Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Сутність глобалізації світових ринків

Читайте также:
  1. I. Сутність ринку та її функції
  2. Puc. 2. Класифікація ринків за призначенням і структурою
  3. Баланс підприємства: сутність, мета складання, структура, взаємозв’язок з рахунками.
  4. Безробіття: сутність, види та соціально-економічні наслідки. Закон Оукена.
  5. Бенчмаркінг як альтернатива маркетингового дослідження: сутність, функції, види.
  6. Буття матеріального. Сутність матерії та форми її існування.
  7. Вартісна оцінка та її сутність.
  8. Введення в економіку. Сутність, предмет і методи економічної теорії.
  9. Видатки бюджету, їх сутність і класифікація.
  10. Визначте сутність, напрямки та перспективи розвитку генетичної інженерії.

Термін „глобальний” у перекладі з французької мови (global) означає загальний, всесвітній, з латинської мови (globus) – куля, з англійської мови (globe) – земна куля. Тобто, коли ми говоримо про речі глобального характеру, то розуміємо як щось узяте в цілому, всебічне, об’єднавче, поширене на всю земну кулю. У більш широкому розумінні глобалазація охоплює всю систему міжнародних відносин (охоплює соціальну, політичну, культурну, релігійну, військову сфери). Проте в системі МЕВ ми маємо справу із глобалізацією світогосподарських зв’язків, які тісно пов’язані з іншими формами міжнародних відносин. Сучасні процеси глобалізації справляють суттєвий вплив на систему міжнародних економічних відносин, детермінують напрями і визначають тенденції розвитку економік окремих країн.

Складність та багатогранність процесу глобалізації, розгляд його з позиції появи нової якості економічних відносин зумовлює проблему неоднозначного його трактування.

Існують такі дефініції глобалізації: глобалізація – це процес інтеграції національних економік з метою розв’язання глобальних проблем людства; глобалізація – явище взаємозалежності економік, зумовлене міжнародним обміном товарів і послуг та потоками капіталів; глобалізація – це такий стан речей, за якого досягнення, рішення і діяльність людей в одній частині світу справляють вагомий вплив на окремих індивідів та спільноти людей в інших частинах планети.

У науковому лексиконі термін “глобалізація” був введений Р. Робертсоном, який вперше його застосував в 1983 р. У 1985 р. він дав тлумачення терміну, а в 1992 р. виклав основи цієї концепції у спеціальному дослідженні.

Т. Левіт визначав терміном „глобалізація” феномен злиття ринків окремих видів продуктів, що виробляються транснаціональними корпораціями (ТНК) [1].

Термін „глобалізація” консультантом Гарвардської школи бізнесу К. Оме інтерпретується з огляду на втрату в сучасних умовах економічного націоналізму окремими державами та появою на міжнародній економічній арені „глобальних компаній” за умови, що світова економіка визначається взаємозв’язком трьох світових центрів розвитку (ЄС, НАФТА, АТЕС) [2].

Професор Паризького інституту політичних досліджень Б. Баді зазначає, що вимірами категорії „глобалізація” є уніфікація світових стандартів життя, формування єдиних цінностей, звичаїв та норм поведінки, поява нових акторів на планетарній сцені – глобальних фірм, релігійних угрупувань, транснаціональних управлінських структур.

Л. Клайн фактично ототожнює глобалізацією з новим етапом лібералізації міжнародної торгівлі [3].

А. Тейт додатково до ознак глобалізації, окрім зростання масштабів міжнародної торгівлі, додає розширення сфери руху послуг та капіталів [4].

Глобалізація виявляється у зростанні міжнародної торгівлі й інвестицій, диверсифікації світових фінансових ринків та ринків робочої сили, значному підвищенні ролі транснаціональних компаній у світогосподарських процесах, загострені глобальної конкуренції, появі системи стратегічного менеджменту [5].

А. Окара зазначає, що глобалізація – це об’єктивний процес, викликаний економічною інтеграцією, розвитком техніки, єдиного планетарного інформаційного поля [6].

Глобалізація – це процес поступового утворення універсального світового середовища ринкової діяльності завдяки зниженню та скасуванню країнами тарифних та нетарифних регуляторів зовнішньої торгівлі, лібералізації руху факторів виробництва та розвитку транснаціональних господарських структур [7, с.639].

Глобалізація – це явище, яке породжене переходом від індустріальної до постіндустріальної стадії економічного розвитку, характерне для формування основ ноосферно-космічної цивілізації [8, с.51]. Вважаємо, що така дефініція глобалізації визначає її саме як ідеологію розвитку системи сучасного світового господарства. Теоретичним підґрунтям глобалізації, на нашу думку, повинна стати концепція сталого розвитку. Цікаво, що виникнення концепції сталого розвитку та поява в міжнародному економічному лексиконі терміну глобалізація практично збігаються. Задля розв’язання проблем у секторі екорозвитку, в 1983 р. Генеральною Асамблеєю ООН була створена Міжнародна комісія ООН по охороні навколишнього середовища і розвитку. Саме в доповіді голови комісії, прем’єр-міністра Норвегії Гро Харлема Брундтландапід назвою „Our Common Future (The Brundtland Report)” в 1987 г. вперше прозвучало поняття „sustainable development”. Переклад якого у вітчизняній науці отримав назву „сталий розвиток”. В червні 1992 р. у м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія) Конференція ООН з питань охорони навколишнього середовища та розвитку документально закріпила ідею стійкого розвитку, підтвердивши глобальність екологічної проблематики. Згідно з міжнародно прийнятим визначенням сталий розвиток має„задовольняти потреби сучасності, не ставлячи під загрозу якість життя майбутніх поколінь”.

Економічна глобалізація є процесом посилення взаємозв’язку національних економік країн світу через систему МЕВ, формування світового інформаційного простору, виходу бізнесу за національні кордони шляхом формування ТНК, впровадження і розвитку в практиці міжнародних відносин і політичного життя народів світу демократичних цінностей.

Основні ознаки процесу глобалізації:

- зростання цілісності та єдності світового господарства, що знаходить свій прояв через поглиблення міжнародного поділ праці, відкриття національних ринків країн, формування міжнародних виробничих комплексів;

- об’єднання країн для вирішення глобальних проблем розвитку економіки та людства загалом;

- розширення світових комунікативних систем;

- динаміка та значна диверсифікованість науково-технічного прогресу;

- зростання фінансової єдності та взаємозалежності фінансово-економічних систем країн світу;

- послаблення можливостей національних держав щодо формування незалежної економічної політики;

- розширення масштабів інтенсифікація руху товарів, капіталів, трудових ресурсів;

- тяжіння світової економіки до єдиних стандартів, цінностей, принципів функціонування (зародження основ міжнародного громадянського суспільства);

- поява в системі світової економіки нових суб’єктів, які починають домінувати в міжнародній економічній системі: міжнародні та регіональні організації, багатонаціональні корпорації, інституціональні інвестори, неурядові організації, великі міські мегаполіси, окремі видатні особистості).

У сучасному світі глобалізація справляє домінуючий вплив на економічний розвиток будь-якої держави. Через розповсюдження інновацій у сфері технологій і менеджменту, активний обмін товарами, послугами, інвестиціями, посилення уваги до важливих проблем людства вона сприяє підвищенню ефективності функціонування національних економік. Інша справа, що глобалізація поряд із позитивними наслідками має і негативні наслідки. Негативними наслідками глобалізації є: посилення нерівномірності розвитку країн світу; нав’язування сильними країнами своєї волі, нераціональної структури господарства, політичної та економічної залежності.

Глобальна компанія – це компанія, яка функціонує у різних регіонах світу, використовуючи можливості й переваги у витратах виробництва, логістики, маркетингу, фінансів і репутації своєї продукції на кожному конкретному ринку, що невластиво компаніям, які працюють на внутрішній ринок. Глобалізація компанії залежить від того, наскільки ефективно вона диверсифікувала свої надходження, розмістила активи в різних країнах з метою нарощування обсягів експорту товарів, послуг та використання регіональних переваг, пов’язаних з доступом до дешевих ринків природних ресурсів та робочої сили. Успіх глобальних компаній залежить від рівня визнання їх продукції споживачами з різних країн. Причини визнання продукції глобальних компаній споживачами полягають у її відносній дешевизні та якості. Усі ці фактори підкріплюються масштабними професійними рекламними кампаніями продукції глобальних компаній (наприклад, рекламу та безпосередньо саму продукцію таких компаній, як LG, Sony, Panasonic, Toshiba, Philips, Mc Donalds, Coca-Cola, Pepsi-Cola тощо можна зустріти в багатьох країнах світу незалежно від рівня їх економічного розвитку, що свідчить про їх глобальний масштаб діяльності). Додатковими показниками визначення рівня глобалізації компанії є внутрішньофірмова торгівля напівфабрикатами, заготовками, готовою продукцією, внутрішньофірмові потоки технологій.




Дата добавления: 2014-12-23; просмотров: 29 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав