Читайте также:
|
НОРМА ПРАВА
ПРАВОДІЄЗДАТНІСТЬ
ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН – це обставини процесуально-правового характеру, наявність яких є необхідною для реалізації права на звернення до суду за захистом порушеного чи оспорюваного суб'єктивного матеріального права чи охоронюваного законом інтересу
ЮРИДИЧНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ФАКТИ
ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН – це факти, з настанням і завдяки настанню яких виникає цивільний процес
ВИДИ ПЕРЕДУМОВ ВИНИКНЕННЯ ПРАВОВІДНОСИН:
матеріальні (загальні) передумови:
ü у вузькому значенні – це певні інтереси або блага, що пов'язують суб'єктів права (не менше двох) як учасників правовідносин;
ü у широкому значенні – це система соціальних, економічних, політичних, ідеологічних обставин, що спричиняють об'єктивну необхідність у правовому регулюванні суспільних відносин; встановлення доцільних відносин між суб'єктами через надання їм юридичних прав, повноважень (посадовим особам), а також покладання юридичних обов'язків і відповідальності.
юридичні (спеціальні) передумови:
ü норма права;
ü правосуб'єктність (праводієздатність)
НОРМИ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА ЯК ПЕРЕДУМОВА ВИНИКНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Норми цивільного процесуального права – це загальні правила поведінки, сформульовані як владні вказівки, спрямовані на регулювання відносин, що складаються в зв'язку із здійсненням правосуддя в цивільних справах.
Норми цивільного процесуального права мають загальний характер, у них знаходить вираження загальний варіант взаємної поведінки суду та інших учасників процесу, який найбільш повно відповідає інтересам втілення правосуддя.
За допомогою процесуальних норм забезпечується цілеспрямований правовий вплив на поведінку суду й учасників процесу в одному, загальному для всіх напрямку.
Для виникнення будь-яких цивільних процесуальних правовідносин необхідна наявність норми права, що передбачає дані правовідносини. Це випливає із закріпленого цивільним процесуальним законодавством дозвільного способу правового регулювання цивільних процесуальних відносин і для законності судової діяльності має принципове значення.
ЦИВІЛЬНА ПРОЦЕСУАЛЬНА ПРАВОСУБ'ЄКТНІСТЬ ЯК ПЕРЕДУМОВА ВИНИКНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Процесуальна правосуб'єктність – це специфічна властивість суб'єкта цивільного процесуального права, яка дозволяє йому бути носієм прав та обов'язків.
Цивільна процесуальна правоздатність – це здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи у справі
Інститут цивільної процесуальної правоздатності – це загальний інститут цивільного процесу, який тісно пов'язаний із цивільною правоздатністю (правоздатністю в матеріальному праві, а саме: цивільному, сімейному, трудовому тощо). Потенційне право на звернення до суду як елемент правоздатності встановлюється у нормах матеріального права.
Цивільна процесуальна дієздатність – це здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Цивільної процесуальної дієздатності набуває також неповнолітня особа, якій надано повну цивільну дієздатність.
Дієздатність мають фізичні особи, які досягли повноліття, тобто 18 років, а також юридичні особи. За загальним правилом саме з цього моменту фізичні особи вправі особисто або через своїх представників звертатися до суду та брати участь у розгляді справи з метою захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та інтересів, самостійно розпоряджатися належними їм процесуальними правами та нести процесуальні обов'язки.
ЮРИДИЧНІ ФАКТИ
Юридичні факти – це передбачені в гіпотезах процесуальних норм певні життєві обставини, з якими пов'язуються виникнення, зміна чи припинення правовідносин, суб'єктивних прав та юридичних обов'язків.
Як процесуальні юридичні факти, що породжують правові наслідки, виступають дії суду чи інших учасників процесу, вчинені у певній послідовності, передбаченій цивільним процесуальним законодавством. Ці дії різноманітні і здійснюються в міру розвитку цивільного процесу, утворюючи фактичний динамічний склад цивільних процесуальних правовідносин (подання заяви про порушення цивільної справи стороною, вступ у справу третіх осіб, що беруть участь у справі, призначення експертизи, виклик до суду свідків, експертів, повідомлення заінтересованих осіб про день розгляду справи, відмова від позову).
У деяких випадках до юридичних процесуальних фактів відноситься бездіяльність учасників цивільного процесу – невиконання процесуальних обов'язків суб'єктами цивільного процесуального права. Результатом невиконання передбачених законом процесуальних обов'язків виступають, як правило, засоби процесуального примусу.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 35 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |