Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вивчення нового матеріалу. Після етапу актуалізації учень вже, власне, починає контактувати з новою для нього інформацією

Читайте также:
  1. II. Изучение нового материала
  2. II. Изучение нового материала: 30 мин.
  3. II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ, ВИВЧЕННЯ НОВОГО
  4. II. Усний рахунок. Повторення вивченого матеріалу.
  5. II. Цели, задачи и принципы нового Закона
  6. III. Объяснение нового материала.
  7. IV. Вивчення нового матеріалу.
  8. IV. Изучение нового материала
  9. IV. эпоха Нового времени
  10. Quot;Добрый" (потому что смертельно больной страшными болезнями: некрофилией и клептоманией) Дед Мороз приготовил в качестве новогоднего подарка к 2015-му россиянам

Після етапу актуалізації учень вже, власне, починає контактувати з новою для нього інформацією. Вивчення нового може відбуватися у формі читання, слухання, розповіді, проведення практичної роботи. Але не слід розуміти під цим, що учень на цьому етапі не відіграє активної ролі. Необхідно позбутися стереотипу, коли вважалося, що уважного слухання або читання достатньо для розуміння нової теми, коли вчитель сприймався як головніша дійова особа на цьому етапі, на відміну від ролі учня, в якого «закладають» нові знання. У цей час учень має підтримувати свою зацікавленість навчальною діяльністю, а роль учителя зводиться до організації самостійної роботи школярів і створення умов їх просування в отриманні нових знань.

Одним із ефективних прийомів є метод позначок, коли учень ставить «+» поряд з текстом, тим самим підкреслюючи «я знав цс», а також «—», засвідчу­ючи «я не знав цього». Позначки є важливими і дозволяють учням перевіряти власне розуміння того, що вони читають при самостійному вивченні теми.

На цьому етапі зберігається зацікавленість, поштовхом до виникнення якої став початок уроку. Учні також продовжують перевіряти своє власне розуміння вивченої теми. 1 в разі ослаблення розуміння під час читання учень буде перечитувати текст, робитиме нотатки про те, що йому було не­зрозумілим, і запитуватиме вчителя, коли у нього виникатимуть питання.

Дуже важливою буде фаза аналізупроцесу одержання знань, яка насту­пає водночас зі стадією усвідомлення змісту теми. На більшості уроків учи­телі на це майже не звертають уваги. Але це не тільки цікаво знати, а й ко­рисно для подальшої підтримки зацікавленості учнів. Це може бути тестом для подальшої ефективної роботи вчителя. На цьому етапі учень перетво­рює нове знання на власне, тим самим створює основу для довготривалої зацікавленості темою, що вивчається. Учень починає відтворювати нові ідеї власними словами, утворюючи особистий змістовий контекст вивче­ного. Тобто запам'ятовування відбувається на стадії сприйняття ідеї. Також ця фаза збагачує словниковий запас, коли учні обмінюються думками з цього приводу. Вони усвідомлюють, що є багато шляхів інтеграції знань, які можна використати у майбутньому більш ефективно з кращою резуль­тативністю. Слід зауважити, що робити це необхідно в атмосфері толерант­ності і вітати розмаїття думок і поглядів.

Усвідомлення змісту навчального матеріалу

Представлення нового матеріалу може бути зроблене як вчителем, так і опрацьоване самостійно учнями під керівництвом педагога. Залежно від часу, відведеного на тему, робота зі змістом може мати різну тривалість. Але

в усіх випадках вона планується вчителем як міні-дослідження. Це є дуже важливою обставиною. Іншим важливим фактором є надання учням на­вчального матеріалу як основного — в підручнику, так і додаткового, який можна активно досліджувати.

Ось декілька прийомів роботи з текстом, які можна застосувати на цій стадії.

Позначки. Учні відзначають у тексті ті частини, які підтверджують відому їм інформацію, або ті, які заперечують висловлені учнями ідеї, а також ті, що містять непередбачувані ідеї і щодо яких учні мають запитання.

Подвійні нотатки. Розділивши сторінку зошита на дві частини, у лівій конспектуються ті частини тексту, які здалися учням важливими, а в пра­вій записуються коментарі до цих частин.

Запитання-відповідь. Текст розбивається на частини, до яких після про­читання учні ставлять запитання та відповідають на них.

Взаємонавчання. Після прочитання частин тексту хтось із учнів виконує роль учителя — робить резюме, ставить запитання іншим учням, пояснює незрозуміле, а також дає прогнози щодо наступної частини. Роль учителя передається іншому учню. Все це відбувається в межах однієї групи.

Після закінчення цієї стадії учні обмірковують отримані знання з пози­ції власного досвіду, визначають свою позицію щодо поставлених проблем. Учитель може поставити запитання за текстом, яке викликає суб'єктивну реакцію учнів: «Прощо вас спонукав замислитися текст?», «Що незвичного було в цьому тексті?», «Який найбільш важливий аспект тексту?», «Яке найважливіше речення у тексті?».


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 6 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав