Читайте также:
|
Можливості для державного регулювання є дуже широкими.
1. Основною прерогативою держави є її законодавство. Налагодження оптимального функціонування державних та приватних інституцій є одним із головних урядових завдань, які не можуть бути вирішені тільки за рахунок ринкового саморегулювання. Класичною аграрною проблемою є земельна реформа та розподіл прав власності. Звідси – в Україні одним із найважливіших політичних рішень залишається приватизація землі.
2. Держава також може покращити функціонування аграрного сектору шляхом надання послуг та соціального забезпечення. Прогресивними типами аграрних політик є ті, які покликані вдосконалити інфраструктуру продовольчої системи. Серед них на протязі останніх років виділяють такі: розвиток аграрної науки та екстеншн, які фінансуються державними структурами; різноманітні програми охорони природних ресурсів, особливо консервація ґрунтів та водних ресурсів; використання зовнішніх ринків для експорту аграрної продукції власного виробництва, що поліпшує національний торговельний баланс, разом із освоєнням ринків для збуту надлишків виробництва, та ін. Загалом сучасні типи аграрних політик спрямовані на покращення оточуючого природного середовища або сприяння діяльності фермера чи споживача.
3. Нарешті, держава може безпосередньо впливати на функціонування аграрних ринків. Аграрна політика стосується двох типів ринків: ринки сільськогосподарських ресурсів, через який відбувається забезпечення аграрного виробника всім необхідним для виробничого процесу; ринки сільськогосподарської продукції, на яких відбувається процес обробки та подальшого просування харчових продуктів до національних та зарубіжних споживачів.
Державна політика на ринку ресурсів передбачає регулювання використання таких виробничих факторів, як земля та інші природні ресурси, аграрний кредит, промислові вироби для сільського господарства, а також трудові ресурси, що задіяні у всіх секторах аграрного виробництва.
Політика на ринках готової продукції включає широкий спектр законів та державних регулятивних дій, що застосовуються на таких ринках. Наприклад, це стосується таких питань, як саморегульовані ринки, або заходи підтримки цін з одночасним контролем рівня виробництва; торгові угоди у міжнародній торгівлі, субсидії, тарифні та нетарифні обмеження; субсидування цін для споживачів та питання, пов’язані із регулюванням таких процесів тощо.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 36 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |