По закону (ст. 128 ГК РФ) объекты гражданского права подразделяются на следующие пять видов:
имущество;
работа и услуги;
информация;
результаты интеллектуальной деятельности;
нематериальные блага.
14. Субъекты гражданского права — это носители (обладатели) гражданских прав и обязанностей. Субъектом гражданского права может быть только лицо, которое обладает определенным статусом — является правоспособным и дееспособным. Субъектами гражданского права могут быть: 1) граждане (физические лица); 2) юридические лица; 3) государство — Российская Федерация и ее субъекты, а также городские и сельские поселения и другие муниципальные образования.
Граждане. Как субъекты гражданского права граждане обладают правоспособностью и дееспособностью.
По объему дееспособности граждане подразделяются на четыре группы:
1) полностью дееспособные, 2) частично дееспособные, 3) ограниченно дееспособные и 4) недееспособные.
Полностью дееспособные граждане — это граждане, достигшие 18 лет (совершеннолетние граждане), — ст. 21 ч. 1 ГК РФ. Из этого правила есть два исключения. Первое:
когда законом допускается вступление в брак до достижения 18 лет, гражданин, не достигший этого возраста, приобретает дееспособность в полном объеме со времени вступления в брак. Второе, если несовершеннолетний работает или занимается предпринимательской деятельностью, он также при определенных условиях может быть признан полностью дееспособным (ст. 27 ч. 1 ГК РФ). Полностью дееспособные граждане могут самостоятельно приобретать любые гражданские права, также как и принимать на себя и исполнять любые гражданские обязанности.
15. Гражданин может быть объявлен судом умершим, если в месте его жительства нет сведений о месте его пребывания в течение пяти лет, а если он пропал без вести при обстоятельствах, угрожавших смертью или дающих основание предполагать его гибель от определенного несчастного случая, - в течение шести месяцев.
16. Организация, существующая в форме юридического лица, имеет следующие признаки:
наличие обособленного имущества на праве собственности или на праве хозяйственного ведения, или на праве оперативного управления, учитываемого в самостоятельном бухгалтерском балансе;
наличие обособленной от имущества учредителей (собственников) юридического лица его имущественной ответственности всем имеющимся у него на балансе имуществом; первые не отвечают по обязательствам образованного ими юридического лица (кроме случаев, когда это предусмотрено законом), а оно в свою очередь не отвечает по обязательствам своих учредителей (собственников);
самостоятельное участие в гражданско-правовых отношениях от
своего имени, а не от имени своих учредителей (собственников), включающее приобретение и реализацию имущественных и личных неимущественных прав и несение обязанностей, разрешенных действующим законодательством;
право защищать свои интересы законным путем, т. е. выступать истцом и ответчиком в суде;
наличие свидетельства о государственной регистрации в качестве юридического лица.
В соответствии с Гражданским кодексом РФ разрешенные по закону юридические лица классифицируются по:
цели деятельности (получение прибыли или достижение любых других не запрещенных законом целей, кроме получения прибыли);
организационно-правовой форме, т. е. по разрешенным видам организаций;
характеру отношений между юридическим лицом и его учредителями с точки зрения наличия или отсутствия у учредителей прав собственности на вносимые ими вклады в имущество этого юридического лица.
17. Организационно-правовая форма — способ закрепления и использования имущества хозяйствующим субъектом и вытекающие из этого его правовое положение и цели предпринимательской деятельности.[1]
К хозяйствующим субъектам в ОКОПФ относятся любые юридические лица, а также организации, осуществляющие свою деятельность без образования юридического лица, и индивидуальные предприниматели.
В общероссийском классификаторе организационно-правовых форм (ОКОПФ) (ОК 028-99 (в ред изменения N 1/99)) каждой организационно-правовой форме соответствует двухразрядный цифровой код, наименование организационно-правовой формы, алгоритм сбора.
С 01.01.2013 года принята и введена в действие приказом Федерального агентства по техническому регулированию и метрологии от 16 октября 2012 г. № 505-ст новая версия Общероссийского классификатора организационно-правовых форм (ОКОПФ) ОК 028-2012 взамен Общероссийского классификатора организационно-правовых форм (ОКОПФ) ОК 028-99.
18. Сделкой признаются действия граждан и юридических лиц, направленные на установление, изменение или прекращение гражданских прав и обязанностей.
1. Виды сделок в зависимости от количеств участвующих в сделке сторон: односторонние, двусторонние и многосторонние сделки (п. 1 ст. 154 ГК РФ).
В основу данной классификации положена информация о количестве лиц, выражение воли которых необходимо и достаточно для совершения сделки.
Односторонней сделкой в соответствии с п. 2 ст. 154 ГК РФ признается сделка, для совершения которой достаточно выражения воли одной стороны (например, совершение завещания, отказ от права собственности на имущество, отказ от принятия наследства, выдача доверенности, объявление публичного конкурса). Такого рода действия не требуют чьего-либо согласия либо одобрения.
В соответствии со ст. 156 ГК РФ к односторонним сделкам применяются общие положения об обязательствах и о договорах постольку, поскольку это не противоречит закону, одностороннему характеру и существу сделки.
Для заключения большинства сделок необходимо выражение воли двух сторон(двусторонние сделки) либо трех и более сторон (многосторонние сделки); такие сделки также именуются договорами (п. 3 ст. 154 ГК РФ);
2. Виды сделок в зависимости от значения основания сделки для ее действительности: каузальные и абстрактные сделки.
Любая сделка имеет правовую цель, к достижению которой стремятся субъекты. Изкаузальной сделки видно, какую цель она преследует. Действительность каузальной сделки ставится в зависимость от ее цели. Причем цель должна обладать двумя признаками: быть законной и достижимой. Несоблюдение этих условий влечет недействительность сделки.
Из общего правила о необходимости наличия основания для действительности сделки существуют установленные законом исключения, когда основание сделки является юридически безразличным. Такие сделки именуютабстрактными.
Фидуциарные сделки (от лат.fidueia - доверие) — сделки, которые имеют доверительный характер. Так, поручение, передача имущества в доверительное управление связаны с наличием так называемых лично-доверительных отношений сторон.
Утрата доверительного характера взаимоотношений сторон может привести к прекращению отношений в одностороннем порядке. Так, поверенный и доверитель в договоре поручения вправе в любое время отказаться от договора. Кроме того, по обязательствам из таких сделок обычно не может происходить правопреемство, и смерть любой из сторон прекращает действие сделки.
Биржевые сделки выделяются в отдельную группу в связи с их спецификой. Основными особенностями биржевых сделок являются субъектный состав (заключаются только лицами, допущенными к торгам на бирже), место заключения (товарная или фондовая биржа), предмет (биржевой товар) и регистрация.
Биржевой сделкой признается зарегистрированный биржей договор (соглашение), заключаемый участниками биржевой торговли в отношении биржевого товара в ходе биржевых торгов. Сделки, совершенные на бирже, но не соответствующие указанным требованиям, не являются биржевыми.
19. Представительство — представляет собой сделку, совершаемую одним лицом (представителем) от имени другого лица (представляемого) в силу полномочия, основанного на доверенности, законе либо административном акте, которые непосредственно создают, изменяют или прекращают гражданские права и обязанности представляемого (ст. 182 ч. 1 ГК РФ).
Доверенность — документ, выдаваемый одним лицом другому для представительства перед третьим лицом.
В соответствии с законодательством России доверенность может быть как в простой письменной форме, так и нотариально удостоверенной. Доверенность на совершение действий, требующих нотариального удостоверения (так называемой «нотариальной формы»), должна быть нотариально удостоверена. Доверенность на совершение действий, не требующих нотариального удостоверения, имеет силу и без нотариального удостоверения.
20.Имущественные и личные неимущественные гражданские права возникают, изменяются, передаются, защищаются и прекращаются на основе или в рамках таких юридических фактов, как сроки и исковая давность.
1. В зависимости от того, кем устанавливаются сроки, последние бывают законными, договорными и судебными. Законные сроки зафиксированы в законах и иных нормативных актах. Например, законом установлен трехлетний общий срок исковой давности (ст. 196 Гражданского кодекса). Договорные сроки устанавливаются соглашением сторон. Судебные сроки устанавливаются судом, арбитражным или третейским судом. В частности, суд может назначить срок для опубликования опровержения сведений, порочащих честь и достоинство гражданина (ст. 152 Гражданского кодекса).
2. В зависимости от порождаемых сроками правовых последствий различают сроки:
правообразующие - эти сроки определяют момент возникновения гражданских прав и обязанностей. Например, момент передачи вещи по общему правилу определяет момент возникновения и права собственности на нее (ст. 223 Гражданского кодекса);
правоизменяющие - наступление или истечение такого вида срока влечет за собой изменение гражданских прав и обязанностей. Так, просрочка передачи или принятия вещи приводит к тому, что риск случайной гибели переходит на сторону, допустившую просрочку;
правопрекращающие - эти сроки приводят к прекращению прав и обязанностей. В частности, если кредиторы наследодателя не заявят свои претензии в течение шести месяцев со дня открытия наследства, эти претензии считаются погашенными.
3. По характеру определения сроков последние делятся:
на императивные - они точно определены законом и не могут быть изменены по соглашению сторон;
диспозитивные - эти сроки хотя и предусмотрены законом, но могут быть изменены соглашением сторон;
абсолютно определенные - эти сроки указывают на точный момент или период времени, с которыми связывают юридические последствия;
относительно определенные - эти сроки характеризуются меньшей точностью, однако также связаны с каким-либо конкретным периодом или моментом времени;
неопределенные - эти сроки имеют место тогда, когда законом или договором вообще не установлен какой-либо временной ориентир, хотя и предполагается, что соответствующее правоотношение имеет временные границы;
общие - эти сроки имеют общее значение, т. е. касаются любых субъектов гражданского права и всех однотипных случаев;
специальные - эти сроки устанавливаются в качестве исключений из общего правила и действуют в случаях, прямо указанных в законе.
4. Наконец, в зависимости от назначения сроков различают сроки осуществления гражданских прав, сроки исполнения граждонских обязанностей и сроки защиты гражданских прав. Первую группу образуют сроки, в течение которых обладатель субъективного права может реализовать те возможности, которые заложены в субъективном праве. Чаще всего они устанавливаются законом или иными нормативными актами, но могут предусматриваться и соглашением сторон. Вторая группа представляет срок, в течение которого должник обязан совершить определенные действия или, наоборот, воздержаться от их совершения. Этот срок может быть предусмотрен законом, административным актом или договором. Третью группу образует срок, в течение которого определенное лицо может требовать принудительного осуществления или защиты своего нарушенного права.
Общий и специальные сроки исковой давности. Общий срок исковой давности установлен в три года. Специальные сроки могут быть более (к примеру, 10 лет по государственным долговым товарным обязательствам) и менее (в частности, два года по требованиям, вытекающим из договора имущественного страхования) длительными по сравнению с общим сроком.
21.Гражданское законодательство подразумевают следующее деление форм собственности. 1. Частная собственность подразделяется на собственность граждан и собственность юридических лиц. 2. Государственная собственность подразделяется на федеральную, принадлежащую Российской Федерации, и собственность, принадлежащую субъектам Федерации: республикам, краям, областям, городам федерального значения, автономным областям и автономным округам. 3. Муниципальная собственность подразделяется на собственность городов, поселков и других муниципальных образований.
22. Статья 10. Заключение брака
1. Брак заключается в органах записи актов гражданского состояния.
2. Права и обязанности супругов возникают со дня государственной регистрации заключения брака в органах записи актов гражданского состояния.
Статья 11. Порядок заключения брака
1. Заключение брака производится в личном присутствии лиц, вступающих в брак, по истечении месяца со дня подачи ими заявления в органы записи актов гражданского состояния.
При наличии уважительных причин орган записи актов гражданского состояния по месту государственной регистрации заключения брака может разрешить заключение брака до истечения месяца, а также может увеличить этот срок, но не более чем на месяц.
При наличии особых обстоятельств (беременности, рождения ребенка, непосредственной угрозы жизни одной из сторон и других особых обстоятельств) брак может быть заключен в день подачи заявления.
2. Государственная регистрация заключения брака производится в порядке, установленном для государственной регистрации актов гражданского состояния.
3. Отказ органа записи актов гражданского состояния в регистрации брака может быть обжалован в суд лицами, желающими вступить в брак (одним из них).
Статья 12. Условия заключения брака
1. Для заключения брака необходимы взаимное добровольное согласие мужчины и женщины, вступающих в брак, и достижение ими брачного возраста.
2. Брак не может быть заключен при наличии обстоятельств, указанных в статье 14 настоящего Кодекса.
Статья 13. Брачный возраст
1. Брачный возраст устанавливается в восемнадцать лет.
2. При наличии уважительных причин органы местного самоуправления по месту жительства лиц, желающих вступить в брак, вправе по просьбе данных лиц разрешить вступить в брак лицам, достигшим возраста шестнадцати лет.
Порядок и условия, при наличии которых вступление в брак в виде исключения с учетом особых обстоятельств может быть разрешено до достижения возраста шестнадцати лет, могут быть установлены законами субъектов Российской Федерации.
Статья 14. Обстоятельства, препятствующие заключению брака
Не допускается заключение брака между:
лицами, из которых хотя бы одно лицо уже состоит в другом зарегистрированном браке;
близкими родственниками (родственниками по прямой восходящей и нисходящей линии (родителями и детьми, дедушкой, бабушкой и внуками), полнородными и неполнородными (имеющими общих отца или мать) братьями и сестрами);
усыновителями и усыновленными;
лицами, из которых хотя бы одно лицо признано судом недееспособным вследствие психического расстройства.
Статья 15. Медицинское обследование лиц, вступающих в брак
Информация об изменениях:Федеральным законом от 25 ноября 2013 г. N 317-ФЗ в пункт 1 статьи 15 настоящего Кодекса внесены измененияСм. текст пункта в предыдущей редакции
1. Медицинское обследование лиц, вступающих в брак, а также консультирование по медико-генетическим вопросам и вопросам планирования семьи проводятся медицинскими организациями государственной системы здравоохранения и муниципальной системы здравоохранения по месту их жительства бесплатно и только с согласия лиц, вступающих в брак.
Информация об изменениях:Федеральным законом от 25 ноября 2013 г. N 317-ФЗ в пункт 2 статьи 15 настоящего Кодекса внесены измененияСм. текст пункта в предыдущей редакции
2. Результаты обследования лица, вступающего в брак, составляют врачебную тайну и могут быть сообщены лицу, с которым оно намерено заключить брак, только с согласия лица, прошедшего обследование.
ГАРАНТ:К признанию недействительным брака в соответствии со статьей 15 настоящего Кодекса применяются сроки исковой давности, установленные статьей 181 Гражданского кодекса РФ для признания оспоримой сделки недействительной
3. Если одно из лиц, вступающих в брак, скрыло от другого лица наличие венерической болезни или ВИЧ-инфекции, последнее вправе обратиться в суд с требованием о признании брака недействительным (статьи 27 - 30 настоящего Кодекса).
23. Личные права и обязанности супругов следующие.
Вступая в брак, супруги могут по своему желанию избрать фамилию одного из супругов в качестве общей или сохранить добрачную фамилию, возможно также их соединение (двойная фамилия). Супруги свободны в принятии решений по вопросам выбора профессии, рода занятий, места жительства. К личнымнеимущественным правам относятся также права:
на совместное решение вопросов жизни семьи;
дачу согласия на усыновление ребенка другим супругом;
расторжение брака и др.
Данные права одного из супругов предполагают соответственно наличие обязанности у другого (обязанность получить согласие на усыновление ребенка, обязанность не препятствовать выбору занятия, профессии и т. д.).
Помимо общей собственности, каждый из супругов вправе иметь личное имущество, которое состоит:
из имущества, принадлежавшего супругу до вступления в брак;
имущества, полученного во время брака в дар или в порядке наследования;
вещей индивидуального пользования (одежда, обувь и др.), кроме драгоценностей и предметов роскоши.
24. Алиментные отношения
Взаимная обязанность супругов материально поддерживать друг друга является не только моральной, но и правовой. В случае отказа от такой поддержки и отсутствия соглашения между супругами об уплате алиментов нуждающийся супруг может обратиться в суд.
Алименты в период брака могут быть взысканы с супруга, обладающего необходимыми для этого средствами, в пользу:
нетрудоспособного нуждающегося супруга;
жены в период беременности и в течение трех лет со дня рождения общего ребенка;
нуждающегося супруга, осуществляющего уход за общим ребенком-инвалидом с детства I группы.
В определенных законом случаях право на получение алиментов от другого супруга имеет и бывший супруг после расторжения брака, например бывшая жена в период беременности и в течение трех лет со дня рождения общего ребенка.
Алименты взыскиваются в определенной денежной сумме, подлежащей выплате ежемесячно.
25. Занятость – это деятельность граждан, связанная с удовлетворением личных и общественных потребностей, не противоречащая законодательству РФ и приносящая, как правило, им заработок (трудовой доход).
Безработными признаются трудоспособные граждане, которые не имеют работы и заработка, зарегистрированные в службе занятости в целях поиска подходящей работы и готовые приступить к ней. При этом не учитывается оплата за выполнение общественных работ по направлению службы занятости, а также выплаты выходного пособия и сохраняемого среднего заработка работникам, уволенным из организаций в связи с их ликвидацией, сокращением численности или штата.
Следует указать, что статус безработного не дается пожизненно.Он по мере подыскания подходящей работы может быть ликвидирован.
Подходящая работа – это в соответствии со ст. 4 Закона такая работа, которая соответствует профессиональной пригодности работника с учетом уровня его профессиональной подготовки, прежней работы, состояния здоровья, транспортной доступности рабочего места.
В частности, подходящей не может считаться работа, если: она связана с переменой места жительства без согласия гражданина; условия труда не соответствуют правилам и нормам по охране труда; предлагаемый заработок ниже среднего заработка гражданина, исчисленного за последние два месяца по последнему месту работы.
Высвобождаемые работники – это лица, состоящие в трудовых или ученических правоотношениях и подлежащие увольнению в связи с прекращением деятельности предприятия (его ликвидацией, реорганизацией), сокращением численности или штата работников. Поэтому лица, уволенные по другим основаниям, не могут считаться высвобождаемыми работниками, и на них не распространяются льготы и гарантии, предусмотренные для высвобождаемых работников.
Трудоустройство – это субъективное право граждан, имеющее всеобщий характер. Оно реализуется посредством обращения правообладателя к органу трудоустройства. В результате возникает правоотношение по трудоустройству между гражданином и центром занятости, а после получения направления такого центра правоотношение возникает между гражданином и предприятием, в которое выдано направление. Решающую роль в РФ в данной сфере играет государственная служба занятости и предприятия. Государственная служба занятости занимает ведущее место.
26. Право граждан на выбор места работы
1. Граждане имеют право на выбор места работы путем прямого обращения к работодателю, или путем бесплатного посредничества органов службы занятости, или с помощью других организаций по содействию в трудоустройстве населения.
2. Решение о приеме на работу оформляется путем заключения трудового договора между работодателем и лицом, принимаемым на работу.
Порядок и условия заключения трудовых договоров при трудоустройстве регулируются законодательством Российской Федерации о труде.
Право граждан на консультацию, профессиональную ориентацию, содействие в переезде и переселении в другую местность для трудоустройства, психологическую поддержку, профессиональное обучение и дополнительное профессиональное образование, получение информации в органах службы занятости
1. Граждане имеют право на бесплатную консультацию, бесплатное получение информации и услуг, которые связаны с профессиональной ориентацией, в органах службы занятости в целях выбора сферы деятельности (профессии), трудоустройства, возможности прохождения профессионального обучения и получения дополнительного профессионального образования. Органы службы занятости обеспечивают возможность получения гражданами указанных услуг в электронной форме в соответствии с законодательством об организации предоставления государственных и муниципальных услуг.
Деталізована класифікація чинників
для зростання продуктивності праці на підприємстві
Структурні зрушення у виробництві
- зміна питомої ваги окремих видів продукції (послуг) та виробництв
Підвищення технічного рівня виробництва
- заміна діючих технічних засобів прогресивнішими. Модернізація обладнання;
- запровадження систем машин;
- механізація та автоматизація виробництва;
- застосування прогресивних технологій;
- використання економічних видів сировини та енергії
Удосконалення управління, організації виробництва та праці
- удосконалення структур та раціональний розподіл функцій управління;
- запровадження раціонального розподілу та організації праці робітників;
- збільшення реального фонду робочого часу;
- поліпшення ергономічних характеристик праці
Збільшення обсягів виробництва
- відносне зменшення чисельності промислово-виробничого персоналу завдяки зростанню обсягів виробництва
Галузеві фактори
- збільшення робочого періоду в сезонних виробництвах;
- змінювання геологічних умов видобутку та корисних компонентів руди
Наведення та освоєння нових виробничих об’эктів
- диверсифікація виробництва та введення в дію нових цехів.
Середньооблікова чисельність за місяць визначається сумою чисельності працюючих за кожен день місяця, враховуючи святкові і вихідні дні, (за святкові і вихідні береться та чисельність, що і в день перед святковим і вихідним), поділеної на кількість календарних днів місяця.
Якщо підприємство працювало неповний місяць, то середньооблікова чисельність визначається сумою середньооблікової чисельності за кожен відпрацьований день, враховуючи святкові і вихідні, поділеною на повну календарну кількість днів.
Оборот по звільненню визначається відношенням кількості звільнених у підприємства за даний період до середньо облікової чисельності працюючих за цей період.
Оборот по звільненню це відношення кількості звільнених до середньо облікової чисельності за той самий період.
Коефіцієнт плинності – це відношення кількості звільнених за прогули, по власному бажанню та інші порушення трудової дисципліни, до середньо облікової чисельності за той самий період.
Коефіцієнт постійності кадрів – це відношення кількості працюючих, які є в списку підприємства цілий рік до середньо облікової чисельності за рік.
Середньооблікова чисельність за рік – це відношення суми середньо облікової чисельності за кожен місяць року до кількості місяців в році.
Абсолютна економія робочої сили - це різниця між фактичною чисельністю працюючих і встановленим лімітом (при умові, що план по обсягу продукції виконано). Відносна економія – розраховується з врахуванням виконанням плану по обсягу випущеної продукції, для чого спочатку перераховується ліміт, а потім перерахований ліміт не порівнюють із фактичною чисельністю.
Самостійна робота № 11 Тема:... Статистичний аналіз розрахунку показників ефективності виробництва........ План: 1. Характеристика статистичних показників ефекту виробництва. 2. Розрахунок статистичних показників ефекту виробництва.
1. Макроекономічними показниками ефекту є валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний дохід (ВНД), чистий внутрішній продукт (ЧВП) і т.ін.
У категорії «витрат» відокремлюють поняття «ресурси» та «поточні витрати». Ресурси – це авансові витрати, тобто авансовий до початку виробництва обсяг таких витрат. В їх складі вирізняють середні за період обсяги – вартості необоротних засобів ; оборотних засобів ; середньооблікової чисельності робочої сили (робітники виробництва), яка становить ресурси праці (РП).
Для розрахунку ефективності суспільного виробництва потрібно визначити загальний обсяг ресурсів. При цьому постає проблема вибору однакової одиниці для вимірювання різних видів виробничих ресурсів. За різними методиками з цією метою застосовують як трудові так і вартісні показники.
У процесі виробництва ресурси споживають, і в результаті утворюються поточні витрати.
Розрізняють такі види поточних витрат:
- сума нарахованої амортизації, яка відбиває частку споживання у процесі виробництва необоротних засобів – А;
- вартість спожитих протягом цього періоду на виробництво і поточний ремонт сировини, матеріалів, палива тощо – М;
- сума фактично нарахованої заробітної плати як грошова характеристика витрат живої праці – ОП;
Зіставленням ефекту і витрат розраховують ефективність – відносну величину Ефективність може вимірюватися прямою величиною, коли ефект у чисельнику, і оберненою – коли ефект у знаменнику.
2. На основі даних ВВП ефективність суспільного виробництва Е можна розрахувати щодо таких показників:
1) ресурсів (в однакових одиницях):
2) поточних витрат:
.
Крім цих узагальнюючих показників розраховують також частинні показники ефективності:
Частинні показники ефективності
Зіставлення з
ресурсами
Поточними витратами
Необоротних засобів
Оборотних засобів
Ресурсів праці
Формули для розрахунку відносної економії окремих видів ресурсів і витрат завдяки поліпшенню використання наведені в таблиці:
Шляхи відносної економії
Відносна економія
ресурсів
Поточних витрат
Необоротних засобів
Оборотних засобів
Ресурсів (витрат) праці
Результати розрахунку Зі знаком «-» показують відносну економію, а зі знаком «+» - перевитрати.
Індекс середньої ефективності розраховують за формулою:
Самостійна робота № 12 Тема:... Статистичний аналіз динаміки обсягу продукції. План: 1. Економічна характеристика показників продукції. 2. Види і класифікація продукції за ступенем готовності.
1. Узагальнюючі показники характеризують загальний рівень якості продукції: обсяг і частку прогресивних видів виробів у загальному випуску, сортність (марочність), економічний ефект і додаткові витрати, пов’язані з поліпшенням якості.
Комплексні показники характеризують кілька властивостей виробів, включаючи витрати, що пов’ язані з розробкою, виробництвом і експлуатацією. У кожній галузі промисловості застосовуються свої специфічні комплексні показники (наприклад, комплексним показником якості електродвигуна є відношення кількості корисної механічної енергії, що виробляється двигуном за весь термін його служби, до сумарних витрат на виробництво та експлуатацію двигуна).
Одиничні показники якості характеризують одну з властивостей продукції (товарів) і класифікуються за такими групами:
- Показники призначення, що відображають корисний ефект від використання виробів за призначенням та обумовлюють сферу їх застосування. Для продукції виробничо-технічного призначення основним є показник продуктивності, що показує, який обсяг продукції може бути випущений за допомогою оцінюваної продукції або який обсяг виробничих послуг може бути наданий за визначений проміжок часу. Наприклад, показники: потужність двигуна, швидкість, продуктивність верстата, вантажопідйомність, пробіг шин до їх зносу, відсоток корисної речовини в сировині та ін.
- Показники економічності використання сировини, матеріалів, палива, пального та енергії характеризують властивості виробу, що відображають його технічну досконалість за рівнем або ступенем споживання сировини, матеріалів, пального, енергії. До таких показників належать: частка маси виробу (на одиницю основного показника якості); коефіцієнт використання матеріальних ресурсів - відношення корисних витрат до витрат на виробництво одиниці продукції; коефіцієнт корисної дії та ін.
- Показники надійності - безвідмовність, збереженість, ремон- тоздатність, довговічність виробу. Залежно від особливостей продукції, що оцінюється, для характеристики надійності можуть використовуватися як усі чотири, так і деякі з зазначених показників.
Надійність - це властивість об’єкта зберігати у часі в установлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність виконувати потрібні функції в заданих режимах та умовах застосування, обслуговування, зберігання та транспортування.
Безвідмовність - властивість об’єкта виконувати потрібні функції в певних умовах протягом заданого інтервалу часу чи наробітку.
Довговічність - це властивість об’єкта виконувати потрібні функції до переходу у граничний стан при встановленій системі технічного обслуговування та ремонту. До показників довговічності відносять: ресурс між середніми (капітальними) ремонтами; середній строк служби.
Ремонтопридатність - властивість об’єкта бути пристосованим до підтримання та відновлення стану, в якому він здатний виконувати потрібні функції за допомогою технічного обслуговування та ремонту. До показників ремонтопридатності належать: імовірність відновлення робочих параметрів; середня трудомісткість ремонту та технічного обслуговування.
Збережуваність - властивість об’єкта зберігати в заданих межах значення параметрів, що характеризують здатність об’ єкта виконувати потрібні функції під час і після зберігання та (чи) транспортування.
- Показники технологічності, що характеризують ефективність (економічність) конструкторсько-технологічних рішень для забезпечення високої продуктивності праці під час виготовлення і ремонту продукції. Саме за допомогою технологічності забезпечуються масовість випуску продукції, раціональний розподіл витрат матеріалів, засобів праці і часу в процесі технологічної підготовки виробництва, виготовлення та експлуатації продукції. До них належать показники блочності та агрегатності конструкцій, що вказують на простоту монтажу виробу, питому трудомісткість, матеріало- і енергоємність, коефіцієнт раціонального використання прогресивних матеріалів у виробі і т. д.
- Ергономічні показники, що відображають взаємодію людини з виробом, дають змогу визначати зручність і безпеку експлуатації виробів. Вони характеризують систему «людина - виріб - середовище використання» і враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних та психологічних властивостей людини, що виявляються при користуванні виробом. До таких показників можна віднести, наприклад, зусилля, необхідні для керування трактором; розташування ручки в холодильнику; кондиціонер у кабіні баштового крана; освітленість, температуру, вологість, запиленість, шум, вібрацію, випромінювання, концентрацію чадного газу і водяних парів у продуктах горіння, розташування і зручність сидінь, органів керування, раціональність інтер’єру і робочого місця. З їх допомогою вимірюються параметри продукції, що впливають на працездатність людини під час експлуатації виробів.
- Естетичні показники характеризують спроможність продукції задовольняти потребу в красі. Вони визначають такі властивості, як зовнішній вигляд, гармонійність, цілісність, інформаційна промовистість, оригінальність, раціональність і краса форм, відповідність середовищу, стилю, моді, досконалість виконання і стабільність товарного виду виробу. З їх допомогою встановлюється художньо- конструкторський рівень виробу. Критерій естетичної оцінки виробу, яку дає експертна комісія, полягає в ранжуванні низки виробів аналогічного класу та призначення, що здійснюється на основі базових оцінок.
- Показники стандартизації та уніфікації визначають ступінь використання в продукції стандартизованих складових частин виробу (складальних одиниць, деталей, вузлів), їх уніфікації, а також рівень уніфікації (конструкційної спорідненості) з іншими виробами. Наприклад, відношення стандартизованих та уніфікованих частин виробу до загальної кількості частин у виробі, коефіцієнти повторюваності, застосовності за типорозмірами і складовими продукції. Усі деталі виробу поділяються на стандартні, уніфіковані й оригінальні. Чим менше оригінальних виробів, тим краще; це важливо як для виготовлювача продукції, так і для споживача.
- Патентно-правові показники характеризують патентний захист і патентну чистоту продукції та є істотним чинником у визначенні конкурентоспроможності. Визначаючи патентно-правові показники, варто враховувати наявність у виробах нових технічних рішень, рішень, захищених патентами в країні, наявність реєстрації промислового зразка і товарного знака як у країні-виробнику, так і в країнах експорту. Основними показниками є такі: патентного захисту, патентної чистоти і територіального поширення.
- Показники транспортабельності визначають пристосованість продукції до перевезень. До них належать середня тривалість і вартість підготовки до перевезень, вантажно-розвантажувальних робіт, середня матеріаломісткість упаковування. Найповніше цей показник оцінюється у вартісному вимірі, що дає змогу одночасно врахувати матеріальні і трудові затрати, кваліфікацію і кількість людей, що зайняті транспортними роботами.
- Екологічні показники характеризують рівень шкідливих впливів на навколишнє середовище, які виникають під час експлуатації або споживання продукції. Врахування екологічних показників має обмежити надходження в природне середовище промислових, транспортних і побутових стічних вод та викидів, з метою зниження наявності шкідливих речовин в атмосфері, які не перевищують допустимих концентрацій; забезпечити збереження і раціональне використання біологічних ресурсів і т. д. До екологічних показників належать: наявність шкідливих домішок, можливість викидів шкідливих часток, газів, випромінювань при зберіганні, транспортуванні, експлуатації чи споживанні продукції.
- Економічні показники характеризують витрати на розробку, виготовлення, експлуатацію або споживання продукції, економічну ефективність її експлуатації. Основні з них: ціна, прибуток, собівартість, рентабельність, трудомісткість виробу, експлуатаційні витрати, як в абсолютному виразі, так і на одиницю основного показника призначення виробу.
- Показники безпеки характеризують особливості продукції, що забезпечують безпеку людини (обслуговуючого персоналу) під час експлуатації або її споживання, монтажу, обслуговування, ремонту, зберігання, транспортування і т. д. Наприклад: імовірність безпечної роботи людини протягом певного часу; час спрацювання захисних пристроїв; електрична надійність високовольтних мереж.
Взаємозамінність - основна властивість сукупності виробів, яка визначає якість продукції і характеризується інтенсивністю, наявністю між елементами виробів з урахуванням їх особливості і специфічності, зовнішніми і внутрішніми проявами.
2. За ступенем готовності продукти класифікуються таким чином:
- готова продукція - продукція, що відповідає технічним та якісним характеристикам згідно з договором або іншим нормативним актом;
- незавершене виробництво - предмети праці, які перебувають певний час у виробничому процесі на різних стадіях обробки;
- напівфабрикати - предмети праці, що пройшли обробку в межах одного цеху і можуть бути реалізовані або передані для подальшої обробки до іншого.
Самостійна робота № 13 Тема:...Методи вимірювання та показники продукції промислових підприємств. План: 1. Основні завдання статистичного дослідження продукції промислових підприємств. 2. Статистика продукції інших галузей.
2. Розглянемо статистичні показники таких основних галузей як будівництво, транспорт, торгівля, харчування. До продукції будівництва відносять продукцію, яку виробляють: постійно діючі госпрозрахункові будівельні організації, що в цілому створюють будівельну індустрію і виконують роботи підрядним методом; промислові, сільськогосподарські та інші підприємства та організації, які виконують роботи господарським методом. Особливостями продукції будівництва є: тривалий цикл виробництва, тому продукція враховується за мірою її вироблення, а не завершення; будівництво здійснюється за рахунок джерел фінансування; має територіальну закріпленість; здійснюється за рахунок капітальних вкладень, тобто витрат на будівництво тільки нових об'єктів.
Видами продукції за станом її готовності є:
• Готовий об'єкт – об’єкт, на якому виконано всі роботи згідно з проектно-кошторисною документацією і передачу його замовникові оформлено документально (державною комісією підписано акт введення в дію).
• Незавершене будівництво, яке характеризується завершенням технології робіт за окремими технологічними стадіями.
• Незавершене будівельне виробництво, що відповідає незакінченим роботам за етапами, комплексним монтажним і будівельним роботам, конструктивним елементам і укрупненням окремих видів робіт, за якими виконано не всі види робіт, передбаченими проектно-кошторисною документацією, і які не можуть бути оформлені документами про готовність цих робіт.
Облік продукції будівництва використовується в натуральному та вартісному вираженні.
Облік продукції в натуральному вираженні здійснюють на всіх стадіях готовності будівель, що дає змогу охарактеризувати їх у фізичних мірах довжини, площі, обсягу тощо.
Облік продукції у вартісному вираженні здійснюється за такими показниками: валова продукція будівництва; чиста продукція; товарна (готова) продукція будівництва; кінцева продукція будівництва.
Валова продукція будівництва (ВП) – це складова валового суспільного продукту. Розраховується двома методами. Перший метод здійснює розрахунок ВП на підставі даних: вартість готових об’єктів (без вартості устаткування та інших придбань); вартість зміни залишків незавершеного будівництва (без вартості змонтованого устаткування); вартість зміни залишків незавершеного будівельного виробництва. Другий метод відповідає вартості підрядних робіт і включає: вартість будівельних робіт; вартість монтажних робіт; вартість геологорозвідувальних і бурових робіт; вартість проектно-розвідувальних робіт; вартість ремонту будівель і споруд, виконаних силами підрядних організацій.
Чиста продукція будівництва (ЧП) розраховується у вартісному вираженні за формулою:
ЧП = ВП - Матеріальні витрати. (12.17)
Товарна або готова продукція будівництва (ТП):
ТП=ВП- Зміни залишків незавершеного будівництва. (12.18)
Кінцева продукція будівництва (КП):
КП=ТП- Зміни залишків незавершеного будівельного виробництва. (12.19)
Продукція транспорту характеризується такими статистичними показниками як вантажообіг, пасажирообіг, прибутки від перевезень вантажів.
До галузі "Торгівля" відносяться об’єкти внутрішньої та зовнішньої торгівлі, організації прокату, кіно – відеофільмів, агенції купівлі-продажу тощо. Основним показником торгівельної діяльності є товарообіг. Він показує одночасно вартість реалізованої покупцям торгівельної маси, грошовий виторг продав-ців і витрати покупців на придбання товарів. Загальний обсяг товарообігу, який розраховується окремо для оптової та роздрібної торгівлі, складається з обсягів товарообігу за різними каналами реалізації: торгівельні підприємства (державні та недержавні); ринки (речові, промислові) та ін.
Продукція галузі харчування у вартісному вираженні характеризується перш за все валовою продукцією (ВП). Показник валової продукції може бути розраховано двома методами: перший метод – як сума всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції, тобто витрат на виробництво та обіг, за винятком витрат на сировину та послуги транспорту і зв’язку, плюс прибуток підприємств харчування; другий метод – як різниця між сумою роздрібного товарообігу у харчуванні (тобто вартості проданих товарів за роздрібними цінами) та вартості сільськогосподарської та промислової сировини, яка була використана для виготовлення страв. До складу ВП не включається продукція невласного виробництва та витрати на оплату послуг транспорту і зв’язку.
lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.024 сек.)
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
; оборотних засобів 
; середньооблікової чисельності робочої сили (робітники виробництва), яка становить ресурси праці (РП).
.
