Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Баймуратов Аль Фараби

Читайте также:
  1. Философий средневекового Востока. Аль-Фараби, Ибн-Сина.
  2. Философия Аль-Фараби и Ибн-Сины.

для зростання продуктивності праці на підприємстві

  1. Структурні зрушення у виробництві
- зміна питомої ваги окремих видів продукції (послуг) та виробництв
  1. Підвищення технічного рівня виробництва
- заміна діючих технічних засобів прогресивнішими. Модернізація обладнання; - запровадження систем машин; - механізація та автоматизація виробництва; - застосування прогресивних технологій; - використання економічних видів сировини та енергії
  1. Удосконалення управління, організації виробництва та праці
- удосконалення структур та раціональний розподіл функцій управління; - запровадження раціонального розподілу та організації праці робітників; - збільшення реального фонду робочого часу; - поліпшення ергономічних характеристик праці
  1. Збільшення обсягів виробництва
- відносне зменшення чисельності промислово-виробничого персоналу завдяки зростанню обсягів виробництва
  1. Галузеві фактори
- збільшення робочого періоду в сезонних виробництвах; - змінювання геологічних умов видобутку та корисних компонентів руди
  1. Наведення та освоєння нових виробничих об’эктів
- диверсифікація виробництва та введення в дію нових цехів.

Середньооблікова чисельність за місяць визначається сумою чисельності працюючих за кожен день місяця, враховуючи святкові і вихідні дні, (за святкові і вихідні береться та чисельність, що і в день перед святковим і вихідним), поділеної на кількість календарних днів місяця.

Якщо підприємство працювало неповний місяць, то середньооблікова чисельність визначається сумою середньооблікової чисельності за кожен відпрацьований день, враховуючи святкові і вихідні, поділеною на повну календарну кількість днів.

Оборот по звільненню визначається відношенням кількості звільнених у підприємства за даний період до середньо облікової чисельності працюючих за цей період.

Оборот по звільненню це відношення кількості звільнених до середньо облікової чисельності за той самий період.

Коефіцієнт плинності – це відношення кількості звільнених за прогули, по власному бажанню та інші порушення трудової дисципліни, до середньо облікової чисельності за той самий період.

Коефіцієнт постійності кадрів – це відношення кількості працюючих, які є в списку підприємства цілий рік до середньо облікової чисельності за рік.

Середньооблікова чисельність за рік – це відношення суми середньо облікової чисельності за кожен місяць року до кількості місяців в році.

Абсолютна економія робочої сили - це різниця між фактичною чисельністю працюючих і встановленим лімітом (при умові, що план по обсягу продукції виконано). Відносна економія – розраховується з врахуванням виконанням плану по обсягу випущеної продукції, для чого спочатку перераховується ліміт, а потім перерахований ліміт не порівнюють із фактичною чисельністю.

Самостійна робота № 11
Тема:
... Статистичний аналіз розрахунку показників ефективності виробництва........
План: 1. Характеристика статистичних показників ефекту виробництва.
2. Розрахунок статистичних показників ефекту виробництва.

1. Макроекономічними показниками ефекту є валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний дохід (ВНД), чистий внутрішній продукт (ЧВП) і т.ін.

У категорії «витрат» відокремлюють поняття «ресурси» та «поточні витрати». Ресурси – це авансові витрати, тобто авансовий до початку виробництва обсяг таких витрат. В їх складі вирізняють середні за період обсяги – вартості необоротних засобів ; оборотних засобів ; середньооблікової чисельності робочої сили (робітники виробництва), яка становить ресурси праці (РП).

Для розрахунку ефективності суспільного виробництва потрібно визначити загальний обсяг ресурсів. При цьому постає проблема вибору однакової одиниці для вимірювання різних видів виробничих ресурсів. За різними методиками з цією метою застосовують як трудові так і вартісні показники.

У процесі виробництва ресурси споживають, і в результаті утворюються поточні витрати.

Розрізняють такі види поточних витрат:

- сума нарахованої амортизації, яка відбиває частку споживання у процесі виробництва необоротних засобів – А;

- вартість спожитих протягом цього періоду на виробництво і поточний ремонт сировини, матеріалів, палива тощо – М;

- сума фактично нарахованої заробітної плати як грошова характеристика витрат живої праці – ОП;

Зіставленням ефекту і витрат розраховують ефективність – відносну величину Ефективність може вимірюватися прямою величиною, коли ефект у чисельнику, і оберненою – коли ефект у знаменнику.

2. На основі даних ВВП ефективність суспільного виробництва Е можна розрахувати щодо таких показників:

1) ресурсів (в однакових одиницях):

2) поточних витрат:

.

Крім цих узагальнюючих показників розраховують також частинні показники ефективності:

Частинні показники ефективності Зіставлення з
ресурсами Поточними витратами
Необоротних засобів
Оборотних засобів
Ресурсів праці

Формули для розрахунку відносної економії окремих видів ресурсів і витрат завдяки поліпшенню використання наведені в таблиці:

Шляхи відносної економії Відносна економія
ресурсів Поточних витрат
Необоротних засобів
Оборотних засобів
Ресурсів (витрат) праці

Результати розрахунку Зі знаком «-» показують відносну економію, а зі знаком «+» - перевитрати.

Індекс середньої ефективності розраховують за формулою:

 

 

Самостійна робота № 12
Тема:
... Статистичний аналіз динаміки обсягу продукції.
План: 1. Економічна характеристика показників продукції.
2. Види і класифікація продукції за ступенем готовності.

1. Узагальнюючі показники характеризують загальний рівень якості продукції: обсяг і частку прогресивних видів виробів у загальному випуску, сортність (марочність), економічний ефект і додаткові витрати, пов’язані з поліпшенням якості.

Комплексні показники характеризують кілька властивостей виробів, включаючи витрати, що пов’ язані з розробкою, виробництвом і експлуатацією. У кожній галузі промисловості застосовуються свої специфічні комплексні показники (наприклад, комплексним показником якості електродвигуна є відношення кількості корисної механічної енергії, що виробляється двигуном за весь термін його служби, до сумарних витрат на виробництво та експлуатацію двигуна).

Одиничні показники якості характеризують одну з властивостей продукції (товарів) і класифікуються за такими групами:

- Показники призначення, що відображають корисний ефект від використання виробів за призначенням та обумовлюють сферу їх застосування. Для продукції виробничо-технічного призначення основним є показник продуктивності, що показує, який обсяг продукції може бути випущений за допомогою оцінюваної продукції або який обсяг виробничих послуг може бути наданий за визначений проміжок часу. Наприклад, показники: потужність двигуна, швидкість, продуктивність верстата, вантажопідйомність, пробіг шин до їх зносу, відсоток корисної речовини в сировині та ін.

- Показники економічності використання сировини, матеріалів, палива, пального та енергії характеризують властивості виробу, що відображають його технічну досконалість за рівнем або ступенем споживання сировини, матеріалів, пального, енергії. До таких показників належать: частка маси виробу (на одиницю основного показника якості); коефіцієнт використання матеріальних ресурсів - відношення корисних витрат до витрат на виробництво одиниці продукції; коефіцієнт корисної дії та ін.

- Показники надійності - безвідмовність, збереженість, ремон- тоздатність, довговічність виробу. Залежно від особливостей продукції, що оцінюється, для характеристики надійності можуть використо­вуватися як усі чотири, так і деякі з зазначених показників.

Надійність - це властивість об’єкта зберігати у часі в установлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність виконувати потрібні функції в заданих режимах та умовах засто­сування, обслуговування, зберігання та транспортування.

Безвідмовність - властивість об’єкта виконувати потрібні функції в певних умовах протягом заданого інтервалу часу чи наробітку.

Довговічність - це властивість об’єкта виконувати потрібні функції до переходу у граничний стан при встановленій системі технічного обслуговування та ремонту. До показників довговічності відносять: ресурс між середніми (капітальними) ремонтами; середній строк служби.

Ремонтопридатність - властивість об’єкта бути пристосованим до підтримання та відновлення стану, в якому він здатний вико­нувати потрібні функції за допомогою технічного обслуговування та ремонту. До показників ремонтопридатності належать: імовірність відновлення робочих параметрів; середня трудомісткість ремонту та технічного обслуговування.

Збережуваність - властивість об’єкта зберігати в заданих межах значення параметрів, що характеризують здатність об’ єкта виконувати потрібні функції під час і після зберігання та (чи) транспортування.

- Показники технологічності, що характеризують ефективність (економічність) конструкторсько-технологічних рішень для забез­печення високої продуктивності праці під час виготовлення і ремонту продукції. Саме за допомогою технологічності забезпечуються масовість випуску продукції, раціональний розподіл витрат матеріалів, засобів праці і часу в процесі технологічної підготовки виробництва, виготовлення та експлуатації продукції. До них належать показники блочності та агрегатності конструкцій, що вказують на простоту монтажу виробу, питому трудомісткість, матеріало- і енергоємність, коефіцієнт раціонального використання прогресивних матеріалів у виробі і т. д.

- Ергономічні показники, що відображають взаємодію людини з виробом, дають змогу визначати зручність і безпеку експлуатації виробів. Вони характеризують систему «людина - виріб - середовище використання» і враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних та психологічних властивостей людини, що виявляються при користуванні виробом. До таких показників можна віднести, наприклад, зусилля, необхідні для керування трактором; розташування ручки в холодильнику; кондиціонер у кабіні баштового крана; освітленість, температуру, вологість, запиленість, шум, вібрацію, випромінювання, концентрацію чадного газу і водяних парів у продуктах горіння, розташування і зручність сидінь, органів керування, раціональність інтер’єру і робочого місця. З їх допомогою вимі­рюються параметри продукції, що впливають на працездатність людини під час експлуатації виробів.

- Естетичні показники характеризують спроможність продукції задовольняти потребу в красі. Вони визначають такі властивості, як зовнішній вигляд, гармонійність, цілісність, інформаційна промо­вистість, оригінальність, раціональність і краса форм, відповідність середовищу, стилю, моді, досконалість виконання і стабільність товарного виду виробу. З їх допомогою встановлюється художньо- конструкторський рівень виробу. Критерій естетичної оцінки виробу, яку дає експертна комісія, полягає в ранжуванні низки виробів аналогічного класу та призначення, що здійснюється на основі базових оцінок.

- Показники стандартизації та уніфікації визначають ступінь використання в продукції стандартизованих складових частин виробу (складальних одиниць, деталей, вузлів), їх уніфікації, а також рівень уніфікації (конструкційної спорідненості) з іншими виробами. Наприклад, відношення стандартизованих та уніфікованих частин виробу до загальної кількості частин у виробі, коефіцієнти повто­рюваності, застосовності за типорозмірами і складовими продукції. Усі деталі виробу поділяються на стандартні, уніфіковані й оригі­нальні. Чим менше оригінальних виробів, тим краще; це важливо як для виготовлювача продукції, так і для споживача.

- Патентно-правові показники характеризують патентний захист і патентну чистоту продукції та є істотним чинником у визначенні конкурентоспроможності. Визначаючи патентно-правові показники, варто враховувати наявність у виробах нових технічних рішень, рішень, захищених патентами в країні, наявність реєстрації про­мислового зразка і товарного знака як у країні-виробнику, так і в країнах експорту. Основними показниками є такі: патентного захисту, патентної чистоти і територіального поширення.

- Показники транспортабельності визначають пристосованість продукції до перевезень. До них належать середня тривалість і вартість підготовки до перевезень, вантажно-розвантажувальних робіт, середня матеріаломісткість упаковування. Найповніше цей показник оцінюється у вартісному вимірі, що дає змогу одночасно врахувати матеріальні і трудові затрати, кваліфікацію і кількість людей, що зайняті транспортними роботами.

- Екологічні показники характеризують рівень шкідливих впливів на навколишнє середовище, які виникають під час експлуатації або споживання продукції. Врахування екологічних показників має обмежити надходження в природне середовище промислових, транспортних і побутових стічних вод та викидів, з метою зниження наявності шкідливих речовин в атмосфері, які не перевищують допустимих концентрацій; забезпечити збереження і раціональне використання біологічних ресурсів і т. д. До екологічних показників належать: наявність шкідливих домішок, можливість викидів шкід­ливих часток, газів, випромінювань при зберіганні, транспортуванні, експлуатації чи споживанні продукції.

- Економічні показники характеризують витрати на розробку, виготовлення, експлуатацію або споживання продукції, економічну ефективність її експлуатації. Основні з них: ціна, прибуток, собівартість, рентабельність, трудомісткість виробу, експлуатаційні витрати, як в абсолютному виразі, так і на одиницю основного показника при­значення виробу.

- Показники безпеки характеризують особливості продукції, що забезпечують безпеку людини (обслуговуючого персоналу) під час експлуатації або її споживання, монтажу, обслуговування, ремонту, зберігання, транспортування і т. д. Наприклад: імовірність безпечної роботи людини протягом певного часу; час спрацювання захисних пристроїв; електрична надійність високовольтних мереж.

Взаємозамінність - основна властивість сукупності виробів, яка визначає якість продукції і характеризується інтенсивністю, наявністю між елементами виробів з урахуванням їх особливості і специфічності, зовнішніми і внутрішніми проявами.


2. За ступенем готовності продукти класифікуються таким чином:

- готова продукція - продукція, що відповідає технічним та якісним характеристикам згідно з договором або іншим нормативним актом;

- незавершене виробництво - предмети праці, які перебувають певний час у виробничому процесі на різних стадіях обробки;

- напівфабрикати - предмети праці, що пройшли обробку в межах одного цеху і можуть бути реалізовані або передані для подальшої обробки до іншого.

 

Самостійна робота № 13
Тема:
...Методи вимірювання та показники продукції промислових підприємств.
План: 1. Основні завдання статистичного дослідження продукції промислових підприємств.
2. Статистика продукції інших галузей.

2. Розглянемо статистичні показники таких основних галузей як будівництво, транспорт, торгівля, харчування. До продукції будівництва відносять продукцію, яку виробляють: постійно діючі госпрозрахункові будівельні організації, що в цілому створюють будівельну індустрію і виконують роботи підрядним методом; промислові, сільськогосподарські та інші підприємства та організації, які виконують роботи господарським методом. Особливостями продукції будівництва є: тривалий цикл виробництва, тому продукція враховується за мірою її вироблення, а не завершення; будівництво здійснюється за рахунок джерел фінансування; має територіальну закріпленість; здійснюється за рахунок капітальних вкладень, тобто витрат на будівництво тільки нових об'єктів.

Видами продукції за станом її готовності є:

• Готовий об'єкт – об’єкт, на якому виконано всі роботи згідно з проектно-кошторисною документацією і передачу його замовникові оформлено документально (державною комісією підписано акт введення в дію).

• Незавершене будівництво, яке характеризується завершенням технології робіт за окремими технологічними стадіями.

• Незавершене будівельне виробництво, що відповідає незакінченим роботам за етапами, комплексним монтажним і будівельним роботам, конструктивним елементам і укрупненням окремих видів робіт, за якими виконано не всі види робіт, передбаченими проектно-кошторисною документацією, і які не можуть бути оформлені документами про готовність цих робіт.

Облік продукції будівництва використовується в натуральному та вартісному вираженні.

Облік продукції в натуральному вираженні здійснюють на всіх стадіях готовності будівель, що дає змогу охарактеризувати їх у фізичних мірах довжини, площі, обсягу тощо.

Облік продукції у вартісному вираженні здійснюється за такими показниками: валова продукція будівництва; чиста продукція; товарна (готова) продукція будівництва; кінцева продукція будівництва.

Валова продукція будівництва (ВП) – це складова валового суспільного продукту. Розраховується двома методами. Перший метод здійснює розрахунок ВП на підставі даних: вартість готових об’єктів (без вартості устаткування та інших придбань); вартість зміни залишків незавершеного будівництва (без вартості змонтованого устаткування); вартість зміни залишків незавершеного будівельного виробництва. Другий метод відповідає вартості підрядних робіт і включає: вартість будівельних робіт; вартість монтажних робіт; вартість геологорозвідувальних і бурових робіт; вартість проектно-розвідувальних робіт; вартість ремонту будівель і споруд, виконаних силами підрядних організацій.

Чиста продукція будівництва (ЧП) розраховується у вартісному вираженні за формулою:

ЧП = ВП - Матеріальні витрати. (12.17)

Товарна або готова продукція будівництва (ТП):

ТП=ВП- Зміни залишків незавершеного будівництва. (12.18)

Кінцева продукція будівництва (КП):

КП=ТП- Зміни залишків незавершеного будівельного виробництва. (12.19)

Продукція транспорту характеризується такими статистичними показниками як вантажообіг, пасажирообіг, прибутки від перевезень вантажів.

До галузі "Торгівля" відносяться об’єкти внутрішньої та зовнішньої торгівлі, організації прокату, кіно – відеофільмів, агенції купівлі-продажу тощо. Основним показником торгівельної діяльності є товарообіг. Він показує одночасно вартість реалізованої покупцям торгівельної маси, грошовий виторг продав-ців і витрати покупців на придбання товарів. Загальний обсяг товарообігу, який розраховується окремо для оптової та роздрібної торгівлі, складається з обсягів товарообігу за різними каналами реалізації: торгівельні підприємства (державні та недержавні); ринки (речові, промислові) та ін.

Продукція галузі харчування у вартісному вираженні характеризується перш за все валовою продукцією (ВП). Показник валової продукції може бути розраховано двома методами: перший метод – як сума всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції, тобто витрат на виробництво та обіг, за винятком витрат на сировину та послуги транспорту і зв’язку, плюс прибуток підприємств харчування; другий метод – як різниця між сумою роздрібного товарообігу у харчуванні (тобто вартості проданих товарів за роздрібними цінами) та вартості сільськогосподарської та промислової сировини, яка була використана для виготовлення страв. До складу ВП не включається продукція невласного виробництва та витрати на оплату послуг транспорту і зв’язку.

 


 

Баймуратов Аль Фараби




Дата добавления: 2014-12-23; просмотров: 25 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав