Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ТРЕТІ ОСОБИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Читайте также:
  1. Cтавлення до прав особи у Радянській Українi
  2. II. Монографии, учебники, учебные пособия
  3. III. Розвиток пізнавальних процесів
  4. Автор об'єкта промислової власності має особисте немай­нове право на присвоєння свого імені або спеціальної назви розроб­леному ним об'єкту.
  5. АДМИРАЛТЕЙСКИЕ НАВИГАЦИОННЫЕ ПОСОБИЯ
  6. Адміністративне стягнення – це міра відповідальності, примусовий захід державного впливу, що застосовується до особи за скоєння адміністративного правопорушення (проступок).
  7. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН
  8. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН
  9. Азақ-ң әлеу. экол.проблемалары табиғи орта-ң бұзылу процесі.
  10. Активізація державотворчих процесів на західноукраїнських землях та утворення ЗУНР. Об’єднання УНР та ЗУНР.

Підготовча частина судового розгляду.

Основним завданням підготовчої частини судового розгляду єз’ясування можливості розглядати справу по суті у даному судовому засіданні, наявності для цього всі необхідні умови.

Процесуальні дії на цьому етапі проводяться в такому порядку:

1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та доповідає, яка справа підлягає розгляду.

 

 

 


2. Після цього секретар судового засідання оголошує явку сторін, чи вручено судові повістки, тим хто не з’явився, доповідає про причини неявки осіб, якщо вони відомі. Коли особи, що беруть участь у справі, не з’являються у засідання на розгляд цивільної справи, суд з’ясовує можливість продовження розгляду справи за їх відсутності.

       
 
 
   

 


3. Суд встановлює особи тих, хто з’явився у судове засідання, а також перевіряє повноваження представників, для чого ознайомлюється із оригіналами документів, які посвідчують їх особу та повноваження.

4. Якщо у справі бере участь перекладач, головуючий роз’яснює йому права та обов’язки, встановлені ЦПК України; попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків; приводить до присяги, текст якої підписується перекладачем і разом з розпискою приєднуються до справи.

5. Свідки, які з’явилися на судовий розгляд, видаляються із зали судового засідання у відведені для цього приміщення. При цьому судовий розпорядник повинен вживати заходів щодо того, щоб допитані судом свідки не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав (для забезпечення правдивості й об’єктивності при дачі показань свідками, їх неупередженості, а також запобігання узгодження дій свідків для досягнення своїх інтересів, що буде заважати встановленню об’єктивної істини у справі).

6. Головуючий оголошує склад суду, також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і особам, які беруть участь у справі роз’яснюється право заявляти відводи на визначених законом підставах і порядку.


У разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Заява про відвід вирішується у нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

7. Після вирішення питання про відводи, а також якщо відводів не заявлено, головуючий роз’яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, що передбачені ЦПК України.

8. Особи, що беруть участь у справі, можуть подати заяви чи заявляти клопотання, що розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що виноситься ухвала. Якщо судом було відмовлено у задоволенні клопотання, то це не перешкоджає повторному його заявленню.

9. Головуючий роз’яснює експертові його права та обов’язки, встановлені ЦПК, і попереджає під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків. Потім головуючий приводить експерта до присяги, яка підписується експертом і разом з розпискою приєднується до матеріалів справи.

10. Головуючий роз'яснює спеціалістові його права та обов'язки, встановлені ЦПК України.


Розгляд справи по суті

Це основний етап, на якому суд повинен встановити сутність розглядуваного спору, позиції сторін, вивчити всі обставини справи і дослідити докази, тобто, встановити фактичну сторону справи, саме тут судом встановлюється всі обставини цивільної справи, досліджуються докази, якими вони підтверджуються.


Порядок вчинення процесуальних дії:

1. Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог і про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання.

2. Після доповіді з'ясовується:

1) чи підтримує позивач свої вимоги, чи не змінює;

2) чи визнає відповідач вимоги позивача і в якій частині;

3) чи не бажають сторони укласти мирову угоду

4) чи не бажають звернутися для вирішення спору до третейського суду.

3. Якщо сторони вирішили продовжувати розгляд справи, суд заслуховує в наступному порядку:

1) пояснення осіб, які звернулися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб,

2) позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні,

3) відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні,

4) інших осіб, які беруть участь у справі.

У випадку, коли поряд із стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їх представників. За клопотанням сторони, третьої особи пояснення може давати тільки представник.

4. Після цього суд встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються. По­рядок дослідження доказів визначається судом залежно від змісту спірних правовідносин і в разі потреби може бути змінений.

5. Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, що можуть доповнити матеріали справи. У зв'язку з цими додатковими поясненнями суд може ставити питання іншим учасникам цивільного процесу.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судові дебати

Це етап підведення підсумків проведеного розгляду справи по суті.

Для цього особи, які беруть участь у справі, виступають з судовими промовами, посилаючись лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

 

Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється.

 

 


З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками, остання з яких обов’язково надається відповідачеві.


 

 

Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі, тобто до розгляду справи по суті. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

Ухвалення та проголошення рішення суду.

Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, визначивши орієнтовний час його проголошення.

 

 

 


ст. 214 ЦПК України під час ухвалення свого рішення суд повинен вирішити такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні.

ст. 218 ЦПК України головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду. Копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин.

ст. 223 ЦПК України Рішення суду набирає законної сили:

1) після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;

2) у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 


3. УСКЛАДНЕННЯ В ПРОЦЕСІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ

 

Цивільна справа не завжди може бути розглянута в одному судовому засіданні, оскільки іноді виникають обставини, що заважають її розгляду по суті. У цьому випадку суду доводиться відкласти розгляд справи на визначений термін.

ч. 2 ст. 191 ЦПК України Оголошення перерви в її розгляді

У разі неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього.

Відкладення розгляду справи

Законодавець виділяє обов'язкові та факультативні підстави відкладення розгляду справи.

 


У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

ст.170 та ч.1 ст.191 ЦПК України

 

Порядок відкладення справи або оголошення перерви у справі:

1) суд повинен допитати свідків, які з'явилися, тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

2) суд повинен призначити відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомити під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні або викликати у судове засідання на призначений день;

3) у разі відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді, суд, на прохання особи, яка є учасником цивільного процесу, вручає їй судову повістку безпосередньо в суді;

4) після відкладення, справа розглядається спочатку. Якщо склад суду не змінився і до участі у справі не було залучено інших осіб, суд може надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові запитання;

5) про відкладення справи або оголошення перерви суд постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Зупинення провадження у справі, його відновлення

Крім відкладення розгляду справи та оголошення перерви в її розгляді, вчинення процесуальних дій припиняється також у формі зупинення провадження у справі.

 


Залежно від обставин, що є підставами зупинення провадження у справі, його можна поділити на обов'язкове і необов'язкове.

Підстави необов'язкового (факультативного) зупинення провадження у справі не унеможливлюють подальшого її розгляду, однак якщо його продовжити, це може вплинути на встановлення дійсних правовідносин.

 

 

 

Суд не зупиняє провадження за перших трьох факультативних підстав, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.

 

 

Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Після усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі, воно відновлюється. Ініціювати відновлення провадження мають право особи, які беруть участь у справі, подавши відповідну заяву, та суд. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.


Закриття провадження у справі


 

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку (п. 14 ч. 1 ст. 293 ЦПК України).



Про залишення заяви без розгляду суд постановляє ухвалу, яку можна оскаржити в апеляційному порядку (п. 15 ч. 1 ст. 293 ЦПК України).


4. ФІКСУВАННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Фіксування цивільного процесу– це офіційна діяльність суду по послідовному відображенню ходу судового розгляду, закріпленню процесуальних дій, вчинених учасниками судового процесу, яка відповідно до закону здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу, ведення журналу судового засідання та складення відповідних протоколів.

 

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є його повне фіксування технічними засобами

 


Під час судового розгляду справи обов'язково повинно відбуватися повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду.

Фіксування судового процесу не здійснюється:

1) у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі,

2) якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Технічне фіксування судового процесу починається з моменту відкриття судового засідання.

Примірники фонограм записуються у вигляді архівної (передається архіваріусу) та робочої (зберігається разом із справою) копій на окремі компакт-диски. На ці диски записуються всі фонограми судових засідань у справі.


У журналі судового засідання зазначаються:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;

2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініці­али судді, секретаря судового засідання;

3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;

5) назва процесуальної дії;

6) час вчинення процесуальної дії;

7) інші відомості, визначені ЦПК України.

Вимоги до журналу судового засідання:

1) підписується секретарем судового засідання невідкладно після судового засідання;

2) приєднується до справи;

3) надається для ознайомлення із технічним записом судового засідання;

4) протягом трьох днів з дня проголошення рішення у справі надається право надавати письмові зауваження щодо неповноти або неправильності запису.

 


Протокол повинен містити:

1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;

2) час початку вчинення процесуальної дії;

3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініці­али судді, секретаря судового засідання;

4) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків;

6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків;

7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали;

8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів;

10) докази, а в разі якщо докази не додаються до справи,- номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів;

11) час закінчення вчинення процесуальної дії;

12) інші відомості, визначені ЦПК України.

Вимоги до протоколу:

1) повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії і приєднаний до справи;

2) оголошується в судовому засіданні та надається для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам.


Висновок до теми. Отже, на стадії судового розгляду справи реалізуються принципи цивільного процесуального права, права та обов’язки учасників процесу, вирішується справа по суті, ухвалюється судове рішення. Справа розглядається відповідно до порядку, що визначений ЦПК України. Теоретично справа має бути розглянута в одному судовому засіданні. Але під час судового провадження можуть виникати ускладнення, які унеможливлюють розгляд справи в одному судовому засіданні, або виключають можливість ухвалення судового рішення. До таких ускладнень належать: перерва, відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду.

Цивільний процес відбувається в усній формі. Проте, законом передбачено повне фіксування цивільного процесу технічними засобами, у журналі судового засідання та у протоколах про вчинення окремих процесуальних дій.

 

РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

2. Інструкція про порядок фіксування судового процесу технічними засобами в загальних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 21.07.2005 р. № 84.

3. Постанови Пленуму Верховного Суду України:

- «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина» від 30 травня 1997 року № 7;

- «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2;

4. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України. Академічний курс. – К. – 2005

5. Цивільне процесуальне право України: Підручник / Бичкова С.С., Бірюков І.А., Бобрик В.І., та ін.; За заг. ред. С.С. Бичкової. – К.: Атіка, 2009

6. Цивільний процес України: Навчальний посібник / За ред. Ю.С. Червоного. – К. – 2006

7. С. Фурса, Є. Фурса, С. Щербак Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: У двох томах. – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2006 р.

8. Цивільний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За заг. ред. С.С. Бичкової. – К.: Атіка, 2008 р. – 840 с.

9. В.М. Кравчук Зразки процесуальних документів. Стратегія і тактика цивільного процесу. – К. – 2005 р.

10. Загурський О. Б.Судові дебати - важлива та необхідна стадія судового розгляду // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України.- Івано-Франківськ, 2002.- Вип. 8.- С. 197-201.

11. Трубников П. Я.Судебное разбирательство гражданских дел отдельных категорий.- М.: Былина, 1996.- 240 с.

12. Цюра Т.Проблеми фіксування цивільного процесу технічними засобами //Підприємництво, господарство і право.- 2002.- № 7.- С. 53-57.

13. Гражданский процесе: Учебник / Под ред. М. К. Треушникова.- М: Городец-издат, 2003.- С. 395

 

ТРЕТІ ОСОБИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

План

1. Поняття третіх осіб у цивільному процесі

2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору

3. Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 83 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.023 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав