нерідко розділяють долю тих, кого захищають)?

З якими моральними проблемами вони стикаються?

Як би ви поводилися за подібних обставин? Чи можуть такі події повторитися?

Які знання та дії необхідні, щоб запобігти їх повторенню?

Методологія історії передбачає розвиток уміння бути посередником мирного розв'язання конфліктних ситуацій. Запропонований нижче про­цес розгляду конфліктів переноситься на особисті чи суспільні конфліктні ситуації, він містить елементи, прийнятні під час аналізу будь-якої події, \ а саме:

• Аналіз ситуації з використанням методу критичного мислення. Ставлячи питання «Що трапилось? У чому проблема?», ми порушуємо

цим цілий ряд нових проблем. Треба мати щире бажання знайти істину, аналізуючи корені конфлікту, пам'ятати про можливу упередженість, про- \ паганду і на підставі нових фактів бути готовим змінити думку.

У процесі вдосконалення навичок розгляду конфліктів важливо, щоб . факти подавались таким чином, щоб кожний міг погодитися з формулю­ванням проблеми, а почуття та оцінки були відокремлені від фактів. Сторо­ни конфлікту повинні розглянути питання: «Як ви вважаєте, чи це можли­во, що ви помиляєтесь?».

• Увага! Ставлячи питання «Як ви та інші відчуваєте це?», ми намагає­мось дати емоційну оцінку точок зору інших людей, зокрема осіб про­тилежної статі, інших, рас і культур, тих, чий досвід і становище відріз­няються від наших. У процесі вироблення навичок вирішення конфліктних ситуацій учнів треба заохочувати відповідати фразами, що починаються з «Я (мені)...». В результаті цього передаються почуття, а не виносяться обвинувачення («Мені дуже прикро, що...», а не «Ви, він, вона, вони...» тощо.).


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 5 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав