Читайте также:
|
Оцінка господарських активів (засобів) - це спосіб вираження у грошовому вимірнику господарських засобів, їх джерел та господарських процесів. Оцінка включає три елементи: 1) об'єкт або подію; 2) належну до кількісної оцінки властивість (якість, ознаку, характеристику); 3) шкалу виміру або сукупність одиниць виразу властивості.
Метою оцінки є формулювання основного завдання, яке слід вирішити в результаті оцінки. Формулювання мети оцінки передбачає:
а) повне і правильне найменування об'єкта оцінки;
б) вид активів, які оцінюються;
в) вид майнових прав, які оцінюються;
г) дату оцінки.
Оцінка — це спосіб вартісного вимірювання господарських засобів, джерел їх утворення, а калькуляція — спосіб вартісного вимірювання процесів придбання матеріальних цінностей, виробництва продукції, їх реалізації, а також окремих етапів процесу розширеного відтворення.
Будь-яка ціна складається з таких елементів: собівартості реалізації; накладних витрат; прибутку; податків; торговельних націнок (знижок).
Найбільш поширеними видами ціни є оптові (ціни, за якими підприємство реалізує продукцію іншим підприємствам, збутовим чи торговельним фірмам; включає: собівартість реалізації, накладні витрати, прибуток і податки) та роздрібні ціни (ціни, за якими товари реалізуються споживачам; включають оптову ціну підприємства та торговельну націнку (знижку) з метою покриття витрат обігу).
В основу правильності оцінки господарських активів (засобів) покладені такі принципи (вимоги): реальність (адекватність), єдність та цілеспрямованість оцінки. Адекватність оцінки вимагає точного обчислення фактичної собівартості всіх об'єктів обліку шляхом проведення інвентаризації та переоцінки. Дотримання цього принципу забезпечується тим, що господарські активи (засоби) оцінюються за фактичною собівартістю, а джерела їх утворення — за фактичними розмірами.
Єдність оцінки полягає в тому, що в підприємствах різних галузей народного господарства одні й ті ж господарські активи (засоби) і джерела їх утворення оцінюються за єдиною методикою (тобто в одному і тому ж порядку).
Розрізняють наступні види оцінок:
* Економічні оцінки використовують, визначаючи цінність майна при його реалізації чи придбанні та мають, як правило, калькуляційний характер.
* Юридичні оцінки можуть бути обмежені двома групами оцінок, які випливають з укладених угод (договорів), обумовлених необхідністю відшкодування заподіяної шкоди.
* Статистичні оцінки характеризують сукупність об'єктів за деякими середніми величинами; використовуються в макроеконо-мічному обліку й аналізі.
* Експертні оцінки проводять, як правило, фахівці; це самостійний вид оцінки в бухгалтерському обліку, не позбавлений, як відомо, суб'єктивізму.
* Страхові (актуарні) оцінки розраховують індивідуально для кожного страхового об'єкта; остаточно встановлюються після перевірки страховою організацією даних, наданих їй страхувальником.
Відповідно до стандартів бухгалтерського обліку такі бази оцінки:
— історична собівартість. (Активи відображаються за сумою сплачених грошових коштів та їх еквівалентів або за справедливою вартістю компенсації, виданої, щоб придбати їх, на момент придбання. Зобов'язання відображаються за сумою надходжень, отриманих в обмін на зобов'язання або за сумою грошових коштів, що, як очікується, будуть сплачені з метою погашення зобов'язання під час звичайної діяльності підприємства);
— поточна собівартість. (Активи відображаються за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яку було б сплачено в разі придбання такого ж або еквівалентного активу на поточний момент. Зобов'язання відображаються за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка була б необхідна для погашення зобов'язання на цей момент);
— вартість реалізації (погашення). Активи відображаються в обліку за сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яку можна було б отримати на поточний момент шляхом продажу активу в ході звичайної реалізації. Зобов'язання відображаються за вартістю їх погашення, тобто за сумою грошових коштів, яку, як очікується, буде сплачено для погашення зобов'язань під час звичайної діяльності підприємства;
— теперішня вартість. Активи відображаються за теперішньою дисконтованою вартістю майбутніх чистих надходжень грошових коштів, які, як очікується, має генерувати об'єкт обліку під час звичайної діяльності підприємства. Зобов'язання відображаються за вартістю майбутніх чистих відпливів грошових коштів, які, як очікуються будуть необхідні для погашення зобов'язань під час звичайної діяльності підприємства.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 142 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |