Читайте также:
|
|
На початку уроку більшість учителів переймаються питаннями активізації, введення учнів у зміст нової теми, тобто: «Яким чином збудити цікавість учнів?», «Як відновити у пам'яті попередні знання?», «Як спрямувати думку учнів за темою уроку?»
Всі вчителі знають, що ефективність цієї стадії уроку створює подальшу мотивацію учнів до ефективного навчання.
Ось якими можуть бути форми діяльності на цьому етапі уроку.
1. Попередня активізація. Вчитель представляє фонові знання і збуджує інтерес до теми. Так, починаючи вивчення Великої Французької революції, вчитель може зачитати уривки з різних джерел того періоду: щоденників, художніх творів, газет, — коротко обговорити настрої, дух, які панували тоді, і тільки після цього почати працювати зі змістом теми.
· Фокусуючі запитання. Питання, на які треба відповідати після представлення теми. Часто вони є проблемними питаннями. Учні можуть самі сформулювати запитання, на які треба знайти відповідь.
· «Мозкова атака». Складання списку того, що вже відомо учням із цієї теми. Розширити цей прийом можна, показавши зв'язки між висунутими пропозиціями.
· Керована діяльність — читання-мислення. При самостійному вивченні тексту вчитель пропонує розділити текст на частини. Завдання для учнів буде таким: передбачити, що станеться у наступній частині або про що вони дізнаються в інформаційному тексті.
· Низка слів наперед. Учням пропонуються вирази з тексту, короткий перелік слів. Пари учнів роблять припущення про те, як ці слова використані в тексті.
На стадії актуалізації, першій стадії уроку, учням пропонують здійснити «Мозкову атаку», тобто укласти списки того, що вони знають або думають про це. «Мозкова атака» проводиться індивідуально, у парах, групах. Хтось записує (наприклад, на дошці) ідеї, незважаючи на те, правильні вони чи ні. На цьому етапі важливо, щоб учитель утримувався від висловлювання власних ідей та дав можливість виступити учням. Роль учителя — спрямовувати роботу, виявляти думки учнів та уважно прислухатися до учнівських ідей.
Під час актуалізації відбувається кілька важливих пізнавальних операцій:
· Учні активно пригадують усе те, що їм відомо з теми. Це їх змушує перевірити власні знання та подумати над новою темою. В результаті школярі встановлюють рівень власних знань, які вони будуть поповнювати на уроці. Це дуже важливо, щоб нова інформація не була подана у відриві від відомого й частково зрозумілого. Реконструкція знань сприяє виявленню помилок у знаннях і створює основу для досягнення довготривалого розуміння очікуваної інформації.
· Відбувається активізація учня. Якщо вважати навчання активною діяльністю, то стає зрозумілою пасивність наших учнів на уроках під час слухання, переказу, а іноді бездумного конспектування розповіді вчителя. Активізація школярів означає висловлення свого розуміння теми через говоріння та письмо, коли відбувається створення власної схеми до теми, яка вивчається. Учень доходить до усвідомлення етапів розгляду й розмірковування над новою інформацією.
· З'являється зацікавленість новою темою і прагнення її дослідити. Виникає цілеспрямоване бажання дізнатися більше про події, що вивчаються. Це прагнення може бути як кероване вчителем, так і підтримуване власне учнем. Самоспрямованість, зрозуміло, має набагато, якісніші показники, ніж зовнішній поштовх. Адже без особистої мотивації навчання зводиться нанівець.
Дуже важливим є визначення мети навчання для учнів, що є вирішальним у їх подальшій роботі. На уроці виникає багато запитань, що відбивають відмінності у поглядах учнів, і відповідь на них є значним стимулом для розуміння нової теми.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 154 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |