У міжнародному вимірі існує диференціація організації інноваційних процесів у рамках об'єднань підприємств. Наприклад, у країнах Європейського Союзу науково-технічний розвиток об'єднань підприємств здійснюється на основі міжфірмової кооперації. Реалізація інноваційної політики тут здійснюється через створення наукових та технологічних парків.
Виробничі компанії розташовані в зоні азіатського регіону, наприклад, Японії, розвивають тісну кооперацію з науковим сектором. При цьому існує висока частка державного регулювання. Інноваційні структури функціонують у вигляді технополісів.
У США широкого поширення набуло венчурне підприємництво. Компанії в цій країні функціонують на базі наукових парків, які є структурними елементами великих університетів.
Поглиблення зв'язків між наукою і виробництвом відображається в найрізноманітніших організаційних формах: науково-виробничі об'єднання, міжгалузеві науково-технічні комплекси, міжгалузеві державні об'єднання, інженерні центри тощо.
Науково-виробниче об'єднання (НВО), науково-виробничий комплекс (НВК) – це корпорація, яка являє собою єдиний науково-виробничий і господарський комплекс, до складу якого входять науково-дослідні, проектно-конструкторські й технологічні організації та підприємства або ряд підприємств. Головне завдання НВО, НВК – розробка та створення в найкоротші терміни нових високоефективних видів техніки, технології і продукції, які визначають науково-технічний прогрес у галузевому масштабі. Наприклад, в Україні на базі 25 великотоварних агропромислових об'єднань у 7 регіонах країни створено науково-виробничі корпорації з виробництва наукоємної продукції. Для вирішення проблеми інтеграції агронаукового та агробізнесового потенціалів було створено Інститут інноваційного провайдингу.
Міжгалузевий науково-технічний комплекс (МНТК) – відносно нова форма поєднання науки з виробництвом, покликана не тільки усунути відомчі бар'єри між наукою та виробництвом, а й повністю підготувати наукові ідеї до широкомасштабного впровадження. МНТК включає науково-дослідні та конструкторські організації, установи, дослідні виробництва. Провідну роль в МНТК відіграє головна організація – науковий колектив, здатний висувати прогресивні ідеї.
Міжгалузеві державні об'єднання (МГО) – мають на меті прискорити інтеграцію науки з виробництвом, удосконалити методи й механізми економічних відносин між наукою та виробництвом. До складу МГО входять виробничі, наукові та обслуговуючі об'єднання, а також організації, які діють на умовах повної самоокупності. МГО повністю відповідають за кінцеві результати своєї діяльності, діють за принципом самофінансування й виплачують державі податок з одержаного прибутку. Вищим органом керівництва МГО є рада директорів, яка складається з керівників підрозділів. Поточне керівництво здійснює правління МГО, яке обирається радою директорів. Інженерні центри (Щ) створюються в тому випадку, коли завдяки фундаментальним дослідженням одержано конкретні результати, що мають велике практичне значення, а їх реалізація в умовах діючого виробництва не має достатнього забезпечення. У цих випадках інженерні центри беруть на себе прискорену розробку нових прогресивних технологій, зразків техніки, матеріалів, обладнання і систем управління, забезпечують їх широкомасштабне впровадження й високоефективну експлуатацію на підприємствах. Структура інженерного центру така: науковий відділ, конструкторсько-технологічне бюро та дослідне виробництво.
Вузівсько-промислові дослідницькі центри – об'єднання фінансових коштів і матеріально-технічної бази підприємств з кваліфікованими вузівськими кадрами. Прикладом функціонування таких центрів може бути найбільший нині функціонуючий технопарк "Силіконова долина" (США). Створений в середині ХХ ст. він мав за мету перш за все забезпечити комерціалізацію розробок Стенфордського університету. Університет співпрацював з компанією "Hewlett Packard" у сфері розвитку мікроелектроніки.
В Україні для сприяння створенню технологічних парків передбачено ряд економічних пільг, які характерні для вільних економічних зон. У разі виконання інноваційних проектів за пріоритетними напрямами діяльності технопарків його учасникам надається спеціальний режим інноваційної та інвестиційної діяльності щодо отримання пільг з оподаткування прибутку підприємств, сплати податку на додану вартість, надання валютних та митних пільг. Конкретно учасники технопарку звільняються від податку на прибуток, отриманого в рамках виконання проекту технопарку (50 % суми податку йде на спеціальний рахунок виконавця вказаного проекту, а 50 % – на спецрахунок технопарку); звільняються від ввізного мита при ввезенні в Україну для реалізації проектів технопарків нових устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні; отримують податковий вексель на суми податкового зобов'язання, що нараховуються згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" при імпорті нових устаткування, обладнання та комплектуючих, зі строком погашення на 720 календарний день, а при імпорті матеріалів, які не виробляються в Україні, зі строком погашення на 180 календарний день з дня надання векселя органу митного контролю.
Нині в країні функціонують такі технопарки як: "Інститут електрозварювання ім. Патона", "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка і сенсорна техніка", "Інститут технічної теплофізики", "Інтелектуальні інформаційні технології", "Київська політехніка" (м. Київ), "Інститут монокристалів" (м. Харків), "Вуглемаш" (м. Донецьк), "Яворів" (м. Львів).
Наприклад, технопарк "Яворів", який з 1999 р. діяв виключно в рамках спеціальної економічної зони "Яворів" як науково-технологічний парк малих підприємств, в 2007 р. отримав статус загальнодержавної інноваційної структури, яка діє в рамках спеціального режиму інноваційної діяльності технологічних парків. Пріоритетними напрямками діяльності технопарку "Яворів" (затверджені Постановою Президії Національної академії наук України) є: удосконалення хімічних технологій, розробка нових матеріалів, розвиток біотехнологій; машинобудування та організація виробництва побутової техніки з використанням вітчизняних технологій; мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації; розвиток інноваційної культури суспільства; охорона і оздоровлення людини і навколишнього середовища.
Окрім технопарків створюються договірні об'єднання суб'єктів господарювання за принципом поєднання можливостей освіти, науки, виробництва і бізнесу шляхом координації виконання інноваційних проектів його учасниками, партнерами. Такі об'єднання функціонують як наукові парки. Наукові парки дають можливість створювати високоінтелектуальну продукцію, здійснювати науковий і кадровий супровід її промислового випуску та виведення на ринки. При цьому на практиці мають бути поєднані інтереси основних учасників інноваційного процесу від науки, освіти, виробництва та бізнесу.
Наприклад, науковий парк "Київська політехніка" створений на базі Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут" (НТУ "КПІ") з метою організації масової інноваційної діяльності, спрямованої на інтенсифікацію процесів розроблення, виробництва та впровадження високотехнологічної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, підвищення надходжень до державного та місцевих бюджетів, прискорення інноваційного розвитку економіки України. До складу Наукового парку входять підрозділи НТУ "КПІ", наукові, виробничі, навчальні організації, технопарк „Київська політехніка”, бізнес-інкубатор „Київська політехніка”, що працюють у галузі високих технологій, а також консалтингові, юридичні, фінансові та інші суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють кадрове, правове, інвестиційне забезпечення і супровід інноваційної діяльності.
Венчурні фірми – малі підприємства, що спеціалізуються на розробці наукових ідей та їх втіленні в нові технології і нові продукти. Виконують функцію зв'язку між фундаментальними дослідженнями й виробництвом. Компанії можуть створювати загальні венчурні фонди, куди можуть звертатися функціональні працівники, наприклад, інженери для отримання матеріальної підтримки власних інноваційних проектів. Якщо компанія зацікавилася та переконалася в доцільності реалізації такого проекту, то відповідні кошти виділяються з бюджету фонду.
У рамках об'єднань підприємств можуть створюватися нові фірми, які отримують певну самостійність. Вона визначена рамками фінансового контролю головної компанії об'єднання, яка виступає основним власником акцій нової фірми. Відповідно головна компанія дістає ексклюзивні права на провадження у своїй діяльності інноваційних досягнень.
Крім самостійних венчурних фірм об'єднання підприємств можуть створювати у своїй структурі спеціальні підрозділи. Вони призначені для відбору та фінансування нових ідей та технологій, які пропонуються незалежними малими наукомісткими фірмами або співробітниками самої корпорації. Такі спеціалізовані підрозділи називають “внутрішніми венчурами”. Згодом вони можуть переростати у виробничий підрозділ корпорації з можливістю реалізації інноваційної продукції існуючими каналами збуту корпорації.
Дата добавления: 2014-12-23; просмотров: 42 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |