Читайте также:
|
o Im Informationszeitalter ist der Computer ist ein wichtiger Partner für alle. Natürlich habe ich auch einen Computer, Jeden Tag surfe ich im Internet, chatte, spiele Spiele, Online-Shopping, mache Hausaufgaben, usw.
o Heutzutage kaufen Menschen mit dem Computer ein, chatten,arbeiten,alles mit dem Computer.
o Ich kann mir ein Leben ohne Computer nicht vorstellen.
o Jetzt sind die Menschen zu abhängig von Computern. Das ist kein gutes Phänomen.
o Das ist richtig,das Arbeiten mit Computern ist einfacher. Computer sind eine neue Möglichkeit, um die Bequemlichkeit in mein Leben zu bringen.
o Aber Maschinen können die Menschen nicht ersetzen.
o Wir sollten nicht zu lange Computerspiele spielen, sondern mehr Sport im Freien machen
№ 36 Ich gehe ins Kino nicht besonders gern, weil andere Zuschauer mir auf die Nerven gehen. Und außerdem sind die Einrittskarten zu teuer. Ich sehe Filme nur im Fernsehen oder im DVD und wenn ich genug Freizeit hätte, würde ich sie tagelang schauen. Leider (oder zum Glück?) kommt das nicht in Frage. Doch finde ich in der Woche ein paar Stunden dafür. Ich mag Abenteuerfilme und Krimis. Vor kurzem sah ich mir einen neuen Film an. Das war ein Kassenschlager, ein Spitzenfilm! Freilich vergaß ich den Namen des Regisseurs, aber ich weiß genau, dass dieser Streifen mit einem Oskar ausgezeichnet und zur goldenen Palme in Cannes nominiert wurde. Insgesamt wurde ihm auf verschiedenen Festivals drei Prämien verliehen.
An diesem Streifen nahmen viele bekannte Schauspieler teil. Der Film hat mir sehr gut gefallen.
Ein Kinoansicht bereitet immer eine Menge von guten Eindrücken. Wie in jeder Kunstart gibt es im Kino auch Muster an mittelmäßiger, durchschnittlicher Arbeit. Aber man muss in allem nur das Gute sehen. Und das betrifft auch das Kino.
№ 2 Familie und Beziehungen
Zu allen Zeiten kommunizierten die Menschen und unterhielten Beziehungen – in der Familie, im Kollektiv, in der Gesellschaft.Die wichtigsten Beziehungen für den Menschen und der Gesellschaft sind die familiären Beziehungen, doch ist die Familie die Grundeinheit der Gesellschaft.
Die Ukrainer und die Deutschen sind meistens Familienmenschen.Eine intakte Familie ist ein Ideal. Die Liebe und die Treue hat eine große Bedeutung in den Familien.
Früher hatten die Familien zum mindesten drei Kinder, aber jetzt haben Ehepaare in der modernen Welt Maximum drei Kinder. Das hängt damit zusammen, daß die Frauen auf der Arbeitsstelle sehr beschäftigt sind, und manchmal ist es mehr als ihre Männer. Und leider bleibt es kein Zeit für die Kinder. Obwohl die Jugend wollt ein für alle Mal heiraten, sind die Scheidungsraten ziemlich hoch. Die Gründe sind verschiedene: der Ehebruch, die Spannung und die Stresse des modernen Lebens. Immer mehr werden die Kinder in den Familien mit einem der Eltern großgezogen.
Um die Wahrheit zu sagen, die Familie wird jetzt viel weniger, als, sagen wir, 100 Jahre zurück geschätzt.Viele Paare vorziehen in der bürgerlichen Ehe zu leben. Und einige wollen ganz und gar nicht die Familie schaffen.
Aber die freundschaftlichen Beziehungen verloren die Bedeutung zum Glück nicht. Es ist nötig für die Menschen intimere Freunde zu haben, die zu jeder Stunde verstehen und helfen kann. Man kann ohne Frau oder ohne Mann wohnen, aber ohne Freunde kann man nicht.
In der Welt gibt es fast keine Menschen, die ohne Gesellschaft leben können. Ich glaube, dass es für allen Menschen Verkehr nötig ist. Auch ich meine, dass die Menschen die Familie Beziehungen mehr schätzen müssen, und das Leben für die Kleinigkeiten nicht zu vergeuden.
VII. Перелік питань для підготовки студентів до підсумкових модульних контролей
Модуль 1: ЗАГАЛЬНІ ПАТОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ
1. Патологічна анатомія: визначення, задачі, матеріал та методи дослідження, значення для медичної науки та практики.
2. Загальнопатологічні процеси як категорія загальної патології людини. Пошкодження (альтерація) як форма патології клітини.
3. Основні методи патологічної анатомії. Значення аутопсії та біопсії в сучасній клініці.
4. Діагноз: визначення, принципи побудови. Клініко-анатомічний аналіз (загальн характеристика).
5. Захворювання: визначення, принципи класифікації, поняття про етіологію та патогенез. Основне захворювання, його ускладнення, супутні захворювання.
6. Характеристика періодів розвитку захворювання.
7. Сучасна інтерпретація понять етіології та патогенезу, їх взаємозв"язок. Поняття про патоаутокінез.
8. Патоморфоз: визначення, класифікація, значення для практичної охорони здоров"я. Проблема ятрогенії: теоретичний та практичний аспекти.
9. Розвиток патологічної анатомії в Україні: Харківська школа патологів.
10. Розвиток патологічної анатомії в Україні: Київська школа патологів.
11. Розвиток патологічної анатомії в Україні: Львівська та Одеська школи патологів.
12. Дистрофії: визначенн, класифікація, рівні вивчення, механізми розвитку, наслідки.
13. Альтерація як універсальний прояв метаболічних змін, її функціональне обгрунтування.
14. Механізми клітинної трофіки. Складові частини (первинний та вторинний месенджери) системи регуляції процесів обміну речовин.
15. Типи субклітинних систем в нормі та патології (перетворюючий, реплікуючий, інтегративний).
16. Паренхіматозні дистрофії: класифікація, механізми, морфологія, насл1дки.
17. Морфогенез та морфологія "зернистої" дистрофії: сучасний стан проблеми.
18. Морфогенез та морфологія гідропічної дистрофії (печінка, нирки).
19. Морфогенез, класифікація та морфологія вуглеводних дистрофій.
20. Глікогенози. Класифікація та загальна характеристика.
21. Стромально-судинні (мезенхімальні) дистрофії: визначення, класифікація, морфологічна характеристика, наслідки, значення для клініки.
22. Морфо-функціональна характеристика позаклітинного середовища: основна речовина, клітини, волокна, їх значення в нормі та патології.
23. Морфологія системної прогресуючої дезорганізації сполучної тканини.
24. Функціональна морфологія мукоїдного набухання, його механізми, наслідки, значення для клініки.
25. Фібріноїд: механізми утворення, морфологія, значення для організму.
26. Гіаліноз: визначення, морфологічна характеристика, класифікація, наслідки для організму.
27. Амілоїдна дистрофія: визначення, склад амілоїду, його гістохімічна та електронно-мікроскопічна характеристика. Класифікація, значення для організму.
28. Морфогенез амілоїдозу: характеристика основних етапів процесу. Сучасний стан проблеми.
29. Морфологія внутрішніх органів при амілоідній дистрофії. Амілоїдоз нирок, селезінки печінки.
30. Порушення обміну пігментів: класифікація, характеристика пігментів, значення для клініки. Порівняльна характеристика гемосидерину та гематоїдіну.
31. Гемосидероз: визначення, класифікація, морфологія. Загальний гемосидероз: геморрагічно-пігментний дерматоз, гемохроматоз (загальна характеристика).
32. Місцевий гемосидероз: есенціальний гемосидероз легень (синдром Целен-Геллерстедта) - морфологія, морфогенез, наслідки.
33. Місцевий гемосидероз: бура індурація легень - етіологія, морфологія. Механізм дистанційного фібрілогенезу.
34. Гемохроматоз: морфологія первинної та вторинної форми.
35. Кругообіг жовчних пігментів в організмі. Морфологія допечінкової та печінкової стадій, прямий та непрямий білірубін - морфофункціональна характеристика.
36. Жовтуха: визначення, класифікація, морфологія, значення для клініки.
37. Гемолітична жовтуха: визначення, класифікація, механізми, морфологія. Жовтуха новонароджених (icterus neonatorum). Жовтуха Шафара-Мінковського.
38. Обтураційна жовтуха: визначення, етіологія, механізми та морфологія.
38. Паренхіматозна жовтуха: етіологія, механізми розвитку, морфологія.
39. Морфологія та класифікація порушень обміну меланіну.
40. Розповсюджений гіпермеланоз (меланодермія). Місцевий гіпермеланоз. Загальні та місцеві форми гіпомеланозу.
41. Морфологія та механізми порушень обміну нуклеопротеїдів. Подагра.
42. Первинний (спадковий) та вторинний (набутого характеру) ліпофусциноз: механізми, морфологія, наслідки.
43. Морфологія та механізми порушень обміну кальція в організмі.
44. Механізми утворення каменів у нирках та жовчному міхурі. Види каменів, їх значення для організму.
45. Некроз: визначення, класифікація, механізми розвитку.
46. Апоптоз – визначення, механізми, морфологія, значення для організму.
47. Порівняльна характеристика некрозу та апоптозу.
48. Ультраструктурні ознаки некрозу.
49. Патогенез некротичного процесу. Характеристика стадій.
50. Клініко-морфологічні форми некрозу, їх наслідки для організму.
51. Загальна смерть: визначення, класифікація, механізми розвитку, ознаки.
52. Морфо-функціональна характеристика термінальних станів організму: шок, колапс, агонія та клінічна смерть.
53. Порушення кровообігу: визначення, класифікація, механізми розвитку. Артеріальна гіперемія.
54. Морфогенез та морфологія венозної гіперемії. Зміни внутрішніх органів: легені, печінка, селезінка.
55. Набряк: визначення, класифікація, механізми. Морфологія стадій набряку легень при гострій серцевій недостатності.
56. Морфогенез серцево-судинної недостатності.
57. Морфологія ліво- та правошлуночкової серцевої недостатності: гостра та хронічна форми.
58. Ішемія: визначення, класифікація, морфологія. Механізми компенсації кровообігу при гострій кровотечі.
59. Інфаркт: визначення, класифікація, механізми розвитку, морфологія інфаркту нирок, селезінки та кишечника.
60. Тромбогеморагічний синдром (ТГС): визначення, патогенез, стадії, морфологія.
61. Діфузне внутрішньосудинне згортання крові (ДВЗ-синдром): етіологія, патогенез, морфологія, значення для організму.
62. Тромбоз: класифікація, тромбогенез, морфологія, наслідки для організму.
63. Емболія: визначення, класифікація, морфологія. Тромбоемболія легеневої артерії: етіологія, види, наслідки для організму.
64. Недостатність лімфоутворення: причини, види, морфологічна характеристика. Значення для організму.
65. Типи шока і їх патогенетичні особливості. Характеристика стадій, їх морфологічні прояви.
66. Запалення: визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічні ознаки.
67. Медіатори запалення: визначення, класифікація, механізми дії. Загальна характеристика.
68. Морфологія та морфогенез стадій запального процесу.
69. Принципи класифікації запалення. Порівняльна характеристика ексудату та транссудату.
70. Фібрінозне запалення: етіологія, види, морфологія, наслідки для організму.
71. Гнійне запалення: визначення, класифікація, морфологія флегмони та абсцесу. Фурункул та карбункул. Роботи В.К.Високовича.
72. Продуктивне запалення: визначення, сучасна класифікація, її характеристика. Роботи Г.М.Мінха.
73. Морфологія та морфогенез гранульоматозного запалення. Роботи А.І. Струко-ва.
74. Морфологія запалення при туберкульозі. Клініко-морфологічні особливості туберкульозного запалення.
75. Морфологія запалення при сифілісі, проказі та риносклеромі.
76. Склероз та цироз: визначення, взаємозв"язок, морфологія.
77. Імунне запалення: визначення, характеристика стадій, морфологічна характеристика.
78. Характеристика імунної системи організму. Системи лімфоцитів: Т- та В-форми, їх субпопуляції, взаємодія, характеристика клітинної та гуморальної імунних реакцій.
79. Морфологічна характеристика імунних реакцій гіперчутливості негайного та уповільненого типів.
80. Процеси компенсації та адаптації: визначення, стадії розвитку, значення для організму.
81. Класифікація, характеристика та основні морфофункціональні ознаки процесів компенсації та пристосування.
82. Характеристика регенераторного процесу: біологічний та медичний аспекти проблеми.
83. Класифікація регенерації та рівні її вивчення.
84. Морфологія регенерації кісткової тканини, сполучної тканини та епітелію. Повна та неповна регенерація. Регенераторна гіпертрофія: визначення, морфологія, значення для організму.
85. Гіпертрофія: визначення, класифікація, морфологія, значення для організму.
86. Метаплазія: визначення, види та їх морфологічна характеристика.
87. Атрофія: визначення, класифікація, морфологія, значення для організму.
88. Пухлини: визначення, особливості пухлинного росту, принципи класифікації.
89. Передпухлина: визначення, стадії розвитку, морфологічна характеристика.
90. Характеристика пухлинної прогресії (Фоулдс, Ноуел).
91. Патогенез пухлин: фізико-хімічна, вірусо-генетична та поліетіологічна теорії. Проблема онкогену.
92. Епітеліальні пухлини: класифікація та клініко-морфологічна характеристика.
93. Органоспецифічні епітеліальні пухлини: види, морфологія, класифікація.
94. Органонеспецифічні епітеліальні пухлини: види, морфологія, класифікація раку молочної залози та яєчника.
95. Мезенхімальні пухлини: класифікація та клініко-морфологічна характеристика.
96. Пухлини напівзлоякісного типу: морфологія, класифікація, наслідки для організму.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 65 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |