Читайте также:
|
|
Правильные многогранники встречаются и в живой природе.
Например, скелет одноклеточного организма феодарии по форме напоминает икосаэдр. Большинство феодарий живут на морской глубине и служат добычей коралловых рыбок. Но простейшее животное пытается себя защитить: из 12 вершин скелета выходят 12 полых игл. На концах игл находятся зубцы, делающие иглу ещё более эффективной при защите. Чем же вызвана природная геометризация феодарий? Тем, по-видимому, что из всех многогранников с тем же числом граней именно икосаэдр имеет наибольший объём при наименьшей площади поверхности. Это свойство помогает морскому организму преодолевать давление водной толщи.
Интересно, что икосаэдр оказался в центре внимания биологов в их спорах относительно формы некоторых вирусов. Вирус не может быть совершенно круглым, как считалось раньше. Для того, чтобы определить его форму, брали разные многогранники, направляли свет под теми же углами, что и поток атомов на вирус. Оказалось, что только один многогранник даёт точно такую же тень, как вирус. Это – икосаэдр.
БИЛЕТЫ
по учебному предмету «Биология»
для проведения экзамена в порядке экстерната
при освоении содержания образовательной программы
базового образования
2013/2014 учебный год
Билет № 1
1. Состав и функции крови человека (плазма крови, форменные элементы крови: эритроциты, лейкоциты, тромбоциты, их строение и функции).
2. Многоклеточные водоросли, особенности их строения и размножения в связи с образом жизни в водной среде, распространение и разнообразие.
3. Определить на рисунках (таблицах, муляжах) съедобные и ядовитые грибы, указать их отличительные признаки.
Билет № 2
1. Ткани организма человека, их классификация.
2. Птицы, особенности их внешнего и внутреннего строения в связи с приспособлением к полету.
3. Определить черты приспособленности к жизни в засушливых условиях на примере двух представителей растений.
Билет № 3
1. Мхи, условия их произрастания, разнообразие, строение тела и цикла развития в связи с жизнью на суше (на примере мха кукушкин лен).
2. Строение и функции мочевыделительной системы человека.
3. Охарактеризовать черты приспособленности к водному образу жизни у рыб.
Билет № 4
1. Моллюски, места их обитания, разнообразие, особенности строения и жизнедеятельности.
2. Внутреннее строение стебля цветкового растения в связи с выполняемыми функциями.
3. Первая помощь при кровотечениях: артериальных, венозных, капиллярных.
Билет № 5
1. Витамины, их роль в процессе обмена веществ.
2. Особенности строения и жизнедеятельности пресмыкающихся.
3. Определить тип корневой системы растения и дать ее характеристику.
Билет № 6
1. Бактерии, их строение и жизнедеятельность.
2. Строение и функции сердечно-сосудистой системы человека.
3. Определить в представленном наборе видоизмененных побегов корневище.
Билет № 7
1. Грибы, среда их обитания, разнообразие, строение и жизнедеятельность.
2. Особенности строения и жизнедеятельности кишечнополостных (на примере пресноводной гидры).
3. Охарактеризовать черты приспособленности у водных растений на примере двух представителей.
Билет № 8
1. Строение и функции центральной нервной системы человека.
2. Внутреннее строение листа цветкового растения в связи с выполняемыми функциями.
3. Определить в представленной коллекции два представителя класса Насекомые. Охарактеризовать черты приспособленности их к наземно-воздушному образу жизни.
Билет № 9
1. Плоские черви, особенности их строения и жизнедеятельности. Основные приспособления плоских червей к паразитическому образу жизни (на примере бычьего цепня).
2. Железы внутренней секреции человека. Влияние гормонов на процессы жизнедеятельности.
3. Определить по гербарию виды соцветий. Объяснить их значение в жизни растений.
Билет № 10
1. Круглые черви, многообразие, особенности их строения и жизнедеятельности. Основные приспособления круглых червей к паразитическому образу жизни (на примере аскариды человеческой.).
2. Строение и функции пищеварительной системы человека.
3. Вегетативное размножение растений: черенками, отводками, прививкой.
Билет № 11
1. Кольчатые черви, их многообразие, особенности строения и жизнедеятельности. Роль дождевых червей в процессе почвообразования.
2 Ткани растений (образовательные, покровные, механические, проводящие, основные), их строение и функции.
3 Первая помощь при переломах конечностей.
Билет № 12
1. Корень, его строение и функции. Типы корневых систем.
2. Кожа человека: строение и функции.
3. Охарактеризовать черты приспособленности лягушки к водной и наземно-воздушной среде обитания.
Билет № 13
1. Паукообразные, особенности их строения и процессов жизнедеятельности.
2. Орган зрения человека. Строение, функции и гигиена.
3. Охарактеризовать черты приспособленности к опылению у предложенных насекомоопыляемых и ветроопыляемых растений.
Билет № 14
1. Строение и классификация плодов. Роль плодов в распространении семян.
2. Орган слуха человека. Строение, функции и гигиена.
3. Охарактеризовать черты приспособленности речного рака к водному образу жизни.
Билет № 15
1. Цветок покрытосеменных растений, его строение и функции. Опыление и оплодотворение цветковых растений.
2. Протисты, особенности среды обитания, строения и жизнедеятельности. Гетеротрофные протисты (на примере инфузории-туфельки).
3. Доврачебная помощь при ожогах, обморожениях, тепловом и солнечном ударах.
Билет № 16
1. Насекомые, особенности их строения и жизнедеятельности (на примере майского жука).
2. Обмен белков, жиров и углеводов.
3. Привести примеры разных способов вегетативного размножения растений.
Билет № 17
1. Млекопитающие, особенности их строения и жизнедеятельности (на примере собаки).
2. Безусловные и условные рефлексы, их биологическое значение.
3. Выбрать из предложенного набора простые и сложные листья. Определить виды жилкования.
Билет № 18
1. Строение и функции репродуктивных систем (мужской и женской) человека.
2. Однодольные и двудольные растения, их отличительные признаки.
3. Установить на рисунках (микропрепаратах, таблицах) черты сходства и различия животной и растительной клеток.
Билет № 19
1. Земноводные, особенности их строения и жизнедеятельности как обитателей двух сред.
2. Строение скелета человека (головы, туловища, позвоночного столба, грудной клетки, верхних и нижних конечностей).
3. Определить на представленных рисунках (таблицах) вегетативные и генеративные почки. Охарактеризовать особенности их строения.
Билет № 20
1. Лишайники как симбиотические организмы. Места обитания, строение таллома, питание, размножение.
2. Гуморальная, нервная и нейрогуморальная регуляция функций организма.
3. Охарактеризовать у ящерицы прыткой черты приспособленности к наземно-воздушному образу жизни.
Билет № 21
1. Строение и функции автономной (вегетативной) нервной системы человека.
2. Особенности строения и процессов жизнедеятельности птиц в связи с приспособлением их к полету.
3. Определить тип плодов в предложенном наборе.
Билет № 22
1. Дыхательная система человека. Газообмен в легких и тканях.
2. Образ жизни и особенности строения ланцетника как низшего хордового животного.
3. Определить на набухшем семени фасоли его составные части.
Організм і середовище
Будь-який об'єкт - живий, неживий завжди знаходиться під впливом певних чинників. Екологічні чинники - це елементи довкілля, що впливають на виникнення, розвиток, існування організмів та швидкість їх пристосування до оточуючого середовища. Такі чинники утворюють групи: часові - еволюційні (великі часові інтервали
- еони, ери, їх періоди ), історичні (порівняно короткі проміжки часу
- первісно общинний лад, рабовласництво, феодалізм, капіталізм, демократичне суспільство, яке неодмінно повинне перетворитися в ноосферне); топологічні (гр. топос - місце), або за місцем дії фактора
- екосистемні (гідро,- атмо-, літосферні); фізіологічні, генетичні - біохімічні структури та процеси, що зумовлюють стійкість організму до умов середовища, здатність пристосовуватися до його змін; за походженням - абіотичні (речовини - сполуки важких, радіоактивних металів у кількості більшій, ніж потрібно для біохімічних реакцій, та фізичні фактори - жорстке ультрафіолетове, радіоактивні випромінювання, які не сприяють життєвим процесам), біотичні - біологічно важливі елементи: вуглець, кисень, азот, водень, кальцій, магній, сірка, залізо, калій, натрій, сполуки яких у певних концентраціях сприяють життєвим процесам, є їх основою; космічні - випромінювання, які в малих дозах ініціюють хімічні процеси, а в надмірних сприяють руйнуванню біологічно важливих структур - вуглеводи, ліпіди, білки, РНК, ДНК, ферменти, мембрани клітин; природно-антропогенні - комплексні фактори, які під впливом суспільної діяльності проявляються природними змінами різних рівнів - глобальними екологічними негараздами: парниковий ефект, руйнування озоносфери, танення льодовиків, підвищення рівня Світового Океану, утворення нових різновидів мікроорганізмів, зменшення біорізноманіття, техногенні - аварії, катастрофи на підприємствах, які негативно впливають на природне середовище за характером дії - енергоінформаційні, фізичні, хімічні, біологічні, кліматичні; за об'єктом впливу - індивідуальні - впливають на окремий організм, групові - змінюють передусім адаптаційні можливості групи особин та видові - позитивно або негативно, що частіше, впливають на вид і можуть сприяти його зникненню, а отже, руйнують генофонд біосфери, соціальні - певні суспільні впливи, наприклад потреби у лісі, воді, кисні, що призводять до негативних змін в біосфері, до її забруднення, зменшення її стабільності, здатності до самовідновлення; за ступенем впливу - обмежуючі - будь-який фактор (речовинний, неречовинний), який обмежує чисельність популяції та територію її розповсюдження; екстремальні - певний фактор, який при певному рівні дії - максимальному або мінімальному значенні активно впливає на існування організму, його групи або навіть виду; мутагенні (гр. мутас - зміна_) - дії середовища, як правило, зовнішнього, які викликають зміни, що сприяють виключенню (елімінації) організму, виду з подальшої еволюції; тератогенні (гр. тератос - каліцтво) - зміни, наприклад мутаційного походження, що роблять подальше самостійне існування організму неможливим; летальні (гр. - смертельні, або елімінуючі) - зміни на біохімічному, фізіологічному рівні, які не сприяють подальшому еволюційному розвитку організму, виду, що і робить неможливим передачу шкідливих генів. Всі чинники обумовлюють певні властивості природного середовища, які характеризують відношення організму до зовнішніх впливів: стійкість, інерційність, ємність, припустимі межі змін, збурення в середовищі, що викликають забруднення та аномалії середовища. Тому слід зважити на основні середовищні характеристики.
Стійкість середовища - це його спроможність до самовідновлення і саморегулювання в межах, що сприяють збереженню біорізноманіття.
Інерційність - спроможність природної системи протидіяти у певних межах впливам зовнішніх чинників без зміни свого стану.
Ємність - спроможність нейтралізувати шкідливі впливи без структурних змін, поглинати надлишки енергії, сторонні речовини.
Припустимі межі змін - межі, в яких природне середовище зберігає певну стійкість без критичних змін.
Збурення в середовищі - одномоментні, випадкові або періодичні, тобто циклічні зворотні зміни, які не призводять до руйнації системи.
Забруднення - накопичення сторонніх речовин в кількостях, що перевищують природні можливості самоочищення.
Аномалії (гр. - відхилення) - локальні, стійкі кількісні відхилення від фонових параметрів природного середовища, пов'язані з місцевими особливостями природи.
Розмаїтість чинників середовища, його властивостей зумовила біологічне різноманіття організмів, їхніх зв'язків із своїм життєвим середовищем. Між всіма живими та неживими об'єктами існують певні матеріально-енергетичні, інформаційні зв'язки, які зумовлюють сталість біосфери як системи. Насамперед це енергетичні потоки, пов'язані з харчовими ланцюгами між різноманітними групами організмів - автотрофи, гетеротрофи, редуценти, консументи. Отже, сталість біосфери зумовлюють взаємодії між групами організмів.
Автотрофи (гр. авто - сам + гр. трофос - харчування) - організми (рослини), що синтезують з неорганічних органічні речовини - вуглеводи, жири, білки в процесі фотосинтезу, або хемосинтезу. Вони ж є і продуцентами (лат. - виробники) - синонім "автотрофи" - ті, що самі харчуються. Це виробники первинних органічних речовин, у хімічних зв'язках молекул яких зосереджена енергія, що використовується іншими, більш високоорганізованими об'єктами, наприклад тваринами - гетеротрофами.
Гетеротрофи (гр. гетерос - різний) - організми, в яких не відбувається синтез первинних органічних речовин з неорганічних. Вони не спроможні безпосередньо використовувати сонячну енергію для біохімічного синтезу органічних речовин. Це тварини, безхлорофільні вищі рослини - паразити, гриби, бактерії. Групу гетеротрофів складають консументи та редуценти.
Консументи (лат. споживач) - це споживачі готової органічної речовини, наприклад тварини, які тісно пов'язані між собою трофічними зв'язками.
Редуценти (лат. відновлювати) - організми, що розщеплюють органічні речовини на неорганічні та інші прості органічні речовини, які знову включаються в процеси біосинтезу. Це мінералізатори органічних речовин, або деструктори (лат. руйнувати), наприклад гриби. Вони повертають в природні системи речовини, необхідні для подальшого використання більш складними організмами, підтримують рівновагу в природному середовищі, його структуру.
Всі організми взаємодіють із довкіллям, його чинниками. По відношенню до умов середовища існування організми утворюють певні групи. Відповідно до екологічної валентності, тобто спроможності утворювати зв'язки з об'єктами, факторами середовища, організми розділяють на дві групи: еврибіонти (гр. широкий), тобто організми з широким діапазоном пристосувань до умов середовища (наприклад сірі пацюки, горобці, кімнатні мухи), та стенобіонти (гр. вузький) - організми з вузьким діапазоном пристосувань, а отже зміна будь-якого фактора може призвести до загибелі (байбак степовий, качкодзьоб, журавель степовий). Для позначення адаптаційних можливостей виду застосовують терміни, що характеризують дію певного чинника і відповідної реакції організму на нього.
Термофіли (гр. термо - тепло та філео - любити) - теплолюбні організми, наприклад синьо-зелені водорості гейзерів Камчатки, рослини, тварини тропічного поясу.
Кріофіли (гр. кріос - холод) - холодолюбні організми, наприклад білий ведмідь, окремі види голотурій, що живуть у воді з температурою не вище одного градуса тепла.
Галофоби (гр. галос - сіль і фобос - страх) - організми, що не переносять високої солоності води. Наприклад, після підвищення солоності води в Азовському море різко зменшилася кількість прісноводних риб - судака, тарані, бо їм необхідна опріснена вода. Їх місце зайняли організми, яким необхідна підвищена солоність, наприклад чорноморські медузи, їх атлантичні родичі - гребневик та берое.
Галофіли - це морські тварини - медузи, актинії, яким потрібна висока солоність води, це перед усім організми Океану, солоних водоймищ.
Стосовно інтенсивності освітлення розрізняють геліофілів (гр. геліос - сонце) - потребують яскравого освітлення, наприклад більшість квіткових, сільськогосподарських рослин, і сциофілів (гр. сциос - тінь), наприклад папороті, мохи, деякі тварини, наприклад кріт, землерийка.
Водні тварини, середовищем життя яких є гірські річки з швидкою течією - реобіонти (гр. рео - текти).
Рослини, які потребують великої кількості атмосферних опадів, високої відносної вологості середовища - гігрофіти. Це перед усім рослини тропіків, де кількість опадів понад 2000 мм за рік.
Між всіма групами організмів існують певні зв'язки, за рахунок яких біосфера існує як стійка у часі та просторі система. Це біотичні зв'язки - взаємовідношення між різними організмами. Вони можуть бути прямими і непрямими. Прямі зв'язки здійснюються при безпосередньому впливі одного організму на інший. Непрямі зв'язки виявляються через вплив на зовнішнє середовище життя.
Антибіоз - тип біотичного зв'язку, при якому одна із взаємодіючих популяцій виробляє речовину, яка шкідливо впливає на конкуруючу з нею популяцію, а отже негативно впливає на неї. Конкуренція - тип біотичних взаємин, при яких види суперничають один з одним у споживанні однакових ресурсів. Конкуренція внутрішньовидова - суперництво, що відбувається між особинами одного виду, конкуренція міжвидова - суперництво близькоспоріднених видів.
Симбіоз (від гр. сим - разом та біо - зв'язок двох різних організмів - симбіонтів, коли між ними існують тісні функціональні, а в багатьох випадках і морфологічні зв'язки. Наприклад, краби співіснують з актиніями, гриби-паразити з рослинами. Симбіоз охоплює всі форми співіснування різних організмів, в тому числі і паразитів. Цей тип зв'язку може проявлятися як на рівні багатоклітинних організмів, так і між окремими клітинами - внутрішньоклітинний симбіоз. При цьому обидва об'єкти мають користь від співіснування. Мутуалізм (лат. - взаємний, обопільний) - форма симбіозу, яка вигідна для обох організмів різних видів, за якого кожен із симбіонтів не може існувати без іншого. Наприклад, жуйні тварини та мікроорганізми їх рубця, і присутність кожного з симбіонтів стає обов'язковим для обох. Коменсалізм (лат. - співтрапезник) - форма симбіозу, при якій один з видів одержує користь, але натомість нічого не дає партнеру.
Квартиранство (нім. - квартира) - особина одного виду використовує іншу, часто іншого виду, в якості притулку для себе; "нахлібництво" - один вид споживає рештки їжі іншого; "співтрапезництво" - кілька видів споживають однакові речовини.
Протокооперація (гр. протос - первісний та лат кооперація -співробітництво, співдружність) - форма симбіозу, при якій спільне існування вигідне для обох видів, популяцій. Нейтралізм (лат. - ні той, ні інший) - форма біотичного зв'язку, при якому спільно живуть організми, не впливаючи один на одного.
Така класифікація організмів за їх властивостями, зв'язками з іншими організмами, видами відбиває їх найбільш загальні відношення до чинників середовища, до наслідків їхньої дії, що закріпилися на певних етапах еволюції.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 32 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
Правильные многогранники и в живой природе. | | | Желаем удачи в выполнении всех заданий викторины! |