Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Внеаудиторная самостоятельная работа 1 1 страница

Статья 35. Вступление в силу настоящего Федерального закона

Настоящий Федеральный закон вступает в силу со дня его официального опубликования, за исключением статей, для которых установлены иные сроки вступления в силу.

Статьи 21, 22, 23 (кроме части первой), 24 (кроме пункта 2 части второй) настоящего Федерального закона вступают в силу с 1 июля 1995 года; статьи 11 и 17, часть вторая статьи 18, часть третья статьи 19, пункт 5 статьи 20, часть первая статьи 23, пункт 2 части второй статьи 24, часть вторая статьи 25 настоящего Федерального закона вступают в силу с 1 января 1996 года; статьи 28, 29, 30 настоящего Федерального закона вступают в силу с 1 января 1997 года в части расширения действующих в настоящее время льгот.

Статьи 14, 15, 16 настоящего Федерального закона вступают в силу в течение 1995 - 1999 годов. Конкретные сроки вступления в силу указанных статей определяются Правительством Российской Федерации.

Статья 36. Действие законов и иных нормативных правовых актов

Президенту Российской Федерации и Правительству Российской Федерации привести свои нормативные правовые акты в соответствие с настоящим Федеральным законом.

До приведения законов и иных нормативных правовых актов, действующих на территории Российской Федерации, в соответствие с настоящим Федеральным законом законы и иные нормативные правовые акты применяются в части, не противоречащей настоящему Федеральному закону.

Президент

Российской Федерации

Б.ЕЛЬЦИН

Москва, Кремль

24 ноября 1995 года

N 181-ФЗ

Використана література.

1. Глинський Я. М., Анохін В. Є., Ряжська В.А ­– Паскаль, Львів 2005.

2. Електронний підручник Borland Delphi.

3. Я. М. Глинський – Інформатика, книжка 1. Львів 2002

План лекції.

1. Вступне слово викладача.

2. Означення алгоритму.

3. Властивості алгоритмів.

4. Типи алгоритмів.

5. Основні поняття візуального програмування.

6. Інструменти середовища Delphi.

7. Головне меню.

8. Панель з кнопками швидкого доступу.

9. Палітра компонентів.

10. Інспектор об’єктів.

11. Дизайнер форм.

12. Редактор картинок.

13. Структура проекту.

14. Вікно редактора.

15. Збереження програми.

16. Типи величин Delphi.

17. Стандартні ф-ї.

18. Види операторів.

19. Процедури введення і виведення даних.

Викладення нового матеріалу

Вступне слово вчителя

Сьогоднішнє заняття я хочу розпочати з проблеми, яка зовсім не пов’язана з інформатикою, але наполягаю на її обговоренні. Давайте разом спробуємо визначити, коли людину певної професії можна вважати висококваліфікованим спеціалістом? Наприклад, до якого лікаря ви б звернулися за допомогою? (Прогнозовані відповіді: який вміє правильно поставити діагноз, який вміє правильно призначити лікування, який може корегувати процес лікування, про якого гарно відзиваються друзі). Тобто, до того фахівця, який досконало володіє послідовністю дій для розв’язування поставлених задач. Отже, вміння правильно будувати послідовність дій, враховувати при цьому всі умови та планувати шляхи вирішення різноманітних ситуацій – ось що відрізняє справжнього фахівця від дилетанта. Саме тому в курс інформатики і введено тему «Основи алгоритмізації та програмування», метою якої є розвиток мислення, вміння послідовно, покроково, розв’язувати поставлені задачі. Оскільки в якості виконавця є комп’ютер, то ми і будемо вчитися створювати моделі розв’язку поставлені задачі і розв’язувати поставлені задачі саме за допомогою комп’ютера.

Пояснення нового матеріалу (перегляд презентації, складання опорного конспекту).

Основні поняття. Технологія роботи у середовищі Delphi базу­ється на ідеях об'єктно-орієнтованого та візуального програмуван­ня. Ідея об'єктно-орієнтованого програмування полягає в інкапсу­ляції (об'єднанні) даних і засобів їх опрацювання (методів) у тип, який називається класом. Конкретною змінною певного класу і є об'єкт. Прикладами об'єктів можуть бути елементи керування у вікні: кнопки, списки, текстові поля тощо. Середовище візуального програмування Delphi - це графічна автоматизована оболонка над об'єктно-орієнтованою версією мови Паскаль (Object Pascal). Якщо у мові Паскаль структурними одиницями є дані та команди, то тут такою структурною одиницею є візуальний об'єкт, який називається компонентом. Автоматизація програмування досягається завдяки можливості переносити компонент на форму (у програму) з палітри компонентів і змінювати його властивості, не вносячи вручну змін до програмного коду.

Формою називають компонент, який володіє властивостями вік­на Windows і призначений для розташування інших компонентів. Компоненти на формі можуть бути видимими та невидимими. Пер­ші призначені для організації діалогу з користувачем. Це різні кнопки, списки, текстові поля, зображення тощо. Вони відобража­ються на екрані під час виконання програми. Невидимі компоненти призначені для доступу до системних ресурсів комп'ютера.

Проект — це сукупність файлів, з яких складається Delphi-програма.

2.Інструменти середовища Delphi. Основними інструментами є:

головне меню(Menu System);

панель з кнопками для швидкого доступу (SpeedBar);

палітра компонентів (Component Palette);

інспектор об'єктів (Object Inspector);

дизайнер форм(Form Designer);

вікно редактора (Editor Window).

Редактор картинок (Image Editor)

Ці інструменти стають доступними після запуску Delphi: три знаходяться у головному вікні (верхня частина екрана, рис. 1), а решта — в окремих вікнах.

3.Головне меню. Головне меню склада­ється з таких елементів: File, Edit, Search, View, Project, Run, Component, Database, Tools, Help.

Меню File містить стандартні команди для роботи з файлами проекту. За допомогою цих команд можна створити новий проект (New Application), нову форму або модуль (New Form і New Unit), відкрити чи закрити файл проекту (Open і Close), закрити всі відкриті файли (Close All), зберегти файл, проект або все відразу (Save, Save As, Save Project As, Save All).

За допомогою команд меню Edit можна вирівнювати компоненти відносно сітки та між собою (Align to Grid, Align), задавати по­рядок відображення компонентів, які перетинаються (Bring to Front, Send to Back), змінювати розмір вибраного компонента (Size), масштабувати візуальні компоненти (Scale) тощо.

Меню Search містить стандартні команди пошуку та заміни фраг­мента тексту (Find, Replace, Search Again, Incremental Search) та інші. У меню View знаходяться команди візуалізації елементів середовища. Меню Project містить команди компіляції (Compile, Build All) та перевірки синтаксису програми (Syntax Check). Меню Run містить команди налагодження та запуску програми. Меню Component використовують для створення та інсталяції нових компонентів. Меню Database містить команди виклику інструментів бази даних. У меню Tools знаходяться команди для задання параметрів середовища.