Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Механізм рухів нижньої щелепи

Читайте также:
  1. Вдосконалення методики економічного обґрунтування механізму управління на підприємстві
  2. Вивчення патології рухів
  3. Гальмування - механізм формування умовних рефлексів.
  4. Дайте загальну ха-ку системи виділення. Роль нирок у процесі виділення. Поясніть механізм сечоутворення
  5. Дайте характеристику нейрону,його будові,видам,функціям. Поясніть механізм закономірності передачі збудження в центральних синапсах
  6. Договірний механізм регулювання інтеграції в Європейському Союзі
  7. Економічний механізм підвищення конкурентоспроможності підприємства
  8. Економічний механізм функціонування ТНК
  9. Етапи формування правових основ соціальної політики та механізм її реалізації. Соціальне партнерство.
  10. Етнокультура, її складові та механізм функціонування

Рухи нижньої щелепи дуже складні. У них беруть участь усі м'язи, виконуючи при цьому, крім своїх основних функцій, ще й додаткові.

Напрям руху нижньої щелепи залежить від скорочення певної групи жувальних м'язів. Розрізняють три види руху нижньої щелепи: вертикальний, сагітальнині трансверзальні.

Вертикальний рух відповідає відкриванню та закриванню рота і відбувається завдяки поперемінному скороченню м'язів, які піднімають і опускають нижню шелепу. Одночасно з цим суглобна головка ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в передньо-верхній, а обертання - в нижньо-задній камерах суглоба. При незначному опусканні нижньої щелепи суглобна головка обертається переважно навколо поперечної осі, при більшому відкриванні рота вона додатково починає ковзати по похилій поверхні суглобного горбика, а при максимальному відкриванні рота виконує лише обертальний рух. Нижня щелепа під час відкривання рота опускається і зміщується назад. Закривається рот завдяки скороченню м'язів, які піднімають нижню щелепу. Суглобна головка при цьому ковзає по похилій частині суглобного горбика в зворотному напрямі, тобто вгору й назад, обертаючись одночасно навколо поперечної осі.

Рух нижньої щелепи вперед здійснюється завдяки одночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній поверхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. При глибокому перекритті передніх зубів переважає обертальний рух головки, а при незначному —переважає ковзний рух; при прямому при­кусі відбувається лише ковзання диска по задній поверх­ні суглобного горбика.

При сагітальному русі нижньої щелепи нижні фрон­тальні зуби ковзають по піднебінній поверхні верхніх зу­бів і встановлюються ріжучими краями проти ріжучих країв верхніх зубів. Жувальні горбки зубів нижньої ще­лепи ковзають медіальними фасетками по дистальних фасетках своїх антагоністів і встановлюються.в змиканні однойменних горбків, які обмежують ромбовидні просто­ри, де формуються клубочки їжі. Такий контакт бічних зубів іпри сагітальному русі 'нижньої щелепи можливий завдяки розміщенню їх жувальних поверхонь по сагі­тальній кривій. Викривлення цієї лінії залежить від сту­пеня нахилу піднебінних поверхонь верхніх фронтальних зубів, від характеру похилої поверхні суглобного горбика і від глибини фронтального перекриття зубів.

Ступінь нахилу верхніх фронтальних зубів визначає­ться кутом, який утворюється внаслідок перетину площи­ни їх нахилу з напрямом оклюзійної площини, тобто пло­щини, проведеної через дистальні горбки нижніх других або третіх молярів і щічні горбки нижніх перших премолярів. Цей кут.називається кутомсагітального різцевогошляху і становить у середньому 40—50° (мал. 28, а і б).

 

Мал. 28. Кут сагітального суглобного шляху (а); кут сагітального різцевого шляху (б).

 

Кут, утворюваний площиною нахилу суглобного горб­ка з оклюзійною площиною, має назву сагітальногокутасуглобного шляху. Він становить у середньому 30—35°.

Із збільшенням кута сагітального різцевого шляху і са­гітального кута суглобного шляху збільшується ступінь викривлення сагітальної оклюзійної кривої. На думку Бонвіля, при сагітальних рухах, завдяки наявності оклюзійної кривої, зберігається контакт зубних рядів у трьох точках, з яких одна лежить на фронтальній ділянці, а дві інші — на дистальних горбках останніх молярів. Контакт між останніми зубами залежить від ступеня виявленості їх горбків. Коли відсутні оклюзійні криві і виявленість горбків незначна, при сагітальних рухах контакту на біч­них зубах не спостерігається. Проте А. Я. Катц та інші автори не визнають компенсаторної ролі сагітальної кри­вої. Відносно значення її щодо.рівноваги під час виготов­лення повних протезів розбіжностей немає; усі спеціалі­сти рекомендують точно додержуватись правил анатоміч­ного встановлення штучних зубів по склу з обов'язковим створенням оклюзійннх кривих.

Трансверзальні рухи, тобто зміщення нижньої щелепи в сторони, відбуваються внаслідок одностороннього ско­рочення латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'я­зів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і тро­хи відхиляється всередину, утворюючи з попереднім по­ложенням кут 15—17°, який називають кутом Бенета (мал. 29). На другому боці суглобна головка, залишаючись в ямці, робить обертальні рухи навколо вертикаль­ної осі. Нижня щелепа зміщується в бік, протилежний тому, на якому скоротився м'яз На протилежній стороні зуби змикаються однойменними горбками, і вона називається робочою, бо тут спостерігається значний контакт жувальних поверхонь бічних зубів. На стороні, де скоро­чується м'яз, бічні зуби змикаються різнойменними горб­ками. Цю сторону називають балансуючою, бо тут кон­тактує тільки незначна частина жувальних поверхонь зу­бів, А. Я. Катц вважає, що зубні горбки на балансуючій стороні не змикаються, а на робочій стороні змикаються лише щічні горбки. При трансверзальних рухах нижня щелепа по черзі зміщується то в один, то в другий бік, а разом з нею зміщуються і зуби. Криві руху зубів перети­наються і утворюють тупі кути. Найбільший кут утворю­ють криві, по яких переміщуються центральні різці. Він становить 100—110° і називаєтьсяготичним кутом, або кутом трансверзального різцевого шляху (мал. 30).

Мал. 29. Кут Бенета. Мал. 30. Готичний кут.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 119 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав