Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розгортання національно-визвольної війни під проводом Хмельницького

8–­13 вересня 1648 р. війська Б. Хмельницького розбили під Пилявцями (Хмельницька область) 40-­тисячне добре озброєне польське військо. Повстанцям дісталися значні трофеї — коні, зброя, вози. У результаті перемог під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями на кінець 1648 року значна територія України була визволена від польсько­-шляхетського панування. Б. Хмельницькому відкрилася перспектива визволення і західноукраїнських земель. 26 вересня 1648 р. повстанці підійшли до Львова й заволоділи Високим замком, а в жовтні того ж року почали облогу польської фортеці Замостя. Однак багатомісячний успішний похід військ Б. Хмельницького був припинений. Осіння негода, нестача провіанту й епідемія чуми, від якої помер і Максим Кривоніс, не сприяли подальшому розвитку бойових дій. У таких умовах Б. Хмельницький погодився на переговори про перемир’я з новообраним польським королем Яном ІІ Казимиром. Знявши облогу Замостя і залишивши на Волині й Поділлі кілька козацьких загонів, Хмельницький із військом відійшов на Подніпров’я. Наприкінці грудня 1648 р. його святково зустрічало населення Києва.

Зборівський договір Навесні 1649 р. польське військо на чолі з королем Яном ІІ Кази­миром сконцентрувало свої сили на Волині поблизу фортеці Збараж (територія сучасної Тернопільської області). Війська Б. Хмельницького і його союзника — кримського хана почали облогу фортеці Збараж, де перебувало польське військо на чолі з Я. Вишневецьким і чекало прибуття головних сил шляхетської армії під проводом короля. Б. Хмельницький, розгадавши наміри Яна ІІ Казимира, несподівано для короля напав на його армію під Зборовом й оточив її. 5 і 6 серпня 1649 р. відбулися запеклі бої, польська армія зазнала значних втрат і була близька до розгрому. Однак кримський хан Іслам-­Гірей ІІІ, який не був зацікавлений у зміцненні України, таємно змовившись із польським королем, припинив військові дії. Хмельницький змушений був виконати умови хана. 8 серпня 1649 р. він підписав із польським королем Зборівський договір. За умовами цього договору до реєстру могли бути внесені лише 40 тисяч козаків, визначалася територія, на якій мали розташовуватися козаки (Київщина, Брацлавщина і Чернігівщина). На цій території вся влада належала гетьману та козацькій старшині. Усім учасникам повстання оголошувалася амністія, а польська шляхта отримала право повертатися у свої маєтки, що були в Україні. Зборівський договір викликав невдоволення селянсько-козацьких мас. Уже на початку 1650 р. на Волині і Брацлавщині почалися виступи селян, які очолив полковник Данило Нечай. Б. Хмельницький використав перемир’я для посилення своєї армії і поновив військовий союз із татарами. А для забезпечення флангу з боку Молдавії, що підтримувала союз із Польщею, Хмельницький у серпні 1650 р. послав у Молдавію свої загони, які захопили її столицю Ясси. Молдавський господар Василь Лупул припинив відносини з Польщею й установив дружні відносини з Україною, обіцяв віддати свою дочку Розанду за сина Хмельницького Тимоша. Однак Василь Лупул загинув у 1653 р. під час оборони Сучави.