Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Групування, основний елемент статистичного зведення

Читайте также:
  1. Авторське право. Елементи правовідношення.
  2. Біогеохімічні цикли основних хімічних елементів
  3. Будова нагрівальних елементів
  4. Будова нагрівальних елементів
  5. Виберіть назву найефективнішого комплексного препарату, що містить найбільше необхідних організму макро- і мікроелементів і вітамінів.
  6. ВИБРАНІ ЕЛЕМЕНТИ КАНОНІЧНОГО ПРАВА
  7. Види статистичного спостереження
  8. Вимоги до структури елементів розрахунково-пояснювальної записки
  9. Вимоги до структурних елементів вступної частини
  10. Вимоги до структурних елементів основної частини

Групування взагалі, як основний елемент статистичного зведення, є розподіл сукупності масових явищ і процесів суспільного життя на типи і групи за найбільш характерними пками. Якщо ознаками виступають кількісні показники, то такий вид робіт (на відміну від класифікацій) називають у вузькому розумінні безпосередньо статистичним групуванням.

Метою статистичного групування є поділ сукупностей на однорідні типові групи за існуючими для них кількісними ознаками з метою всебічної характеристики їхнього стану, розвитку і взаємодії.

За допомогою групувань вирішують три важливі взаємопов'язані завдання: виділення різних соціально-економічних типів явищ (процесів) та всебічна їх характеристика; дослідження структури масової сукупності; вивчення взаємодії між окремими ознаками сукупності.

Залежно від мети та завдань дослідження групування поділяють на такі їх види: типологічні; структурні; аналітичні.

Групування, що приводять до виділення у складі масових явищ їх соціально-економічних типів (тобто однорідних частин за якістю та умовам розвитку, в яких діють одні ї теж закономірності факторів) називають типологічними. Прикладом цього виду групувань є групування населення за віковим складом, групування підприємств за формою власності тощо. Побудова цих групувань на тривалий час дозволяє простежити процес розвитку суспільства, форм власності. Групування, що направлені на вирішення даних задач, займають ведуче місце у вітчизняній статистиці.

Структурні групування характеризують склад однорідної сукупності за будь-якою ознакою. З допомогою таких групувань аналізують структуру сукупності і структурні зрушення в розвитку соціально-економічних явищ і процесів. До них належать групування населення за статтю, віком, а на виробництві — групування робітників за виробничим стажем, рівнем кваліфікації тощо.

Групування, які спрямовані на виявлення зв'язку між окремими ознаками вивчаємого явища, називаються аналітичними. Прикладом таких групувань можуть бути групування, в яких вивчаються взаємозв'язки між собівартістю та її факторами, продуктивністю праці та її факторами і г.і.

За кількістю групувальних ознак, покладених в основу групування, розрізняють прості та комбінаційні групування. Простим називають групування, яке проводиться за однією ознакою. У разі поєднання двох і більше ознак групування є комбінаційним. У комбінаційних групуваннях групи з однією ознакою поділяються на підгрупи з іншою ознакою (наприклад, групування підприємств за формою власності, розміром прибутку, рівню рентабельності або за іншими ознаками -продуктивністю праці, фондовіддачею та ін.).

Поряд з первинним групуванням, види якого розглянуті вище, у статистиці застосовують вторинне, яке проводять на основі раніше здійсненого. Воно використовується для кращої характеристики досліджувального явища, якщо. первинне групування не дає змоги чітко визначити характер розподілу одиниць сукупності.

При використанні методу групування вирішують такі питання:

а) вибір групувальної ознаки;

б) визначення кількості груп та величини інтервалу;

в) встановлення переліку показників, якими повинні характеризуватись виділені групи стосовно конкретного групування;

г) складання макетів таблиць, де будуть представлені результати групування;

д) обчислення абсолютних, відносних і середніх показників;

ж) табличне і графічне е оформлення результатів групування.

Принципове значення при побудові групувань має вибір групувальної ознаки, на основі якої виділяють різні типи, групи і підгрупи. За групувальні приймають найістотніші ознаки. Групувальною ознакою може бути атрибутивна (якісна) або кількісна ознака.

 

4.Визначення кількості груп та ширини інтервалу

При складанні групувань на основі кількісних ознак (дискретних або неперервних) визначають кількість груп та інтервали групування.

Для визначення кількості груп необхідно дотримуватись двох важливих умов побудови групувань: 1) виділені групи мають відрізнятися якісною однорідністю; 2) кількість одиниць у кожній групі має бути досить великою, що відповідає вимозі закону великих чисел. У масових сукупностях оптимальну кількість груп з рівними інтервалами приблизно можна визначити за формулою американського вченого Стерджеса:

m = 1 + 3,332 lgn

де m - кількість інтервалів; n - обсяг сукупності.

Формула Стерджеса може бути використана при умові, що розподіл одиниць сукупності за даною ознакою наближається до нормального закону розподілення.

Інтервали, тобто проміжок між крайніми значеннями ознаки в групі одиниць, бувають рівні, нерівні, відкриті та закриті. Вибір виду інтервалу залежить від характеру розподілу одиниць досліджувальної сукупності.

Рівні інтервали використовують у випадках, коли значення варіюючої ознаки х змінюються плавно, поступово, рівномірно. Ширина інтервалу n визначається за формулою:

h = (xmax - xmin) / m

де xmax, xmin — найбільше та найменше значення ознаки у сукупності.

Нерівні інтервали використовуються у разі, коли діапазон значень ознаки надто широкий і розподіл сукупності за цією ознакою нерівномірний.

 

5.Розрахункове завдання:

 

Області   Валов.збір(тис.тон) Дані для розрах.(2,5%) Урожайність (ц/га) Посівна площа (тис.га)
Україна     189,3 782,5
    Полісся    
Волинська   568,88 187,0 30,4
Житомирська   471,5 184,2 25,6
Закарпатська ____ ____ ____ ____
Івано- Франківська   183,48 172,8 10,6
Львівська   432,55 171,7 25,2
Рівненська   447,93 208,9 21,4
Чернігівська   461,25 237,3 19,4
Всього   2565,6 193,5 132,6
    Лісостеп    
Вінницька   2120,7 200,9 105,6
Київська   1865,5 250,6 74,4
Полтавська   1142,9 195,3 58,5
Сумська   723,65 190,9 37,9
Тернопільська   1234,1 184,9 66,7
Харківська   1114,2 162,8 68,4
Хмельницька   923,53 169,8 54,4
Черкаська   1030,1 182,7 56,4
Чернівецька   281,88 186,1 15,1
Всього     194,2 537,4
    Степ    
Автономна Республіка Крим ____ ____ ____ ____
Дніпропетровська   392,58 166,8 23,5
Донецька   51,25 155,9 3,3
Запорізька   36,9 154,7 2,4
Луганська   47,15 110,0 4,3
Миколаївська   207,05 150,7 13,7
Одеська   254,2 145,5 17,5
Херсонська   53,3 171,0 3,1
Кіровоградська   768,75 173,8 44,2
Всього   1813,2 161,9  

 

Природно-кліматичні умови   Урожайність (цукрові буряки) (ц/га)
Полісся   193,5
Лісостеп   194,2
Степ   161,9

 

Висновок:

Під час роботи використовувались статистичні данні про валовий збір сільськогосподарських культур, а саме цукровий буряк, та урожайність. За допомогою аналітичного групування встановлена залежність урожайності від природно-кліматичних зон України.

Найбільша урожайність спостерігається на території Лісостепу, а найменша в Степу.

 

6.Використана література

1. Головач А.В.,Козирєв О.В. Статистика: Підручник. – К.:Вища школа,1993

2.Гончарук А.Г. Основи статистики:Навч.посібник-К.:Знання. 2004

3. http://buklib.net/books/35932/




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 119 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав